To Flip or Not to Flip is No Longer the Question - It is How to Flip Effectively

Technological advancement and change of student attitude towards learning have brought in the necessity of blended learning which is now ubiquitous across medical and allied health sciences education. Flipped classroom forms an increasingly large part of this approach. As the term states, Flipped Classroom means “inverted” classroom. Does that mean a physical inversion? No, it does not. It means the activities that take place within the four walls of a traditional classroom and activities that take place in the personal learning space of a student are reversed. The concept is nothing new, but it has evolved over the years, considering it’s usability and acceptability amongst students and lecturers.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

В статті розглянуто основні аспекти мотивації як психолого-педагогічного феномена. Проаналізовані умови, що впливають на формування позитивних мотивів навчальної діяльності та методи підвищення мотивації студентів до навчання. Проведено анкетування та описано результати дослідження навчально-професійної мотивації майбутніх педагогів. Метою статті є здійснення аналізу проблеми формування і проявів актуальної навчально-професійної мотивації у майбутніх педагогів для підвищення рівня підготовки сучасних фахівців за спеціальністю 015 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості) в контексті успішної конкурентоспроможної професійної діяльності. Використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, який включав аналіз, синтез, систематизацію, порівняння і узагальнення даних з проблеми навчально-професійної мотивації студентів, методики: «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів» (А. Реана, В. Якуніна), «Мотивація навчання у виші» (Т. Ільїної), анкетування, опитування, методи математичної статистики. За результатами дослідження визначено, що переважна більшість учасників задоволені методами навчання та викладання психолого-педагогічними дисциплінами і дисциплінами технічного циклу. Дані аналізу свідчать про те, що сучасна молодь розуміє важливість вищої освіти сьогодні. В більшості студентів провідними мотивами до навчання є пізнавальні та професійні. Аналіз опитування показав, що, у першу чергу, до найбільш значимих мотивів навчальної діяльності ввійшли такі мотиви: стати висококваліфікованим спеціалістом (80% студентів); набути глибокі та стійкі знання (70% студентів); отримати інтелектуальне задоволення (70% студентів); забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності (63,3% студентів). Обрання таких мотивів вказує на присутність у структурі внутрішньої мотивації наявність пізнавального інтересу, що є дуже важливим при виконанні навчальної діяльності. Позитивно впливають на внутрішню мотивацію високий професійний рівень викладачів та їхнє партнерське ставлення до студентів. Після закінчення навчання, більшість майбутніх педагогів мають намір шукати роботу за фахом, при цьому, рівень заробітної плати та прагнення мати власну справу є найважливішими критеріями. Як позитивну тенденцію можна охарактеризувати той факт, що 50% опитаних спокійно, але без особливих ілюзій дивляться в майбутнє і 40% – з надією та оптимізмом. Для підвищення рівня підготовки сучасних фахівців до успішної конкурентоспроможної професійної діяльності на світовому ринку праці суттєвим завданням є розвиток професійної мотивації студентів у закладах вищої освіти, доцільним є створення системи психологічного супроводу професіоналізації майбутніх фахівців з метою виявлення основних проблем, пов’язаних з початковим етапом професійної кар’єри майбутніх фахівців і для сприяння їх позитивному вирішенню. Література Гуртовенко, Н. (2017). Критерії оцінки, показники та рівні психологічної готовності майбутніх педагогів до професійної самореалізації. Психологічний часопис, 3(4), 53–65. https://doi.org/10.31108/1.2017.4.8.5 Догнал, Йозеф (2017). Мотивация студентов к обучению и ее барьеры (эссе, основанное на опыте обучения иностранным языкам). Режим доступа: https://www.meteor-city.top/motivacia-studentov-i-ee-baryery Занюк, С.С. (2001). Психология мотивации: Теория и практика мотивирования. Мотивационный тренинг. Киев : Эльга-Н, Ника-Центр. Єрохін, С.А., Нікітін, Ю.В., & Нікітіна, І.В. (2011). Концепція професійної мотивації студентів як фактор конкурентності на ринку праці. Юридична наука, 1, 20–28. Матвеєва, Н. (2017). Особливості підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогів на сучасному етапі. Освітній простір України, 9, 96–102. https://doi.org/10.15330/esu.9.96-102. Пінська, О. (2009). Професійна мотивація як засіб підвищення ефективності навчальної діяльності студентів. Проблеми трудової і професійної підготовки, 14, 111–115. Скорик, Т.В. (2020). Моніторингове дослідження розвитку професійної успішності майбутніх учителів. Педагогічний альманах, 46, 208–214. https://doi.org/10.37915/pa.vi46.129 Товканець, Г., Авшенюк, Н., Бокша, Н., Брижак, Н., Горват, М., Котун, К., та ін. (2018). Педагогічна освіта і професійна підготовка в сучасному соціокультурному середовищі. (Монографія). Мукачево : Редакційно-видавничий центр МДУ. Черняк, Н.О. (2013). Формування мотивації студентів до навчання у ВНЗ. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, 38–39, 388–393. Seifert, Tim. (2004). Understanding student motivation. Educational Research, 46, 137–149. https://doi.org/10.1080/0013188042000222421 Wijnia, L., & Servant-Miklos,F.C (2019). Lagging behind the Times: A Brief History of Motivational Discourse in Problem Learning. Advances in Health Sciences Education, 24, 915–929. https://doi.org/10.1007/s10459-019-09923-3

ECHO360 Active Learning Platform in Health Sciences education

The ECHO360 Active Learning Platform (ALP) is an online active learning platform allowing the creation of interactive multimedia content for anytime student learning, with the potential for comprehensive analytics. This ALP has previously been shown to enhance student participation and engagement during in-class activities however it can be challenging to use at first. To enhance the uptake of ECHO360 ALP in and out of the classroom a simplified guide with clear instructions on the most useful aspects of the platform was developed and shared with staff, successfully creating a community of instructors. A student guide was also prepared which showcased the methods for gaining the most from its use in and out of lectures. These resources are available in the appendix.