Transnational law – a new system of law?

The paper presents the emergence and evolution of the concept of transnational law, from the Philip Jessup’s 1956 novation to the latest approaches, mainly from the western legal scholarship. In the legal writings from Romania or Republic of Moldova, the phenomenon of transnational law remains unexplored or, at best, mentioned incidental as a synonym of a modern “lex mercatoria”. Likewise, in Russian scholarship, research on transnational law bears a strong private imprint and ubiquitous reluctance may be noted. This article aims to discuss, from the perspective of legal pluralism, the loss of the state monopoly in law making, the pluralization of sources of legitimacy for transnational actors, and the reconsideration of the scope of the law, by de-territorializing it. Transnational law is seen thus not just a private regime, but as a system of normative law that transcends international or national law, acts in a distinct social space and addresses specific actors, not only private, but also public or hybrid. In Romanian legal knowledge this approach is missing.

Standardization of M&A Transactions in the USA and Europe: Empirical Research and Conceptual Analysis

The degree of standardization of the practice of M&A transactions in Europe and the United States, which is largely accepted in Russia, allows us to raise the question of the formation of lex mercatoria in the field of corporate transactions. The experience of forming and studying the standards for concluding transactions considered in the paper reflects the technological capabilities of information processing over the past 20 years. This experience is the basis for the next stage of the development of legal regulation related to the use of machine learning technologies and the transformation of the regulation of public relations. From a practical point of view, when concluding complex transactions that are yet to be unified by platform technologies, the relevance of the issue is undoubtedly relevant: what would be the usual (average, compromise, most reasonable) solution for a particular situation? The paper provides an in-depth and detailed analysis of empirical research data, in particular, the 2019 report “On the main terms of European transactions with respect to private companies” published by the American Bar Association. The author concludes that, despite some statistical limitations of the sampled information, the periodic nature, uniform methodology and international coverage of the report data allow us to track the dynamics of the use of a particular condition in time and space, as well as the level of standardization and unification of approaches to regulating M&A conditions. The author identifies the conditions that are well-established in practice, in particular, the conditions on the applicable law, the mechanism of price adjustment, risk liability insurance in connection with assurances about the circumstances, approaches to determining losses and limiting the seller’s liability. The paper also analyzes the trends of consolidating positions on controversial issues, including those related to a significant change in circumstances (MAE) and the inclusion in its scope of circumstances related to the COVID-19 pandemic, the application of the knowledge criterion, the dispute settlement procedure, etc.

ПРИНЦИПИ УНІДРУА

У статті досліджуються під­стави застосування Принципів міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА) як джерела застосовного матеріального права при вирішенні спорів у порядку між­народного комерційного арбітражу. Аналізуються положення арбіт­ражних регламентів та актуальна арбітражна й судова практика з цих питань. Обґрунтовано, що використовуване в тексті сучас­них арбітражних законів формулю­вання «норми права» й дозволяє в таких випадках звертатись арбіт-рам до позанаціональних правових регуляторів на противагу націо­нальним правопорядкам. Визна­чено, що в розрізі допустимості вибору сторонами як застосовного до суті спору права позанаціональ- них джерел дискусія в арбітраж­ному середовищі ведеться, насам­перед, зважаючи на відмінності у формулюваннях в міжнарод­них документах та національних законах, частина з яких оперує лише терміном «право» (law), а інша - використовує поняття «норм права» (rulesoflaw), ґрун­туючись на тому, що в другому з варіантів немає прив’язки до пев­ної правової системи Встановлено, що Принципи УНІДРУА як гнучкий правовий інструмент та яскравий приклад нормативного втілення в одному джерелі правил, що складають суть так званого «м’якого права» («softlaw»), може використовува­тись сторонами та арбітрами як застосовне матеріальне право при вирішенні спору в порядку міжна­родного комерційного арбітражу достатньо багатосторонньо. Вони охоплюють безпосереднє застосу­вання при прямому виборі Принци­пів УНІДРУА з цією метою і слугу­ють виявом «загальних принципів права», «lex mercatoria», «звичаїв міжнародної торгівлі», до яких від­силають сторони в арбітражному застереженні як до застосовного до суті спору права (норм права), а також будуть корисними за від­сутності вибору матеріального права як такого чи виявляться в ролі загальновизнаної інтерпре­тації поширених у практиці між­народного комерційного обороту принципів і правил за їх субсидіар- ного застосування тощо.

Instituciones de desequilibrio prestacional contenidas en los principios Unidroit aplicables a los negocios jurídicos nacionales

El presente artículo tiene por objeto analizar la viabilidad jurídica de la aplicación de las instituciones jurídicas que velan por la justicia contractual en los negocios jurídicos nacionales dada la deficiente regulación que nuestro sistema legal privado posee frente a estas circunstancias de inequidad prestacional. Se analizan instituciones como la excesiva desproporción y la excesiva onerosidad (hardship), reguladas en instrumentos pertenecientes a la lex mercatoria o derecho comercial internacional, particularmente en los principios Unidroit. Para el cumplimiento de este objetivo se realiza un estudio comparativo entre las instituciones que velan por la justicia contractual contenidas en los principios Unidroit y las contenidas en el derecho positivo privado colombiano. Además, se hace un estudio de diversos casos abordados por la justicia arbitral nacional e internacional, así como por la jurisprudencia ordinaria, frente a la posibilidad de complementación e integración de las normas de los principios Unidroit en las legislaciones nacionales.Todo lo anterior para concluir que es jurídicamente viable, a través del sistema de fuentes comercial doméstico y de los propósitos que el preámbulo de los principios Unidroit expresamente consagran, la aplicación directa a los negocios jurídicos comerciales nacionales de las figuras de la excesiva desproporción y de la excesiva onerosidad contenidas en este instrumento de derecho uniforme.

«LEX SPORTIVA»: THE CONCEPT AND THE MATTER

Статья посвящена исследованию достаточно молодого феномена “lex sportivа”, выявлению подходов к определению сущности и структуры “lex sportivа”, определению сходных и отличительных черт между системами lex sportiva и lex mercatoria. Проанализированы решения Спортивного арбитражного суда в г. Лозанне и их влияние на формирование lex sportiva. Дано определение lex sportiva на основе проведенного исследования. The article is devoted to the research of the fairly young phenomenon of lex sportiva, to the detection of the approaches to defining the matter and structure “lex sportiva”, to the qualification of the similarities and distinctive features between the “lex sportiva” and “lex mercatoria” systems. Analyzed the decisions of the Court of Arbitration for Sport in Lausanne and their influence on the formation of the lex sportiva. The definition of lex sportiva is given on the basis of the conducted research.

Transnational Internet Law

The greatest, and certainly to a Westphalian nation-state-centered universe most revolutionary, challenge for regulation is the increasing co-operation between national, regional, and international networks of regulators, to regulate the internet. Reidenberg coined the term “lex informatica” to explain its transnational legal nature, based on Berman and Kaufman’s analysis of mediaeval lex mercatoria, rather than Jessup’s transnational law. This chapter briefly considers the technical standards that permit inter-networking and thus the internet, then examines how standards—including commercial and legal standards—have created a transnational lex informatica. The chapter then focuses on two phenomena of the transnational internet law evolution. The first is governance by contract for all commercial transactions, even those that are ostensibly free of monetary value, in which the contractors are trading private information for advertising revenue. The second is the “open internet,” laws protecting some aspects of network neutrality.