ГЛОБАЛЬНИЙ БЕКГРАУНД ОСВІТНЬОЇ КОМПАРАТИВІСТИКИ (НА ПРИКЛАДІ СИСТЕМ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ І УЗБЕКИСТАНУ)

Актуальність: зумовлена швидкими темпами розвитку систем вищої освіти в світі та формуванням зіставних і доповнюючих міжкраїнових моделей. Проведення компаративних досліджень дає змогу здійснювати ефективне прогнозування і планування освітньої активності в державах, що знаходяться на значній відстані одна від одної. Мета: комплексний аналіз глобальної компаративістики освітніх систем з урахуванням їх високої динаміки, глибинної трансформації та селективної ідентифікації якісних і кількісних країнових змін. Методи: теоретичні, системного компаративного аналізу, статистичні, графічні, прогнозування, моделювання, експертного оцінювання. Результати: проаналізовані особливості розвитку систем вищої освіти в глобальній економіці та визначені характерні риси її сингулярності; Спираючись на сучасні дослідження сфокусовано увагу на суперечностях, що виникають в сучасному світі між прихильниками біхевіоризму і традиційного «Економіксу»; спрогнозовані ситуації розвитку ринку освітніх послуг виходячи з домінуючої на цей час неоліберальної політики урядів країн-лідерів та окремих продуцентів специфічних продуктів у межах розроблених сценаріїв динамізації кривої виробничих можливостей; обґрунтовані існуючі і перспективні моделі розвитку вищої освіти, а також напрями ідентифікації новітніх трендів вдосконалення; на прикладі розвитку вищої освіти Узбекистану і України запропоновані конкретні шляхи їх конвергенції, синергії використання селективних механізмів і інструментів розвитку та широкомасштабного співробітництва. Висновки: емпірично доведено, що в умовах посилення глобалізації надзвичайно важливою для дослідження країнових освітніх систем є імплементації принципу компліментарності, що дає змогу проводити компаративну сегментацію освітнього ринку декількох держав одночасно та обґрунтовувати його трендовість; доведено, що таку міжнародну академічну зіставність та доповнюваність мають освітні системи України та Узбекістану.

РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ЗАКЛАДІВ ПРОФЕ-СІЙНОЇ ОСВІТИ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ: ПІДСУМКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

Актуальність зумовлена браком експериментально перевірених методик розвитку екологічної компетентності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін закладів професійної освіти аграрної галузі. Мета: експериментальна перевірка розробленої авторської методики розвитку екологічної компетентності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін закладів професійної освіти аграрної галузі. Методи: теоретичні (аналіз і синтез, порівняння й зіставлення – для з’ясування сутності поняття «екологічна компетентність майбутніх викладачів аграрного профілю»; визначення його структури, критеріїв, показників і рівнів розвитку); емпіричні (анкетування, спостереження за учасниками педагогічного процесу, педагогічний експеримент, математичної статистики – для з’ясування стану й результатів розвитку екологічної компетентності майбутніх викладачів закладів професійної освіти). Результати: розроблено методику розвитку екологічної компетентності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін закладів професійної освіти аграрної галузі, що забезпечує: безперервний процес удосконалення комплексу знань, умінь і навичок; розвиток професійно важливих якостей еколого-безпечної діяльності як у професійній діяльності, так і в повсякденному житті; покращення екологічної грамотності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін закладів професійної освіти аграрної галузі. Висновки: результати формувального етапу експерименту свідчать про позитивну динаміку у рівнях сформованості екологічної компетентності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін закладів професійної освіти аграрної галузі, що підтверджує ефективність впровадженої авторської методики; експериментально доведено, що відмінності контрольних та експериментальних груп є статистично значущими за всіма критеріями: за мотиваційним (на достатньому рівні зростання становить 0,18%, на високому – 15,75%), за когнітивним (відповідно – 0,14% та 6,21%), за діяльнісним (1,2%, та 13,21%), за суб’єктним (0,6%% та 11,78%).

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ СФЕРИ ПОСЛУГ

Актуальність: розвиток професійної компетентності майстрів виробничого навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг є основою забезпечення якісної підготовки кадрів у системі професійної (професійно-технічної) освіти. Головною особливістю діяльності майстра виробничого навчання у порівнянні з іншими педагогічними працівниками є те, що його дії і завдання мають прикладний, фахово-виробничий характер, вирізняються чіткою професійною спрямованістю й наближеністю до умов сучасного виробництва, та підпорядковуються основній меті – цілеспрямоване формування свідомих, професійно компетентних, патріотично налаштованих, різнобічно розвинених особистостей кваліфікованих робітників, зокрема для сфери послуг. Тому в сучасному закладі професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг мають бути створені такі умови, які забезпечать цілеспрямоване опанування цими педагогічними працівниками сучасними інноваційними педагогічними і виробничими технологіями, їх творчу професійну самореалізацію. Мета: визначити та обґрунтувати педагогічні умови розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг. Методи: теоретичні: аналіз, синтез – для вивчення наукових досліджень, навчально-методичної літератури, сучасних освітніх практик для визначення педагогічних умов розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання ЗП(ПТ)О сфери послуг; узагальнення, порівняння, зіставлення, – для порівняння підходів дослідників до розв’язання проблеми; емпіричні: спостереження за професійно-педагогічною діяльністю майстрів виробничого навчання, анкетування, онлайн-опитування педагогічних працівників, бесіди з педагогічними працівниками закладів професійної освіти сфери послуг, експертне оцінювання – для визначення основних педагогічних умов розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання. Результати: визначено та обґрунтовано основні педагогічні умови цілеспрямованого розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг, зокрема: цілеспрямоване формування позитивної мотивації майстрів виробничого навчання до опанування інноваційними виробничими і педагогічними технологіями; домінування дієвої самоосвітньої діяльності в особистісно-професійному розвитку майстрів виробничого навчання; створення у закладі професійної (професійно-технічної) освіти сприятливого інформаційно-освітнього середовища задля професійно-педагогічного розвитку майстрів виробничого навчання; організація інноваційної методичної роботи у закладі професійної (професійно-технічної) освіти Висновки: обґрунтовано, що визначені педагогічні умови розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг діють при забезпеченні їх відповідними професійними методиками, педагогічними технологіями.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ ЗА ДУАЛЬНОЮ ФОРМОЮ ОСВІТИ

Актуальність дослідження визначається необхідністю приведення рівня професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі у відповідність до вимог сучасного ринку праці. Мета: обґрунтування педагогічних умов професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі за дуальною формою здобуття освіти. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел – для з’ясування рівня дослідженості проблеми; порівняння – з метою вивчення наукових підходів до розв’язання проблеми; систематизація – для обґрунтування його структурних компонентів. Результати: педагогічні умови професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі за дуальною формою освіти розглядаємо як сукупність обставин, пов’язаних із організацією освітнього процесу в закладі П(ПТ)О і тим зовнішнім освітнім середовищем, у якому відбувається пізнавальна, навчальна й виробнича діяльність здобувачів освіти, спрямована на формування в них професійних знань, умінь і навичок та розвиток професійної компетентності; визначено такі педагогічні умови (формування позитивної мотивації до практико-орієнтованого професійного навчання; оновлення змісту професійно-практичної підготовки з урахуванням вимог підприємств-партнерів; використання активних методів та інноваційних освітніх технологій; проведення семінарів і тренінгів для наставників з виробництва). Висновки: запропоновані педагогічні умови професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі за дуальною формою освіти сприяють формуванню професійної компетентності кваліфікованих робітників машинобудівної галузі; впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників має стратегічне значення для розвитку країни.

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ-ЖИВОПИСЦІВ З ТЕХНОЛОГІЄЮ ВИКОНАННЯ ПІДЛАКОВОГО ЖИВОПИСУ

Актуальність статті зумовлена, з одного боку, необхідністю організації освітнього процесу в закладі професійної (професійно-технічної) освіти (далі – П(ПТ)О) на рівні, здатному задовольнити вимоги Державного стандарту професійно-технічної освіти для підготовки (підвищення кваліфікацій) робітників з професії «живописець» (випускник закладу П(ПТ)О за кваліфікацією «живописець 4-го розряду» серед іншого повинен знати технологію виконання підлакового живопису), а з іншого, – важливістю використання в освітньому процесі комп’ютерних програм і технічних засобів навчання (далі – ТЗН) для підвищення ефективності формування у здобувачів освіти умінь і навичок роботи за технікою «підлаковий живопис». Мета: розробити алгоритм підготовки та проведення уроку з ознайомлення майбутніх кваліфікованих робітників-живописців з технологією виконання підлакового живопису. Методи: ілюстрування та демонстрації для наочного відображення процесу виконання підлакового живопису з метою підвищення уваги, збільшення зацікавленості, покращення запам’ятовування й засвоювання здобувачами освіти навчального матеріалу. Результати: розроблено алгоритм підготовки та проведення уроку з підлакового живопису, що має три послідовні етапи: оформлення дерев’яної тарілки в техніці «Крапковий розпис»; за допомогою комп’ютерних програм Windows Movie Maker, KMPlayer, MS Office PowerPoint, MS Office Word здійснення монтажу відео, його дефрагментація на окремі зображення, підготовка презентації та плану уроку; безпосереднє проведення уроку. Висновки: за умови попередньої зміни підетапів та їх змістового наповнення розроблений алгоритм ефективний для проведення уроків з живопису на інші теми та може використовуватися при опануванні таких дисциплін як «Технологія виконання художніх робіт», «Основи композиції», «Рисунок».

МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ ВІДПОВІДНО ДО ПОТРЕБ СУСПІЛЬСТВА ТА ВИМОГ РИНКУ ПРАЦІ

Актуальність: На початку третього десятиліття незалежності України актуалізувалася проблема щодо відповідності професійної підготовки кваліфікованих робітників сучасним вимогам ринку праці, а також європейським стандартам і принципам забезпечення якості професійної освіти і навчання. У цьому зв’язку особливе значення мають концептуальні, законодавчі та організаційно-педагогічні заходи, спрямовані на модернізацію професійної (професійно-технічної) освіти. Мета: здійснення аналізу особливостей модернізації професійної (професійно-технічної) освіти впродовж третього десятиліття незалежності України та на цій основі виокремити рекомендації для її вдосконалення на загальнодержавному рівні. Методи: теоретичні (індукція, синтез, узагальнення); емпіричні (вивчення та аналіз нормативно-правових документів у сфері професійної освіти і ринку праці, програм професійної підготовки кваліфікованих робітників, результатів діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Результати: охарактеризовано причини невідповідності якості професійної підготовки кваліфікованих робітників вимогам ринку праці. Проаналізовано низку концепцій, нормативно-правових документів у сфері освіти і ринку праці та їх спрямованість на модернізацію професійної (професійно-технічної) освіти. Розкрито напрями взаємодії закладів освіти та роботодавців у вдосконаленні змісту і форм професійного навчання кваліфікованих робітників, запровадженні інноваційних управлінських, виробничих і педагогічних технологій тощо. Висновки: Результати аналізу нормативно-правових документів освітніх програм професійної підготовки кваліфікованих робітників дають підстави стверджувати, що впродовж третього десятиліття незалежності України модернізація професійної (професійно-технічної) освіти увиразнюється: в оновленні змісту на основі компетентнісного підходу та дескрипторів Національної рамки кваліфікацій; у вдосконаленні мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти з урахуванням потреб національного та регіональних ринків праці; оновленні систем управління та фінансування на засадах децентралізації, передачі повноважень на регіональний рівень; активізації державно-приватного партнерства на основі залучення до управління соціальних партнерів тощо.

ЗМІСТ І СТРУКТУРА ВЕБ-ПЛАТФОРМИ «ПАРТНЕРСЬКИЙ ПРОСТІР «015»

Актуальність: необхідність розроблення веб-платформи для комунікації учасників освітнього процесу визначається завданнями збалансованого розвитку й удосконалення системи професійної (професійно-техічної) освіти далі (П(ПТ)О) на основі партнерства та взаємодії. Мета: обґрунтування змісту та структури веб-платформи «ПАРТНЕРСЬКИЙ ПРОСТІР «015». Методи: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення); емпіричні (методи самооцінювання; експертного оцінювання). Результати: виконано відбір змісту та розроблено структуру веб-платформи, що сприятиме наладженню стійких зв’язків усіх суб’єктів освітнього процесу, побудові ефективної комунікації педагогів, які реалізують освітні програми з підготовки викладачів професійної освіти, керівних кадрів та педагогічних працівників закладів П(ПТ)О і здобувачів освіти, підвищенню якості освіти. Висновки: Розроблена структура веб-платформи «Партнерський простір «015»» дає змогу реалізувати системний підхід до побудови педагогічної взаємодії, задовольнити запити учасників освітнього процесу та інших заінтересованих сторін. Вона сприятиме забезпеченню різновекторної комунікації між студентами, педагогами та стейкхолдерами; реалізації механізмів взаємодії стейкхолдерів у підготовці педагогів закладів П(ПТ)О; створенню умов для професійного розвитку педагогічних працівників та обміну досвідом. Представлена платформа передбачає участь в ній студентів закладів вищої освіти за спеціальністю 015 «Професійна освіта», викладачів закладів вищої, П(ПТ)О та фахової передвищої освіти і роботодавців, представників кадрових служб підприємств, установ, організацій; спеціалістів, які хочуть стати викладачами закладів П(ПТ)О, фахової передвищої освіти; представників органів державної та місцевої влади, громадських організацій; керівників закладів вищої, П(ПТ)О та фахової передвищої освіти.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ СФЕРИ ПОСЛУГ

Актуальність визначається необхідністю: розвитку професійної компетентності кваліфікованих робітників сфери послуг протягом всього життя як головної умови успішності Beauty-майстрів на динамічному інноваційному ринку індустрії краси; створення в закладах освіти відповідного освітньо-розвивального середовища для формування у слухачів підприємницької й економічної компетентності, вдосконалення творчих і комунікативних здібностей, розвитку мотивації до професійного вдосконалення, самоосвіти та самонавчання. Мета: визначення та обґрунтування педагогічних умов розвитку професійної компетентності кваліфікованих робітників (косметиків, манікюрників та перукарів-модельєрів) у процесі курсової підготовки в Навчальних центрах підприємств сфери послуг. Методи: теоретичні (індукція, дедукція, синтез та узагальнення); емпіричні (дослідження та аналіз педагогічного досвіду); опитувально-діагностичні (анкетування); метод експертного оцінювання (коефіцієнт конкордації Кендалла). Результати: конкретизовано та обґрунтовано педагогічні умови розвитку професійної компетентності кваліфікованих робітників сфери послуг. Висновки: з’ясовано, що розвиток професійної компетентності кваліфікованих робітників сфери послуг потребує спеціально створених педагогічних умов для уможливлення позитивної динаміки професійного вдосконалення, набуття інноваційного досвіду та активізації самоосвіти й самонавчання з урахуванням рівня фахової підготовленості до виконання посадових обов’язків в умовах підприємства сфери послуг та відповідно до власних потреб і запитів особистості; виокремлено й обґрунтовано ці педагогічні умови (підвищення рівня мотивації до безперервного професійного вдосконалення; розвиток фахових знань і вмінь у Школі Beauty-майстерності; застосування інноваційних технологій навчання; участь у заходах фахового спрямування).

ДІАГРАМИ, ГРАФІКИ ТА СХЕМИ ЯК ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОЄКТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Актуальність: У проєктній діяльності необхідно оперувати великим масивом числових даних із різних проєктних завдань, що обтяжує комунікацію між виконавцями. Додає складності значна кількість проєктної інформації, що може бути неправильно поданою, а тому й незрозумілою для проєктних виконавців. Це створює комунікативні бар’єри, допоки доповідач не пояснить суть процесу, зобразивши діаграму, схему чи графік. З огляду на це, графічна подача інформації про проєкт, не замінюючи текстового представлення, є доцільною і значно пришвидшує розуміння принципів його виконання. Мета: дослідити роль діаграм, графіків та схем як інструментарію представлення проєктної інформації. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел – для з’ясування стану дослідженості цієї проблематики в України та за її межами; порівняння – з метою вивчення наукових підходів до розв’язання проблеми; синтез прогресивного досвіду – для представлення проєктної інформації у вигляді діаграм, графіків та схем. Результати: досліджено діаграму Ганта як гістограму для послідовного представлення інформації. Розкрито блок-схему, що ілюструє перебіг будь-якого процесу від загальної інформації до проєктних завдань. Висвітлено специфіку Кривої S, як для представлення базової чи фактичної кумулятивної вартості, так і порівняння цих двох показників у часі. Проаналізовано стовпчасту діаграму, що використовується для порівнянь та узагальнення груп даних. Розкрито характеристики ресурсної гістограми – для планування управління персоналом. Приділена увага діаграмі запуску, що використовується для управління якістю та відображає продуктивність представлення проєкту в часі. Особлива увага приділена діаграмі Парето, згідно з якою забезпечується аналіз існуючих проблем у проєктній діяльності та прийняття рішень щодо контролю її якості. Проаналізовано секторну діаграму, яка використовується для показу вкладу окремих елементів у загальну суму проєкту. Контрольна діаграма – для перевірки стабільності будь-якого проєктного процесу як з контрольними межами, так і без них. Висвітлено основні складові організаційної схеми, що дає змогу зрозуміти організаційну ієрархію, рівні ескалації та шлях спілкування в проєкті. Висновки: здійснений аналіз діаграм, графіків та схем як елементів проєктної комунікації засвідчив позитивний вплив графічної складової на комунікаційний процес

ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ

Актуальність статті зумовлена необхідністю вивчення теоретичних засад цифровізації технологічної освіти з урахуванням вимог сучасного цифрового суспільства. Мета: обґрунтувати особливості застосування ІКТ в технологічній освітній галузі в умовах соціальної і цифрової трансформації сучасного суспільства. Методи: загально-логічні методи дослідження з проведенням аналізу, порівняння, узагальнення опрацьованих джерел (нормативно-правових документів, наукових статей, навчальних посібників, офіційних інтернет-ресурсів) з метою вивчення зв’язку між розвитком інформаційних технологій та їхнім використанням у процесі вивчення технологічних дисциплін. Результати: досліджено освітнє законодавство, на основі якого здійснюється впровадження комп’ютерних технологій у процесі викладання технологічних дисциплін; розглянуто основні проблеми цифровізації технологічної освіти в умовах становлення цифрового суспільства; визначено ключові та «ІКТ-компетентності», необхідні для забезпечення даного розвитку. Висновки: з’ясовано, що соціальна й цифрова трансформація сучасного суспільства зумовлюють необхідність внесення змін до методики викладання навчальних дисциплін технологічного циклу; показано, що серед інноваційних методів навчання найбільш оптимальними для застосування у процесі викладання технологічних дисциплін можуть бути геймифікація, віртуальне освітнє середовище та інноваційні програмні продукти як засоби досягнення поставленої освітньої мети; доведено, що вдосконалення методики викладання дисциплін технологічного циклу сприятиме підготовці здобувачів освіти до реалізації набутих умінь і навичок у житті, підвищенню їх мобільності на динамічних ринках праці.