ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ПОСВІДЧЕННЯ ДОВІРЕНОСТЕЙ НА ПРЕДСТАВНИЦТВО ІНТЕРЕСІВ У СУДІ

Стаття присвячена основним аспектам, на які потрібно звернути увагу під час оформлення довіреностей на представництво інтересів у суді, що зумовлено змінами в процесуальних кодексах, щоб уникнути проблем, які можуть виникнути на практиці під час участі у справі представника, та забезпечити ефективну, своєчасну реалізацію ним своїх повноважень.

ПРОБЛЕМА АБСЕНТЕЇЗМУ В КОНТЕКСТІ КРИЗИ СУЧАСНОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

У статті досліджено причини й умови виникнення феномену абсентеїзму, а також проблеми та особливості, які існують сьогодні у сфері реалізації виборчого права. Проаналізовано і розглянуто політичні, соціальні та психологічні чинники, які впливають на рівень виборчої активності. Розглянуто явище парламентського абсентеїзму крізь призму демократії та легітимності діяльності парламенту. Досліджено взаємозв’язок політичної і правової культури населення та процесу формування чіткої громадянської позиції, громадянської активності та соціальної відповідальностї.

ФАКТОРИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ НЕОБХІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У ПРОЦЕСІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ

У статті окреслені основні тенденції сучасної економічної злочинності. Розглянуті такі поняття, як міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю, міжнародні злочини й транснаціональні злочини. Окреслено фактори, які спричинили зростання міжнародної злочинності у сфері економіки, а саме: розмивання кордонів держав та триваючий процес посилення їх прозорості; розширення й взаємопроникнення економічних ринків та інтересів, які раніше були закриті або жорстко контролювалися державами. Визначено, що сучасний стан економічної злочинності характеризується стійкою динамікою зростання, структурною різноманітністю нових видів посягань і високим рівнем латентності, зростанням розмірів шкоди. Зазначено фактори, які вказують на необхідність удосконалення механізму міжнародного співробітництва у сфері кримінального процесу.

УКРАЇНСЬКА УРЯДОВА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ АГРАРНОГО ПИТАННЯ: ІСТОРИКО- ПРАВОВИЙ ВИМІР

Стаття присвячена дослідженню різних історико-правових аспектів діяльності уряду гетьмана П. Скоропадського в аграрній галузі. Визначені пріоритетні вектори земельної політики в період кризи державотворення. З використанням широкого кола архівних матеріалів автором висвітлені процеси вироблення земельного закону, організації спеціальних державних установ; подані матеріали активної співпраці міністерств Української Держави із представниками аграрно-промислових кіл; проаналізована законотворча діяльність міністерства земельних справ. Мета статті реалізована в проведеному аналізі законотворчої діяльності Ради міністрів у рамках реформування аграрного сектору економіки України. Визначені негативні чинники, що впливали на державну політику. Особлива увага присвячується заходам влади, спрямованим на подолання наслідків наказу Г. фон Ейхгорна – голови німецької адміністрації в Україні, про негайний засів ланів та запровадження німецьких військових судів на території України. Автором визначено, що відкрите втручання у внутрішні справи України з боку австрійського командування, селянські повстання, відсутність політичної єдності в національних колах, складні умови Брест-Литовських зобов’язань ставили перед урядом гетьмана необхідність прискорення процесу створення земельного закону, здійснення комплексної програми реформування і пояснення процесу земельного реформування населенню. Зроблено висновок, що в основу земельної реформи були покладені такі принципи: 1) уряд бере на себе цілковиту відповідальність за проведення реформи і її наслідки; 2) створюється державний земельний фонд за рахунок державних, церковних, монастирських і частини приватних земель (з повним відшкодуванням їхнім власникам вартості відчужених ділянок); 3) проводиться продаж ділянок малоземельним селянам і козакам; 4) держава сприяє створенню дрібних, але економічно міцних господарств; 5) провадиться докорінне поліпшення справи дрібного сільськогосподарського кредиту. Але всі ці заходи щодо землеволодіння та землекористування, повернення права на врожай 1918 року, заміна земельних комітетів земельними й земельно-ліквідаційними комісіями тощо не дали бажаних результатів в умовах економічної нестабільності і політичної кризи в Українській Державі.

ПРАВОВІ АСПЕКТИ КАТЕГОРІЇ ВАЛЮТНОГО РИЗИКУ

У статті розглянуті та проаналізовані наукові категорії «ризику» та «валютного ризику», досліджено стан правового регулювання термінології ризиків у законодавстві. Особливу увагу приділено аналізу останніх змін у чинному валютному законодавстві, надані пропозиції щодо доповнення Закону України «Про валюту і валютні операції» категорією «валютний ризик». Доведена необхідність виокремлення правового змісту валютного ризику.

СУЧАСНІ ПИТАННЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Окреслено актуальні питання представництва прокурором інтересів держави в адміністративному судочинстві в Україні. Визначено правовий статус органів прокуратури відповідно до положень чинного законодавства. Зосереджено увагу на тому, що представництво прокурором інтересів держави в суді є на сьогодні одним з найефективніших видів адміністративних юрисдикційних проваджень у діяльності органів прокуратури України. Вказано особливості представництва як виду юрисдикційної діяльності прокуратури. Зокрема, це наявність державного (суспільного) інтересу; здійснення уповноваженим державним органом на підставі закону; правоохоронний характер представництва. Наведено відмінності прокурорського представництва та інших видів представництва: за характером, колом осіб, чиї інтереси прокурор представляє, сукупністю прав і формами їхньої реалізації. Акцентовано увагу на правових аспектах, які позбавляють прокурора права на представництво інтересів у суді. Підкреслено складність з концептуальної точки зору визначення правового статусу прокурора у сфері адміністративного судочинства.

КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ

Вказується, що під час здійснення кримінологічного аналізу, вирішального значення набуває питання правових наслідків вчинення кримінальних правопорушень підслідним органам, відповідальним за додержання податкового законодавства. Зазначено, що питання ефективного поповнення Державного бюджету України коштом податкових надходжень є основним питанням для органів, що здійснюють контроль за додержанням законодавства, оскільки нестача податкових надходжень негативно впливає на загальноекономічну ситуацію в Україні, тим самим знижуючи соціально важливі потреби держави. Виділено відповідні закономірності характеристики особи злочинця у сфері оподаткування. Серед них вирізняють відносно високе соціальне становище, цілеспрямованість у досягненні поставленої мети за допомогою соціальних зв’язків у різних галузях, зокрема в злочинному середовищі.

ДО ПИТАННЯ ФОРМ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ЩОДО УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ

У статті вказано на відсутність у кримінальному законодавстві України окремого складу злочину «ухилення від сплати митних платежів», поняття «ухилення від сплати митних платежів» та переліку кримінальних правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати митних платежів, а також комплексно розробленої методики розслідування цих злочинів. Окреслено місце кримінальних правопорушень щодо ухилення від сплати митних платежів у системі Кримінального кодексу України. Вказано, що злочинні дії, пов’язані з ухиленням від сплати митних платежів, варто кваліфікувати як ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) відповідно до ст. 212 Кримінального кодексу України. Проаналізовано особливості застосування окремих форм міжнародного співробітництва під час розслідування кримінальних правопорушень щодо ухилення від сплати митних платежів. Наведено авторське розуміння міжнародного співробітництва під час розслідування кримінальних правопорушень щодо ухилень від сплати митних платежів як складової міжнародного правоохоронного співробітництва держав, що регламентовано нормами міжнародного та національного права і здійснюване з метою реалізації завдань кримінального провадження під час розслідування ухилень від сплати митних платежів як взаємодію уповноважених, зокрема митних органів (їх посадових осіб) з уповноваженими органами (їх посадовими особами) зарубіжних держав, а також з міжнародними організаціями. Звернено увагу на можливість реалізації видачі (екстрадиції) осіб, які вчинили досліджуваний вид кримінальних правопорушень, за умови відповідності поставлення у вину особам взаємопов’язаних злочинів та у разі дотримання меж, визначених ст. 576 Кримінального процесуального кодексу України. Запропоновано передбачити такий вид покарання, як позбавлення волі з відповідною градацією за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), передбачені чч. 2–3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах), що дозволить застосовувати екстрадиційну процедуру у досліджуваних провадженнях не лише у випадку вчинення взаємопов’язаних кримінальних правопорушень. Окреслено, що увагу варто приділити не тільки унормуванню видачі осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, пов’язані з ухиленням від сплати митних платежів, а також напрацюванню та посиленню таких форм співпраці, як організація та проведення міжнародних правоохоронних операцій, зокрема, контрольованих поставок; ведення спільної аналітичної роботи, спільне планування діяльності уповноважених органів різних держав, спрямованої на попередження, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з ухиленнями від сплати митних платежів, тощо.

Сутність поняття «корупція»: легальний та доктринальний аспекти

Стаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці легального та доктринального аспектів формування поняття «корупція». Автор наголошує, що вивчення концепції варто починати із семантичного аналізу. Наукові джерела розрізняють два можливі підходи до походження слова «корупція». Обидва наполягають на своєму давньоримському походженні. Відповідно до першого підходу «корупція» є поєднанням латинських слів corruptio та onis, тому похідна словесна фраза corrumpere, яка є сполученням слів com (разом) та rumpere (ламати), а згідно з іншим підходом слово «корупція» походить від слова corruptio, яке означало підкуп, продажність посадових осіб органів публічної влади, громадсько-політичних діячів. Водночас представники обох груп є одностайними стосовно негативного значення корупції, адже фактично слово означало спотворювати, спокушати, підкуповувати. На практиці виділяють два основні підходи до побудови юридичного поняття. Перший – це доктринальний, або науковий, заснований на дослідженнях вчених та фахівців у певній галузі. Другий – офіційний, або легальний, заснований на нормативних актах, міжнародних документах та інших джерелах, що мають юридичну силу. Існування легального підходу є вираженням принципів верховенства права, законності та юридичної визначеності. Визначення корупції сьогодні закріплено в частині 1 п. 1. 1 Закону України «Про запобігання корупції». Якщо буквально аналізувати це визначення, то справляється враження, що корупцією є лише діяння, предмет яких – це виключно неправомірна вигода. Однак, звернувшись до міжнародно-правових актів, можна виокремити й такі корупційні діяння, як підкуп національних державних посадових осіб; підкуп іноземних державних посадових осіб і посадових осіб міжурядових організацій; розкрадання, неправомірне привласнення або інше нецільове використання майна держави посадовою особою; зловживання впливом; зловживання службовим становищем тощо. Нині існує колізія між положеннями Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінальним кодексом України. Адже останній фактично трактує корупцію та корупційні кримінальні правопорушення ширше, ніж відповідний закон. Тому існує об’єктивна потреба оновити значення поняття «корупція». Запропоновано з точки зору легального аспекту під корупцією розуміти навмисне порушення дисциплінарних, цивільних, адміністративних та кримінальних справ, спричинене незаконним використанням особи, зазначеної у статті 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання корупції», висловити повноваження або пов’язані з ними можливості. Відносно доктринального аспекту формування поняття «корупція» з’ясовано, що поняття корупції є міждисциплінарним і широко розповсюдженим, оскільки його вивчають не лише професіонали в галузі права, а й соціологія, політологія, економіка, державне управління та психологія. Кожна з цих наук наповнює її своїм специфічним змістом. Формулювання універсального визначення корупції є надзвичайно складним завданням. Нарешті, розмежування та стандартизація термінів є ключем до реалізації принципу правової визначеності, який зі свого боку є частиною конституційного принципу верховенства права. Водночас доведено, що формування єдиного доктринального уніфікованого поняття є неможливим у зв’язку з тим, що змістовне наповнення поняття «корупція» залежить від сфери, де його застосовують.

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ВІД ІНДИВІДУАЛЬНОЇ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ця стаття присвячена науковому аналізу особливостей оподаткування адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, тобто є самозайнятими особами, які провадять незалежну професійну діяльність. У статті розкривається питання щодо взяття на облік таких фізичних осіб та підстави для відмови у взятті їх на облік, а також засади виникнення прав та обов’язків на сплату податків, зборів та внесків адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, зокрема і співмірність податкового навантаження на адвокатів. Автором робляться висновки про недотримання на сьогодні таких принципів податкового законодавства, як рівність та нейтральність щодо оподаткування адвоката як самозайнятої особи, та робляться пропозиції щодо вирішення цього питання.