Експериментальне визначення інерційності спрацьовування спринклерних зрошувачів автоматичних систем водяного пожежогасіння

Отримано експериментальні дані інерційності спринклерних зрошувачів з температурою спрацьовування 57 ºС з урахуванням швидкості наростання температури та отримана емпірична залежність часу спрацьовування спринклерного зрошувача з моменту виникнення пожежі. Це дозволяє оцінити застосування даного типу зрошувачів для захисту різних приміщень залежно від класу пожежної небезпеки. При виборі вихідних даних для проектування спринклерних автоматичних систем водяного пожежогасіння залежно від класу приміщень по пожежній небезпеці проглядається два підходи. Для приміщень класу ОН зі збільшенням пожежної небезпеки інтенсивність подачі вогнегасної речовини залишається постійної (І0 = 5 мм/хв), а збільшується площа гасіння для розрахунку витрати води (Fр = 72 м2 для ОН1, Fр = 144 м2 для ОН2, Fр = 216 м2 для ОН3, Fр = 360 м2 для ОН4). Для приміщень ННР використовується інший підхід. При проектуванні спринклерної автоматичної системи водяного пожежогасіння розрахункова площа для визначення сумар-ної витрати води залишається постійної (Fр = 260 м2) а змінюється інтенсивність подачі вогнегасної речовини (І0 = 7,5 мм/хв для ННР1, І0 = 10 мм/хв для ННР2, І0 = 12,5 мм/хв для ННР3). Однак, і перший підхід і другий мають на увазі, що площа гасіння пожежі залишається фіксованою величиною, а лінійна швидкість розвитку пожежі в явному виді ніде не враховується. Тому, одержання даних про час спрацьовування спринклерного зрошувача залежно від швидкості наростання температури пожежі в приміщенні, що захищається, дозволить визначити мінімальну площу зрошення осередку пожежі. Оптимальний вибір розрахункової площі для визначення витрати води при гасінні пожежі дозволить оптимізувати параметри гідравлічної розподільної мережі, вибір елементів системи, розрахувати ефективність застосування системи пожежогасіння