Удосконалення швидкісних якостей плавців 13–14 років шляхом підвищення ефективності креатинфосфатного механізму енергозабезпечення м’язової роботи

Резюме. Мета. Науково обґрунтувати доцільність серійного застосування спринтерських навантажень для підвищення потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення плавців на етапі їх попередньої базової підготовки. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, що розкривають фізіологічний механізм швидкісних можливостей спортсмена. Дослідження потужності анаеробної алактатної і лактатної продуктивності, а також потужності аеробних процесів енергозабезпечення спортсменів і спеціальної фізичної підготовленості плавців. Результати. Аналіз науково-методичних джерел дозволив охарактеризувати медико-біологічні чинники, які впливають на швидкісні можливості спортсменів. На прикладі плавців 13–14 років встановлено, що підвищити швидкість можна за рахунок вдосконалення креатинфосфатного механізму енергозабезпечення м’язової роботи. Для цього в тренуваннях слід серійно застосовувати спринтерські навантаження. Запропоновано методику кількісного дозування спринтерської роботи, яка виконується в алактатному режимі енергозабезпечення. Узагальнення науково-методичної інформації свідчить про наявність двох груп морфофункціональних чинників, які визначають швидкісні можливості спортсменів. Перша – генетично детерміновані, які не піддаються вдосконаленню. Друга – чинники, які вдосконалюються за допомогою фізичних вправ, зокрема шляхом серійного виконання спринтерських навантажень тривалістю до 10 с кожне з інтервалом відпочинку між ними близько 2 хв та інтервалом між серіями 10–15 хв. Ключові слова: швидкість, медико-біологічні механізми удосконалення швидкості, анаеробнаалактатна продуктивність, спринтерські навантаження.

Ефективність використання фізичної терапії у пацієнта з ідіопатичною прогресуючою мозочковою атаксією

Резюме. Мета. Оцінити ефективність реабілітації пацієнта з ідіопатичною прогресуючою мозочковою атаксією упродовж п’яти років з використанням фізичної терапії. Методи. Аналіз та узагальнення наукових даних. Результати. Проаналізована інформація дозволяє сформувати основні принципи організації реабілітаційного втручання для пацієнтів із прогресуючою мозочковою атаксією. Використання вправ для тренування стато-динамічної рівноваги у пацієнта з атаксією в комплексі з використанням відеоігор та технологій Kinect і Playstation VR зменшило прояви атаксичного синдрому на кожному з чотирьох реабілітаційних періодів. Описане у статті дослідження дає докази, що фізична терапія може бути ефективною при ідіопатичній прогресуючій мозочковій атаксії і здатна привести до покращення функціонального стану пацієнта, яке прирівнюється одному або кільком рокам природного прогресування захворювання на різних етапах його важкості. Ключові слова: фізична терапія, мозочкова атаксія, реабілітація, порушення координації.

Стан психофізіологічних функцій і динамічна м’язова витривалість у спортсменок в ігрових видах спорту

Резюме. Мета. Порівняння стану психофізіологічних функцій та динамічної м’язової витривалості руху кисті (за показниками тепінг-тесту) спортсменок у різних ігрових видах спорту. Методи. Для визначення стану психофізіологічних функцій та динамічної м’язової витривалості руху кисті використовували діагностичний комплекс «Діагност-1» (М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб). Відповідно до мети роботи досліджували латентні періоди простої зорово-моторної реакції, простої і складної реакції вибору, ефективність сенсомоторної діяльності, динамічність нервових процесів, точність реакції на рухомий об’єкт, основні властивості нервової системи, динамічну м’язову витривалість руху кисті тощо. Результати. За результатами дослідження, ігрові види спорту сприяють розвитку, вдосконаленню однієї з основних властивостей центральної нервової системи – функціональної рухливості нервових процесів, що цілком узгоджується з відомими літературними даними про вплив фізичних навантажень і занять різними видами спорту на формування і стан цих властивостей. Це певною мірою підтвердив кореляційний аналіз отриманих даних – функціональна рухливість нервових процесів у режимі нав’язаного ритму асоціювалася зі спеціальним спортивним стажем спортсменок (p < 0,05), у режимі зворотного зв’язку – з віком обстежених спортсменок (p < 0,01). За рівнем функціональної рухливості нервових процесів обстежені спортсменки (волейболістки і гандболістки) не відрізнялися. Удосконалення спеціальної підготовленості обстежених волейболісток і гандболісток було пов’язано насамперед з розвитком функціональної рухливості нервових процесів та точності реакції на рухомий об’єкт. Більш точними у реакції на рухомий об’єкт за кількістю реакцій випередження і середнім відхиленням у реакціях випередження виявилися обстежені гандболістки (спортсменки з вищим рівнем спортивної майстерності). Більш високий психофізіологічний статус за показниками сили нервових процесів упродовж довготривалих сенсомоторних навантажень (у режимі нав’язаного ритму) продемонстрували волейболістки (спортсменки з більшим стажем спортивного тренування). Ключові слова: стан психофізіологічних функцій, динамічна м’язова витривалість руху кисті, волейбол, гандбол.

Гігієна сну як розділ особистої гігієни. Значення виконання її положень у жіночому спорті

Резюме. Гігієну сну розглядають як важливий розділ особистої гігієни, загальної гігієни та гігієни спорту. Порушення правил гігієни сну, особливо особами жіночої статі, в яких порушення сну бувають частіше, ніж у чоловіків, може негативно впливати на стан здоров’я, фізичну та психічну працездатність спортсменок за умов високих фізичних навантажень. Це дає підстави розглядати питання визначення шляхів оцінювання ступеня виконання цих правил спортсменками за умов високих фізичних та психічних навантажень. Мета. Розробити завдання, правила, принципи гігієни сну в спортивній галузі та визначити методологічні підходи до оцінювання їх виконання спортсменками за умов високих фізичних та психічних навантажень. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури: узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Результати. На основі проведеного системного аналізу наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації визначено завдання, правила, принципи гігієни сну у галузі спорту, запропоновано розроблену нами тест-анкету опитування для оцінювання ступеня виконання спортсменками правил гігієни сну за умов високих фізичних та психічних навантажень, що можуть бути використані на практиці. Ключові слова: завдання, правила, принципи гігієни сну в спортивній галузі, спортсменки.

Порушення якості життя опікунів постінсультних пацієнтів з афазією

Резюме. Мета. Дослідити вплив захворювання на якість життя неофіційних опікунів постінсультних пацієнтів із сенсомоторною афазією. Методи. Аналіз даних опитування, статистична обробка результатів. Результати. Якість життя опікунів знижується за різними доменами нерівномірно. Найбільш суттєве зниження показників якості життя спостерігали в доменах «фізичне здоров’я» та «психічне здоров’я». Меншою мірою було виявлено порушення у домені «оточуюче середовище», майже не було погіршення у домені «соціальні відносини». Не спостерігали статистично значущої різниці між показниками якості життя опікунів різної статі. Виявили тенденцію до більш тяжких наслідків захворювання для членів подружжя порівняно з дітьми та сиблінгами пацієнтів. Сенсомоторна афазія є значним обтяжуючим фактором після перенесеного інсульту. Вона негативно впливає на різні аспекти якості життя родичів тематичних хворих, які доглядають за пацієнтами. В гострому періоді захворювання найбільше навантаження спостерігається на психічне та фізичне здоров’я опікунів. Ключові слова: інсульт, афазія, опікуни, якість життя.

Аналіз наявних інструментів оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона

Резюме. Правильний і обґрунтований вибір інструментальних методів оцінювання функціо-нального стану пацієнта є обов’язковою умовою адекватної фізичної терапії. Особливе місце цей аспект займає в системі нейрореабілітації пацієнтів з хворобою Паркінсона в Україні, оскільки на сьогодні кількість осіб, що потребують систематичної фізичної терапії, сягає 23 900 тис. Наростаюча маніфестація моторних і немоторних симптомів при хворобі Паркін-сона, від яких часто вирішальною мірою залежить тяжкість стану пацієнта, негативно впливає на якість його життя. Наявні функціональні порушення, які є самостійними проявами хвороби Паркінсона, вимагають специфічного підходу до комплексного інструментального досліджен-ня цих порушень для визначення диференційно-діагностичних критеріїв та оцінювання впливу фізіотерапевтичного втручання. Мета. Проаналізувати наявні інструменти оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури з питань застосування інстру-ментів оцінювання при хворобі Паркінсона та їх інформативності і надійності у фізичній терапії. Результати. Представлені дані свідчать, що ефективність запроваджених заходів фізичної терапії при хворобі Паркінсона залежить від правильно підібраних інструментів оцінювання, які дозволяють оцінити моторні і немоторні проблеми через призму життєдіяльності і якості життя пацієнта. Основним інструментом оцінювання для вирішення цього питання вважаєть-ся Уніфікована рейтингова шкала хвороби Паркінсона MDS-UPDRS, яка дозволяє об’єктивно оцінити моторні і немоторні аспекти життя пацієнта і його рухову активність. Оскільки наявні моторні й аксіальні рухові порушення негативно впливають на повсякденну функціональну активність пацієнта, для верифікації цих порушень пропонують використовувати тест для оці-нювання часу підйому і ходьби (Timed Up and Go (TUG)); тест з подвійним завданням (Dual-Task TUG (TUG-DT)) та шкалу рівноваги Берга (Berg Balance Scale (BBS)). Але виходячи з того, що ці тести недостатньо чутливі до невеликих змін у рухливості при хворобі Паркінсона, особливо на середніх і пізніх стадіях захворювання, їх доцільно поєднувати з одним із кількісних тестів для оцінювання ходьби: 10-метровим тестом ходьби (10 Meter Walk Test (10MW)) та 6-хвилинним тестом ходьби (Six Minute Walk Distance (6MWT)). Поняття «життєдіяльність» включає в себе не тільки переміщення, її оцінювання має бути доповнено аналізом ступеня впливу наявних по-рушень на повсякденну діяльність, тобто на якість життя пацієнта. Найбільш інформативними інструментами для проведення цього аналізу є універсальні і специфічні при хворобі Паркінсо-на опитувальники з метою оцінювання стану здоров’я SF-36, EuroQOL (EQ-5D) і PDQ-39 (The Parkinson’s Disease Questionnaire). Результати аналізу та узагальнення даних науково-мето-дичної літератури дають підставу встановити, що маніфестація порушень та їх варіабельність при хворобі Паркінсона стають серйозною проблемою у досягненні кінцевого результату за-проваджених заходів фізичної терапії на всіх стадіях захворювання. Використання в комплексі стандартної експертно-реабілітаційної діагностики спеціальних інструментів оцінювання дозволяє об’єктивізувати оцінювання клінічної інформації та стимулює розроблення особисто-орієнтованих реабілітаційних стратегій із застосуванням заходів фізичної терапії, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів з хворобою Паркінсона. Ключові слова: хвороба Паркінсона, фізична терапія, якість життя, інструменти оцінювання, достовірність, надійність, валідність.

Основні принципи фізичної терапії в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії

Резюме. На сьогодні актуальним є вивчення застосування фізичної терапії в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Мета. Виділити основні порушення стану пацієнтів в умовах відділення анастезіології та інтенсивної терапії; визначити ефективні методи впливу щодо відновлення функціонального стану хворих; сформулювати принципи фізичної терапії, які визначають методи впливу на стан пацієнта відносно його порушень. Методи. Aналіз науково-методичної літератури, синтез та узагальнення. Результати. Внаслідок перебування в умовах інтенсивної терапії пацієнти отримують значні порушення на рівні всіх систем організму. У ході аналізу науково-методичних статей було виявлено основні порушення систем організму пацієнтів інтенсивної терапії. Доведено позитивний вплив фізичної терапії на попередження виникнення та зменшення порушень функцій дихання, нейротрофічних та метаболічних порушень, серцево-судинних уражень, а також суглобово-м’язових контрактур. Однак фізична терапія в умовах анестезіології та інтенсивної терапії має багато суперечливих методів та малу доказовість внаслідок незначної кількості досліджень. Фізична терапія значно зменшує можливість виникнення порушень і навіть попереджає їх виникнення за умови обов’язкового дотримання принципів втручання. Ключові слова: відділення анестезіології, інтенсивна терапія, вертикалізація, мобілізація, критично хворі пацієнти, фізична терапія, принципи фізичної терапії.

Порівняльний аналіз інструментів суб’єктивного оцінювання стану пацієнтів з функціональними та структурними порушеннями плеча і плечового поясу та можливість їх використання у фізичній та реабілітаційній медицині

Резюме. Мета. Вивчити та проаналізувати інструменти суб’єктивного оцінювання функціональних обмежень у пацієнтів з порушеннями плеча та плечового поясу, можливість їх використання як інструменту оцінювання у Міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) з метою кількісного оцінювання обсягу та величини обмеження. Методи. Огляд наукових публікацій, порівняльний аналіз найбільш поширених у світовій клінічній практиці шкал-опитувальників. Результати. Шляхом моніторингу кількості та якості наукових робіт було відібрано чотири шкали, які було перекладено на українську мову. Усі шкали є валідними, надійними та чутливими до змін у стані пацієнтів з патологіями плечових суглобів і широко використовуються у світовій клінічній практиці. Кожна зі шкал має свої переваги для використання в різних ситуаціях (скринінгове обстеження, індивідуальне обстеження у пацієнтів з різними порушеннями тощо). Більшість шкал мають 100-бальну систему оцінювання, що добре корелює зі 100 %-м загальним кваліфікатором для позначення обсягу і величини порушення системи МКФ. Ключові слова: Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я; інструменти оцінювання; плечовий суглоб; шкали-опитувальники.

Теоретико-методичні основи корекційно- профілактичних технологій у процесі занять оздоровчим фітнесом осіб зрілого віку з порушеннями просторової організації тіла

Резюме. У кінці ХХ – на початку XXI ст. особливо гостро стоїть питання про зростаючу тенденцію порушень просторової організації тіла людини, зокрема зниження рівня стану біогеометричного профілю постави. Це найбільш актуально для умов життя людини в мегаполісах. Мета. На підставі теоретичного аналізу і власних експериментальних досліджень обґрунтувати та розробити теоретико-методичні основи корекційно-профілактичних технологій у процесі занять оздоровчим фітнесом чоловіків зрілого віку з порушеннями просторової організації тіла. Методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури українських і зарубіжних фахівців, емпіричні методи, педагогічне тестування фізичної підготовленості, педагогічний експеримент, медико-біологічні методи, методи математичної статистики. Результати. Історичний екскурс дослідників в аспекті формування оздоровчих технологій дозволив розробити теоретико-методичні основи корекційно-профілактичних технологій у процесі занять оздоровчим фітнесом осіб зрілого віку з порушеннями просторової організації тіла. Результати проведеного послідовно перетворювального експерименту підтвердили ефективність розробленої технології корекції порушень стану біогеометричного профілю постави чоловіків другого періоду зрілого віку у процесі занять оздоровчим фітнесом. Ключові слова: корекційно-профілактичні технології, просторова організація тіла, зрілий вік, оздоровчий фітнес.

Аналіз факторів, що впливають на відновлення легеневої функції впродовж фізичної терапії на стаціонарному етапі після кардіохірургічних операцій

Резюме. Мета. Виявити та провести аналіз кореляційних зв’язків між динамікою показників спірографії та передопераційними, інтраопераційними факторами. Методи. Аналіз наукової літератури, статистичні дослідження. Результати. Серед передопераційних факторів найбільшу кількість статистично значимих зв’язків з динамікою показників легеневої функції мав вік, проте вони були слабкими. Маса тіла, фракція викиду лівого шлуночка не корелювали з динамікою показників спірографії, а одиничні зв’язки мали довжина тіла та функціональний клас за NYHA. Отримані результати щодо впливу індексу маси тіла на зниження легеневої функції після кардіохірургічних втручань не узгоджуються з попередніми дослідженнями, оскільки встановлено лише два дуже слабких зв’язки. Показник віку мав обернений зв’язок (чим більший вік, тим менше зниження), що також суперечить попереднім висновкам наукових робіт. Динаміка швидкісних показників спірографії мала менше кореляційних зв’язків з передопераційними факторами. Жодний з розглянутих інтраопераційних факторів не мав взаємозв’язків з показниками динаміки пікової об’ємної швидкості вдиху та резервного об’єму видиху. Проведений кореляційний аналіз не встановив зв’язків між тривалістю перетискання аорти, тривалістю штучної вентиляції легень та післяопераційною динамікою показників спірографії. Отримані результати підтвердили вплив кількості шунтів на динаміку показників спірографії, проте зв’язки були дуже слабкими. Проведений аналіз встановив ряд кореляційних зв’язків між динамікою показників спірографії та передопераційними, інтраопераційними факторами, але усі вони були дуже слабкими. Кількість зв’язків з інтраопераційними факторами була більшою. У ряді випадків відсутність зв’язків, їх сила або напрям не узгоджувалися з представленими у літературі факторами ризику післяопераційних легеневих ускладнень, зокрема ступенем серцевої недостатності та віком пацієнта. Ключові слова: дихання, фізична терапія, реабілітація, кардіореабілітація.