Цифрова трансформація навчального середовища: аспект пізнавальної активності студентів

До особливостей цифрового середовища належать: інтеграція ІКТ; використання локальних та глобальних мереж та ресурсів; підтримка та розвиток якісно нових технологій обробки інформації; активне використання сучасних засобів, методів і форм навчання у навчальному процесі. Організація діяльності з точки зору цифрового навчального середовища забезпечує відповідні зміни у взаємодії між суб’єктами навчального процесу. Сьогодні набувають широкого розповсюдження засоби та технології інформаційно-комунікаційних мереж (ІКМ), зокрема Інтернет, які користувацькі та оперативно-процесуальні властивості були змінені на початковому етапі із закритих локальних на відкриті в даний час. Розвиток інформаційно-комунікаційних мереж (від закритих локальних до відкритих) змінює типологію навчальних середовищ. Виділяють наступні моделі навчальних середовищ, які широко використовують засоби ІКТ та ІКМ (із основними ознаками, що їх характеризують): використання локальної мережі зв’язку для представлення навчальної інформації; використання локальної мережі зв'язку та відкритих мережевих ресурсів; використання відкритих мережевих ресурсів; для самостійного використання ресурсів відкритої мережі безпосередньо в класі студентом; для використання студентом відкритих мережевих ресурсів у процесі самостійної навчальної діяльності; для використання студентом освітніх ресурсів, спеціально створених учителем, а також ресурсів відкритих мереж у його самостійній навчальній діяльності.

TODOS як середовище цифрової науки для підтримки STEM-освіти

Обсяг наукової інформації зростає експоненціально. Стало складніше обробляти та систематизувати цю кількість неструктурованих Підхід до систематизації наукової інформації на основі онтологічної ІТ-платформи Трансдисциплінарний онтологічний діалог об'єктно-орієнтованих систем (TODOS) має багато переваг. Запропоновано вибрати смислові характеристики кожної роботи для подальшого їх впровадження в ІТ-платформу TODOS. Розроблено онтологічний графік із функцією ранжування для попередніх наукових досліджень та для системи відбору журналів. Ці системи забезпечують високу ефективність управління науковою інформацією.

Стан та перспективи використання адаптивних хмарних систем навчання у закладах вищої освіти (сфера України)

У статті розглядається проблеми використання адаптивних хмарно орієнтованих систем навчання (ACLS) у сучасному високотехнологічному освітньому середовищі та розширення доступу до них як інструментів навчально-дослідної діяльності у педагогічних закладах вищої освіти України. Розглянуто концептуальний апарат застосування та проектування адаптивних хмарних навчальних систем; розкрито їх основні характеристики; описані способи їх педагогічного застосування. Окреслено досвід Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАНП України щодо проектування та застосування хмарного навчального та дослідницького середовища. Представлено результати опитування 31 заклад вищої освіти щодо використання ACLS. Встановлено, що найближчим часом ACLS стане рушійною силою розвитку нової педагогіки, нових стратегій персоналізації освіти та розширення можливостей для активного навчання.

Систематичність самостійної роботи студентів у хмарному навчальному середовищі

У статті розглянуто проблему самостійної роботи студентів позакласних курсів в інформаційному та комунікаційному навчальному середовищі на основі хмарних технологій. Обговорюються результати відповідного опитування серед студентів педагогічного університету. Студенти відповіли на запитання про систематичність їхньої навчальної діяльності та пропозиції щодо її вдосконалення. Визначено, що головними проблемами є потреба у більш ретельному інструктажі відповідно до особливостей виконання завдання, недостатнього досвіду самоменеджменту, відсутності внутрішньої мотивації. Найбільше студенти рекомендують надати завдання детальним інструктажем (усним чи письмовим) та приділити увагу уважному плануванню часу, необхідного для повного виконання завдання. Вказується, що такі складні вимоги можуть бути задоволені лише комплексним використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а також автоматизованою системою педагогічної діагностики. В результаті цього обговорення сформульовано деякі вимоги до управління самостійною роботою студентів поза аудиторією.

Хмарний ArcGIS Online як інноваційний інструмент для розвитку геоінформаційної компетентності майбутніх учителів географії

У статті розглядається науково актуальна проблема використання хмарних GIS-технологій під час навчання майбутніх учителів географії (на основі онлайн-додатку ArcGIS). Автори окреслюють основні принципи впровадження ArcGIS Online у навчальний процес (міждисциплінарна інтеграція, послідовність індивідуалізації в навчанні, комунікабельності, дистанційній освіті та краєзнавстві) і навести приклад інтерактивної карти, створеної за допомогою зазначеного хмарного GIS, оскільки ця карта є найпопулярнішою формою дослідження студентів з географії. У статті зазначається, що інтеграція ArcGIS Online у навчальний процес дозволяє вчителю слідувати чіткій педагогічній стратегії з урахуванням можливих варіантів її використання (демонстрація, безпосереднє засвоєння GIS у комп’ютерному класі та самостійна робота в індивідуальному режимі). Розглядаючи хмарні GIS як новий етап розвитку геоінформаційної освіти, автори підкреслюють їх ключові переваги (цілодобовий доступ, робота з GIS-пакетом у хмарі, можливість використання інших карт, а також створення власних карт та веб-додатків) та недоліки (монетизація послуг, недооцінка ролі GIS у навчальній програмі вищої школи, відсутність українського змісту тощо).

Сучасні методи організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх учителів німецької мови

Мета дослідження - з'ясувати теоретико-методологічні аспекти організації комп'ютерної підтримки самостійної роботи іноземною (німецькою) мовою для майбутніх викладачів різних предметів. Предметом дослідження є методичний прийом організації ефективної комп’ютерної підтримки майбутніх учителів для самостійної роботи іноземною (німецькою) мовою. Цілі дослідження: викласти цілі вивчення іноземних мов у його широкому та вузькому розумінні, вимоги до результатів підготовки майбутніх учителів з різних предметів; дослідити способи організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх вчителів; надати методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи майбутніх учителів за змістом окремого навчального модуля курсу Moodle «Іноземна (німецька) мова». У статті узагальнено досвід організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх вчителів та змістові й методологічні особливості її впровадження у процес експериментального внесення курсу Moodle «Іноземна (німецька) мова» у навчальний процес, що здійснюється на базі Криворізького державного педагогічного університету.

Курси дистанційного навчання в розвитку інструментальної компетентності майбутніх учителів музики

Обґрунтовано науково-методичне підґрунтя створення та розробки курсів дистанційного навчання майбутніх учителів музики. Визначено складові та структуру компетентності майстра майбутніх учителів музичної творчості; розкрито зміст курсу. Матеріали базуються на навчальному досвіді авторів в рамках курсу дистанційного навчання «Основний музичний інструмент (фортепіано)». Основними блоками проектування та розробки дистанційних курсів вважаються серед них теоретичні, практичні, індивідуальні роботи та контрольні блоки. Обґрунтовано специфіку методів дистанційного навчання в інструментальному та виконавському навчанні майбутніх учителів музики та виділено три основні методи. Спосіб залучення інформаційно-комунікаційних технологій, включаючи мультимедіа; розроблено метод проекту та особливості контролю знань та навичок. Описано результати впровадження та експериментальних досліджень використання курсів дистанційного навчання для розвитку навичок компетентності майбутніх учителів музики. Досліджено вплив різних методів на успішність учнів.

Інформаційно-технологічний кейс як показник рівня інформаційної компетентності перекладача

У статті розглянуто інноваційний підхід до організації інформаційного навчання перекладачів. Запропонований підхід забезпечить не тільки формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів, а й формування індивідуального інформаційно-технологічного кейсу перекладача. Визначаються компоненти індивідуального інформаційно-технологічного кейсу. Вони можуть включати бази даних електронної термінології, бази даних пам'яті перекладу для використання в системах автоматизованого перекладу, бази даних електронних посилань на мережу термінологічних ресурсів, бази електронних посилань на збірник паралельних текстів. Запропоновано використання інформаційно-технологічного кейсу перекладача як одного з діагностичних інструментів для оцінки рівня інформаційної компетентності перекладача. Було встановлено, що створення інформаційно-технологічного кейсу є ефективною для розвитку інформаційної грамотності та вдосконалення навичок інформаційних технологій.

Інформатизація освіти як запорука існування та розвитку сучасної вищої освіти

У цій статті присвячено особливе значення інформатизації освіти як основного аспекту існування та розвитку сучасної вищої освіти. Процес комп’ютеризації освіти розглядається як загальна основа інформатизації в історичному аспекті. У цьому документі підкреслюється важливість впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі вільного програмного забезпечення та зацікавленість науковців у галузі освіти. Інтерес сучасних науковців аналізується при розгляді таких проблем, як застосування ІКТ в освіті; проблеми та цілі інформатизації освіти; дидактичні та психологічні аспекти застосування ІКТ у навчальному процесі; проблеми, пов'язані з широким впровадженням ІКТ у закладах вищої освіти та інформатизації освіти загалом. Основна увага в статті приділяється важливості набутих умінь та навичок у результаті інформатизації освіти та впровадження навчального процесу ІКТ. Визначено цілі інформатизації освіти у сучасному вищому навчальному закладі. Виокремлено основні цілі інформатизації освіти. Розглянуті типи освіти, які безпосередньо пов'язані з ІКТ. Слід визнати, що практика впровадження ІКТ у навчальний процес закладах вищої освіти з кожним днем розширюється і дає лише позитивні результати. Висновки підкреслюють актуальність цього дослідження. Зазначається, що навчальна діяльність на основі використання ІКТ є основою для зміни структури навчального процесу як для викладачів, так і для студентів.

Формування успішної особистості учня в українській початковій школі під час впровадження медіаосвіти

У статті обґрунтовано актуальність впровадження технології формування успішної особистості учня початкового шкільного віку під час впровадження медіаосвіти в початковій школі. Розроблена технологічна модель. Необхідність вирішення завдань успіху одночасно з підвищенням рівня медіакультури учня, формуванням ключових компетентностей життя, доведено підготовку дитини до самореалізації життя на основі впровадження партнерства дітей школи, батьків та вчителів. Показано необхідність втілення педагогіки серця та педагогіки успіху. Уточнено діагностичний інструментарій для визначення рівнів сформованості успішної особистості учнів початкових класів. Обґрунтовано ефективні форми та методи навчання школярів: створення електронних книг, проекти «Правила досягнення успіху», «Історії успіху», перегляд фільмів про успішних людей з особливими потребами, аналіз медіапродуктів на тему успіху. Визначено способи навчання батьків щодо проблем успіху дітей. Проаналізовано результати експериментальних досліджень. Розкрито необхідність удосконалення змісту підручників у контексті досягнення успіху, підвищення інтересу до дитячої періодики. Становлення успішного учня розглядається як один із способів зміцнення української держави. Доведено необхідність підвищення авторитету викладацької професії.