ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ З ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ

Проведено бібліометричний аналіз наукових робіт у каталозі бібліотеки PubMed, які містять дані щодо ефективності застосування методів фізичної реабілітації для дітей з дитячим церебральним паралічем. Показано, що дані метааналізу та систематичних оглядів з цієї проблеми свідчать про ефективність застосування методів фізичної реабілітації для дітей з дитячим церебральним паралічем. Необхідним є застосування числових шкал (GMFCS, GMFM) для кількісної оцінки ефективності процесу фізичної реабілітації.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ЧЕРЕЗ НЕОБХІДНІСТЬ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ

У статті обґрунтовано необхідність формування науково-дослідницьких умінь майбутніх медичних сестер у процесі навчання у вищому медичному навчальному закладі. За сучасних умов значно зросли вимоги до майбутнього фахівця сестринської справи, спричинені запитом конкретних роботодавців. Як відомо, сучасний ринок праці розглядає медичних сестер як персонал, здатний проводити і організовувати науково-дослідницьку роботу в лікувально-профілактичному закладі, який володіє науково-дослідницькими вміннями. Саме тому автори актуалізують значущість науково-дослідницьких знань і умінь в практичній охороні здоровʼя та наявність відповідних їм організаційно-педагогічних умов у процесі професійної підготовки медичних сестер. Ефективне формування науково-дослідницьких якостей сприяє новітньому становленню медичної сестри як самостійної професійної одиниці з високим професійним потенціалом.

СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ – МЕДИЧНИХ СЕСТЕР У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

У статті проаналізовано сутність і структуру сформованості професійного мовлення студентів – медичних сестер у процесі фахової підготовки.

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИЧНИХ ПРИЙОМІВ ДЛЯ СТИМУЛЯЦІЇ КЛІНІЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ

У статті запропоновано методи активізації пізнавальної діяльності студентів, висвітлено переваги проведення бінарних занять, проблемних лекцій та інших педагогічних технологій для розвитку в майбутньої медичної сестри критичного та клінічного типів мислення.

СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗА УМОВ ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ – ОПЕРАЦІЇ ОБʼЄДНАНИХ СИЛ НА ТЕРИТОРІЇ, ПІДКОНТРОЛЬНІЙ УРЯДУ УКРАЇНИ (ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ)

У статті висвітлено соціальні та гуманітарні проблеми, які стали наслідком військового вторгнення Російської Федерації на територію України. Показано катастрофічний стан внутрішньо переміщених осіб та структуру жертв серед цивільного населення.

КОНЦЕПЦІЯ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МЕДИЧНА ТА БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ» СТУДЕНТАМ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «МЕДСЕСТРИНСТВО»

У статті розглянуто основні напрямки оптимізації самостійної роботи студентів під час вивчення дисципліни «Медична та біоорганічна хімія» студентам зі спеціальності «Медсестринство». Метою дослідження стало вивчення сучасних тенденцій в галузі охорони здоров’я, які моделюють майбутнє сестринської справи, та формування концепції викладання фундаментальної дисципліни «Медична та біоорганічна хімія» як підґрунтя при вивченні фахових предметів.

РОЛЬ ПАТОЛОГІЇ У СИСТЕМІ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ

Reform of nursing services for a large number of new education and education, hence the advancement of education. The introduction of a bagator system for the education of medical nurses gives the possibility of more and more specific preparation of physicians for the practical protection of health. The concept of non-interruption-free supplemental medical education is implemented through the path of the week of the discipline «Pathology» from the development of typical forms of pathology on a fundamental basis to the analysis of specific, ready-made situations (syndromes).

МЕТОДИ КОРЕКЦІЇ ПОСТАВИ У ПАЦІЄНТІВ З ІДІОПАТИЧНИМ СКОЛІОЗОМ

У статті проведено аналіз реабілітаційних підходів, які застосовують для реабілітації пацієнтів з ідіопатичним сколіозом. Наведені у статті дослідження мають достатню доказову базу і можуть бути методами вибору при реабілітації пацієнтів з ідіопатичним сколіозом.

МЕДСЕСТРИНСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ХВОРИМИ НА ГЕНІТАЛЬНИЙ ПРОЛАПС ТА ОЖИРІННЯ

Актуальність генітального пролапсу (ГП) зумовлена його високою частотою (20–50 % випадків), з них матковий пролапс спостерігають у 14–16 %, цистоцеле – в 30–35 %, ректоцеле – у 18–20 % пацієн­ток. Досить часто відзначають комбінацію ГП із ожирінням, що погіршує перебіг основного захво­рювання. Ефективність лікування генітального пролапсу більшою мірою залежить від якісного після­операційного догляду, в якому велику роль відіграє медсестринський нагляд, особливо у пацієнток із ожирінням та генітальним пролапсом. Основним завданням медсестри є чітке виконання вказівок лікаря. У післяопераційний період дозволено вставання із ліжка у звичайному режимі на наступну добу після операції, із мінімізацією навантаження на промежину. Сечовий катетер встановлюють після операції на одну добу, призначають електростимуляцію сечового міхура. Шляхом катетеризації або ультразвукового дослідження сечового міхура визначають кількість залишкової сечі після 1-ї доби, яка повинна бути не більше 100 мл, у цьому випадку катетер залишають на 2–3 доби із додатковим призначенням електростимуляції сечового міхура та внутрішньовенним введенням 1 мл 0,05 % роз­чину прозерину 1 раз на добу. Режим харчування – звичайний. Призначають низькомолекулярні гепарини через 6–12 год після операції. З 1-ї до 14-ї доби після операції хворим призначають вагінальні супозиторії з бетадином, а з 15 до 28 доби – вагінальні супозиторії з гіалуроновою кислотою. Отримано такі результати оперативного лікування: рецидиви, інфекційні ускладнення, диспареунія та тазовий біль в досліджуваних жінок протягом року після оперативного втручання не спостерігали. Мета дослідження - визначити особливості надання медсестринської допомоги жінкам з ГП та ожирінням в післяопераційному періоді. Матеріали та методи. Матеріалами слугували результати лікування 45 пацієнток, з яких 20 хворих мали ГП та ожиріння та 25 — ГП без ожиріння. Ступінь ГП визначалася за допомогою системи кількісної оцінки ГП (РОР-Q). Хворим виконано хірургічне лікування генітального пролапсу шляхом пластики місцевими тканинами, сакроспінальної кольпопексії, трансвагінальної екстирпації матки з використанням сітчастого протезу POLYMESH. Результати. Основним завданням медсестри є чітке виконання вказівок лікаря. У післяопераційний період дозволяється вставання із ліжка у звичайному режимі на наступну добу після операції, із мінімізацією навантаження на промежину. Сечовий катетер встановлюють після операції 1 добу, призначають електростимуляцію сечового міхура. Шляхом катетерізації або УЗД сечового міхура визначається кількість залишкової сечі після першої доби, яка повинна бути не більше 100 мл, у цьому випадку катетер залишають на 2-3 доби із додатковим призначенням електростимуляції сечового міхура та внутрішньовенним введенням 1 мл 0,05% розчину прозеріну 1 раз на добу. Режим харчування — звичайний. Призначають низькомолекулярні гепарини через 6-12 годин після операції. З 1 по 14 день після операції хворим призначаються вагінальні супозиторії з бетадином, а з 15 по 28 день — вагінальні супозиторії з гіалуроновою кислотою. Аналізуючи результати оперативного лікування, були отримані наступні результати: рецидиви, інфекційні ускладнення, диспареунія та тазові болі в досліджуваних жінок протягом року після оперативного втручання не відмічалися. Висновки. Медсестринський нагляд у жінок з ожирінням, які перенесли хірургічне лікування генітального пролапсу якісний медсестринський нагляд підвищує результатівність його лікування.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ З ПИТАНЬ ПІДГОТОВКИ ПОДРУЖНІХ ПАР ДО ПАРТНЕРСЬКИХ ПОЛОГІВ

Стаття присвячена аспектам формування професійної компетентності медичних сестер у питаннях родиноорієнтованих технологій.