Шевченко Л.Я., Гейєр Е.С., Шендригоренко М.Т., Ємельянова О.А., Поливода О.Ю. ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОБЛІКУ ТА ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

Мета. Метою статті є вирішення актуальних питань системи обліку лізингових операцій та їх удосконалення. Методи. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, що базуються на системно-структурному підході щодо вивчення проблематики обліку лізингових операцій, фінансової звітності та організації ефективної системи, спрямованої на інвестування власних чи залучених фінансових коштів на підприємствах, які здійснюють господарську діяльність. Методи конкретизації, аналіз, синтез використано при визначенні сутності лізингових операцій, їх класифікації. Для наочного представлення даних щодо класифікації лізингових операцій підприємства використано графічний метод. Результати. За результатом дослідження економічних джерел інформації конкретизовано погляди науковців щодо сутності понять «лізинг» та «оренда». Лізингова діяльність сприяє прискоренню темпів оновлення та модернізації основних засобів підприємства, покращенню інвестиційного клімату, орієнтації на міжнародний та національний досвід. У статті проаналізовано упорядкованість в понятійному апараті теорії і практики лізингової діяльності, виокремлено ознаки класифікації лізингових операцій, конкретизовано спільні риси та відмінності лізингу та оренди. Систематизовано конкретні питання щодо ролі лізингової діяльності у розвитку економіки України. Розвиток лізингу є результатом економічного зростання економіки країни, розвитку науково-технічного прогресу. В Україні лізинг є вигідним як для суб’єктів, що надають лізингові послуги, так і для користувачів таких послуг. Розкрито актуальні питання щодо підвищення ефективності обліку лізингових операцій. У статті досліджено сучасний стан обліку лізингової діяльності, дано критичну оцінку, розглянуто порядок документального оформлення лізингових операцій та відображення в обліковій політиці елементів обліку лізингових операцій. Систематизовано актуальні питання щодо підвищення ефективності обліку лізингових операцій. Розкрито порядок обліку лізингових операцій в умовах застосування комп’ютерних технологій, а саме програмного продукту «BAS Бухгалтерія», як одного із шляхів удосконалення обліку лізингових операцій. Практичне використання результатів проведеного дослідження дозволить підвищити оперативність та достовірність обліку лізингових операцій. Ключові слова: оренда, лізинг, лізингові операції, лізингодавець, лізингоодержувач, лізингові платежі.

Ладигіна Л.Б. ДОЦІЛЬНІСТЬ ІНВЕСТУВАННЯ В ГІРНИЧЕ-ДОБУВНУ ПРОМИСЛОВІСТЬ (НА ПРИКЛАДІ КРИВОРІЗЬКОГО ГІРНИЧОЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ ОКИСЛЕНИХ РУД)

Мета. Мета статті полягає в дослідженні ефективності будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд та доцільності інвестування в гірничодобувну промисловість. Методи. В ході дослідження використані загальнонаукові методи наукового пізнання. Зокрема, історичний метод використано під час дослідження об’єкту з початку проектування будівництва — 1978 року до теперішнього часу; логічний метод було використано при відтворенні об’єкту, що розвивається та відбувається у формі історичної теорії. Метод аналогії полягає в тому, що як варіант майбутнього розвитку будівництва запропоновано впровадження технології ITmk3. Міні заводи за цією технологією вже працюють на родовищах Індії, Бразилії, Австралії. За допомогою аналізу, як загальнонаукового методу, досліджена питома вага витрат залізорудних підприємств та часткова участь країн-учасниць будівництва. Табличний метод було використано під час групування витрат на виробництво. Результати. В статті розглянуто доцільність добудови Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд з економічної та екологічної точок зору. Використання промислових відходів що складувались і продовжують складуватися на відвалах має подвійну перевагу. По-перше, їх переробка більш рентабельна ніж видобуток гірничої маси. По-друге, вирішуються екологічні питання. Крім того, застосування передових технологій виробництва дозволить вийти на світовий ринок металургійної продукції з сучасною готовою продукцією. В результаті дослідження з’ясовано, що Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР) має перспективні тенденції для закінчення будівництва. Введення комбінату в експлуатацію надасть можливість виконати зобов’язання держави перед іноземними учасниками будівництва, забезпечить металургійні підприємства високоякісною сировиною, збереже експортний потенціал України на європейському ринку залізорудної сировини, дозволить опанувати виробництво нових видів продукції. Питання добудови комбінату — це питання залучення інвесторів та підтримка з боку держави. Досі доцільність будівництва розглядалась тільки з технічних та соціальних сторін. Якщо ж добавити і економічну складову то вирішення питання матиме велику практичну значущість. Ключові слова: Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР), технологія магнітної флотації, хвостосховища, металургійні міні-заводи, ITmk3.

Янковський В.А., Дядюра К.В. ПРЯМЕ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ: СУТНІСНА СКЛАДОВА ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Мета. Метою статті є розкриття сутності податкової системи та прямого оподаткування в Україні, розгляд структурних елементів, а також проведення аналізу дохідної бази зведеного бюджету України за 2018–2020 років в розрізі податкових надходжень та запропонування кроків по підвищенню ефективності податкової системи Україні з акцентом на прямі податки. Методи. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи: теоретичне узагальнення і групування — для визначення структури податкової системи України та складу прямих податків; аналіз і синтез — при ідентифікації структурних елементів прямих податків в Україні та здійсненні аналізу доходів зведеного бюджету України за 2018–2020 роки; індукція та дедукція — при розкритті заходів щодо реформування податкової системи України з акцентом на пряме оподаткування. Результати. Було розглянуто структуру податкової системи України та склад загальнодержавних і місцевих прямих податків, які визначені Податковим кодексом України. Представлена класифікація прямих податків, визначений їх склад за економічним змістом об’єкта оподатку- вання. Проведений аналіз зведеного бюджету України за 2018–2020 роки, за результатами якого можна відмітити, що протягом 2018 року до Зведеного бюджету України надійшло податку на прибуток у сумі 106182,3 млн грн, що становить 9 %. У 2019 році податок на прибуток підприємств становить — 117316,8 млн грн, що становить 9 %, а станом на 2020 рік становить 118471,8 млн грн, що становить 8,6 %, менше на 0,4 % ніж у попередніх періодах. Запропоновані заходи щодо реформування податкової системи України з акцентом на пряме оподаткування. Ключові слова: Податкова система України, прямі податки, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, адміністрування податків, Бюро економічної безпеки України, зведений бюджет, доходи державного бюджету.

Хаврова К.С., Кореніцина Т.В., Грищук О.А. ЗНАЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА ЩОДО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Мета. Метою представленого дослідження є обґрунтування значення підприємництва для розвитку регіону (Донецька область) та визначення основних напрямів сприяння розвитку підприємництва. Методи. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів: узагальнення, порівняння, побудови та аналізу динамічних рядів даних, структурно-функціонального аналізу. Результати. В процесі дослідження змісту терміну «підприємництво» зроблено висновок про неоднозначність економічної, соціальної, фінансової ролі підприємницької діяльності в ринковій економіці, а також про відкритість підприємництва як системи господарювання. Виокремлено та надано характеристику етапам розвитку підприємництва, що дозволило зробити висновок про відсутність єдиної загальноприйнятої концепції (теорії) підприємництва та виділити найбільш важливі моменти, що характеризують підприємництво: ризиковий, ініціативний вид діяльності, пов’язаний з нововведеннями, який переслідує мету — отримання прибутку. Досліджено питання оцінки умов ведення підприємницької діяльності в Донецькому регіоні. Відзначено позитивну тенденцію щодо зростання кількості суб’єктів підприємництва протягом 2016–2020 рр.. Визначено проблеми і стримуючи чинники розвитку малого і середнього підприємництва, до яких віднесено: недовіра представників бізнесу ініціативам влади; недостатня купівельна спроможність населення; економічна криза; збереження адміністративних бар’єрів; недостатньо розвинута інфраструктура підтримки малого і середнього підприємництва; брак кваліфікованих трудових ресурсів; карантинні заходи, запроваджені у зв’язку з епідемією COVID-19; тощо. Обґрунтовано велике значення взаємодія підприємницьких формувань з державними та місцевими органами влади, громадськими організаціями, механізм співпраці яких передбачає максимально ефективне і раціональне використання ресурсів окремого напряму для стимулювання підприємницької активності. В результаті чого було запропоновано основні напрями розвитку підприємництва, до яких віднесено: створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва; підсилення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу підприємництва; популяризація підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок. Ключові слова: підприємництво, розвиток, регіон, держава, підприємницька активність.

Шендригоренко М.Т., Гейєр Е.С., Шевченко Л.Я., Коверза В.С., Євдокімова Д.Є. ОПЕРАТИВНИЙ АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ SAP R/3

Мета. Метою статті є визначення методики оперативного аналізу та контролю виробничого процесу гірничо-збагачувального підприємства в умовах використання SАР R/3 з розробкою пропозицій щодо удосконалення. Методи. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів: аналіз і синтез, індукція та дедукція, теоретичне узагальнення, групування та класифікації, логічного узагальнення, й порівняльного зіставлення. Методи логічного узагальнення використано при дослідженні методики оперативного аналізу та контролю виробничого процесу гірничо-збагачувального підприємства. Для наочного представлення порядку функціонування системи SAP R/3 використано графічний метод. Пропозиції за результатом дослідження організації оперативного аналізу і контролю виробничого процесу на гірничо-збагачувальних комбінатах розроблено із застосуванням методів конкретизації та систематизації. Результати. За результатом дослідження економічних джерел інформації здійснено узагальнення поглядів науковців щодо визначення завдань оперативного аналізу. Запропоновано доповнити перелік завдань оперативного аналізу розробкою оперативних управлінських рішень, спрямованих на ліквідацію наслідків виявлених негативних явищ та запобігання їх виникнення у майбутньому. Систематизовано основні етапи проведення оперативного економічного аналізу та доповнено їх перелік. Визначено значення системи SAP R/3 та модульну її побудову, що використовується у діяльності гірничо-збагачувальних підприємств. Конкретизовано об’єкти контролю операцій з виробничими запасами з метою підвищення ефективності контрольно-аналітичного процесу. За- пропоновано форми документів для систематизації результатів перевірки операцій з виробничими запасами. Практичне використання результатів проведеного дослідження дозволить підвищити ефективність системи оперативного аналізу та контролю виробничого процесу на гірничо-збага-чувальних підприємствах. Ключові слова: виробництво, гірничо-збагачувальний комбінат, запаси, оперативний аналіз, оперативний контроль, SAP R/3, модулі SAP R/3.

Бочарова Ю.Г., Горіна Г.О., Кожухова Т.В. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ІННОВАЦІЙНО АКТИВНИХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ДОНЕЦЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РЕГІОНУ У 2010-2019 РР.

Мета. Аналіз діяльності, визначення особливостей функціонування та розвитку інноваційно активних промислових підприємств Донецького економічного регіону у 2010–2019 рр. Методи. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи та прийоми пізнання: теоретичне узагальнення і порівняння (для обґрунтування домінантного значення та ролі інновацій для забезпечення соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності, обґрунтування важливості дослідження стану та особливостей розвитку інноваційно активних промислових підприємств Донецького економічного регіону на сучасному етапі розвитку регіону), аналіз і синтез (для дослідження стану та особливостей розвитку Донецького економічного регіону, що включає Донецьку та Луганські області), індукція та дедукція (визначення причиново-наслідкових зв’язків та особливостей розвитку інноваційно активних промислових підприємств Донецького економічного регіону), групування (для розподілу за регіональною приналежністю інноваційно активних промислових підприємств), табличний та графічний методи (для наочного представлення результатів дослідження). Результати. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано, що в умовах пошуку нових джерел економічного розвитку Донецького економічного регіону дослідження стану та особливостей його інноваційного розвитку є актуальним науковим завданням; встановлено, що втрата Донецьким економічним регіоном частини економічного потенціалу у зв’язку із збройним конфліктом на Сході України суттєво негативно позначилася на показниках його інноваційного розвитку; у 2010–2019 рр. у Донецькому економічному регіоні спостерігалося: зменшення кількості інноваційно активних промислових підприємств; незначне збільшення питомої ваги підприємств, що займалися інноваціями; збільшення обсягів реалізованої промислової продукції, у т. ч. обсягів ре-алізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) промислових підприємств; зменшення питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової продукції; зменшення обсягів реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) промислових підприємств, що є новою для ринку; збільшення суми витрат інноваційно активних підприємств; зниження економічної ефективності діяльності інноваційних промислових підприємств. Установлено, що Донецькому економічному регіону притаманна внутрішня суперечливість та асиметричність показників діяльності інноваційно активних промислових підприємств. Донецька область значно випереджає Луганську за такими параметрами, як: кількість інноваційно активних промислових підприємств, обсяги реалізованої промислової продукції, у т. ч. обсяги реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) промислових підприємств; сума витрат інноваційно активних підприємств; Луганська область випереджає Донецьку область за параметрами: питома вага підприємств, що займалися інноваціями; економічна ефективність діяльності інноваційних промислових підприємств. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання при розробці стратегії розвитку та підвищення конкурентоспроможності Донецького економічного регіону, адже розробці стратегії передує аналіз ситуації, що склалася, виявлення тенденцій розвитку. Ключові слова: інновації, інноваційна активність, промислові підприємства, Донецький економічний регіон, Донецька область, Луганська область.

Карабаза І.А., Маловичко С.В., Крижовська В.Ю. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ МАКРОСЕРЕДОВИЩА НА РИНКОВУ ПОВЕДІНКУ СПОЖИВАЧІВ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ "БОРЖОМІ"

Мета: проаналізувати вплив факторів макросередовища на ринкову поведінку споживачів мінеральної води «Боржомі». Методи: використано методи аналізу (при дослідженні підходів вітчизняних науковців до вивчення факторів впливу на поведінку українських споживачів), синтезу (задля узагальнення основних елементів макросередовища, які мають вплив на поведінку споживача бутильованих мінеральних вод), метод експертних оцінок (для визначення впливу факторів макросередовища на ринкову поведінку споживачів мінеральної води «Боржомі»). Результати. У статті встановлено основні фактори макросередовища, які впливають на поведінку споживача мінеральної води «Боржомі»: політико-правові, економічні, соціально-культурні. Визначено, що серед політичних факторів найбільш негативний вплив на поведінку споживачів води «Боржомі» справляє загальний рівень політичної стабільності. Економічні фактори, які впливають на поведінку споживачів води «Боржомі», поділено на дві групи: ті, що мають позитивний вплив (різноманіття ринку та затребуваність товару, зростання рівня доходів населення країни, введення карантину у зв’язку з розповсюдженням вірусу СOVID-19) та ті, що мають негативний вплив (падіння ВВП через пандемію COVID-19, маленький розмір прожиткового мінімуму, коливання курсів обміну валюти, висока ціна пляшки «Боржомі» в Україні, введення карантину у зв’язку з розповсюдженням вірусу СOVID-19). Встановлено, що введення карантину у зв’язку з розповсюдженням вірусу СOVID-19 мало як позитивний, так і негативний вплив на поведінку споживачів мінеральної води «Боржомі», адже з одного боку «Боржомі» відноситься до продуктових товарів першої необхідності, і споживання води мало шанс на зростання протягом періоду карантину, але з іншого боку, дохід споживачів зменшився за рахунок того, що фінансова скрута торкнулась працівників малого та середнього бізнесу, тому споживачі віддавали перевагу альтернативним мінеральним водам, з нижчою ціною. Визначено, що культурні фактори мають позитивний вплив на зростання попиту на товар, адже «Боржомі» має гарний стійкий імідж на ринку України, вживання під час та після новорічних свят та вживання води «Боржомі» для лікування підвищується. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості розробки пропозицій щодо планування стратегії просування товару з врахуванням змін зовнішнього середовища країни. У подальших дослідженнях доцільно запропонувати заходи PR-комунікацій для більш успішного просування товару на ринок та підтримки іміджевої стратегії компанії. Ключові слова: імідж, ринок бутильованих мінеральних вод, фактори макросередовища, поведінка споживачів, просування.

Іванова Н.С., Маловичко С.В. ПРОГНОЗУВАННЯ В ПРОЦЕСІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Мета. Метою даної статті є розробка прогнозної моделі результатів діяльності торговельного підприємства для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Методи. Теоретичною базою дослідження виступають досягнення зарубіжних та вітчизняних науковців щодо управлінських рішень та їх обґрунтування. Для досягнення поставленої мети було використано наступні методи дослідження: метод кореляційного аналізу — для виявлення існування та щільності зв’язку між рівнем загального товарообігу супермаркету та ціною і товарообігом окремих груп товарів; регресійний метод для розробки багатофакторної прогнозної моделі зміни товарообігу досліджуваного об’єкту; метод згладжування для прогнозування можливих змін ціни та обсягів продажів окремих груп товарів супермаркету; графічний та побудови аналітичних таблиць — для наочного відображення результатів дослідження. Результати. В результаті дослідження було доведено, що процес прийняття управлінських рішень складається із базових — типових етапів, одним із яких є обґрунтування, який вимагає володіння відповідними методами аналізу, прогнозування, оптимізації тощо. Будь-якому рішенню повинні передувати аналіз ситуації, що склалася, і прогноз наслідків ухвалення або не ухвалення того або іншого управлінського рішення. Для здійснення ефективної управлінської діяльності необхідно сформувати відповідний інструментарій для прийняття своєчасного та обґрунтованого управлінського рішення. Одним із таких інструментів можуть стати відповідні прогнозні моделі, які б описували зв’язки між результативним показником (функція, параметр, базовий орієнтир) та факторами впливу, і застосування якою дозволило б передбачити зміну результативного показника в наслідок зміни включених в модель факторів. В результаті застосування каузального методу прогнозування, а саме багатофакторної регресії, було розроблено прогнозну модель реалізації товарів підприємством роздрібної торгівлі, яка характеризується дуже високим рівнем достовірності прогнозних розрахунків. Застосування даної моделі в управлінні торговельною організацією дозволить визначити можливі зміни обсягу в залежності від зміни ціні основних торговельних груп та розробити і реалізувати відповідні управлінські рішення щодо розвитку торговельної організації. Недоліком запропонованої моделі є неврахування сезонності, доцільно в наступних дослідженнях провести аналіз наявності сезонності продажів за групами товарів та в цілому по організації. Ключові слова: управлінське рішення, методи обґрунтування управлінських рішень, кореляція, регресійна модель, прогнозування, товарообіг.

Бочарова Ю.Г., Кожухова Т.В., Іванова Н.С. ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЯК ДОМІНАНТНИЙ ДЕТЕРНМІНАНТ РОЗВИТКУ КРАЇН ЄС

Мета. Аналіз стану, особливостей та ефектів розвитку людського капіталу у країнах ЄС у 2017–2020 рр. Методи. У процесі дослідження використано такі методи та прийоми пізнання: теоретичне узагальнення і порівняння, аналіз і синтез, індукція та дедукція, групування, кластеризація та кореляційний аналіз. Результати. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано, що на сучасному етапі розвитку людський капітал виступає важливим детермінантом соціально-економічного розвитку країн. Визначено, що інституційне підґрунтя розвитку людського капіталу країн ЄС закладено у ряді стратегічних документів ЄС: Лісабонська стратегія, Європа-2020, Цифровий компас 2030: європейський шлях цифрового десятиліття та ін. Обґрунтовано, що у 2017–2020 рр. ЄС був одним із найбільш успішних світових акторів за розвитком людського капіталу (в середньому в світі у 2020 році індекс людського капіталу становить 0,36, в країнах ЄС — 0,742, США — 0,702, Китай — 0,653). Установлено, що країни ЄС характеризуються асиметричністю розвитку людського капіталу. На основі кластерного аналізу установлено, що країни ЄС можна розділити на 3 групи за рівнем розвитку людського капіталу: країни-лідери: Швеція, Данія, Нідерланди, Ірландія, Естонія, Бельгія, Німеччина, Австрія, Франція, Словенія, Чехія, Португалія, Польща, Кіпр, Італія, Великобританія; країни-послідовники: Мальта, Люксембург, Іспанія, Литва, Латвія, Хорватія, Угорщина, Словаччина, Греція; країни-аутсайдери: Румунія, Болгарія. На основі кореляційного аналізу встановлено, що розвиток людського капіталу країн ЄС у 2017–2020 рр. тісно пов’язаний із їх показниками інноваційності, конкурентоспроможності та успішності у розбудові економіки знань (показник кореляції між людським капіталом та рівнем розвитку економіки знань, рівнем інноваційності становить в середньому 0,7; між людським капіталом та індексом конкурентоспроможності 0,66). Визначено, що у 2017–2020 рр. найбільш успішно використовували свій людський капітал, що відповідним чином позначилося на їх параметрах інноваційності, конкурентоспроможності, успішності формування економіки знань такі країни ЄС, як: Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Данія, Люксембург. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання при розробці стратегії соціально-економічного розвитку, розвитку людського капіталу України. Ключові слова: людський капітал, соціально-економічний розвиток, конкурентоспроможність, інноваційність, економіка знань.

Макєєва О.О. АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ У 2012-2019 РР.

Мета. Мета статті — аналіз стану та визначення особливостей розвитку ринку праці України у 2012–2019 рр. Методи. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи та прийоми пізнання: теоретичне узагальнення і порівняння (для визначення авторського підходу до розуміння сутності поняття «ринок праці»), аналіз і синтез (для визначення суб’єктної структури ринку праці), індукція та дедукція (для обґрунтування впливу стану ринку праці на розвиток економіки), а також табличний метод (для наочного відображення стану та особливостей розвитку ринку праці), аналізу часових рядів (для визначення тенденцій розвитку ринку праці України у 2012–2019 рр.). Результати. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано, що під ринком праці доцільно розуміти складну відкриту соціально-економічну систему, що є складовою національної економіки країни, значно впливає на її розвиток та конкурентоспроможність, включає осіб, що шукають роботу, зайнятих працівників, роботодавців та об’єднання кожної із зазначеної категорії учасників, а також Державну службу зайнятості та ін. зацікавлені сторони; основними суб’єктами ринку праці України є: зайняте населення; особи, які шукають роботу, та безробітні; роботодавці; об’єднання зазначених вище суб’єктів (об’єднання зайнятого населення, об’єднання роботодавців тощо), Державна службою зайнятості; установлено, що у 2012–2019 рр. ситуація на ринку праці України характеризується наступними особливостями: зменшується обсяг пропозиції робочої сили, кількість зайнятого та безробітного населення; підвищується рівень безробіття, зменшується рівень економічної активності населення; структура зайнятості населення за видами економічної діяльності залишається незмінною (серед видів економічної діяльності найбільшою часткою зайнятого населення характеризувалися: оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (в середньому майже 22 %); сільське, лісове та рибне господарство (в середньому 17,6 %); промисловість (в середньому 15,6 %); освіта (в середньому 8,7 %)). Установлено, що у структурі безробітного населення переважає молодь: безробітні особи у віці від 15–24 років — в середньому 19,8 % від загальної кількості безробітних, а також особи у віці 25–29 років — в середньому 9,7 %, особи у віці 30–39 % — в середньому 7,8 %; найбільша кількість безробітних спостерігається серед чоловіків та сільського населення; у структурі економічно неактивного населення переважають пенсіонери (в середньому 53,3 % від загальної кількості економічно неактивного населення); основними причинами безробіття є стан здоров’я, зневіра, відсутність знань про те де та як шукати роботу. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання при розробці стратегії розвитку та підвищення конкурентоспроможності ринку праці України. Ключові слова: ринок праці, економічно активне населення, зайняте населення, безробітне населення, рівень зайнятості, рівень безробіття.