scholarly journals Modifikasi Medium Menggunakan Saline-Water Soluble Fraction (SSF) atau Fraksi Minyak Terlarut untuk Menumbuhkan Bakteri Pendegradasi Hidrokarbon

2021 ◽  
Vol 4 (2) ◽  
pp. 72
Author(s):  
Huyyirnah Huyyirnah ◽  
Rosmaniar R
Keyword(s):  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Soluble Fraction ◽  
Saline Water ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Water Soluble ◽  
Water Soluble Fraction ◽  
Enterobacter Asburiae ◽  
Vitek Ms

Isolasi bakteri pendegradasi hidrokarbon memerlukan teknik yang baik dan nutrisi optimal untuk pertumbuhannya. Kendala dalam pembuatan medium dan pengamatan isolat bakteri yang mengandung hidrokarbon sering terjadi di laboratorium, sehingga dibutuhkan teknik pengembangan metode dalam proses isolasi bakteri pendegradasi hidrokarbon. Penelitian ini bertujuan untuk mengetahui dan membandingkan jumlah dan jenis koloni bakteri yang tumbuh dalam medium Zobell+saline-water soluble fraction (SSF) dibandingkan dengan medium Zobell+minyak bumi. Metode penelitian yaitu mengisolasi bakteri menggunakan medium Zobell+SSF 6 jam (A), 12 jam (B), 24 jam (C) dan sebagai kontrol adalah medium Zobell+1% v/v minyak bumi (K), perhitungan bakteri menggunakan metode TPC dan mengidentifikasi bakteri dengan alat VITEK-MS. Hasil penelitian memperlihatkan bahwa jumlah bakteri yang tumbuh pada medium Zobell+SSF 24 jam (C) adalah 6.9 x 108 CFU/ml, hal ini menunjukkan lebih baik dibandingkan dengan Zobell+1% v/v minyak bumi (K)=5.2 x 108 CFU/ml, medium Zobell+SSF 12 jam (B)=6.6 x 107 CFU/ml dan medium Zobell+SSF 6 jam (A)=1.8 x 107 CFU/ml.Kesimpulan penelitian ini adalah bahwa dari segi jumlah total bakteri medium modifikasi Zobell+SSF pengadukan selama 24 jam (C) lebih baik dalam menumbuhkan bakteri pendegradasi hidrokarbon dibandingkan dengan pengadukan 6 jam (A), 12 jam (B), dan medium Zobell+1% v/v minyak bumi (K). Sedangkan apabila berdasarkan dengan keragaman bakteri, didapatkan hasil bahwa strain bakteri yang terisolasi pada medium modifikasi Zobell+SSF perlakuan pengadukan 6, 12, 24 jam sama dengan strain bakteri yang tumbuh pada kontrol (medium Zobell +1% v/v minyak bumi. Bakteri yang teridentifikasi sebagai bakteri pendegaradsi hidrokarbon adalah bakteri Klebsiella pneumoniae, Enterobacter asburiae/Enterobacter cloacae dan Pseudomonas aeruginosa.

Антимікробна резистентність провідних збудників інфекцій сечових шляхів у Києві (Україна)

2017 ◽  
Vol 1 (2) ◽  
pp. 48-60
Author(s):  
A.G. Salmanov ◽  
A.V. Rudenko
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Staphylococcus Epidermidis ◽  
Klebsiella Oxytoca ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Proteus Vulgaris ◽  
Providencia Rettgeri ◽  
E Coli

Мета роботи — вивчити резистентність до антибіотиків бактеріальних збудників інфекцій сечових шляхів (ІСШ), виділених у пацієнтів урологічного стаціонару в м. Києві. Матеріали і методи. Досліджено 1612 штамів бактерій, виділених із сечі хворих з ІСШ (цистит, уретрит, пієлонефрит), госпіталізованих в урологічне відділення ДУ «Інститут урології НАМН України» у м. Києві протягом 2016 р. Серед пацієнтів переважали жінки — 1201 (74,5 %). Вік хворих становив від 17 до 74 років. Для збору даних використано медичну документацію лікарні. Мікробіологічні дослідження виконано у лабораторії мікробіології ДУ «Інститут урології НАМН України». Аналізували результати культурального дослідження зразків сечі, зібраних за наявності клінічних ознак ІСШ. Дослідження клінічного матеріалу та інтерпретацію отриманих результатів проводили загальноприйнятими методами. Вивчено чутливість уропатогенів до 31 антибіотика дискодифузійним методом відповідно до рекомендацій Інституту клінічних та лабораторних стандартів США (Clinical and Laboratory Standards Institute (CLSI)). Результати та обговорення. Аналіз мікробного спектра сечі виявив домінування серед уропатогенів штамів Escherichia coli (32,0 %), Enterococcus faecalis (19,5 %), Klebsiella pneumoniae (10,9 %), Staphylococcus epidermidis (8,9 %), S. haemolyticus (6,5 %) та Pseudomonas aeruginosa (6,4 %). Частка Enterococcus faecium, Enterobacter aerogenes і Streptococcus viridans становила відповідно 2,5, 2,2 і 1,6 %, Enterobacter cloacae, Klebsiella oxytoca, Acinetobacter baumannii, Proteus vulgaris та Providencia rettgeri — менше 1,0 %. У більшості випадків (69,7 %) мікроорганізми виділено у монокультурі, у решті випадків — у мікробних асоціа- ціях. Високу резистентність до тестованих антибіотиків виявили штами E. aerogenes (45,1 %), E. cloacae (45,7 %), E. faecium (40,9 %), E. faecalis (40,7 %), E. coli (39,9 %), P. aeruginosa (34,0 %), K. pneumoniae (28,6 %). Найбільш активними до уропатогенів були іміпенем (E. coli — 87,6 %, P. aeruginosa — 75,7 %, E. cloacae — 67,3 %, E. aerogenes — 72,6 %, K. pneumoniae — 93,2 %), меропенем (E. coli — 89,1 %, P. aeruginosa — 76,7 %, K. pneumoniae — 82,6 %), лефлоцин (E. coli — 74,5 %, ентерококи — 78,7 %, P. aeruginosa — 76,7 %, E. cloacae — 73,9 %, E. aerogenes — 80,4 %, K. pneumoniae — 83,5 %), амоксицилін/клавуланат (ентерококи — 84,6 %), фурагін (ентерококи — 82,6 %), цефоперазон (K. pneumoniae — 89,2 %, P. aeruginosa — 73,8 %), цефтріаксон (K. pneumoniae — 80,1 %). Висновки. Антибіотикорезистентність збудників ІСШ — важлива терапевтична проблема. Найбільшою активністю до уропатогенів характеризуються іміпенем, меропенем, лефлоцин, амоксицилін/ клавуланат, фурагін, цефоперазон, цефтріаксон, які можна розглядати як препарат вибору для призначення стартової терапії ІСШ. Необхідно здійснювати постійний моніторинг за резистентністю до дії антибіотиків. Політику використання антибіотиків у кожному стаціонарі слід визначати залежно від локальних даних щодо резистентності до протимікробних препаратів.

Impact of Rice Flour Cold-Water-Soluble Fraction Removal on Gelatinization and Pasting Properties

2014 ◽  
Vol 91 (5) ◽  
pp. 473-481 ◽  
Author(s):  
Guiai Jiao ◽  
Xiangjin Wei ◽  
Gaoneng Shao ◽  
Lihong Xie ◽  
Zhonghua Sheng ◽  
...  
Keyword(s):  
Cold Water ◽  
Soluble Fraction ◽  
Rice Flour ◽  
Pasting Properties ◽  
Water Soluble ◽  
Water Soluble Fraction

FRACTIONATION OF LIVETIN AND THE MOLECULAR WEIGHTS OF THE α- AND β-COMPONENTS

1957 ◽  
Vol 35 (4) ◽  
pp. 241-250 ◽  
Author(s):  
W. G. Martin ◽  
J. E. Vandegaer ◽  
W. H. Cook
Keyword(s):  
Light Scattering ◽  
Soluble Protein ◽  
Soluble Fraction ◽  
Egg Yolk ◽  
Water Soluble ◽  
Water Soluble Fraction ◽  
Molecular Weights ◽  
Water Soluble Protein ◽  
Hen Egg Yolk ◽  
Hen Egg

Livetin, the major water-soluble protein of hen egg yolk, was found to contain three major components having mobilities of −6.3, −3.8, and −2.1 cm.2 sec.−1 volt−1 at pH 8, µ 0.1, and these have been designated α-, β-, and γ-livetin respectively. The α- and β-livetins were separated and purified electrophoretically after removal of γ-livetin by precipitation from 37% saturated ammonium sulphate or 20% isopropanol. The α-, β-, and mixed livetins resembled pseudoglobulins in solubility but γ-livetin was unstable and this loss of solubility has, so far, prevented its characterization. Molecular weights determined by light scattering, osmotic pressure, and Archibald sedimentation procedure yielded respectively: 8.7, 7.8, and 6.7 × 104 for α-livetin, and 4.8, 5.0, and4.5 × 104 for β-livetin. Under suitable conditions of sedimentation and electrophoresis, egg yolk has been shown to contain three components having the same behavior as the three livetins of the water-soluble fraction.

Water-soluble fraction of mercury, arsenic and other potentially toxic elements in highly contaminated sediments and soils

Chemosphere ◽  
2010 ◽  
Vol 78 (11) ◽  
pp. 1301-1312 ◽  
Author(s):  
S.M. Rodrigues ◽  
B. Henriques ◽  
J. Coimbra ◽  
E. Ferreira da Silva ◽  
M.E. Pereira ◽  
...  
Keyword(s):  
Toxic Elements ◽  
Soluble Fraction ◽  
Contaminated Sediments ◽  
Potentially Toxic Elements ◽  
Water Soluble ◽  
Water Soluble Fraction
Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document