Стаття присвячена проблемі реалізації текстоцентричного підходу на заняттях з української мови як іноземної для формування соціокультурної компетентності здобувачів освіти. Визначено лінгвістичні й лінгводидактичні засади текстоцентричного підходу, з’ясовано його роль у формуванні соціокультурної компетентності в іноземних здобувачів, окреслено основні текстологічні знання і текстотворчі вміння та навички, визначено критерії відбору текстів, запропоновано систему вправ і завдань.
Наукова розвідка присвячена дослідженню засобів омовлення невербальної реакції адресата на застосовану щодо нього маніпулятивну тактику підвищення значущості. Висвітлено труднощі, з якими стикається дослідник, вивчаючи невербальну реакцію на комунікативні стратегії та їх тактики. Показано переваги художнього дискурсу як матеріалу для вивчення невербальної комунікації. Виокремлено й описано три види невербального реагування на маніпулятивну тактику підвищення значущості співрозмовника: позитивне, нейтральне та негативне. Простежено зв’язок між предметом оцінки компліменту-маніпулеми й характером невербального реагування адресата на нього.
Стаття присвячена питанню перекладу фразеологічних одиниць у промовах Г. Клінтон. Схарактеризовано фразеологізми як мовні одиниці, що забезпечують прагматику промов і потребують особливої уваги перекладача, його обізнаності, досвіду та досконалих знань як іноземної мови, так і мови перекладу. У дослідженні виокремлено фразеологічні одиниці в промовах Г. Клінтон, обґрунтовано доцільність використання конкретних способів їх перекладу, що є найбільш доречними для відтворення емоційно-експресивного забарвлення оригінальних текстів.
У статті розглянуто питання відтворення інфінітива та його комплексів у перекладі художнього тексту. Мета роботи – встановити кореляцію між різними чинниками, що обумовлюють перекладацькі стратегії для передачі цієї граматичної форми. Найбільш частотним способом перекладу з англійської є граматичний аналог в українській і російській мовах. Використовують й інші варіанти відтворення інфінітива: особова форма дієслова, підрядне речення та граматична заміна частин мови. Переклад інфінітивних комплексів найчастіше супроводжується декомпресією. Установлено, що спосіб відтворення інфінітива залежить передусім не від його синтаксичної функції, а від лексичного наповнення речення, безпосередніх контекстуальних партнерів інфінітива та правил сполучуваності.
У статті прокоментовано стан сучасних наукових досліджень з лінгвопоетики в аспекті використаних науковцем теоретико-методологійних засад (парадигм) і задіяних у процесі аналізу художньої мови методів. Наголошено на інтегральному характерові сучасної лінгвопоетики як наукового дискурсу, методологійною опорою якого є декілька парадигм, зокрема актуальних – прагматична, когнітивно-дискурсивна, синергійна. Здійснено вибірку методів, найчастіше застосованих науковцями в працях з лінгвопоетики, проаналізовано особливості й продуктивність їх дослідницьких механізмів.
Статтю присвячено дослідженню особливостей функціонування фразеологізмів з компонентом-орнітономеном у сучасній українській мові. Об’єкт фразеології розглянуто в широкому розумінні – до цього проміжного рівня відносимо як ідіоми, так і прислів’я, приказки, усталені образні порівняння тощо. Проаналізовано назви диких птахів, що входять до складу фразеологічних одиниць із наданням їм особливої маркованості. Визначено національно-культурну специфіку орнітономенів, установлено частоту їх уживання в зазначених мовних одиницях.
Стаття присвячена аналізу термінологічних ономастичних словників ХХ–ХХІ століть, укладених російськими й українськими вченими. Увагу приділено вивченню композиції, принципів і способів інтерпретації ономастичних термінів, а також проблемі їх дефініювання. Розглянуто специфіку міжмовних паралелей і труднощі, що виникають у процесі інтерпретації нових ономастичних термінів. Дослідження доводить необхідність укладання сучасних двомовних і багатомовних словників ономастичних термінів у зв’язку зі зростанням значення ономастики у світовій лінгвістиці, збільшенням їх кількості та відповідними змінами в їхній системі.
У статті розглянуто особливості семантики емоції радості, вербалізованої сучасною німецькою мовою в тканині художнього твору жанру оповідання. Уточнено поняттєво-теоретичний апарат, зокрема поняття ‘емотивна ситуація’, терміни ‘емоція’ і ‘радість’, виявлено два різновиди емотивних ситуацій, висвітлено позитивний, нейтральний і негативний плани останніх, схарактеризовано суб’єктів – носіїв емоції радості, виокремлено основні каузатори емоції радості, запропоновано класифікацію мовних одиниць-маркерів зі значенням ‘емоція радості, її варіанти’
У статті подано огляд теоретичних засад соціолінгвістичного методу дослідження фразеологізмів української мови в медійному дискурсі. Проаналізовано прагматичні особливості функціонування фразеологізмів як засобів відображення соціальної реальності, що реалізується в авторському ставленні до повідомлення, відображенні експліцитних й імпліцитних значень. Соціолінгвістичний аспект передбачає пояснення способів пізнання соціального світу, а також з’ясування особливостей відображення соціальної реальності лексико-фразеологічними засобами в медійному дискурсі.
У роботі висвітлено особливості об’єктивації концепту СТАТУС за допомогою культурно маркованої лексики в британському художньому дискурсі. Зазначено, що в разі об’єктивації концепту в мові й мовленні він набуває статусу лексичного концепту. Лексикалізація концепту передбачає його об’єктивацію за допомогою лексичної системи мови, зокрема й культурно маркованої лексики (реалій, денотативно маркованої та конотативно маркованої фонової лексики), яка віддзеркалює культурну інформацію на різних рівнях структури концепту. У процесі дослідження виявлено типи культурно маркованої лексики, що залучаються для об’єктивації концепту СТАТУС у британському художньому дискурсі, встановлено, які ознаки концепту вони віддзеркалюють і яке місце в структурі концепту вони посідають
ТЕКСТОЦЕНТРИЧНИЙ ПІДХІД НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ: ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ