АДАПТАЦІЯ УКРАЇНОМОВНОЇ ВЕРСІЇ «SPIRITUAL HEALTH ASESSMENT SCALE» (SHAS)

Мета. У статті представлені результати україномовної адаптації опитувальника «Шкала оцінки духовного здоров’я», розробленого в 2014 році Др. К. Л. Гаур (Індія), призначеного для вимірювання стану духовного здоров’я особистості. Шкала містить три субшкали для вимірювання духовного здоров’я: саморозвиток, самоактуалізація та самореалізація. Кожна субшкала містить сім тверджень, що стосуються означених понять. Основна мета цього дослідження – переклад, адаптація та стандартизація опитувальника для української вибірки. Методи. Теоретичний аналіз дав змогу систематизувати сучасне розуміння духовності та духовного здоров’я особистості, а також проаналізувати складові компоненти цього конструкту в англомовній версії опитувальника, показники його надійності та валідності. Було розглянуто потенціал розвитку духовності під час одужання пацієнтів із різними видами фізичних та психічних розладів у клінічній практиці. Емпіричний аналіз полягав у перевірці психометричних властивостей україномовної версії опитувальника. Для цього було проведено процедуру подвійного перекладу тексту та його експертної оцінки, перевірку валідності та надійності тесту відповідно до психометричних вимог, а також стандартизацію тесту на неклінічній вибірці. Результати. Процедура адаптації опитувальника SHAS продемонструвала високі психометричні властивості: показники надійності та конструктної валідності цілком відповідають психометричним вимогам. Показник внутрішньої узгодженості (Коефіцієнт Кронбаха альфа) становить 0,79, показник ретестової надійності – r = 0,76, p < 0,01. Конструктна валідність оцінювалася шляхом кореляції субшкал методики зі шкалами інших психодіагностичних методик та продемонструвала задовільні показники значущості за більшістю показників. Отже, «Шкала оцінки духовного здоров’я» може бути якісним інструментом вимірювання рівня духовного здоров’я особистості. Висновки. Створення україномовної адаптації психодіагностичної методики «Шкала оцінки духовного здоров’я» дає змогу зробити висновки про можливість та доцільність подальшого використання україномовної версії опитувальника як психодіагностичного інструменту для визначення об’єктивного рівня розвитку духовного здоров’я особистості. Цей інструмент привабливий для психотерапевтичної практики, адже містить відносно небагато тверджень і водночас описує найважливіші компоненти духовного здоров’я особистості. Шкалу можна використовувати для визначення прогресу клієнта в терапіях різних напрямів. У перспективі наукових пошуків – адаптація та можлива специфікація опитувальника для вузьких груп населення, зокрема тих, які мають психічні розлади на клінічній вибірці.

AYURVEDIC UNDERSTANDING & PREVENTIVE MEASURES OF COVID-19: AN OVERVIEW

The world community is facing a pandemic of COVID -19, which is caused by infection of novel corona virus-2. The disease has spread globally with a total of 27.2 Cr conrmed cases, 53.3 L deaths and 24.3 Cr recovered as of December 13. Primarily; it involves the respiratory system and in due course of time affects the other systems too. The pathophysiology and management are still evolving in modern medicine, while developments of vaccine are under the way. As per Ayurveda, it is type of Aupasargikaroga (infectious disease) that is Sankramakaroga (communicable disease) in nature and later on it may derange the basic matrix of bio-humours and alter the status of Agnis (bio-res) and Ojas (immune strength). In view of this, different treatments guidelines have been recommended in the classics of Ayurveda by considering the genetic constitution (Prakriti), kala, bala and other epigenetic factors of the patient. Besides, specic recommendations for Ahara (diet), Nidra (sleep) and Brahmacharya (code of conduct related to mental and physical activities) have also been mentioned to target physical, mental, social and spiritual health. In this context authors have tried to explore the preventive aspects which are feasible for general public to become free from COVID-19 through Ayurveda.

Mechanica Medicina Sacra: Biblical Vegetarianism in Philippe Hecquet’s Theological Medicine

In the early eighteenth century, the French Jansenist physician Philippe Hecquet began publishing prolifically on the benefits of what he called “meatless medicine,” calling for a “Catholic cook” to guide France’s physical, moral, and spiritual health. This paper analyzes Hecquet’s defense of vegetarianism as an early modern example of a distinct kind of Biblical medicine – what Hecquet termed “theological medicine” – in the context of his understanding of bodily mechanism, natural history, and Biblical literalism, in his Traité des dispenses du carême (1709) and La medecine théologique, ou la medecine créée (1733). I argue that vegetarianism was the first principle of Hecquet’s Biblical medicine, which he considered both a natural and revealed truth to be grasped and applied by the pious physician.

Aesthetics and Environment: What is the Role of Beauty in Supporting Ageing Well?

Access to beauty is intrinsic to psychological, social, and spiritual health. Aesthetic sensibility includes awareness initiated in both mind and emotion accessed through nurturing environments (Caspari, Eriksson, & Naden, 2011). While individual tastes vary and aesthetic preferences are culturally conditioned, an appreciation of natural and constructed beauty is fundamental to human meaning-making, creativity, and innovation (Hillman 1998). Beauty is thus an instrumental tool that may support ageing well. We investigated the question of what aesthetics/beauty meant to older adults in England, how they experienced it, and whether experiencing beauty sustained them. Three focus groups were conducted with community dwelling participants aged between 60 and 93 (median age 75) for a total N of 14. Five themes emerged related to experience: an unexpected recognition; an evolving openness to experience; a universal perception available in micro and macro environments; a force that can alleviate depression; and a relational quality of some interactions. The value of beauty was identified through all groups: participants found it difficult to imagine a world with no beauty in it. They wondered if age made discernment capacity greater. Appreciation of beauty in unexpected places like a cracked pot led participants to identify happiness and wellbeing as outcomes of perception. This study suggests that beauty is essential for wellbeing and human flourishing and can emerge in unlikely ways. Implications are that professionals should assist older people to consider the role of beauty in life and develop interventions to consciously keep beauty awakened in normal and aesthetically-deprived environments.