Інтерв’ю кандидатів с.-г. наук, старших наукових співробітників відділу селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН Олени Тищенко та Андрія Тищенка

Інтерв’ю кандидатів с.-г. наук, старших наукових співробітників відділу селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН Олени Тищенко та Андрія Тищенка

Ресурсозберігаюча технологія краплинного зрошення інтенсивних насаджень черешні

Мета. Розроблення технологічного процесу краплинного зрошення інтенсивних насаджень черешні на основікомплексного підходу до вибору раціонального режимузрошення для оптимізації продукційних процесів дереві збереження ресурсів. Методи. Дослідження проведено у Мелітопольській дослідній станції садівництваімені М.Ф. Сидоренка ІС НААН упродовж 2016–2018 рр.на молодих насадженнях черешні 2015 року садіннязгідно з вимогами «Методики проведення польовихдосліджень із плодовими культурами». Полив садуздійснювався стаціонарною системою краплинногозрошення. Вологість ґрунту ми визначали у динаміцітермостатно-ваговим методом. Схема досліду передбачала варіанти із призначенням поливів за розрахунковим методом за 50%, 70% та 100% компенсації евапотранспірації (ЕТ0) та із підтриманням вологості ґрунту нарівні 70% найменшої вологоємності (НВ) у шарі ґрунту0,4, 0,6 та 0,8 м. Результати. Компенсація евапотранспірації на рівні 75% ЕТ0 зумовлює підтримання вологості ґрунту не нижче 67–70% НВ (у шарі ґрунту 0,6 м).Відхилення поливних норм між цим варіантом та у разіпідтримання рівня передполивної вологості (РПВГ) 70%НВ у такому самому шарі ґрунту не перевищують 6%.Тісна кореляційна залежність встановлена між фактичною витратою вологи за РПВГ 70% НВ та показникамирозрахункової випаровуваності за 75% ЕТ0(r2=0,92).Результати показали, що в умовах чорнозему південного легкосуглинкового за 15 годин поливу (норма зрошення – 58 м3/га) глибина зволоження ґрунту становила0,93 м, а діаметр – 0,74 м. Момент формування максимальної зони зволоження – це період через 12 годинпісля закінчення поливу. Через 3 доби після поливувідбувається значне зменшення всіх параметрів контуру зволоження у вертикальному і горизонтальномуположеннях. Максимальна площа зволоження становила лише 9,4 % від площі живлення одного дерева.Висновки. Доведено доцільність призначення поливівза 75% ЕТ0 із метою підвищення оперативності і зменшення витрат води. Такий режим зрошення забезпечуєпідтримання вологості ґрунту у шарі 0,6 м не нижче,ніж 70% НВ, а відхилення поливних норм відносноРПВҐ 70% НВ не перевищує 6 %. Використання такогорежиму зумовлює підвищення продуктивності черешніта зростання ефективності зрошення. Обґрунтовано параметри і динаміку формування контуру зволоженнячорнозему південного легкосуглинкового у насадженнях черешні.

Сортовипробування ячменю озимого в умовах Південного Степу України

За останні десятиліття урожайність зернових культур, зокрема ячменю озимого, у світовому масштабі значно зросла. Це відбулось, у першу чергу, за рахунок селекційно-генетичного поліпшення сортового складу. Заміна старих сортів новими, більш продуктивними, конкурентоспроможними, із широкою агроекологічною пластичністю і підвищеними адаптивними властивостями до несприятливих умов середовища є одним із найраціональніших засобів підвищення врожайності зерна озимих зернових культур. Мета дослідження – вивчення сортового складу і визначення урожайності зерна ячменю озимого залежно від сортових особливостей в умовах Південного Степу України. Методи. Експериментальні дослідження проводили упродовж 2019-2021 рр. в умовах навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету, використовуючи польовий і порівняльний методи досліджень. Результати. Досліджувані сорти ячменю озимого мають дуже добрі показники за господарськими ознаками. Середня урожайність за роки сортовипробування була досить високою і досягала 5,34-6,01 т/га залежно від сорту. Винятком стали сорти Буревій (4,39 т/га), Гордість Пальміри (2,95 т/га) і Скарб Пальміри (3,72 т/га). В умовах дослідного поля Миколаївського НАУ у середньому за роки дослідження отримано 4,86 т/га зерна ячменю озимого сорту Буревій, 5,48 т/га – сорту Дев’ятий вал, 5,45 та 5,66 т/га – відповідно сортів Гордість Пальміри і Скарб Пальміри, що перевищило показники урожайності зерна у державному сортовипробуванні відповідно на 9,7; 2,6; 45,8 та 34,3%. Висновки. Досліджувані сорти ячменю озимого селекції Селекційно-генетичного інституту (Національного центру насіннєзнавства і сортовивчення) відповідають вимогам сучасного сільськогосподарського виробництва і відзначаються високою адаптивністю. Більш продуктивними серед досліджуваних сортів в умовах Південного Степу України у середньому за роки дослідження є Гордість Пальміри, Дев’ятий вал і Скарб Пальміри.

Фундаментальний внесок у теорію і практику оптимізації функціонування лучних еколого‑біологічних систем в Україні

Фундаментальний внесок у теорію і практику оптимізації функціонування лучних еколого‑біологічних систем в Україні

Оцінка елементів екологічної конверсії виробництва товарної продукції пряно-смакових культур

Мета. Метою роботи було вивчення асортиментуі стану використання мікробіологічних препаратів у землеробстві, вивчення властивостей препарату «ЕМ-А»і Сяйво 2.Методи. Експериментальну частину дослідженняпроводили протягом 2019–2020 рр. в умовах Уманськогонаціонального університету садівництва. Особливостіпроходження періодів онтогенезу та фенологічних фазрослин вивчали за методиками І. М. Бейдеман. Польовіта лабораторні дослідження проводили за загальноприйнятими методичними рекомендаціями.Результати. Вивчення динаміки наростання площілистків рослин васильків справжніх до початку першогоцвітіння (першого збирання) показало, що застосування мікробіологічних препаратів шляхом обприскування самої рослини значно вплинуло на цей показник.Зокрема, найбільшу площу листків сформували рослини варіанту обробки розчином ЕМ-А, яка становила61,6 тис. м2/га (у фазу бутонізації) та 65,5 тис. м2/га (передзрізуванням зеленої маси), що є більшим за показникиконтрольного варіанту на 16,3 та 14,1 тис. м2/га відповідно. Найменшу площу листків мали рослини контрольного варіанту досліду (45,3 тис. м2/га) у фазубутонізації. Надалі приріст площі листків рослин цьоговаріанту був також меншим на 6,1 тис. м2/га порівняноіз показниками періоду першого скошування зеленоїмаси. Рослини варіанту досліду із обприскуваннямрозчином Сяйво-2 були більш облистяними, площаповерхні листків на момент першого цвітіння в них була56,6 тис. м2/га, різниця із показником контрольного варіанту становить 5,2 тис. м2/га. Висновки. ЕМ-А сприяє інтенсивному росту і розвитку рослин завдяки збільшенню їхньої надземної біомаси, стимулює ріст кореневої системи і загалом урожайність рослин. Ефективні мікроорганізми покращуютьфізичний, хімічний і біологічний склад ґрунту. ТомуЕМ-технологія із використанням ефективних мікроорганізмів є перспективним напрямом підвищення кількостіта якості врожаю, поліпшення родючості ґрунту.

Зміна кліматичних умов Причорноморського степу та продуктивність пшениці озимої

Мета дослідження – узагальнення і практичнаоцінка змін агрокліматичних умов Причорноморськогостепу та їхнього впливу на продуктивність пшениціозимої. Методи досліджень – використання масивупоказників спостережень метеопосту і польового дов-гострокового досліду з добривами; статистичні методиобробітку інформації.Результати. Систематизація та аналіз показниківклімату Причорноморського степу на прикладі Одеськоїобласті у період із 1970 по 2021 роки дозволили отри-мати такі результати:– щорічно, починаючи з ХХІ століття, середня температура повітря на території Одеської області буластабільно вищою за кліматичну норму, її відхиленняколиваються в інтервалі від 0,8оС до 2,7оС. Найбільшівідхилення відмічені у січні та липні: середня температура січня за 51-річний період зросла на 1,3°С, липня –на 2,2°С;– за період спостережень середньорічна кількістьопадів (O) становила 456,8 мм, а середня за вегетаціюозимої пшениці – 450,8 мм із імовірністю 70,6%;– за останні 20 років не відбувається суттєвих зміну кількості опадів відносно кліматичної норми, але простежується перерозподіл кількості опадів в окремі місяціта сезони; зменшується кількість днів із опадами у середньому до 61,5 днів, а за останні 10 років – до 53 днів(проти 85 днів за вегетацію озимини у 1971–1980 роках,або проти середніх значень 86,2 діб за календарні1970-1992 роки);– у період вегетації озимої пшениці помітно змінилася характеристика опадів за їхніми градаціями:у середньому за 2011–2021 рр. частка днів із опадами у кількості менш ніж 1 мм зменшилася з 25,3%(1971–1980 роки) до 7,8%; частка днів із опадами у кількості з 1 до 5 мм залишилася практично на одномурівні (39,4-38,2%); відсоток днів із опадами у кількості5-9,9 мм та 10-19,9 мм зріс у 1,6 та 1,4 рази відповідно;частка днів, коли одноразово випало більш ніж 20 мм,зросла у 1,6 рази, більш ніж 50 мм – удвічі;– продуктивність пшениці озимої за її вирощуваннябез добрив суттєво залежала від кількості днів із опадами (r2=0,98), на фоні добрив показала середній рівеньзалежності (r2=0,68). Водночас величина приросту врожаю зерна за використання добрив мала оберненузалежність середнього ступеня (r=-0,56): чим більшедощових днів у період вегетації, тим меншим є приріствідносно контролю без добрив.Висновки. Протягом останніх десятиріч в Одеськійобласті суттєво змінився температурний режим і режимзволоження, а також характеристика опадів за їхнімиградаціями як за календарним роком, так і за періодомвегетації озимини. Середньорічна температура повітрязросла на 2,0оС порівняно з 1970-1980 роками, зокремана 1,2оС – із 1999 року. Кількість опадів за цей періодзменшилася на 56,7 мм із тенденцією до стабілізації заостанні 10 років. Кількість дощових днів зменшиласяпрактично удвічі.Внесок природної родючості у формування приростуврожаю пшениці озимої в умовах Причорноморськогостепу становить 13,7%, добрив – 52,1%, а часткакомплексного впливу погодних умов коливається від25,1 до 30,9%.

Якісні показники фітомаси крони дерев сосни звичайної Північностепової зони України

Мета. Визначення щільності деревини та кори гілок крони дерев сосни звичайної в умовах Північного Степу із перспективою подальшого розроблення нормативного забезпечення визначення фітомаси крони сосняків досліджуваного регіону. Методи. Задля визначення природної і базисної щільності деревини та кори гілок закладено тимчасові пробні площі у кількості 25 штук, де для встановлення зазначених параметрів зрубано 25 модельних дерев. Дослідні зрізи деревини та кори проведено на трьох модельних гілках із різних частин крони. Вимірювання зрізів модельних гілок здійснено у 4-х точках периметру за двома взаємно перпендикулярними напрямками. Якісні показники щільності деревини та кори гілок ми визначали із використанням методики проф. П. І. Лакиди та із залученням пакету прикладного програмного забезпечення ZRIZ і PLOT. Результати. За результатами дослідження встановлено, що розраховані середні значення природної і базисної щільності деревини гілок є вищими за показники щільності кори. Порівняння показника середньої щільності гілок із тим самим показником в інших природних зонах України (Полісся та Лісостепу) виявило більш істотну розбіжність за показником природної щільності порівняно із базисною. Наведено основні статистики таксаційних показників дерев та показники базисної щільності компонентів гілок сосни. Крім того, представлено результати кореляційного аналізу тісноти зв’язків якісних компонентів фітомаси крони з основними таксаційними показниками дерев, тобто віком, діаметром та висотою дерева. Визначено, що показники щільності компонентів крони мають слабкий обернений кореляційний зв’язок із усіма таксаційними характеристиками дерев. Установлено, що на відміну від природної базисна щільність кори залежить насамперед від віку дерева. Висновки. За результатами дослідження якісних показників компонентів крони дерев сосни звичайної, середня природна щільність деревини гілок становить 850 кг·(м3)-1, кори гілок – 727 кг·(м3)-1; середня базисна щільність деревини та кори гілок дорівнюють відповідно 436 кг·(м3)-1 й 338 кг·(м3)-1. Зі збільшенням віку, діаметра та висоти дерев спостерігається зниження значень як природної, так і базисної щільності компонентів фітомаси крони. Частка кори гілок сосни звичайної зменшується із віком.

Значення оптимізації живлення в ефективному використанні вологи пшеницею озимою в умовах Південного Степу України

Мета – визначення водоспоживання пшениці озимої залежно від оптимізації живлення і сортових особливостей за вирощування її в умовах Південного Степу України. Методи. Експериментальні дослідження із пшеницею озимою проведено впродовж 2010–2013 рр. на дослідному полі Миколаївського НАУ. Технологія її вирощування, за винятком досліджуваних факторів, була загальноприйнятою відповідно до наявних зональних рекомендацій для Південного Степу України. Площа посівної ділянки під пшеницею становила 50 м2, облікової – 26 м2, повторність 4-разова. До схеми досліду із пшеницею озимою були додані такі фактори: сорти пшениці озимої (А) – Кольчуга та Донецька 48, фон живлення (В) – без добрив (контроль), N30 ; N60 ; N16P16K16 та розрахункова доза добрив на рівень урожайності 3,0 т/га. Результати. Сумарне водоспоживання досліджуваних сортів пшениці озимої у 0–100 см шарі ґрунту істотно різнилось у роки вирощування і колива- лось у межах від 3461 м3/га (у 2011–2012 рр.) до 5732 м3/га (у 2010–2011 рр.). Найвищі запаси продуктивної вологи у шарі ґрунту 0–100 см визначені у 2012–2013 рр. вегетації, найменші – у 2011–2012 рр. із відповідними показниками 989 і 774 м3/га, або 24,2 і 22,4% у загальному водоспоживанні. Неудобрені рослини пшениці озимої у середньому за роки дослідження на утворення 1 т зерна з відповідною кількістю соломи використовували 1955,4–2136,4 м3 води залежно від сорту, у варіантах живлення цей показник зменшувався до 1496,6–1647,1 м3/т. Висновки. за результатами польового дослідження визначена доцільність оптимізації живлення рослин пшениці озимої протягом основних періодів вегетації шляхом застосування мінеральних добрив, що посилює їхню стійкість до умов середовища і призводить до підвищення ефективності використання запасів вологи та опадів на формування врожаю, попереджаючи водночас непродуктивні їхні витрати на випаровування.

Особливості успадкування маси зерна з головного колосу за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м'якої озимої

Мета дослідження – встановлення особливостейуспадкування маси зерна головного колосу у гібридів першого покоління, отриманих унаслідок гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якоїозимої.Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр.досліджували 45 комбінацій, отриманих від схрещування ранньостиглих сортів Мир. рання, Кольчуга, Б.Ц.н/к.; середньоранніх – Золот., Чорнява, Щед. н.; середньостиглих – Стол., Відрада, Мир. 61, Антон., Єдність;середньопізніх – Добірна, Пивна і Вдала. НасінняF1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂.Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу здійснювали за середнім зразком 25 рослин у триразовійповторності.Статистичну обробку отриманих біометричнихданих здійснювали за методикою Б. А. Доспєхова(1985). Гіпотетичний та істинний гетерозис за масоюзерна головного колосу в F1 визначали за Matzinger D. F.(1962), S. Fonseca, F. Patterson (1968). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950),а отримані результати класифікували за G. M. Beil,R. E. Atkins (1965).Результати. Упродовж трьох років позитивнийгіпотетичний гетерозис визначено у 27, а істинний –у 18 з 45 комбінацій схрещування. Стабільно високимгіпотетичним та істинним гетерозисом характеризувалися такі гібридні комбінації, як Вдала / Пивна; Єдність /Відрада; Золот. / Відрада; Золот. / Стол.; Вдала / Стол.;Золот. / Щед. н.; Б.Ц. н/к. / Відрада. За винятком Золот. /Щед. н. і Б.Ц. н/к. / Відрада всі інші гібриди за показником маси зерна головного колосу перевищували середій за дослідом показник.Висновки. Дослідженням установлено, що масазерна головного колосу пшениці м’якої озимої є генетично обумовленою ознакою, яка піддається впливуумов середовища і реалізується під час взаємодії «генотип-умови року». Виявлено значний вплив батьківських компонентівгібридизації та умов року на формування маси зернаголовного колосу, показники гетерозису і ступінь фенотипового домінування у гібридів першого покоління.Найпоширенішим типом успадкування маси зернаголовного колосу в F1 пшениці м’якої озимої є позитивненаддомінування (визначено у 82,5% гібридів).Виділено комбінації Вдала / Пивна, Золот. / Стол.,Кольчуга / Стол., Вдала / Стол., Золот. / Відрада,Єдність / Відрада, Антон. / Стол., Мир. рання / Єдністьіз позитивним наддомінуванням, котрі у середньому заперіод 2018-2020 роки формували високу продуктивність колосу – 2,66–3,11 г.

Біографія доктора сільськогосподарських наук, професора Гусєва Миколи Гавриловича (1949–2021 рр.)

Біографія доктора сільськогосподарських наук, професора Гусєва Миколи Гавриловича (1949–2021 рр.)