Оптимізація організаційної структури управління підприємством

В сучасних умовах існування підприємництва необхідно швидко адаптуватися до умов ринкової економіки, удосконалюючи організаційну структуру управління підприємством, яка забезпечує ефективність роботи підприємства. Від правильної побудови апарату управління, складу підрозділів та взаємозв’язків між ними буде залежати подальша ефективність роботи організаційної структури підприємства.

Фінансовий консалтинг з управління персональними фінансами клієнтів як чинник збільшення проднавантаження у клієнтів банку

У статті проведено дослідження сутності поняття «фінансовий консалтинг». Запропонована методологія використання фінансового консалтингу з метою збільшення клієнтського попиту та досвіду при користуванні комплексом банківських та фінансових продуктів і сервісів, збільшення продуктового навантаження на клієнта та підвищення технологічного рівня використання дистанційних форматів обслуговування на основі впровадження функціоналу фінансового консалтингу від банківського співробітника. У статті розглянуто та досліджено практичні аспекти застосування фінансового консалтингу при управлінні персональними фінансами клієнтів банку для формування комплексної продуктово-сервісної пропозиції.

Стратегія розвитку аграрної сфери економіки у регіонах Причорноморського економічного району України

Досліджено вплив чинників на економічний та інвестиційний розвиток сільського господарства Півдня України. Визначено основні стримуючі та стимулюючі чинники розвитку інноваційних процесів в аграрних підприємствах. Встановлено, що інноваційна діяльність у сільському господарстві потребує збільшення державного фінансування товаровиробників та наукових установ.

Шляхи вдосконалення управління споживчим кредитуванням на основі визначення платоспроможності позичальника комерційного банку

Обгрунтовано важливість удосконалення процесу формування структури та управління портфелем споживчих кредитів банку, мінімізації кредитних ризиків і оцінювання платоспроможності позичальників. Аргументовано доцільність формування відповідної організаційної структури, підвищення повноти інформаційного забезпечення, наукової обґрунтованості аналітичної підтримки процесу кредитування та управління ризиками. Запропоновано оцінювання платоспроможності позичальника на основі результативного та ресурсного підходів, що дозволяє проаналізувати фактичне фінансове навантаження, виявити рівень платоспроможності завдяки оптимізаційної моделі, що сприяє зменшенню кредитних ризиків, підвищенню якості кредитного портфелю і дохідності кредитних операцій банку.

Удосконалення обліку доходів виробничих підприємств: прикладні аспекти

В статті проведено аналіз прикладних аспектів обліку доходів виробничих підприємств. Визначено, що класифікація доходів підприємств має відповідати двом базовим критеріям: вона має бути теоретично обґрунтованою та застосування її на практиці визначається виробничою чи обліковою необхідністю підприємства. Розроблено робочий план рахунків до субрахунків 26, 701 для обліку доходів від реалізації продукції, а також оборотну відомість для комплексного моніторингу виробленої та реалізованої готової продукції за робочим планом рахунків.

Сутність та аналіз змісту ключових заборон в ісламській економічній доктрині

В основі ісламської економічної доктрини лежать релігійні заборони, які власне і визначають специфіку форм ісламських фінансових відносин та інструменти їх реалізації. Доктринальними заборонами є ріба, гарар, мейсір, харам. Згідно вимог ісламської юриспруденції можна змоделювати три типи економічних транзакцій, у двох з яких, згідно ісламської економічної доктрини, виникає ріба. Гарар є другим важливим елементом в системі заборон, які визначають специфіку ісламської економічної доктрини. Для визначення наявності в тій чи іншій угоді гарар, має бути не просто невизначеність, а невідомість. Майсір повністю відкидається ісламом, під яким розуміють дохід, якій є не результатом вкладання капіталу або праці, а що утворився в наслідок якоїсь випадковості. Категорія харам оперує двома поняттями – позитивне («дозволене», халяль) та негативне («заборонене», харам). Ісламська економічна доктрина, як феномен, визначає принципи, методи, форми та інструменти ведення економічної діяльності у відповідності до релігійної етики, а ісламські фінанси, відповідно, це спосіб реалізації фінансових відносин з метою отримання саме халяльного прибутку.

Екосистема та регулювання фінансової інклюзії в Україні

У статті досліджено сутність поняття фінансової інклюзії з позиції формування екосистеми взаємозалежних детермінант її забезпечення, обґрунтовано роль регуляторної складової як важливої передумови забезпечення фінансової інклюзії та визначено регуляторні напрями активізації розвитку фінансової інклюзії в Україні.

Моделі державно-приватного партнерства у зовнішньоекономічній діяльності: форми, механізми, декомпозиція

У статті досліджено моделі державно-приватного партнерства (ДПП) та вказано на доцільність їх використання при реалізації проєктів ДПП у зовнішньоекономічній діяльності. Це дозволило визначити форми та механізми ДПП у зовнішньоекономічній сфері. З метою підвищення рівня результативності ДПП, у статті застосовано структурний та об’єктно-орієнтовний підходи до моделювання та сформовано відповідний порядок моделювання ДПП у зовнішньоекономічній діяльності.

Генезис підходів до понять «модель» та «економічна модель»

В статті досліджено і систематизовано теоретичні підходи до поняття «модель», визначено сфери застосування, тенденції популяризації даного поняття, обґрунтовано призначення моделі відповідно до її ролі. Здійснено синтез підходів до поняття «економічна модель», виокремлено основні вимоги до її побудови. Обґрунтовано доцільність впровадження та сутність поняття «економічна модель університету».

Сучасний стан малого та середнього бізнесу в умовах короновірусних обмежень

У статті розглянуто стан малого та середнього бізнесу України та зарубіжних краї в умовах пандемії COVID-19. Визначено, що на МСБ негативно впливають карантинні обмеження. Виявлено, що більшість країн послабили податкові платежі, вводили «кредитні канікули» для підприємств, які не взмозі платити, виплачувалися допомога підприємствам для оплати праці працівникам тощо. Запропоновано способи подолання нинішньої економічної кризи бізнесу та економіки.