НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ УНІВЕРСИТЕТІВ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ У ПЕРЕДРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД ХІХ СТ.

У статті досліджено зародження і становлення української науки в Київському та Харківському університетах. Всебічно розглянуто науково-дослідну діяльність професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів Наддніпрянської України першої половини ХІХ ст., різноманітних факторів, які сприяли цьому процесу. Доведено, що українські учені першої половини ХІХ ст. працювали у складних умовах занепаду та розкладання феодальної системи Російської імперії, реакційної політики уряду і царату. Професорсько-викладацький склад зазначених університетів зробив ґрунтовний внесок у становлення та розвиток математики, хімії, фізики, геології, палеонтології, анатомії, ботаніки, історії, лінгвістики та інших наук. Сформувалися наукові школи для підготовки висококваліфікованих фахівців з наведених галузей знань. Ключові слова: університет, професорсько-викладацький склад, гуманітарні й технічні науки, наукове товариство, Університетські статути, наукове дослідження та розробка, Наддніпрянська Україна.

ЕКОНОМІЧНА ТА ГУМАНІТАРНА СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ І ШВЕЙЦАРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ XX СТ.

У статті вивчено еміграцію швейцарців наприкінці XVIII ст. — в першій чверті XX ст. в українські землі й те, як вони налагоджували там соціальне підприємництво, співпрацю у розвитку економіки, господарства, промисловості, військовій, медико-санітарній галузях. Зроблено висновок, що швейцарська еміграція в українські землі в досліджуваний період була системною, сприяла розвитку економіки, інфраструктури, формуванню нових населених пунктів, фермерських господарств, прискорювала модернізацію та індустріалізацію. Ключові слова: Україна, Швейцарія, економічна співпраця, гуманітарна співпраця, українська державність, соборність.

БАБИН ЯР. ГОЛОКОСТ — ТАБУЙОВАНІ ТЕМИ РАДЯНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ

В статті йдеться про етапи формування історичної пам’яті щодо проблеми Голокосту та трагедії Бабиного Яру в СРСР і Україні. Автори зосереджують увагу на боротьбі сталінської системи з об’єктивними спогадами людей, пам’яттю суспільства, яку тоталітарна влада намагалася викривити за допомогою замовчування, творення ідеологічних шаблонів та стереотипів. Стаття розкриває важливі факти, які в різні часи були досліджені в Україні та зарубіжжі. Доведено, що тільки з проголошенням незалежності України стали можливими об’єктивні наукові розвідки з історії Голокосту та злочинів тоталітаризму та нацизму в Бабиному Ярі. Ключові слова: Голокост, Бабин Яр, нацистський геноцид, сталінський тоталітаризм, історична пам’ять.

Відносини між Туреччиною і СРСР в епоху правління президента Тургут Озала

Відносини між Туреччиною і СРСР в епоху правління президента Тургута Озала є останнім етапом взаємодії між двома країнами (1923–1991 рр.). У її розвитку в 1983–1991 рр. особливе місце посідає історичне тло, створене російсько-турецькими відносинами, які почали формуватися з XV ст., і турецько-радянськими відносинами в ХХ ст. У період правління Т. Озала (1983–1991 рр.) міжнародною обстановкою, в якій взаємодіяли Туреччина й СРСР, була система холодної війни (1945–1991 рр.), головною особливістю котрої була конфронтація між Західним і Східним блоками в ідеологічних, політичних, військових та економічних напрямах. Відносини між Туреччиною і СРСР загалом також значною мірою визначалися багатоплановою боротьбою між Західним і Східним блоками та їхнім курсом. Коли конфлікт пом’якшав, це поліпшило відносини між Туреччиною та СРСР, але коли він загострився, це негативно вплинуло на відносини між цими країнами. Справді, ситуація позначилася на курсі відносин між Туреччиною і СРСР у період президентства Т. Озала. Пом’якшення і навіть співпраця набрали обертів, коли Генеральним секретарем Комуністичної партії СРСР став Михайло Горбачов. Спроби М. Горбачова реформувати радянську систему у відносно ліберальному напрямку та його зовнішньополітичні підходи започаткували трансформацію відносин із Західним блоком від конкуренції до співпраці. Міжнародна система в період головування Т. Озала, динаміка взаємин, внутрішня динаміка обох країн та їхній вплив на зовнішню політику зумовили необхідність розвитку багатопланових відносин і забезпечення співпраці між Туреччиною і СРСР. У цій статті дається оцінка відносин між Туреччиною і СРСР у період правління Т. Озала через теоретичні та практичні виміри, засновані на підході ліберальної теорії в міжнародних відносинах. Ключові слова: Турецько-радянські відносини, російсько-турецькі відносини, Туреччина, СРСР, Т. Озал, М. Горбачов.

ПОСТАТЬ КЕРІВНИЦІ У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ ВИХОВАНОК КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ШЛЯХЕТНИХ ДІВЧАТ У ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

У статті розглядається постать керівниці в повсякденному житті вихованок Київського інституту шляхетних дівчат у ХІХ — на початку ХХ ст. Детально проаналізовано права і обов’язки керівниць, їхні умови праці. Показано, як директорки виховували інституток та чому їх навчали, як забезпечували дівчат необхідними умовами проживання в цьому закладі та як наглядали за їхнім здоров’ям. Також увагу приділено відносинам директорок з персоналом і їхньому життю поза межами інституту. Ключові слова: керівниця, Київський інститут шляхетних дівчат, інститутка, жіноча освіта, історія повсякдення, мікроісторія.

ЦЕРКВА В УМОВАХ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РР.: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС

У статті охарактеризовано здобутки сучасної української історичної науки у визначенні місця й ролі церкви в умовах Голодомору 1932–1933 рр., становища та діяльності церковних організацій, релігійних спільнот, духовенства, вірян. Показано коло авторів, тематику та географію досліджень. Розкрито основні напрями й динаміку вивчення теми. Простежено залежність її розробки від громадсько-політичних впливів. Визначено перспективи подальших досліджень. Ключові слова: церква, радянська держава, Голодомор, геноцид, історіографія.

РОЗВИТОК СЕРЕДНЬОЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ В ГАЛУЗІ АВІАДВИГУНОБУДУВАННЯ 1950–1980-Х РР. НА ПРИКЛАДІ ЗАПОРІЗЬКОГО АВІАЦІЙНОГО КОЛЕДЖУ ІМ. О. Г. ІВЧЕНКА

У статті розглянуто розвиток середньої спеціальної освіти України в галузі авіаційного двигунобудування на прикладі Запорізького авіаційного коледжу імені академіка Івченка 1950–1980 рр. На основі нововведених архівних матеріалів досліджено головні напрями діяльності навчального закладу, його зв’язок із розвитком системи освіти в цілому. З’ясовано кількісно-якісні зміни викладацького та учнівського складу, які посприяли покращенню умов навчання та вплинули на вирішення проблем матеріально-технічного забезпечення технікуму. Ключові слова: середня спеціальна освіта, авіаційний коледж, технікум, кваліфіковані кадри, технічна спеціальність, навчально-методична робота, реформування освіти.

ІНСТИТУТ ПРАКТИКАНТІВ У КАДРОВІЙ ПОЛІТИЦІ РАДЯНСЬКИХ СПЕЦСЛУЖБ (1920–1940-ВІ РР.)

У статті досліджуються особливості функціонування інституту практикантів у загальній системі підготовки кадрів для радянських органів державної безпеки у 1920-ті — 1940-ві рр. Розкриваються причини його виникнення та еволюція, зокрема в роки НЕПу, Великого терору, Другої Світової війни. Аналізується феномен формування працівника державної безпеки в «польових умовах» — у надрах практичних підрозділів ОДПУ — НКВС — НКДБ, місце пришвидшеного відомчого «лікнепу» в професійних ліфтах багатьох відомих діячів розвідки й контррозвідки СРСР. Ключові слова: радянські спецслужби, розвідка, контррозвідка, кадри, професійний вишкіл, чекістське навчання, практикант, стажист, наставник.

ЗАХІДНА ІСТОРІОГРАФІЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ РЕФОРМИ У СРСР 1965 Р.

В статті досліджуються найважливіші тенденції у вивченні господарської реформи у СРСР 1965 р. західними науковцями. Автором визначені досягнення, головні ідеї та особливості західного історіописання проблеми. Західні науковці присвятили цій реформі чимало досліджень і коментарів, що цілком зрозуміло як з точки зору завдань, що стояли перед західною радянологією в той період, так і з урахуванням тих очікувань, які породила ця реформа в нашій країні та за її межами в перші роки її здійснення. Увага зарубіжних економістів до господарської реформи 1965 р. значною мірою виправдовувалася і тим, що на її прикладі можна було вивчити фундаментальні проблеми, пов’язані з функціонуванням економіки радянського типу, дати відповідь на питання про можливість «мирного співіснування» елементів централізації і децентралізації в радянській економічній системі. Ключові слова: СРСР, промисловість, робітничий клас, економіка, економічна реформа 1965 р.

ШКОЛА ЛЬВІВСЬКОГО СТАВРОПІГІЙСЬКОГО ІНСТИТУТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Проаналізовано діяльність школи русофільського товариства «Львівський ставропігійський інститут» у міжвоєнний період. Показано, що основним завданням цього освітнього закладу було прищеплення русофільських поглядів молоді й те, що вона вивчала греко-католицький обряд, церковний спів, що давало випускникам змогу працювати дяками. В державній системі шкільництва ця установа виконувала допоміжну функцію. Утримуваний коштом Ставропігії при школі гуртожиток, який надавали або безкоштовно, або за невелику плату, уможливлював навчання дітей із бідних селянських родин у львівських гімназіях, технічних і народних школах. Ключові слова: Львівський ставропігійський інститут, школа, бурса, русофільство.