ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ КРОЛІВ ШЛЯХОМ ПРОМИСЛОВОГО СХРЕЩУВАННЯ

Наведено результати аналітичної оцінки та теоретичного обґрунтування промислового схрещування в популяції кролів полтавське срібло для підвищення продуктивних і репродуктивних ознак у промислових гібридів. Шляхом поглибленого аналізу типів успадкування ознак при різних варіантах схрещування встановлено, що за окремими ознаками підвищення продуктивності помісей обумовлено адитивною дією генів. Це вказує на підвищення відгодівельних якостей кролів та доцільність використання промислового схрещування кролів полтавське срібло із спеціалізованими м’ясними породами. В дослідницьких цілях проводиться схрещення самок кролів полтавське срібло з самцями кролів радянська шиншила та новозеландська біла. Отримане внаслідок схрещування покоління помісних кролів F1, які теоретично матимуть більші розміри, планується в подальшому схрестити з самцями новозеландської білої породи, для закріплення ознак які формують м’ясну продуктивність тварин. Встановлено, що при поєднанні кролів полтавське срібло та новозеландська біла ознаки забарвлення не проявлятимуться, оскільки обидві породи за генотипом забарвленнямають гени в стані гомозиготного рецесиву та не пов’язані одна з одною. Відтак, поголів’я тварин 100 % матиме сіре «дике» забарвлення. Аналогічну ситуацію можна спостерігати при схрещуванні кролів полтавське срібло та радянська шиншила. Оскільки ген білого забарвлення перебуває в гетерозиготному стані, теоретично він не матиме прояву у тварин наступного покоління. За рештою генів відбуватиметься розщеплення за ознаками і тварини, які буде отримано, матимуть наступний теоретичний розподіл: 18,6% тварин з фенотипом кролів шиншила, 56,3 % стандартного сірого забарвлення та 25 % тварин сріблястого забарвлення. Доцільним є поглиблений аналіз типів успадкування ознак при різних варіантах схрещування, що дасть підстави визначити оптимальні варіанти поєднання батьківських порід для підвищення продуктивності помісей.

ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ПОВНОРАЦІОННИХ КОМБІКОРМІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ

Вивчено вплив згодовування комбікормів з різним рівнем Кальцію та Фосфору на продуктивні якості та витрати кормів у молодняку кролів. Для дослідів у віці 45 діб відібрано 120 голів кроленят з урахуванням статі, віку, походження, живої маси, з яких за принципом аналогів сформували 6 групи, по 20 голів у кожній (по 10 самців і 10 самок). Протягом науково-господарського досліду кролям усіх груп згодували повнораціонні гранульовані комбікорми, збалансовані за всіма поживними та біологічно активними речовинами згідно з рекомендованими нормами. Різниця в годівлі тварин контрольної і дослідних груп зумовлювалась різними рівнями Кальцію та Фосфору в раціоні. У складі комбікормів для кролів контрольної та дослідних груп набір інгредієнтів був однаковим. У віці 45 діб у піддослідного молодняку всіх груп спостерігалася подібна жива маса, яка в наступні вікові періоди (60, 75, 90, 105 та 120 діб) змінювалася по-різному, залежно від вмісту Кальцію та Фосфору в раціоні. У 120-добовому віці найвищу живу масу виявлено у тварин 2-ї групи, яким згодовували комбікорм із вмістом 0,5 % Кальцію та 0,3 % Фосфору, що було відповідно на 385,0; 473,0; 467,0; 489,0 та 528,0 г більше (Р<0,001) порівняно з цим показником у аналогів 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп. Неоднакові зміни живої маси молодняку окремих груп були результатом різної інтенсивності його росту. Про це свідчать прирости живої маси тварин протягом окремих вікових періодів. У віці 106–120 діб тварини 2-ї групи за середньодобовим приростом переважали (Р<0,001) відповідно на 22,90; 35,86; 15,41; 35,86 та 25,29 % молодняк 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп. Разом з тим, кролі 3- та 5-ї груп за цим показником поступалися (Р<0,01) відповідно на 15,05 % аналогам 4-ї групи. За відносним приростом у віці 106–120 діб тварини 2-ї групи переважали (Р<0,001) відповідно на 22,90; 35,86; 15,41; 35,86 та 25,29 % молодняк 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп. Разом з тим, кролі 3- та 5-ї груп за цим показником поступалися (Р<0,01) відповідно на 15,05 % аналогам 4-ї групи. Встановлено, що оптимальними параметрами забезпечення їх Кальцієм та Фосфором у віковий період 45–60 діб є 0,6% і 0,3%, а у періоди 61–90 і 91–120 діб – Кальцію 0,5% і Фосфору 0,3%відповідно у 100 г повнораціонного комбікорму.

ВПЛИВ ТИПУ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КРОЛІВ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ М’ЯСНИХ ПОРІД

Результатами досліджень встановлено, що різні тварини мають неоднаковий рівень сили, врівноваженості та рухливості коркових процесів, згідно з дослідженням їх типів вищої нервової діяльності. За даною методикою можна провести визначення типологічних характеристик нервової системи кролематок у виробничих умовах, звичних для тварин (безпосередньо на кролефермі). Встановлено розподіл типу вищої нервової діяльності молодняку кролів за типом ВНД матерів за два суміжні окроли. Вік кролиць 7 та 10 місяців. Перший окріл був отриманий у березні; другий – у червні. Нами було сформовано дослідні групи матері, по 20 голів у кожній: сильного врівноваженого рухливого типу вищої нервової діяльності, сильного врівноваженого інертного, сильного неврівноваженого та слабкого. Сильний врівноважений рухливий тип проявляється у потомстві всіх типів у більшій мірі, а найменший прояв спостерігається слабкого типу ВНД. Визначено, що тільки у потомстві кролиць сильного врівноваженого рухливого та слабкого типів фактична частота наближалася до очікуваної. Досліджено, що тип вищої нервової діяльності можна використовувати як селекційну ознаку при відборі молодняку для ремонту стада із гнізд кролиць бажаного типу, що обумовлено Критерієм Пірсона, який у всіх групах, що досліджувались мав третій поріг вірогідності. Вивчений вплив типу вищої нервової діяльності нащадків кролів спеціалізованих м’ясних порід на показники продуктивності на дорощуванні та відгодівлі за перші два суміжні окроли їх матерів порід каліфорнійська та новозеландська біла. Досліджувалися такі показники: жива маса при забої в 90 днів, середньодобовий приріст за період 31-90 днів, забійний вихід. Дослідженнями встановлено, що найкращі продуктивні якості організму притаманні кролям із сильним врівноваженим рухливим типом ВНД. Визначено, що сильний врівноважений тип потомства матерів ІІ групи поступається сильному врівноваженому типу потомства матерів І групи за показниками живої маси на 32 г, за середньодобовим приростом – на 1,3 г, за забійним виходом – на 2,0 %. Стосовно третьої групи матерів, то нами встановлено, що ця різниця складає 107 г, 5,5 г та 5,7 % ознак, що досліджуються. У потомства матерів четвертої групи ця різниця найбільша, і склала: 237 г, 6,3 г, 7,8 %. Потомство, розподілене за іншими типами вищої нервової діяльності також зменшує свою продуктивність на 15...25 %. Нами були отримані подібні результати за продуктивністю потомства другого окролу.

ГОРМОНАЛЬНІ І МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У КРОЛИКІВ В ПЕРІОД ПІСЛЯ ВІДЛУЧЕННЯ

У цій статті розглядаються питання сучасного дослідження органів внутрішньої секреції кроликів. Як відомо, нині кролівництво має широке поширення на пострадянському просторі, проте для ефективного ведення кролівництва, мало знати тільки умови годівлі і утримання. Важливе значення мають дослідження з питань впливу органів ендокринної системи на функціональну цілісність самого організму, а також вплив ветеринарних препаратів для підтримки цих систем у високому працездатному стані. Одним з таких питань є морфологічний і функціональний стан щитоподібної залози в нормі і під впливом ветеринарних препаратів. Так само необхідно знати вплив мікроелемента селену на щитоподібну залозу сільськогосподарських тварин, адже селен це один з тих мікроелементів, який в організмі тварин має багатогранне значення. Селен має високу біохімічну активність і сприяє інтенсифікації обміну речовин. У зв'язку з вище написаним, в цій статті, по-перше, вивчені, приведені і описані результати досліджень морфологічної структури щитоподібної залози, по-друге, вивчено вплив вітчизняного ветеринарного препарату на основі хімічного елементу селену і вітаміну Е на морфологічну перебудову щитоподібної залози, в третіх, визначений і описаний рівень гормонів в крові у кроликів в період після відлучення. При описі морфологічної структури щитоподібної залози кроликів в період після відлучення враховувалися наступні показники: товщина капсули, висота тироцитів, об'єм ядер тироцитів, розмір С-клітин, індекс Брауна, а також фолікули різного діаметру. Ті ж показники описувалися і при застосуванні ветеринарного препарату БАГ-Е-селен. Крім того , визначали такі гормони як ТТГ, Т3, Т4. В результаті комплексного методичного підходу з використанням морфометричних, морфологічних, біохімічних і статистичних методів дослідження вивчені і проаналізовані морфофункциональні зміни в щитоподібній залозі кроликів в період після відлучення і при застосуванні селен вміщуючого препарату. Результати досліджень поглиблять, розширять і доповнять дані по віковій і порівняльній морфології хутрових тварин, і будуть критерієм для їх оцінки в практичній ветеринарній медицині і в кролівництві в цілому.

ВПЛИВ ПАСАЛУРОЗНОЇ ТА ЦИСТИЦЕРКОЗНОЇ ІНВАЗІЙ НА М’ЯСНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ КРОЛІВ

Зосередження кроликів на обмеженій території закономірно призвело до виникнення різних інвазійних захворювань. Пасалуроз і пізиформний цистицеркоз мають майже повсюдне поширення в Україні. У зв’язку з цим метою досліджень було встановити м`ясну продуктивність та вихід продуктів забою кролів, уражених збудниками Passalurus ambiguus та Cysticercus pisiformis. Інтенсивність пасалурозної інвазії була 1100±373,92 яєць в 1 г фекалій. Рівень ураженості кролів спонтанним цистицеркозом коливається від 2 до 9 міхурів. Характерно, що всі внутрішні органи кролів, уражених збудниками Passalurus ambiguus та Cysticercus pisiformis зменшились у вазі, окрім селезінки та легень, які збільшились відповідно на 31,90% і на 11,75% та на 38,04% (р<0,05) і на 9,43%. Хворі на цистицеркозну інвазію кролі за живою масою поступались здоровим на 158,42 г (4,89%, р<0,01), за забійною масою – на 215,81 г (11,50%, р<0,01). Подібна тенденція спостерігалась у кролів, уражених збудниками Passalurus ambiguus, – забійна маса була менша на 271,16 г (14,89%, р<0,01) порівняно зі здоровими. В результаті цього забійний вихід хворих на цистицеркоз тварин був нижчим на 6,32% (р<0,01), на пасалуроз – на 13,22% (р<0,01), у порівнянні зі здоровими. Кролі навіть за низької інтенсивності цистицеркозної інвазії мають недостатньо розвинені внутрішні органи, так порівняно з контролем встановлено вірогідне зменшення ваги серця на 7,22% (р<0,05), печінки з жовчним міхуром – на 13,42% (р<0,05), нирок – на 8,09% (р<0,05), сім’яників – на 23,65% (р<0,01). У кролів, уражених збудниками Passalurus ambiguus, слід відмітити, що вірогідно зменшилась маса лише печінки з жовчним міхуром – на 16,41% (р<0,05) у порівнянні зі здоровими тваринами. В результаті можна зробити висновок, що кролі навіть за низької інтенсивності цистицеркозної інвазії мають недостатньо розвинені внутрішні органи, що може свідчити про порушення обмінних процесів в їх організмі, що й призводить до низького рівня м'ясної продуктивності тварин. Проте у кролів, уражених тривалий час збудниками Passalurus ambiguus, істотно зменшились забійна маса, забійний вихід і маса печінки, що є також цінним харчовим продуктом.

ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ «ДЕВІМЕКТИНУ 1%» ТА «КУБАЗОЛУ» ПРИ ПСОРОПТОЗІ КРОЛІВ

Висвітлено експериментальні результати одного з аспектів безпечності застосування нового проти паразитарного препарату «Девімектин 1%», що призначається вводити шляхом ін’єкцій хутровим звірям, кролям, собакам та котам. До складу препарату входить івермектин. Паралельно для терапії шкірних ускладнень псороптозу кролів апробовано місцеве застосування препарату «Кубазол» на основі дьогтю березового. Препарат показаний великій рогатій худобі, коням, вівцям, козам, свиням, собакам, кролям і птиці. Клінічну ефективність лікування ускладнених форм псороптозу проведено на кролях, шляхом застосування препарату «Амітразин плюс» для контрольної групи тварин та «Девімектин 1%» з «Кубазолом» – для дослідної групи. Клінічна картина акарозу у кролів була наступною: тварини часто терли лапами вуха, трясли головою. На внутрішній поверхні вушної раковини присутні вогнища запалення – здуття червоного кольору або пухирці, які на п’яту добу лопали, з відтоком жовтуватої рідини, що засихаючи, перетворювалася в скоринку. Зовнішній слуховий прохід заповнено жовтими грудочками сірки. У частини тварин осередки ураження зливалися, запалення поширювалося на більшу частину внутрішньої поверхні вуха. У зовнішньому слуховому проході скупчувалася велика кількість секрету, і з’являлися рясні серозні або гнійні виділення. Коркові утворення повністю закривали слуховий прохід. При паразитологічному обстеженні кролів виявлено збудника псороптозу – Psoroptes cuniculi, екстенсивність інвазії якого становила 95,0%. Встановлено, що лікувальний вплив місцевих обробок препаратом «Амітразин плюс» проявлявся швидким зменшенням площі ураженої кліщами ділянки шкіри, зникненням на 5-ту добу від початку лікування явищ ексудації і больової реакції, відсутністю живих кліщів у зішкрібах із шкіри на 7-му добу спостереження. Проте, гіперемія і набряк, що зберігались по завершенні терапевтичних процедур до кінця досліду, свідчать про уповільнене зникнення явищ запалення і наявність помірно вираженої подразнюючої дії препарату. Вищу лікувальну ефективність в експериментальних дослідженнях показала схема комплексного застосування «Девімектину 1%» та «Кубазолу». Швидкість зменшення площі ураження при використанні цих препаратів випереджала ту групу тварин, яка була лікована «Амітразин плюсом». Ексудація, гіперемія, набряк повністю зникали на 7-й день від початку лікування. «Девімектин 1%» та «Кубазол», в сукупності діючи на різні етіологічні чинники запального процесу, в експерименті продемонстрували значно кращі лікувальні властивості. При цьому, у 15,22 % хворих, що лікувалися «Амітразином плюсом», спостерігали залишкові явища контактного дерматиту. У кролів уражених посроптозом, яким застосовано комплексну схему лікування з використанням «Девімектину 1%» та «Кубазолу», в жодному випадку не спостерігали проявів контактного дерматиту. Подальші дослідження будуть черговим етапом передреєстраційних клінічних випробувань, спрямованих на вивчення дії препарату «Девімектин 1%» при нематодозах кролів, у тому числі викликаних Passalurus ambiguus, а «Кубазолу» – при трихофітії кролів.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ МЕТЕОРИЗМУ КИШЕЧНИКУ У КРОЛІВ ЗА ДІЇ БУСКОПАНУ

Аналіз результатів клінічного обстеження і морфологічних досліджень крові у хворих кролів свідчить, що у тварин розвивається патологія печінки з синдромами холестазу (збільшується вміст кон'югованого білірубіну та гаммаглутамілтранспептидази), цитолізу (збільшення активності аланінової та аспарагінової амінотрансфераз), гепатоцелюлярної недостатності (зростає вміст загального білірубіну). Розвивається гостра ниркова недостатність: уміст креатиніну збільшується до 350 мкмоль/л. Встановлено, що найвищий лікувальний ефект 90% був у дослідній групі, яку лікували Бускопаном тоді, як у контрольній групі, відсоток одужання становив 70% (Но-шпа). Тривалість лікування кролів, хворих метеоризмом кишечнику склала в середньому 5 діб у дослідній групі та 7 дібу контрольній. Рекомендовано кролям за метеоризму кишечнику внутрішньом'язово вводити Бускопан композитум Берингер Інгельхайм у дозі 0,1 мл/кг 2-3 р.д. протягом 5 діб; внутрішньо метронідазол у дозі 10 мг/кг 2 р.д., неоміцину сульфат 50 мг/кг 2 р.д. Після курсу антибіотикотерапії використати біфідумбактерин - пів дози на тварину 2 рази на добу протягом 20 діб. Рекомендовано господарствам повністю вивести із раціону капусту, моркву, буряки та інші соковиті корми. На їх місце вводити грубі корми.

ВПЛИВ ПОКАЗНИКІВ МІКРОКЛІМАТУ ПРИМІЩЕНЬ НА ВИРОЩУВАННЯ ТА ВІДГОДІВЕЛЬНІ ЯКОСТІ КРОЛІВ

Наведено результати аналітичної оцінки показників динаміки живої маси молодняку кролів породи полтавське срібло, яке утримувалося в капітальному та полегшеного типу приміщення, дослідили, що основні параметри мікроклімату приміщень не відповідали встановленим нормативним значенням. Найбільше відхилення від норми в сторону підвищення спостерігались по показникам рівня відносної вологості, вуглекислого газу (СО2) та аміаку (NH3). Із зниженням температури навколишнього природного середовища та підвищенням концентрації забруднюючих речовин у приміщенні відмічено тенденцію до зниження плідності кролематок. Найвищий показник плідності кролематок, які утримувались в приміщеннях різного типу протягом дослідного періоду, був відмічений весною (7,7–7,8 голів), найменший в зимовий період (5,78 - 6,12 голів). Встановлено високу вірогідну різницю у весняний період в капітальному та приміщенні полегшеного типу. Аналіз динаміки зміни за показником живої маси молодняку показав, що весною в капітальному приміщенні відгодівельні кролі мали перевагу за показником живої маси при народженні, разом з тим у приміщенні полегшеного типу при порівнянні середніх значень встановлено високо вірогідну різницю. При відлученні молодняку у 30-ти денному віці встановлено високу вірогідну різницю живої маси у капітальному приміщенні. Показники динаміки живої маси для кролів, які утримувалися в приміщення в літній час свідчать про вірогідне переважання за даним показником кролів, які утримувалися в полегшених приміщеннях у віці 30-90 днів (P>0,99). В осінній період в приміщеннях спостерігалося підвищення рівня вуглекислого газу та аміаку порівняно з літнім періодом, а жива маса аналогічно переважала у тварин які утримувалися в полегшеному приміщенні, але не суттєво.

ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАКОКІНЕТИКИ ПРОТИПАРАЗИТАРНОГО ПРЕПАРАТУ «ДЕВІМЕКТИН 1%» НА КРОЛЯХ

Вивчено один з етапів фармакокінетики протипаразитарного препарату «Девімектин 1%» з діючою речовиною івермектин на кроляхта встановленотерміни його виведення з організму тварин.Результати вивчення динаміки розподілу вмісту «Девімектину 1%» при дворазовому парентеральному введенні мінімальних терапевтичних доз свідчать про неоднаковий розподіл діючої речовини в органах і тканинах організму кролів.Методом рідинної хроматографії виявлено значнобільше і триваліше накопичення препарату у внутрішніх органах, ніж у м’язах тварин.Через 14 діб після введення тваринам його максимальну кількість визначенов м’язах спини (0,122±0,003 мг/кг), язиці (0,125±0,002 мг/кг), печінці (0,130±0,006 мг/кг), селезінці (0,145±0,005 мг/кг) і дещо меншу – в м’язах тазостегнового та плечового поясу, нирках, серці, легенях, мозку, лімфовузлах та сліди в жировій тканині. Через 21 добу високу концентрацію препарату відмічено в м’язах спини (0,024±0,005 мг/кг), печінці (0,023±0,003 мг/кг) та селезінці (0,065±0,007 мг/кг), проте спостерігалося його зниження в інших м’язах,язиці, нирках, серці, легенях, мозку і лімфовузлах.На 28 добу в пробах тканин і органів залишки івермектину були повністю відсутні. Тому, після застосування препарату забороняється використовувати м’ясо кролів для харчових цілей протягом 28 діб.

ВПЛИВ СПОЛУК СИЛІЦІЮ НА ВІДТВОРНУ ЗДАТНІСТЬ КРОЛЕМАТОК

У статті наведено результати дослідження впливу випоювання наносиліцію цитрату та метасилікату натрію на репродуктивну систему організму кролематок і життєздатність їхніх кроленят. Визначали кількість кроленят їх збереженість та масу тіла на 1, 20 і 40 доби життя, а також молочність кролематок у середньому за добу і за період 20 діб. Дослідження проводили на 60- ти кролематках другого окролу гібриду Hyla, поділених на три групи (контрольну і дві дослідних), по 20 тварин у кожній. Кролематкам контрольної групи згодовували без обмеження повнораціонний гранульований комбікорм з вільним доступом до води. Тваринам першої дослідної групи (Д-І) згодовували корми раціону контрольної групи і впродовж доби випоювали силіцію цитрат, з розрахунку 50 мкг Si/кг маси тіла, отриманого з використанням методу нанотехнології. Самицям другої дослідної групи (Д-ІІ) згодовували корми раціону контрольної групи і з водою задавали метасилікат натрію в кількості 2,5 мг Si/кг маси тіла. Дослід тривав 95 діб, в тому числі підготовчий період 10 діб, дослідний — 85 діб. Дослідженнями встановлено більшу кількість кроленят у І і ІІ дослідних групах на 1, 20 і 40 доби життя порівняно з контролем, з вищими вірогідними показниками у тварин, яким випоювали цитрат силіцію. Застосування сполук силіцію у раціоні кролематок позитивно вплинуло на їх репродуктивну функцію, що позначилося вищою молочністю самок за 20 діб лактації та більшою масою тіла і збереженістю кроленят на 1, 20 і 40 доби життя порівняно з контролем, що більше було виражено за випоювання органічної сполуки силіцію.