ГРУПОВІ НАВЧАЛЬНІ ПРОЄКТИ ЯК СПОСІБ РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ПРИРОДНИЧИХ НАУК

У статті висвітлено основні етапи конструктивістської моделі навчання «5Е» та їх зміст стосовно навчальної діяльності студентів та спрямовуючої діяльності викладача: залучи – викладач ставить перед студентами завдання або питання, призначене для їх залучення та актуалізації знань з цієї теми, набутих раніше; досліди – за допомогою експериментів або інших взаємодій з інформацією чи матеріалом студенти поглиблюють своє розуміння змісту; поясни – студенти намагаються пояснити те, що вони взнали і випробували, за допомогою викладача; розвий – студенти розвивають своє розуміння проблеми чи завдання, застосовуючи отримані знання в нових подібних ситуаціях; оціни – студенти оцінюють, розмірковують і доводять своє нове розуміння матеріалу. Вивчено та систематизовано зміст діяльності студентів та викладачів під час навчання на основі запитів різного рівня демократичності. У зарубіжних дослідженнях висвітлюється 4 рівні наукових запитів, які мають різний рівень свободи (демократичності): обмежений; структурований; керований; відкритий. Доведена можливість використання методу «5Е» та навчання на основі запитів для формування демократичних компетентностей у студентів під час виконання групових дослідницьких проєктів на природничих дисциплінах.

ДИЗАЙН НАВЧАЛЬНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

У роботі вивчені теоретичні основи й описані принципи дизайну візуального контенту навчальної презентації як окремої педагогічної технології та проєктно-художнього об’єкта, з урахуванням методичних підходів до організації навчального процесу. Розроблена класифікація типів та різновидів навчальної презентації в умовах різних форм організації навчального процесу, кількісного складу навчальної аудиторії, способу комунікації, рівня підготовленості здобувачів освіти. Проаналізовані типові помилки навчальних презентацій з освітніх платформ та вебсайтів. Виявлені актуальні проблеми й тенденції розвитку дизайну навчальної презентації, з’ясовані загальні принципи компонування окремих слайдів та презентації в цілому. Досліджені й теоретично описані принципи, засоби, методи та принципи проєктно-художнього моделювання навчальної презентації з урахуванням методичних підходів до організації сучасного навчального процесу.

ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

У статті досліджується поняття полікультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови. Актуальність проблеми підсилюється активізацією міжкультурних інтеграційних процесів, змінами в галузі засобів комунікації, що призвели до кризи характерних для попередньої епохи монокультурних моделей розуміння суспільних процесів. Автором здійснено уточнення сутності поняття полікультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови та визначено історико-теоретичні аспекти його функціонування. Розглянуто близькі за змістом поняття «полікультурність», «мультикультурність», «міжкультурний», «крос-культурний», «інтеркультуралізм» та ін. Наголошено на необхідності вивчення культури народу, мова якого вивчається, а також рідної культури за принципом діалогу культур, що є умовою формування полікультурної компетентності. Надано авторське тлумачення поняття «полікультурна компетентність майбутнього вчителя іноземних мов» як інтегративної якості особистості майбутнього фахівця, що включає систему полікультурних знань, умінь, навичок, інтересів, потреб, мотивів, цінностей, полікультурних якостей, досвіду, соціальних норм і правил поведінки, які формуються в процесі професійної мовної підготовки через ознайомлення з культурою інших народів за принципом діалогу культур та в умовах неперервної комунікативної практики.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ТА МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Стрімкі соціально-економічні зміни в суспільстві є рушійною силою для розвитку усіх сфер життєдіяльності людини та вимагають перебудови та удосконалення підходів та методів на всіх етапах освітнього процесу. Стаття присвячена проблемі теоретичних аспектів формування мовної особистості фахівців сфери обслуговування, висвітлюється актуальність проблеми виховання висококваліфікованого фахівця сфери обслуговування, перераховуються основні закони та нормативно-правові акти, які регулюють вимоки до підготовки фахівців сфери обслуговування. Розглянуто компетентнісний підхід до формування фахівців сфери обслуговування, як підґрунтя мовно культурного розвитку, виділені та охарактеризовані основні варіанти класифікацій компетентностей. Розкривається поняття мовного вміння та різні підходи до диференціації та стратегій спілкування. Аналізується комунікативна компетентність та основне коло вмінь, які вона охоплює. Досліджено лінгводидактичну літературу та зроблена порівняльна характеристика таких понять як «мовленнєва компетентність» та «мовна компетенція», визначена суть, структура та їх основні функції і структурні компоненти. У статті висвітлюється важливість володіння відповідними мовними нормами та навичками для формування професійної особистості фахівця сфери обслуговування, важливість комунікативної культури як засобу й умови формування професійної особистості.

РЕЗУЛЬТАТИ УПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ В УМОВАХ ЗВО

У статті представлено результати упровадження цифрових технологій у освітній процес закладу вищої освіти. У межах спеціально створеного інформаційно-освітнього середовища ЗВО реалізується можливість використання сучасних інформаційних технологій та поглиблену інтеграцію засобів спеціалізованого професійного спрямування з якісним інформаційним забезпеченням усіх освітніх компонентів. Експериментальний освітній процес було структуровано таким чином, щоб знання студентів, професійні вміння і навички, потрібні для майбутньої професійної діяльності фахівцю, трансформувалися засобами цифрових технологій у високий рівень інформаційно-цифрової культури. Динаміка показника для експериментальної групи була кращою, а серед чинників, які сприяли такому покращенню, бачимо посилене використання інформаційних (електронних, дистанційних, мобільних) технологій навчання та постійне залучення інформаційно-освітнього середовища ЗВО для виконання самостійних завдань.

ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЗВОРОТНОГО ЗВʹЯЗКУ НА ЗАНЯТТЯХ З СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВИШІ

У статті розглядаються цифрові освітні технології як інструмент формувального оцінювання для отримання зворотного зв’язку на заняттях з сучасної української мови у виші, зокрема вебінструменти для розробки листів зворотного зв’язку. Аналізуючи останні дослідження і публікації, в яких започатковане розв'язання цієї проблеми, автор звертає увагу на актуальність використання цифрових освітніх технологій у виші, на принципи формувального оцінювання. У статті подано основні форми онлайн- комунікації: чат, відео конференція, форум, електронна пошта, анкетування; аналіз різних вебресурсів: платформа Moodle, Google Classroom, Zoom, LearningApps.org., Wizer.me. Особлива увага приділяється використанню робочих листів зворотного зв’язку на заняттях із сучасної української мови, принципам формувального оцінювання. Практична частина робочих листів містить алгоритм роботи, завдання та орієнтовні відповіді студентів при вивченні теми «Іменник». Фрагмент практичного заняття «Поділ іменників на відміни та групи», зокрема робочий лист, подано з використанням вебресурсу Wizer.me. та LearningApps.org. Система завдань передбачає додавання тексту, завантаження зображення, аудіо відповіді.

ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ДО СПІВПРАЦІ З УЧНЯМИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

У статті висвітлено окремі аспекти формування професійної компетентності майбутнього вчителя музики, зокрема актуальну в контексті реформування загальної середньої освіти проблему готовності педагога до співпраці з учнями в освітньому процесі Нової української школи. Автори визначають формування готовності майбутніх учителів музики до співпраці з учнями як процес і результат виховання загальнолюдських та професійних цінностей студентів, професійно важливих якостей, засвоєння ними знань та оволодіння вміннями, що забезпечують ефективність міжособистісного та мистецького діалогу, реалізацію музичної співтворчості з учнями в освітньому процесі. У структурі поняття авторами виокремлено і схарактеризовано особистісно-аксіологічний, когнітивний та праксеологічний компоненти.

ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ГРИ НА МУЗИЧНОМУ ІНСТРУМЕНТІ СТУДЕНТІВ ЗВО

У статті розглянуто нові можливості та підходи в організації дистанційного навчання, методи дистанційного навчання та ефективність їх використання у процесі гри на музичному інструменті. Висвітлено можливості дистанційного навчання в системі професійної підготовки. Розкрито теоретичні аспекти розвитку дистанційної освіти. Розглянуто особливості використання дистанційних технологій, які входять у практику сучасного освітнього процесу. Визначено форми, методи роботи, які використовуються при дистанційному навчанні. Здійснено аналіз переваг та недоліків дистанційного навчання під час гри на музичному інструменті. Досліджено проблему формування самостійності студентів ЗВО під час дистанційного навчання грі на музичному інструменті. Проаналізовано значення формування самостійності студентів в процесі фахового навчання. Визначено, що самостійність студентів є складною професійно-особистісною властивістю, яка виникає на ґрунті засвоєння спеціальних (мистецьких) та психолого-педагогічних знань, втілюється в широкий спектр практичних умінь та навичок, спонукає до активних дій. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування самостійності студентів в процесі дистанційного навчання.

АРТ-ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Автором статті приділяється особлива увага арт-супроводу професійної підготовки студентів педагогічних університетів – майбутніх вчителів. Метою даної статті є висвітлення необхідності створення арт-педагогічного простору як інноваційного середовища для творчого розвитку і професійної підготовки студентів педагогічних вишів. У статті представлена проблема підготовки вчителів до реалізації цілей і завдань педагогіки, здатністю застосовувати арт-технології у професійній діяльності. Оволодіння майбутніми педагогами арт-методами забезпечує можливість контакту з дитиною і спирається на різні види візуальної, пластичної, аудіо комунікації. Аналіз наукової літератури, педагогічного досвіду у статті дозволяє зазначати актуальність і перспективність впровадження в освітній процес підготовки студентів вузів арт-технологій, синтез мистецтва і педагогіки, заснованої на взаємодії особистості з різними видами мистецтва і галузями художньої творчої діяльності. У підготовці майбутніх вчителів необхідна науково-методична і теоретична основа використання арт-технологій. Автором статті охарактеризовані технології і методики, які використовуються у власному педагогічному досвіді та дозволяють майбутнім педагогам набути компетенції для майбутньої професійної діяльності в школі, розглянуті питання професійної підготовки педагогів та їх професійного становлення.

ЗАЛУЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДО НАВЧАННЯ КУРСАНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ ТА ЇХ ПОЗИТИВНЕ ЗНАЧЕННЯ

Дослідженні переваги та перспективи застосування інформаційних технологій у вищій освіті для навчання курсантів нефілологічних факультетів Національної Гвардії України іноземній мові. В статті автор розглядає актуальність залучення інформаційних технологій до вивчення іноземних мов, як невід’ємної частини надання вищої освіти в області сьогодення та підготовки курсантів Національної Гвардії України як висококваліфікованих спеціалістів. Розкриваються можливості певних інформаційних технологій, серед яких є інтерактивна дошка, декілька комп’ютерних сервісів та додатків, варіантність їх застосування для оптимізації викладання іноземної мови та їх позитивне значення в покращенні якості надання вищої освіти та підвищенні мотивації до навчання майбутніх офіцерів. Особливу увагу автор приділяє результатам досліджень, які він проводив протягом власної педагогічної діяльності, залучаючи до роботи інформаційні технології, про які йде мова вище.