СХИЛЬНІСТЬ ОСІБ З РІЗНИМИ АКЦЕНТУАЦІЯМИ ХАРАКТЕРУ ДО ПЕВНОГО СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ

На основі теоретичного аналізу літератури та експериментального дослідження встановлено взаємозв’язок між типами акцентуацій характеру особистості та її можливою поведінкою у конфліктній ситуації. Здійснено кореляційний аналіз одержаних результатів дослідження. Встановлено, що стиль поведінки у конфліктній ситуації – суперництво, більш притаманний педантично акцентуйованій особистості, що свідчить про прагнення дотримуватися певних жорстких правил поведінки та не поступатися у власній позиції. Виявлено, що особи із переважанням емотивної акцентуації характеру частіше застосовують стиль співпраці для врегулювання конфлікту, що свідчить про більш толерантне ставлення до оточуючих. Надано рекомендації психологам щодо роботи із особами з різними акцентуаціями характеру у конфліктній ситуації.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛІСТИКИ В УКРАЇНІ

Статтю присвячено вивченню сучасних тенденцій розвитку вітчизняної криміналістики. Проведено огляд останніх наукових досліджень з проблем криміналістики в Україні. Розглянуто основні підходи в літературі до засад розвитку теорії, методології та практики криміналістики. Визначено основні детермінанти розвитку криміналістики за останні роки: зростання ролі інформаційних технологій у житті суспільства та зростання обсягу злочинів, пов’язаних із їх використанням; погіршення криміногенної ситуації у зв’язку із збройним конфліктом на Сході та анексією АР Крим; вплив пандемії вірусу COVID-19. Визначено та охарактеризовано основні тенденції розвитку криміналістики у зв’язку із впливом вищезгаданих факторів: поглиблення міждисциплінарної інтеграції криміналістики; впровадження інноваційних інформаційних та технологічних продуктів у криміналістичну діяльність; поглиблення співпраці з міжнародними криміналістичними організаціями.

ОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА

З’ясовуючи вплив особистісних особливостей на сприймання творів мистецтва ми досліджували творче сприймання. Згідно з результатами теоретичного дослідження, сприймання – це складний когнітивний процес, який пов’язаний з усією пізнавальною діяльністю особистості. Цей процес можна описати наступними факторами: якостями та властивостями об’єкту сприймання; умовами, за яких відбувається процес сприймання; особливостями сприймання суб’єкта. Нами було проведено простий експеримент з однією змінною. За результатами аналізу даних експерименту виявлено слабку кореляцію між особистісними особливостями за тестом Майерс-Бріггс та силою прояву емоцій. Щодо сили прояву емоцій за дихотоміями тесту: більш схильні відчувати емоції щодо картин екстравертовані особистості, інтуїти, логіки та раціонали.

ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАНШЕТУ GEOBOARD НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В 1 КЛАСІ

У статті досліджуються дидактичні особливості застосування планшету Geoboard на уроках математики у початковій школі, на прикладі першого класу. Проаналізовано основні методичні прийоми роботи із сучасним планшетом на уроці математики в першому класі. Описані наукові підходи до ігрових технологій, та охарактеризовані дидактичні особливості застосування планшету Geoboard на уроках математики в першому класі з метою кращого сприйняття інформації та засвоєння її. Застосування планшету Geoboard на уроках математики впливає на розвиток дрібної моторики рук, здійснюється всебічний розвиток учнів, розвивається мислення та навички конструювати та створювати нові геометричні фігури, формується уявлення про навколишній світ, геометричні фігури, порівняння величин, арифметичні дії, будова цифр. Під час роботи з планшетом Geoboard в учнів розвиваються пізнавальні інтереси також під час гри діти усвідомлюють багато нової інформації та навчаються навичкам і умінь які знадобляться їм у подальшому житті.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ІГОР В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

У статті висвітлено теоретичні засади використання психологічних ігор в закладах дошкільної освіти (ЗДО) для дітей старшого дошкільного віку; визначено вплив психологічних ігор на емоційний стан та розвиток дитини; розкрито організацію, алгоритм, супровід та підготовку проведення психологічних ігор вихователем та психологом в ЗДО. Керуючись завданнями освітнього напряму «Дитина в соціумі» Базового компоненту дошкільної освіти та методичними рекомендаціями й освітньою програмою «Дитина» доведено, що проведення психологічних ігор в дошкільних закладах здійснює формування позитивних установок та контр установок, що суттєво впливають на формування особистості, її ставлення до власного «Я», самооцінку. З’ясовано необхідність врахування питання алгоритму проведення ігор психологічного спрямування в умовах ЗДО. Уточнено поняття психологічні ігри. Доведено надважливість проведення психологічних ігор з дітьми дошкільного віку. Проаналізовано психолого-педагогічні дослідження, що висвітлюють особливості впливу психологічних ігор на формування та розвиток дітей старшого дошкільного віку та окреслено коло питань, пов’язаних із впливом психологічних ігор на зростаючі прояви агресивності та страху у дітей старшої вікової групи в сучасних умовах. Доведено, що психологічні ігри, які спрямовані на подолання агресії та страху мають позитивну динаміку і врівноважують емоційний стан дитини і можуть бути використані з метою корекційної роботи. Зазначено важливість ролі психологічних ігор у формуванні психічного розвитку та взаємодії й комунікації батьків з дітьми, дітей з ровесниками та наголошено на важливості дотримання певної структури під час проведення ігор такого типу. Наголошено, що психологічна гра є ключовим методом для подолання фрустрації, агресії, страху у дітей та дорослих. Ефективність впровадження в освітній процес різноманітних ігор психологічного спрямування залежить від рівня професіоналізму педагогів. Використання таких ігор у освітньому просторі ЗДО забезпечить розв’язання конкретних завдань практичного характеру, що дозволить поліпшити процес спілкування усіх учасників освітнього простору.

ШЛЯХИ ГУМАНІЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Розглядаються основні проблеми впливу технічного прогресу на життєдіяльність, як індивідуума, так і на соціум в цілому. Виділяються основні аспекти дисгармонії, яка виникає в інформаційному просторі при взаємодії індивідуума та соціуму. Таку дисгармонію долають гуманізацією технічного прогресу. Для сучасного суспільства характерна епідемія цифрового аутизму, яка породила нові проблеми в світосприйнятті молодого покоління, яке пізнає навколишній світ тільки через Інтернет і відчуває труднощі в спілкуванні з реальним світом. Підкреслюється значення поєднання емоційно-чуттєвого сприйняття особистості з досягненнями технічного прогресу для креативного розвитку індивіда в інформаційному суспільстві. Пропонуються шляхи подолання розриву між спеціальною та гуманітарною підготовкою активного учасника технічного прогресу.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ ДОКУМЕНТІВ ЗІ ЗМІНЕНИМ ЗМІСТОМ ТЕКСТУ

Документи різного вигляду та змісту відносяться до об’єктів, які найчастіше надаються на криміналістичне дослідження. Це пояснюється широким застосуванням їх в різних сферах діяльності людини та поширеним використанням в злочинних цілях. Однією з обов’язкових вимог до документу є закріплення його змісту у письмовому вигляді, що може бути виконано рукописним, друкованим або іншим способом, а також за допомогою технічних засобів. Документи – це речові докази, які є носіями матеріальних слідів злочину та інформації про злочинця, тому вони можуть бути використані для розслідування та розкриття злочинів, покарання винних. Дослідження цінних паперів, документів та грошових знаків – один з найбільш складних видів техніко-криміналістичного дослідження, яке потребує застосування різноманітних спеціальних знань. Під час дослідження цих документів, судовий експерт виділяє, вивчає та оцінює ознаки, які характеризують об’єкти дослідження. У зв’язку з цим для проведенням всебічного, повного та об’єктивного дослідження судовому експерту-криміналісту необхідно володіти системними та глибокими знаннями у різних галузях науки та техніки, щоб встановлювати способи та ознаки підробки.

ДОСВІД ДУАЛЬНОЇ ЛЕКЦІЇ ЯК ПРИКЛАД МІЖКАФЕДРАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ПРИ НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ МЕДИКІВ

Представлено важливість проведення лекцій у вищих навчальних медичних закладах в сучасних умовах, оскільки лекція дає можливість донести великій кількості студентів наукову проблему, повідомити і розкрити основні питання теми, зосередити увагу на найскладнішому та сучасному матеріалі. Наявні інформаційні технології дають змогу підвищити та вдосконалити ефективність освітнього процесу в умовах відсутності безпосереднього контакту викладача та студента. В умовах карантину вищі навчальні заклади перейшли на дистанційну форму навчання з викладенням лекційного матеріалу в онлайн режимі. Проаналізовано позитивні та негативні сторони онлайн-лекцій. Зауважено, що в сучасних умовах стали користуватись популярністю лекції, що читаються двома викладачами, так звані дуальні лекції, які дають можливість забезпечити міжкафедральну інтеграцію. Наведено власний досвід проведення дуальної онлайн-лекції з дисципліни «Пропедевтика педіатрії» для студентів-медиків. Таким чином, традиційна лекція в умовах дистанційного навчання потребує удосконалення, тому впровадження новітніх методик викладення лекційного матеріалу, таких як дуальна онлайн-лекція, сприяє підвищенню ефективності засвоєння матеріалу студентами.

ФЛОРИСТИЧНА ОБРАЗНІСТЬ ЛІРИКИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ (ПОЕЗІЯ ПОЗА ЗБІРКАМИ)

Стаття присвячена аналізу флористичних образів у поезіях Лесі Українки, які не ввійшли до збірок. У ході дослідження було з’ясовано, що рослинні образи, вжиті поеткою, не обмежуються лише конкретними номінативами, а подекуди є узагальненими для розширення їх значення у межах тексту. Також флористичний аспект в обраних для дослідження текстах представлений образами, котрі є наскрізними у творчості Лесі Українки (терен, плющ, троянда), а вживання рослинних образів авторкою слугує засобом не лише естетизації, а й сакралізації поезії. Біографічний фактор має великий вплив на образотворення і від того на загальну концепцію флористичних мотивів у межах текстів та поза ними. Переважна більшість образів рослин мають символічне значення, що дозволяє трактувати їх як метатекстові одиниці. Дослідження поезії Лесі Українки з точки зору флористики дало можливість глибше оцінити мотиви і значення її творчості, розширити межі розуміння і вивести його на новий рівень.

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ КАЗКИ ДЛЯ ПОЯСНЕННЯ ГРАМАТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

У статті розглянуто роль та значення використання лінгвістичної казки як ефективного прийому формування іншомовної комунікативної компетентності в учнів початкової школи. Підґрунтям для успішного оволодіння іншомовною комунікативною компетентністю є володіння учнями граматичними навичками на достатньому рівні задля грамотної побудови своїх висловлювань. На основі опрацьованої науково-педагогічної літератури визначено, що одним із ефективних прийомів подолання граматичних труднощів в учнів початкової школи є застосування лінгвістичних казок на уроках англійської мови. У статті основна увага зосереджена на проблемі самостійного створення педагогом лінгвістичної казки задля доступного викладу граматичного матеріалу своїм вихованцям. Також проаналізовано значення понять «казка» та «лінгвістична казка», виокремлено відмінності між поняттями. Крім того, у статті охарактеризовано ключові умови та особливості створення лінгвістичної казки. Запропоновано чіткий алгоритм дій. Більш того, надана низка рекомендацій стосовно застосування лінгвістичних казок на уроках англійської мови в початковій школі.