Eminak
Latest Publications


TOTAL DOCUMENTS

227
(FIVE YEARS 227)

H-INDEX

1
(FIVE YEARS 1)

Published By Scientific Journal Eminak

1998-4634

Eminak ◽  
2021 ◽  
pp. 266-276
Author(s):  
Kostiantyn Zhyriakov

У статті розглянуто сутність дефініції «Епоха вікінгів» в історичній науці. Проаналізовано способи генезису та інтерпретації дефініції в історіографії. Виявлено взаємозв’язок між методом інтерпретації дефініції та науковим підходом до проблематики «Епохи вікінгів». На основі аналізу історіографічних джерел встановлена хронологія вивчення «Епохи вікінгів». Виявлено характерні та загальні риси підходів у межах проблематики «Епохи вікінгів».


Eminak ◽  
2021 ◽  
pp. 296-305
Author(s):  
Nataliia Cherhik

У статті проаналізовані українські музейні видання кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. з точки зору підготовки авторами музеографічних текстів. Приділено увагу об’ємам опрацювання музейних колекцій та особливостям роботи над укладанням каталогів, путівників, альбомів, описів, музейних звітів, музейних збірників. Представлена широта ерудиції осіб, долучених до публіцистично-поліграфічної діяльності українських музеїв зазначеного періоду.


Eminak ◽  
2021 ◽  
pp. 277-287
Author(s):  
Olena Otzemko

У статті розкрито інформаційний потенціал спогадів гірничих інженерів О. Ауербаха, О. Феніна, О. Терпигорєва, які працювали на рудниках Донбасу в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Зосереджено увагу на професійному аспекті мемуарів, який включає технічні характеристики вугільних родовищ і рудників, питання організації гірничопромислового виробництва, розповіді про колег і підприємців з акцентом на професійних якостях, досить великі сюжети, присвячені шахтарям. Зазначається, що особливості біографій авторів і різні умови створення мемуарів спричинили відмінності у сприйнятті історичного контексту та віддзеркаленні спільних професійних сюжетів.


Eminak ◽  
2021 ◽  
pp. 306-316
Author(s):  
Viktor Tkachenko

У статті розглянуто й оприлюднено архівні матеріали Інституту археології та Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України пов’язані з писанками. Зокрема, це листування Г.Т. Танцюри з Н.А. Коцюбинською, його записи, що стосуються великодньої обрядовості на Поділлі, а також рукописні матеріали фонду «Етнографічна комісія» ВУАН. Невідомі широкому загалу, розглянуті джерела засвідчують існування писанок та їх використання під час великодніх звичаєво-обрядових традицій, у віруваннях українців 1920-х рр., збирання колекцій тощо. Водночас епістолярна спадщина є цікавим і малодослідженим історичним джерелом.


Eminak ◽  
2021 ◽  
pp. 229-237
Author(s):  
Oksana Gumeniuk

Дослідження охоплює проміжок часу, обумовлений пануванням радянської влади на українських землях і (нерідко) у свідомості українців. Мета статті: визначення особливостей становлення сімейної політики радянської влади та співіснування приватного та загальнодержавного у побутовому просторі радянської сі’ї часів існування СРСР. Подано порівняльний аналіз існування радянських сімей у різні часи існування радянської системи. Проведено частково паралелі між традиційною українською родиною у дореволюційний період і сімейними нововведеннями радянського періоду. Вказано на особливе значення ролі партії у житті радянської людини, що нерідко стосувалося і сімейно-шлюбного життя.


Eminak ◽  
2021 ◽  
pp. 200-209
Author(s):  
Olesia Koval

У даній статті висвітлюється держава добробуту у Швеції (питання економіки, політики, військової та гуманітарної сфер) на сторінках української еміграційної преси 1926-1939 рр. У дослідженні аналізуються матеріали авторитетних видань міжвоєнного часу – тижневика «Тризуб/Le Trident» (Франція) та газети «Свобода/Svoboda» (США), визначаються спільні та відмінні риси у позиціонуванні теми, ступінь зацікавленості скандинавськими питаннями та актуальність публікацій у колах українців на еміграції в Європі та Америці.


Eminak ◽  
2021 ◽  
pp. 256-265
Author(s):  
Liudmyla Hutsalo ◽  
Galyna Mishchuk

У статті вивчено сучасну політичну ситуацію в Іспанії, динаміку каталонського конфлікту, увагу акцентовано на незаконних, з точки зору іспанської влади, референдумах про незалежність Каталонії 2014 і 2017 років, здійснено їхню порівняльну характеристику. У ході аналізу зроблено спробу пояснення, чому каталонські референдуми були по-різному осмислені регіональними політичними лідерами. Увагу зосереджено на дослідженні засобів і методів протидії центральної влади у Мадриді сецесійним проявам в автономному співтоваристві Каталонія.


Eminak ◽  
2021 ◽  
pp. 9-45
Author(s):  
Yuriy Dolzhenko ◽  
Vitalii Tkach

У статті досліджується черепи та довгі кістки верхніх і нижніх кінцівок двох чоловіків із поховань культури кулястих амфор, знайдених під час науково-рятівних розкопок стихійного кар’єру в Дубенському районі – Заболоття-3 та середні розміри загальної вибірки чоловічих черепів людей культури кулястих амфор (ККА) з Волині (Заболоття-3 і с. Івання). Поховання оригінальні для ККА Волині та Поділля, тоді як традиційними є потужні кам’яні гробниці. Перспективним буде долучити до внутрішньогрупового аналізу індивідуальні дані чоловічих черепів ККА і культури шнурової кераміки України, Німеччини, Польщі, Чехії й об’єднати в одну групу ККА України та порівняти її з синхронними серіями Західної Європи.


Eminak ◽  
2021 ◽  
pp. 46-66
Author(s):  
Gennadii Medvedev

У статті розглядаються поховання зі зброєю з Усть-Альмінського некрополя, його типологія, хронологія та статистика, а також місце та роль зброї у поховальному обряді. За кількістю озброєння Усть-Альмінський некрополь виділяється серед пізньоскіфських пам’яток Криму. Основна роль зброї у поховальному обряді – його функціональне призначення. Аналіз поховальних комплексів Усть-Альмінського некрополя показав, що за кількістю зброї у похованнях, на першому місці була клинкова зброя. Потім зброя дистанційного бою (луки і стріли), і на третьому місці – списи, а ще далі – сокири. У результаті порівняльного аналізу поховального обряду Усть-Альмінського некрополя, ми знаходимо подібні риси в обрядах сарматів у Поволжі, на Дону, Прикубанні, Прикавказзі та Боспорі.


Eminak ◽  
2021 ◽  
pp. 95-104
Author(s):  
Lidiia Bilichenko

У статті досліджено реформування системи каторжних тюрем у Російській імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Встановлено, що виникнення каторжних тюрем на території України пов’язано з пенітенціарною реформою імператора Олександра ІІ 1869 р., у результаті якої в Харківській губернії було створено Новоборисоглібський і Новобєлгородський каторжні централи. Доведено, що основною причиною відкриття каторжних тюрем в Україні стало зростання революційного руху та збільшення кількості засуджених осіб до каторжних робіт за революційну пропаганду. У результаті пенітенціарної реформи 1906-1907 рр. на території України було відкрито Харківську, Херсонську та Миколаївську каторжні тюрми.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document