ДИНАМІКА ЦИРКУЛЮЮЧИХ ІМУННИХ КОМПЛЕКСІВ У КРОВІ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ ЗА РІЗНОЇ РЕАКТИВНОСТІ ОРГАНІЗМУ

Метою дослідження є вивчення динаміки циркулюючих імунних комплексів різних розмірів (мЦІК, сЦІК, вЦІК) у крові хворих на генералізований пародонтит із нормо-, гіпер- і гіпореактивністю організму. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 216 пацієнтів (82 чоловіки та 134 жінки) у віці від 45 до 55 років із діагнозом генералізований пародонтит ІІ, ІІІ ступеня тяжкості у хронічному перебігу. Залежно від стану реактивності організму хворі були поділені на три групи: 1) пацієнти з нормореакцією (132 особи, або 61%); 2) пацієнти з гіперреакцією (46 осіб, або 21%); 3) пацієнти з гіпореакцією (38 осіб, або 18%). Хворим на генералізований пародонтит ІІ, ІІІ ступенів тяжкості після ініціальної терапії за показаннями проводили клаптеву операцію. Забір крові проводили після хірургічного втручання на 1-у, 4-у, 6-у та 9-у добу вранці натщесерце з ліктьової вени обсягом 10 мл. Вміст циркулюючих імунних комплексів визначали радіоімунним методом. Наукова новизна. У пацієнтів із генералізованим пародонтитом після хірургічного втручання за нормореактивності організму визначається напруження імунітету (підвищується рівень циркулюючих імунних комплексів усіх розмірів у крові) з нормалізацією показників до кінця спостереження. Динаміка вмісту циркулюючих імунних комплексів різної маси за нормореактивності організму мала якісно однакову картину та характеризувалася їх збільшенням із досягненням максимуму на 6-ту добу. До кінця спостережень вміст всіх груп циркулюючих імунних комплексів повертався до початкових значень (р>0,05). У пацієнтів із генералізованим пародонтитом на тлі гіперреактивності організму мала місце дисфункція імунітету, яка характеризувалася різким падінням рівня циркулюючих імунних комплексів усіх розмірів у крові після хірургічного втручання з подальшими коливаннями їх вмісту та дисбалансом до кінця спостережень. Рівень усіх вивчених циркулюючих імунних комплексів упродовж усього терміну спостереження був достовірно вищим порівняно з початковими значеннями та з такими значеннями за нормореактивності (р<0,05). У пацієнтів із генералізованим пародонтитом за гіпореактивності організму визначали порушення імунітету, які характеризувалися початковим зниженням, потім вірогідним підвищенням рівня циркулюючих імунних комплексів усіх розмірів у крові. На 9-ту добу вміст циркулюючих імунних комплексів у крові хворих цієї групи був проміжним за величиною: вищим, ніж за нормореактивності організму, та нижчим, ніж за гіперреактивності. Висновки. Корекція змінених циркулюючих імунних комплексів у хворих на генералізований пародонтит за порушеної реактивності організму з приведенням до значень за нормореактивності розглядається як умова оптимізації та стабілізації процесу у тканинах пародонта.