РЕСЕМАНТИЗАЦІЯ РЕЛІГІЙНОЇ ЛЕКСИКИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Дослідницьку увагу сфокусовано на адаптації оновленої релігійної лексики англійської мови до сучасних особливостей сприйняття і передачі інформації. Мета наукової розвідки – описати процес ресемантизації релігійної лексики в сучасній англійській мові. Аргументовано, що лексичні одиниці релігійного контексту характеризують англійську мову як динамічну систему. Встановлено, що процес ресемантизації може спричинитися до виникнення нової самостійної лексичної одиниці. Практична значущість статті полягає в тому, що результати дослідження можуть стати матеріалом для розробки лекцій та семінарів, присвячених особливостям релігійної лексики.

ТЕКСТОЦЕНТРИЧНИЙ ПІДХІД НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ: ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Стаття присвячена проблемі реалізації текстоцентричного підходу на заняттях з української мови як іноземної для формування соціокультурної компетентності здобувачів освіти. Визначено лінгвістичні й лінгводидактичні засади текстоцентричного підходу, з’ясовано його роль у формуванні соціокультурної компетентності в іноземних здобувачів, окреслено основні текстологічні знання і текстотворчі вміння та навички, визначено критерії відбору текстів, запропоновано систему вправ і завдань.

ОМОВЛЕННЯ НЕВЕРБАЛЬНОГО РЕАГУВАННЯ АДРЕСАТА НА МАНІПУЛЯЦІЮ ПОЗИТИВОМ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Наукова розвідка присвячена дослідженню засобів омовлення невербальної реакції адресата на застосовану щодо нього маніпулятивну тактику підвищення значущості. Висвітлено труднощі, з якими стикається дослідник, вивчаючи невербальну реакцію на комунікативні стратегії та їх тактики. Показано переваги художнього дискурсу як матеріалу для вивчення невербальної комунікації. Виокремлено й описано три види невербального реагування на маніпулятивну тактику підвищення значущості співрозмовника: позитивне, нейтральне та негативне. Простежено зв’язок між предметом оцінки компліменту-маніпулеми й характером невербального реагування адресата на нього.

ВІДТВОРЕННЯ ПРАГМАТИКИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ ПРОМОВ Г. КЛІНТОН

Стаття присвячена питанню перекладу фразеологічних одиниць у промовах Г. Клінтон. Схарактеризовано фразеологізми як мовні одиниці, що забезпечують прагматику промов і потребують особливої уваги перекладача, його обізнаності, досвіду та досконалих знань як іноземної мови, так і мови перекладу. У дослідженні виокремлено фразеологічні одиниці в промовах Г. Клінтон, обґрунтовано доцільність використання конкретних способів їх перекладу, що є найбільш доречними для відтворення емоційно-експресивного забарвлення оригінальних текстів.

СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ІНФІНІТИВА ТА ІНФІНІТИВНИХ КОМПЛЕКСІВ У ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

У статті розглянуто питання відтворення інфінітива та його комплексів у перекладі художнього тексту. Мета роботи – встановити кореляцію між різними чинниками, що обумовлюють перекладацькі стратегії для передачі цієї граматичної форми. Найбільш частотним способом перекладу з англійської є граматичний аналог в українській і російській мовах. Використовують й інші варіанти відтворення інфінітива: особова форма дієслова, підрядне речення та граматична заміна частин мови. Переклад інфінітивних комплексів найчастіше супроводжується декомпресією. Установлено, що спосіб відтворення інфінітива залежить передусім не від його синтаксичної функції, а від лексичного наповнення речення, безпосередніх контекстуальних партнерів інфінітива та правил сполучуваності.

ЛІНГВОПОЕТИКА ЯК НАУКОВИЙ ДОСВІД: ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ І МЕТОДІВ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ

У статті прокоментовано стан сучасних наукових досліджень з лінгвопоетики в аспекті використаних науковцем теоретико-методологійних засад (парадигм) і задіяних у процесі аналізу художньої мови методів. Наголошено на інтегральному характерові сучасної лінгвопоетики як наукового дискурсу, методологійною опорою якого є декілька парадигм, зокрема актуальних – прагматична, когнітивно-дискурсивна, синергійна. Здійснено вибірку методів, найчастіше застосованих науковцями в працях з лінгвопоетики, проаналізовано особливості й продуктивність їх дослідницьких механізмів.

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З НАЗВАМИ ДИКИХ ПТАХІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Статтю присвячено дослідженню особливостей функціонування фразеологізмів з компонентом-орнітономеном у сучасній українській мові. Об’єкт фразеології розглянуто в широкому розумінні – до цього проміжного рівня відносимо як ідіоми, так і прислів’я, приказки, усталені образні порівняння тощо. Проаналізовано назви диких птахів, що входять до складу фразеологічних одиниць із наданням їм особливої маркованості. Визначено національно-культурну специфіку орнітономенів, установлено частоту їх уживання в зазначених мовних одиницях.

СЛОВНИКИ ОНОМАСТИЧНИХ ТЕРМІНІВ У РОСІЙСЬКОМУ Й УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ: КОМПОЗИЦІЯ, СКЛАД, СПОСОБИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМА ДЕФІНІЮВАННЯ

Стаття присвячена аналізу термінологічних ономастичних словників ХХ–ХХІ століть, укладених російськими й українськими вченими. Увагу приділено вивченню композиції, принципів і способів інтерпретації ономастичних термінів, а також проблемі їх дефініювання. Розглянуто специфіку міжмовних паралелей і труднощі, що виникають у процесі інтерпретації нових ономастичних термінів. Дослідження доводить необхідність укладання сучасних двомовних і багатомовних словників ономастичних термінів у зв’язку зі зростанням значення ономастики у світовій лінгвістиці, збільшенням їх кількості та відповідними змінами в їхній системі.

ТЕКСТОВИЙ ПОРТРЕТ ЕМОЦІЇ РАДОСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАННЯ Б.РЕЙМАН «DIE GESCHWISTER»)

У статті розглянуто особливості семантики емоції радості, вербалізованої сучасною німецькою мовою в тканині художнього твору жанру оповідання. Уточнено поняттєво-теоретичний апарат, зокрема поняття ‘емотивна ситуація’, терміни ‘емоція’ і ‘радість’, виявлено два різновиди емотивних ситуацій, висвітлено позитивний, нейтральний і негативний плани останніх, схарактеризовано суб’єктів – носіїв емоції радості, виокремлено основні каузатори емоції радості, запропоновано класифікацію мовних одиниць-маркерів зі значенням ‘емоція радості, її варіанти’

СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ

У статті подано огляд теоретичних засад соціолінгвістичного методу дослідження фразеологізмів української мови в медійному дискурсі. Проаналізовано прагматичні особливості функціонування фразеологізмів як засобів відображення соціальної реальності, що реалізується в авторському ставленні до повідомлення, відображенні експліцитних й імпліцитних значень. Соціолінгвістичний аспект передбачає пояснення способів пізнання соціального світу, а також з’ясування особливостей відображення соціальної реальності лексико-фразеологічними засобами в медійному дискурсі.