МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

У статті висвітлено питання виникнення та становлення інституту парламентаризму та представницької демократії в Європі. Підкреслюється міжнародне значення законодавчих представницьких органів, а також інституту парламентаризму. Наголошується на важливій ролі органів міжпарламентського співробітництва та європейських міжнародних організацій у вирішенні загальноєвропейських проблем. Мета наукового дослідження полягає у проведенні комплексного аналізу механізму функціонування європейського парламентаризму, вивченні сучасних тенденцій його розвитку. Практичне значення дослідження полягає у сприянні кращому розумінню європейських парламентських традицій в Україні, а, отже, зміцненню відносин між Україною та Євросоюзом. Зроблено висновок, що сучасна Європа – це Європа парламентських демократій. Розвиток сучасних комунікаційних технологій і соціальних мереж підвищує важливість міжнародних громадських зв’язків як доповнення до традиційних контактів професійних дипломатів, адже парламентаризм це результат тривалого розвитку суспільних відносин, насамперед, у країнах Західної Європи. Водночас на сучасному етапі принципи та ідеї парламентаризму дедалі більше поширюються на інші держави європейського регіону, що є наслідком існування загальноєвропейських соціальних та економічних проблем, які змушують європейське співтовариство вдаватися до постійної співпраці через відповідні міжпарламентські і парламентські механізми міжнародних міждержавних організацій країн Європи.

АФРИКАНСЬКИЙ ВЕКТОР ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ІЗРАЇЛЮ: ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ВИМІР

У статті висвітлюється потепління відносин Ізраїлю з африканськими країнами за останнє десятиліття в технологічному вимірі. Акцентується увага на важливості зв’язків у сфері безпеки та експорту безпеки, включаючи надання технічної допомоги для потреб розвитку. Більш тісні зв’язки фактично були досягнуті за рахунок експорту безпеки і залучення органів безпеки в елементи жорсткої сили таким чином, щоб це служило обом сторонам. Основна увага приділяється ролі, яку відіграють зв’язки в сфері безпеки. Огляд зв’язків Ізраїлю в області безпеки в цілому і з Африкою зокрема відсутній в академічних дослідженнях і лише мінімально згадується в засобах масової інформації та в публічних дискусіях, на відміну від широкого обговорення цивільних зв’язків Ізраїлю з світом, що розвиваються. Це свідоме рішення Єрусалима максимально обмежити обговорення зв’язків Ізраїлю в області безпеки в цілому і з Африкою зокрема.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК ДЕФОРМАЦІЇ КЛАСИЧНИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

Досліджуються соціальні зміни, зумовлені технологічним прогресом (Четвертою промисловою революцією), та їх вплив на інститут соціальної держави. Питання впливу технологізації на соціальну державу розглянуто з двох позицій: 1) як технологічний прогрес видозмінює модель соціальної держави і чи може призвести до «відмирання» цього інституту; 2) як технології модернізують наявні механізми функціонування класичних моделей соціальної держави. Аналізується вплив роботизації, зростання ролі штучного інтелекту на зайнятість населення (очікуване зростання безробіття). Висловлюється дослідницька гіпотеза, що технологічні новації можуть посилити фінансове навантаження на інститут соціальної держави, яка вже втратила свою стійкість з низки причин і потребує нагальної модернізації. Відтак авторка з’ясовує наявність/відсутність кореляції між технологічним прогресом та потребою реформування моделі соціальної держави з урахуванням соціальних змін на ринку праці та в інших сферах життєдіяльності. Констатована необхідність переосмислення змісту та форми соціальної держави з огляду на глобальні зміни останніх десятиліть. Підкреслено, що ці зміни спричинені цифровізацією, штучним інтелектом, зростанням незахищеності працівників, залучених до нестандартних форм зайнятості і не охоплені соціальним страхуванням. Водночас авторка відзначає невиправданість розгляду технологічного прогресу лише з позицій ризиків для класичних моделей соціальної держави, оскільки очевидними є й переваги, пов’язані зі спрощенням організації надання державами соціальної підтримки. Підкреслено, що технологічний прогрес відкриває як нові можливості, так і посилює наявні та спричиняє нові ризики для соціальної держави, стійкості державних фінансів. Авторка констатує: такі процеси вимагають зміни підходів до системи соціального забезпечення, інституційного «капітального ремонту» соціальної держави.

ТРОПИ І ПОЯСНЕННЯ В ПОЛІТИЧНИХ ДИСКУРСАХ: СПРОБА ЛІНГВО-ПОЛІТИЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

У статті розглядається використання тропів як риторичних прийомів на прикладі політичного дискурсу про історичний контекст і міжнародні відносини. Ідентифіковані на емпіричному матеріалі тропи ілюструють можливості пояснення в суспільствознавчих дисциплінах, з опертям на методологічні підходи до пояснення, розроблені Ю.Міганом і П.Ротом, за якими пояснення у соціальних науках можливе як системна парадигма, в якій ідентифіковані структурні елементи у вигляді змінних та зв’язків між ними, що регулюються певними принципами. Ю.Міган використовує метафору карти по відношенню до пояснення: масштаб і форма залежить від позиції дослідника, а її формат – від конкретних дослідницьких завдань. За П.Ротом, у суспільствознавстві є низка пояснень, які просто неможливі без наративного викладу, в яких наратив і є поясненням і які він називає «сутнісно наративні пояснення». Проведений аналіз на прикладі витягів з праць Д.Саттера і С.Корсунського демонструє, що складні тропи (приміром металепсис) дозволяють ідентифікувати складові дискурсу та відтворити зв’язки між ними, які практично неможливо передати за допомогою символьної чи «сухої» наукової мови.

СПІВРОБІТНИЦТВО ІЗРАЇЛЮ З США ТА ЄС ЩОДО ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ ЯДЕРНОЇ ПРОГРАМИ ІРАНУ

У статті розглянута взаємодія між Ізраїлем, Європейським Союзом та Сполученими Штатами Америки щодо вирішення проблеми розвитку ядерної програми Ірану. У статті відзначено, що її метою є проаналізувати політику Ізраїлю, США та ЄС щодо вирішення проблеми іранської ядерної програми. У роботі були застосовані дослідницькі методи контент-аналізу, системного аналізу та компаративістського аналізу. У статті відзначено, що США та ЄС відіграють важливу роль у міжнародних зусиллях щодо дипломатичного вирішення проблеми іранської ядерної програми, але водночас Вашингтону та Брюсселю доводиться враховувати позицію Єрусалиму щодо ядерної політики Тегерану, оскільки від єврейської держави багато в чому залежить мир у близькосхідному регіоні. У статті здійснено порівняльний аналіз позицій Ізраїлю, США та ЄС щодо іранської ядерної програми та простежена еволюція політики Єрусалиму, Вашингтону та Брюсселю щодо ядерної політики Тегерану. Зроблено висновок, що позиція Ізраїлю щодо іранської ядерної програми фактично не змінювалася упродовж останніх двох десятиліть, у той час як позиції США та ЄС дещо видозмінювалися, що не завжди знаходило схвалення у Єрусалимі. У статті зроблено припущення про те, що в майбутньому повне зближення позицій Вашингтону, Брюсселю та Єрусалиму відбудеться лише в тому випадку, якщо Іран продовжить безконтрольне нарощування своєї ядерної програми і відмовлятиметься від поступок у ядерних питаннях.

КОМБІНАТОРНИЙ МЕТОД ЯК ІНСТРУМЕНТ СТВОРЕННЯ ЛАНОК ВЕЛИКОГО ЛАНЦЮГА БУТТЯ

Стаття присвячена вивченню сумісності ідей і формуванню зв’язків у «Великому ланцюгу буття». У цій статті наводяться приклади демонстрації функціонування комбінаторного методу в синтезі сполучуваних ідей, а також загальний аналіз «історії ідей» на основі філософської роботи Артура Онкена Лавджоя «Великий ланцюг буття», який дозволить побачити оригінальні інтелектуальні ходи в структурі філософських світоглядів. Автор статті спробує обґрунтувати зв’язок між сумісністю ідей і появою світоглядів, де світогляди є продуктом поєднання сполучуваних ідей і на цій основі можуть піддатися певним класифікаціям.

Роль громадських організацій під час пандемії у суспільній консолідації України

У статті розглядається роль громадських організацій (далі – ГО) у боротьбі з пандемією COVID-19. Визначено основні проблеми та загрози серед населення, до яких призвела пандемія COVID-19. Окреслено основні напрями та цілі, в діяльності ГО в Україні. Виявлено проблеми та слабкі сторони, які виникають у процесі співпраці громадських організацій з владними структурами. Основну увагу зосереджено на пріоритетних важелях впливу ГО у боротьбі з пандемією. Епідемія, яка охопила весь світ, в тому числі українське суспільство на порозі 2020 року, чітко демонструє, що члени ГО та волонтери, є важливими діячами у розбудові громадянського суспільства, зокрема процесах суспільної консолідації України. Аргументами, які слугують цьому процесу є: створення та функціонування під час пандемії, величезної кількості громадських організацій та благодійних фондів у всіх областях України, які поставили собі за мету – допомагати звичайним жителям та представникам медицини, на засадах благодійності та благородства. Разом з тим, пандемія COVID-19, чітко продемонструвала ті важливі виклики, які слід негайно вирішувати урядам держав, світовим спільнотам та міжнародним товариствам. Наведено ряд аргументів на користь функціонування громадської організації як важливого соціального інституту у боротьбі з пандемією, який спроможний сприяти суспільній консолідації України.

Проблема нації і національного характеру в історіософії Володимира Соловйова

Сучасна українська нація проходить складний етап випробувань, зовнішньої військової і інформаційної агресії, що актуалізувало національну тематику, посилило інтерес до етнічної культури. Цілком очікувано пожвавилися націоналістичні рухи, як відповідь на спробу поширення «руського миру» і наступу на українську культуру. Та захисна спрямованість націоналізму, у деяких напрямків, часом набуває дискримінаційних, авторитарних, ізоляціоністських рис. Тож постає питання демаркації конструктивного націоналізму і того, що веде до руйнування свободи слова, совісті, віросповідання, користування зручною мовою, а зрештою – розколу суспільства. Відповідь на цю проблему запропонував Володимир Соловйов у другій половині ХІХ століття. Мислитель вважав, що нація має безумовне право на свою особливість, але мета її історичного існування не може полягати у служінні своїй унікальності. Усі нації подібно живому організму поєднані у людстві і мають слугувати загальній меті. Кожна нація повинна здійснювати свій унікальний вклад у загальнолюдський добробут. Одні народи творить науку, інші релігію і духовність, треті філософію. Зрештою найкращі надбання стають загальними і роблять життя людства кращим.

ДЕОНТОЛОГІЯ І ЕТИКА ЦІННОСТЕЙ В ЕТИЧНІЙ КОНЦЕПЦІЇ Б.О. КІСТЯКІВСЬКОГО

У статті розглядається проблема співвідношення двох етичних парадигм, репрезентованих етикою Канта і етикою неокантіанства, у творчості українського філософа початку ХХ ст. Б.О.Кістяківського. Показано, що українській філософ у своїй концепції намагається поєднати принципи етичної деонтології і етики цінностей. Це призводить до певного відходу від послідовного раціоналізму, автономії, формальності й універсальності моралі, характерних для етики Канта. Робиться висновок, що етика Б.О.Кістяківського ґрунтується на цінностях, насамперед, на цінності людської особистості, але розгортається як система етичних норм, що утворюють незалежну від природної необхідності сферу належного.

ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ПРЕКАРНОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Метою дослідження є аналіз впливу карантинних обмежень введених внаслідок пандемії COVID-19 на прекаризацію соціально-політичних груп. До методів дослідження можна віднести: системний підхід; структурно-функціональний підхід; порівняльний підхід. Виокремлено та розкрито зміст впливу пандемії COVID-19 на трансформацію політичну сферу в сучасному світі. Серед особливостей впливу пандемії COVID-19 можна виділити в першу чергу наслідки введення карантинних обмежень, які були повністю обумовленні вимогами охорони здоров’я, але спричинили глобальний вплив на економічну, суспільну та політичну сферу. Обґрунтовано, що карантинні обмеження введені внаслідок пандемії COVID-19 актуалізували проблеми економічної та соціально-політичної нерівності, що призводить до прекаризації певних соціально-політичних груп. Прекаризація відбувається внаслідок обмеження економічних та громадянських прав, що призводить до економічної та соціально-політичної нестабільності в країнах світу.