Наукові засади фітобіотичної стратегії збереження навколишнього середовища в сучасних умовах

У доповіді акцентовано увагу на актуальності й гостроті проблеми втрати біорізноманіття в умовах змін клімату та інтенсивного антропогенного впливу. Наведено результати досліджень установ НАН України, які свідчать про значущість рослинного світу та необхідність його збереження як ключового компонента біосфери, який забезпечує її збалансоване функціонування та розвиток. Наголошено, що неможливо стабілізувати зміни клімату, не зберігаючи і не рятуючи при цьому біосферу. Слід відмовитися від системи утилітарної класифікації відносин між людиною та природою, побудованої на основі використання, експлуатації, а не збереження природних ресурсів. Обґрунтовано необхідність розроблення фітобіотичної стратегії збереження навколишнього середовища та запропоновано низку першорядних завдань, які сприятимуть приєднанню України до Європейського зеленого курсу.

Відеосистеми реального часу з елементами штучного інтелекту

У доповіді наведено найвагоміші результати робіт у галузі штучного інтелекту та його застосування для відеосистем реального часу як одного з пріоритетних напрямів діяльності Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Відзначено актуальність і високий рівень наукових досліджень, пов’язаних з розробленням теоретичних основ динамічної теорії інформації як бази для створення систем реального часу, інтелектуальних відеосистем з використанням принципів функціонування сітківки ока людини, а також важливість їх впровадження в галузі національної безпеки і оборони, у промисловості, робототехніці, медицині, на транспорті.

Асиметричний органокаталіз — новітня стратегія конструювання хіральних молекул для сучасної техніки, технології та медицини

В короткій оглядовій статті відображено ключові аспекти формування та розвитку впродовж останніх 20 років асиметричного органокаталізу як нового потужного інструменту для конструювання хіральних органічних молекул. Відзначено роль творців стратегії асиметричного органокаталізу — Беньяміна Ліста і Девіда Макміллана, яких у 2021 р. було удостоєно Нобелівської премії з хімії. Розкрито принципові переваги органокаталітичної методології порівняно з іншими методами асиметричного синтезу. Проаналізовано найтиповіші способи активації асиметричних органокаталізаторів та описано нові напрями їх використання. Особливу увагу приділено результатам досліджень вітчизняних науковців у галузі асиметричного органокаталізу.

Про співпрацю Національної академії наук України і Державного космічного агентства України зі створення системи контролю та аналізу космічної обстановки

Співдоповідь присвячено результатам співробітництва Національної академії наук України та Державного космічного агентства України щодо виконання вкрай актуального для України завдання — створення національної Системи контролю та аналізу космічної обстановки. Окреслено шляхи подальшої співпраці з використання радіоастрономічних інструментів та розширення мережі оптичних станцій для спостереження космічних об'єктів у навколоземному просторі.

Стан і перспективи розвитку досліджень у галузі корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів в Україні

У доповіді акцентовано увагу на актуальності для України питання корозії та протикорозійного захисту металоконструкцій і промислового обладнання. Наведено результати досліджень, які в цій галузі проводять установи НАН України, заклади вищої освіти та акредитовані лабораторії. На прикладі ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Укрінсталькон» продемонстровано відповідальний підхід підприємств до протикорозійного захисту обладнання та металоконструкцій. Розглянуто стан робіт з корозійного моніторингу, розроблення нових інгібіторів корозії з екологічно чистої сировини, дослідження сірководневої та вуглекислотної корозії у нафтогазовидобуванні тощо. Показано роль Міжвідомчої науково-технічної ради з питань корозії та протикорозійного захисту металів у визначенні пріоритетних напрямів робіт з цієї проблематики.

Ціле є більшим за суму його частин

Нобелівську премію з фізики 2021 р. було присуджено «за новаторський внесок у наше розуміння складних систем», причому одну половину спільно присудили Сюкуро Манабе та Клаусу Гассельманну «за фізичне моделювання клімату Землі, кількісне визначення мінливості та надійне прогнозування глобального потепління», а іншу — Джорджо Парізі «за відкриття взаємодії безладу і флуктуацій у фізичних системах від атомних до планетарних масштабів».

Від незрячої мухи до захворювань людини: історія відкриття та дослідження термо- і механорецепторів

Нобелівську премію з фізіології або медицини у 2021 р. присуджено двом ученим із США — Девіду Джуліусу (David Julius) з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско та Ардему Патапутяну (Ardem Patapoutian) з Дослідницького інституту Скріппса в Сан-Дієго за «їхні відкриття рецепторів температури і дотику» (for their discoveries of receptors for temperature and touch). У пресрелізі Нобелівського комітету зазначено, що «ці проривні відкриття стимулювали інтенсивну дослідницьку діяльність, що розширила горизонти нашого розуміння того, як нервова система відчуває тепло, холод і механічні подразники, та визначили важливі відсутні ланки у взаємодії між нашими органами відчуття і навколишнім середовищем».

Від бактеріофага до вірусів рослин

Статтю присвячено пам’яті відомих українських учених у галузі мікробіології і вірусології академіка АН УРСР Віктора Григоровича Дроботька (1885—1966) і члена-кореспондента АН УРСР Семена Микитовича Московця (1900—1971). Розглянуто особистий внесок кожного з них у розвиток вірусології в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України.

Репозитарій наукових текстів НАН України в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського: стан і перспективи розвитку

У доповіді акцентовано увагу на змінах і новаціях у цифровій науковій комунікації, які обов’язково має опанувати сучасний науковець. Важливий інструментарій управління цифровою науковою інформацією надають репозитарії наукових установ. Запропоновано створити консолідований репозитарій наукових текстів НАН України на базі цифрової платформи бібліотечного порталу LibNAS UA в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського на корпоративних засадах з науково-дослідними установами Академії. Презентовано структуру та функціональні можливості LibNAS UA. Зазначено, що реалізація проєкту репозитарію НАН України сприятиме формуванню позитивному іміджу наукових установ і вчених Академії в наукових цифрових комунікаціях.

Каталіз як справа життя

Статтю присвячено 100-річчю від дня народження знаного українського вченого в галузі хімічної технології, кінетики і каталізу, фундатора наукового напряму «екологічний каталіз», лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1970), заслуженого діяча науки і техніки України (1991), лауреата премії ім. Л.В. Писаржевського НАН України (1984), доктора хімічних наук (1967), професора (1971), члена-кореспондента НАН України (1976) Василя Михайловича Власенка.