Старообрядництво на тлі релігійного життя в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст.: історіографія питання

Розглянуто основні напрямки історичних досліджень, що сформувалися у ХІХ–ХХІ ст. Розкрито особливості історіографічної традиції дослідження питань старообрядництва православної церкви та їх взаємодії між собою. Виявлено, що дореволюційні праці висвітлюють дані питання побіжно, але містять цінний довідково-статистичний матеріал. Обґрунтовано, що характерною рисою праць радянських авторів був традиційний антиклерикальний підхід до розв’язання даної проблеми. Зроблено висновок, що ґрунтовні наукові дослідження історії старообрядців відновилися тільки в пострадянський період, однак і вони страдають описовістю та регіональною обмеженістю у вивченні цього питання. Досі відкритими залишаються питання духовного, суспільного та економічного життя старообрядницьких громад. Проілюстровано перспективність подальшого вивчення цієї теми у вітчизняній науці. Ключові слова: історіографія, Православна церква, розкол, старообрядництво