Зміна кліматичних умов Причорноморського степу та продуктивність пшениці озимої

Мета дослідження – узагальнення і практичнаоцінка змін агрокліматичних умов Причорноморськогостепу та їхнього впливу на продуктивність пшениціозимої. Методи досліджень – використання масивупоказників спостережень метеопосту і польового дов-гострокового досліду з добривами; статистичні методиобробітку інформації.Результати. Систематизація та аналіз показниківклімату Причорноморського степу на прикладі Одеськоїобласті у період із 1970 по 2021 роки дозволили отри-мати такі результати:– щорічно, починаючи з ХХІ століття, середня температура повітря на території Одеської області буластабільно вищою за кліматичну норму, її відхиленняколиваються в інтервалі від 0,8оС до 2,7оС. Найбільшівідхилення відмічені у січні та липні: середня температура січня за 51-річний період зросла на 1,3°С, липня –на 2,2°С;– за період спостережень середньорічна кількістьопадів (O) становила 456,8 мм, а середня за вегетаціюозимої пшениці – 450,8 мм із імовірністю 70,6%;– за останні 20 років не відбувається суттєвих зміну кількості опадів відносно кліматичної норми, але простежується перерозподіл кількості опадів в окремі місяціта сезони; зменшується кількість днів із опадами у середньому до 61,5 днів, а за останні 10 років – до 53 днів(проти 85 днів за вегетацію озимини у 1971–1980 роках,або проти середніх значень 86,2 діб за календарні1970-1992 роки);– у період вегетації озимої пшениці помітно змінилася характеристика опадів за їхніми градаціями:у середньому за 2011–2021 рр. частка днів із опадами у кількості менш ніж 1 мм зменшилася з 25,3%(1971–1980 роки) до 7,8%; частка днів із опадами у кількості з 1 до 5 мм залишилася практично на одномурівні (39,4-38,2%); відсоток днів із опадами у кількості5-9,9 мм та 10-19,9 мм зріс у 1,6 та 1,4 рази відповідно;частка днів, коли одноразово випало більш ніж 20 мм,зросла у 1,6 рази, більш ніж 50 мм – удвічі;– продуктивність пшениці озимої за її вирощуваннябез добрив суттєво залежала від кількості днів із опадами (r2=0,98), на фоні добрив показала середній рівеньзалежності (r2=0,68). Водночас величина приросту врожаю зерна за використання добрив мала оберненузалежність середнього ступеня (r=-0,56): чим більшедощових днів у період вегетації, тим меншим є приріствідносно контролю без добрив.Висновки. Протягом останніх десятиріч в Одеськійобласті суттєво змінився температурний режим і режимзволоження, а також характеристика опадів за їхнімиградаціями як за календарним роком, так і за періодомвегетації озимини. Середньорічна температура повітрязросла на 2,0оС порівняно з 1970-1980 роками, зокремана 1,2оС – із 1999 року. Кількість опадів за цей періодзменшилася на 56,7 мм із тенденцією до стабілізації заостанні 10 років. Кількість дощових днів зменшиласяпрактично удвічі.Внесок природної родючості у формування приростуврожаю пшениці озимої в умовах Причорноморськогостепу становить 13,7%, добрив – 52,1%, а часткакомплексного впливу погодних умов коливається від25,1 до 30,9%.