Indoor Air Quality Intervention in Schools; Effectiveness of a Portable HEPA Filter Deployment in Five Schools Impacted by Roadway and Aircraft Pollution Sources

The Healthy Air, Healthy Schools Study was established in January 2020 to better understand the impact of ultrafine particles (UFP) on indoor air quality in communities surrounding Seattle-Tacoma (Sea-Tac) International Airport. The study team took multipollutant measurements indoor and outdoor air pollution at five participating school locations to infiltration indoors. The schools participating in this project were located within a 7-mile radius of Sea-Tac Airport and within 0.5 miles of an active flight path. Based on experimental measures in an unoccupied classroom, infiltration rates of a) Ultrafine particles of aircraft origin b) Ultrafine particles of traffic origin and c) Wildfire smoke or other outdoor pollutants were characterized before and after the introduction of a classroom based portable HEPA filter intervention. The portable HEPA cleaners were an effective short-term intervention to improve the air quality in classroom environments, reducing the ultrafine particles to approximately 1/10th of that measured outside. Before the HEPA filter deployment, approximately one-half of all outdoor UFPs were measured indoors. This study is unique in focusing on UFP in school settings and demonstrating through multivariate methods that the UFP measured in the classroom space is primarily of outdoor origin. Although existing research suggests that improvements to indoor air quality in homes can significantly improve asthma outcomes, further research is necessary to establish the benefit to student health and academic performance of improved air quality in schools.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПЕРСОНАЛУ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ ПІДХОДІВ

Стаття присвячена аналізу зарубіжних підходів до визначення сутності психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій та організаційно- психологічних умов його забезпечення. Розкрито зміст психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій та основні аспекти його дослідження в зарубіжній науці і практиці. Проаналізовано сутність концепції “healthy schools” («здорові школи»), її основні складові, необхідність впровадження. Показано роль психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій для ефективної діяльності “healthy schools”. Підкреслено, що позитивне психологічне здоров’я є важливим чинником ефективної діяльності освітніх організацій в цілому та задоволеності персоналу роботою та організацією, а також дотримання балансу між роботою та іншими сферами життя. Проаналізовано ряд проблем у психологічному здоров’ї персоналу освітніх організацій, наявність соціальних стигми як бар’єрів для отримання освітнім персоналом послуг із психічного здоров’я. Виокремлено організаційно-психологічні умови для забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій на різних рівнях управління освітніми організаціями: а) індивідуальному (турбота персоналу про своє психічне здоров’я; розвиток необхідних професійних якостей; встановлення чітких меж між роботою та домашнім життям та інше); б) груповому (психологічна підготовка управлінських команд; створення віртуальних груп підтримки для освітнього персоналу; розуміння психологічних особливостей різних груп освітнього персоналу та інше); в) організаційному (включення кращих практик щодо психічного здоров’я в навчальні програми; створення культури психологічного здоров’я в школах; регулярне дослідження негативних виявів психологічного здоров’я вчителів; створення сприятливого освітнього середовища та інше); г) міжорганізаційному (розробка та впровадження інтернет-ресурсів для інформаційної підтримки освітнього персоналу; використання інтерактивних форм надання психологічної допомоги освітньому персоналу; надання місцевими органами влади соціальної підтримки освітньому персоналу та інше).

PENINGKATAN PERILAKU HIDUP BERSIH DAN SEHAT DI SD NEGERI 31 JATI TANAH TINGGI KOTA PADANG

Perilaku Hidup Bersih dan Sehat dilatarbelakangi penetapan visi Indonesia Sehat 2010 dalam Sistem Kesehatan Nasional (SKN) sebagai bahagian yang tidak terpisahkan dengan Rencana Pembangunan Jangka Panjang Bidang Kesehatan tahun 2005-2025, melalui Keputusan Menteri Kesehatan Republik Indonesia Nomor 131/Menkes/SK/II/2004. Salah satu tatanan PHBS adalah tatanan lingkungan sekolah yang juga sejalan dengan promosi kesehatan dunia di institusi pendidikan (health promoting school) yang dicanangkan WHO. Berdasarkan observasi, SD Negeri 31 Jati Tanah Tinggi kurang baik dalam hal PHBS di sekolah. Masih ada siswa/i kurang memperhatikan kesehatan dirinya sendiri dan lingkungan sekolah. Masih ada membuang sampah tidak pada tempatnya, masih ada siswa yang tidak mencuci tangan dengan sabun sebelum makan, dan masih banyak siswa jajan sembarangan tanpa memperhatikan hygiene makanan dan lainnya. Pembentukan dan pemberdayaan Tim Healthy Schools diharapkan meningkatkan PHBS di sekolah, menjadi penggerak menciptakan lingkungan sekolah yang bersih dan sehat. Tim Healthy Schools ini merupakan siswa/i yang memenuhi kriteria dan telah terlatih untuk ikut melaksanakan sebagian usaha pemeliharaan dan peningkatan perilaku hidup bersih dan sehat di lingkungan sekolah. Secara umum target luaran yang akan dicapai dalam kegiatan ini adalah untuk membentuk dan memberdayakan Tim Healthy Schools di SD Negeri 31 Jati Tanah Tinggi Kota Padang, memberikan keterampilan dan pengetahuan mengenai perilaku hidup bersih dan sehat sejak usia dini. Sehingga nantinya ini akan menjadi percontohan sebagai sekolah sehat bagi daerah lain Kegiatan ini berupa sosialisasi dan kegiatan penyuluhan, Pembentukan dan Pemberdayaan Tim “Healthy Schools”, Gerakan PHBS Sekolah berupa, Evaluasi dan Keberlanjutan Pelaksanaan Program.

‘Creating mentally healthy schools’ – In conversation with Professor Jess Deighton

We are honoured to spend some time talking to Professor Jess Deighton, about the role schools can play in young people's mental health, about school-based interventions, and some insights from her latest research.

Peningkatan Implementasi Sanitasi Lingkungan melalui Pelatihan bagi Siswa Sekolah Dasar di Bogor

Clean and healthy life behavior (PHBS) in schools is an activity to empower students, teachers, and the community to run a healthy lifestyle and create healthy schools. The activity aims to socialize the importance of environmental sanitation in schools and raise awareness about the importance of environmental health in schools, through socialization and implementation training conducted in September 2020 in Bantarjati District, Bogor City, West Java. The activity was followed by students in grade 4 (four) elementary school totaling 35 students with implementation activities consisting of the preparation, core program and evaluation stages, then analyzed qualitatively through field observations and participant understanding interviews. The implementation of sanitation that has been carried out on students is one of the basic sanitation, which is washing hands and sorting waste by type. Minister of Health Regulation No. 3 of 2014 concerning STBM explains that washing hands with soap is the behavior of washing hands using clean running water and soap. Waste in general is divided into two, namely organic and inorganic waste. Both of these wastes have benefits for us, but they also have an impact on the environment. The results showed that the students' level of understanding at SDN 6 Bantarjati Bogor had a fairly good level. However, periodic socialization needs to be carried out as a process of forming student character and becomes a habit that is carried out so that it can be applied in everyday life through implementation training (practice).

Building Support for Place-Based Solutions to Childhood Obesity: Findings From Missouri

Background Place-based efforts offer promise in reducing childhood obesity. Yet, lack of public demand and support may hinder implementation. Aims This study aimed to assess whether the emphasis on place-based solutions, community-wide strategies, and multisector engagement in the Healthy Schools Healthy Communities (HSHC) initiative would shift public views on obesity including the need for greater public involvement and an increase in awareness and support for strategies. Method As part of the evaluation, two surveys were conducted—in 2014 and 2016—to examine the relationship between HSHC strategies and changes in public perception, support, and awareness of obesity. Both surveys were cross-sectional and conducted with a randomized sample of households. Results Most respondents indicated that parents/family (84.3% in 2014; 87.8% in 2016) and children (70.9% in 2014; 74.8% in 2016) had a large/very large responsibility for addressing childhood obesity. A higher percentage of 2016 respondents indicated willingness to work with others to increase availability of healthy foods (71.3% vs. 64.2%, respectively; p = .0280) and increase the number of places to be physically active in their community (71.1% vs. 60.7%, respectively; p = .0015). Discussion Findings suggest awareness and support of place-based efforts and willingness to engage may help garner ongoing support. However, individuals and families are still perceived as primarily responsible for addressing childhood obesity. Countering this mindset remains an ongoing challenge. Conclusion Streamlined messaging regarding the issue and associated solutions, enhanced skills and capacity to implement these efforts, and citizen engagement to garner support for place-based initiatives are important.