ФАКТОРИ ПРИРОДНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ПРИ СУБКЛІНІЧНОМУ МАСТИТІ ЗА ДІЇ ЛІПОСОМАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ

У статті наведені результати експериментальних досліджень щодо впливу нового комплексного ліпосомального препарату, виготовленого на основі звіробою продірявленого (Hypericum perforatum L.), на показники неспецифічної резистентності організму корів, хворих на субклінічний мастит. Дослідження показали, що захворювання корів на субклінічну форму маститу призводить до підвищення фагоцитарної активності нейтрофілів крові на тлі зниження фагоцитарного числа та інтенсивності фагоцитозу. При цьому у хворих корів констатовано зростання вмісту циркулюючих імунних комплексів та зниження рівня бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові. Інтрацистернальне введення хворим коровам досліджуваного препарату спричинило нормалізуючий вплив на показники природної резистентності.

ЕФЕКТИВНІСТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ІНКУБАЦІЇ ЯЄЦЬ ПЕРЕПЕЛІВ

Додаткове введення вітаміну Е до раціону маточного поголів’я в дозі 20 г/т підвищувало виводимість на 1,6 %, причому вихід кондиційного молодняку до 7-добового віку був на 2,1 % більше ніж в контрольній групі, що споживала стандартний комбікорм. Обробка інкубаційних яєць розчином хлоридної кислоти сприяла збільшенню кількості виведеного молодняку на 1,3 %, розчином гідроген пероксиду – на 3,4 %, а розчином натрію гіпохлориту – на 2,7 %. Обробка інкубаційних яєць розчином хлоридної кислоти за додаткового введення вітаміну Е до раціону маточного поголів’я сприяла збільшенню кількості виведеного молодняку на 5,2 % відповідно до показників контрольної групи. Застосування натрію гіпохлориту для хімічної обробки інкубаційних яєць на 14-ту добу інкубації за додаткового введення вітаміну Е до раціону маточного поголів’я сприяє підвищенню виведення пташенят до 90,1 %, що на 3,9 % більше від значень у контрольній групі перепелів. Хімічна обробка інкубаційних яєць на 14-ту добу інкубації розчином гідроген пероксиду за додаткового введення вітаміну Е до раціону маточного поголів’я сприяла підвищенню виведення пташенят до показника – 90,6 %, що на 4,4 % більше від показників контрольної групи.

БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ КОТІВ ПРИ ХРОНІЧНІЙ НИРКОВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ

Представлено результати біохімічного дослідження крові котів з хронічною нирковою недостатністю у порівнянні із здоровими тваринами. Встановлено взаємозв’язок між основними симптомами хвороби і біохімічними змінами в крові тварин. У хворих котів рівень креатиніну був вищий у 2,01 рази (Р˂0,001) порівняно із здоровими тваринами; рівень сечовини був вищим у 1,8 рази (Р˂0,001); показник фосфору був більше у 1,5 рази (Р˂0,001). Визначено, що активність ферменту аланінамінотрансферази у хворих котів становила 58,3±2,0 Од/л і була у 1,6 рази (Р˂0,001) більше; гамма-глутамілтрансферази становила 4,3±0,50 О д/л і була більше в 1,8 рази (Р˂0,01) порівняно із здоровими котами.

ПОШИРЕННЯ ТРЕМАТОДОЗІВ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Науковим дослідженням було установлено, що в господарствах Житомирської області, широке розповсюдження набули такі паразитарні захворювання: фасціольоз, парамфістоматоз та дикроцеліоз. Вони є досить поширеними на даній території і несуть значні економічні збитки для господарств. Досліджено, що середня екстенсивність інвазії становила 38,2%, парамфістомозу 4,2% та дикроцеліозу 6,9%, при максимальній ураженості в даному господарстві складає в межах 33-42%. Встановлено, що шляхами розповсюдження даних захворювань є стоячі мілкі водоймища, що знаходяться на пасовищах де випасається велика рогата худоба. Упродовж весняного періоду трематодозна інвазія почала знижуватись і зберігалась на такому рівні влітку та восени. Результати досліджень свідчили про зміни гематологічних показників крові у хворих тварин після введення антигельмінтика «Тектін Супер». На початку досліджень було встановлено, що у хворих тварин інтенсивність інвазії складала 12,0 яєць фасціол, 7,0 яєць дикроцелій, 4,0 яйця парамфістом в одному грамі фекалій. На 15 - добу ефективність антигельмінтика становила 100%. Було отримано задовільні результати після лікування, що підтверджується підвищенням кількості еритроцитів, сегментоядерних нейтрофілів, лімфоцитів, вмісту гемоглобіну в еритроциті, гематокриту. Гематологічні показники крові тварин відновились до фізіологічних меж. Підвищення біохімічних показників крові до фізіологічних меж або контрольної групи, проходило за рахунок дії антигельмінтика Тектін Супер на фасціоли, дикроцелії, парамфістоми. Це проходило за рахунок припинення синтезу і проникнення в організм продуктів життєдіяльності трематод, що володіє імуносупресивною дією. Результат дії антигельмінтика на організм був позитивним.

ГЕНЕТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ СТІЙКОСТІ КОРІВ ДО МАСТИТІВ

Наведено результати дослідження алелів гена BoLA-DRB3, які мають асоціації із захворюванням корів на мастит і можуть слугувати ДНК-маркерами даного захворювання. Алельний спектр гена BoLA-DRB3 вивчали за допомогою ПЛР-ПДРФ. Визначено, що у корів української чорно-рябої молочної породи визначається 28 алелів гена BoLA-DRB3 з середньою частотою виявлення 3,57% . Найчастіше визначався алель BoLA-DRB3*22 (19,1%). В групі сприйнятливих до маститів корів виявлено 24 алеля (середня частота 4,17%). Алелі BoLA-DRB3 *16, *25, *31 і *36 не виявлялися взагалі. Серед корів стійких до маститів виявлено 27 алелів. Середня частота прояву склала 3,7%. Жодного разу не виявлявся алель *41. Встановлено наявність двох алелів (*24 та *26), які мають тісний зв'язок із схильністю і два алеля (*13, та *22), які асоціюються з резистентністю до захворювань молочної залози корів..

ЗМІНА ФАЗОВОГО СТАНУ СУМІШІ КОМБІКОРМІВ ДЛЯ ТВАРИН І ПТАХІВ

У разі якщо виробничим циклом визначено час недостатнє для досягнення однорідної суміші, то це призводить до зміни рецептурного складу, що є неприпустимим при годуванні тварин. Оптимальний час змішування як правило визначається емпіричними даними на основі моніторингу суміші і тестування. Розмах рекомендованого часу змішування різними типами змішувачів на сьогоднішній день має значні величини і може істотно відрізняться. Для досягнення найкращих показників по досягненню однорідності кормової суміші для тварин часто збільшують час перебування компонентів в робочій зоні машини, що в свою чергу призводить до негативних наслідків, внаслідок виникає сегрегації, і погіршення показників однорідності. З іншого боку необґрунтоване скорочення часу на освіту однорідної суміші також є проблемою при виникненні якої відбувається зміна рецептурного складу. Тому визначення обґрунтованого часу змішування інгредієнтів при виготовленні комбікорму є актуальним завданням сучасного виробництва.

КЛІНІЧНИЙ ПРОЯВ ТОКСОПЛАЗМОЗУ У КОТІВ (ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ)

В роботі описаний клінічний перебіг поліорганної недостатності у кота за Toxoplasma gondii. Також вказані зміни деяких біохімічних показників крові та загального клінічного аналізу крові. Для встановлення остаточного підтвердження зараження необхідним є серологічне дослідження та проведення копрограми. Біохімічне дослідження крові показує, що найбільше вражаються нирки при цьому рівень сечовини становить 25,8 ммоль\л (фізіологічні межі 5,4-12,1 ммоль/л ) а рівень креатиніну 471,7мкмоль/л (фізіологічні межі 70-165 мкмоль/л ).

АНТИБІОТИКИ ТА АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІ ВЛАСТИВОСТІ МІКРООРГАНІЗМІВ МОЛОКА

В огляді представлено науково-обґрунтовані дані щодо ризиків, пов'язаних із споживанням та переробкою молока контамінованого антибіотиками та антибіотикорезистентними штамами мікроорганізмів.

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ І БЕЗПЕЧНОСТІ М'ЯСО ПТИЦІ ЗА РІЗНИХ УМОВ ЗБЕРІГАННЯ

Проблема збереження харчової цінності м'яса всіх видів тварин та птиці є проблемою номер один в нашій державі. М'ясо сільськогосподарської птиці за показниками харчової цінності та технологічними властивостями не поступається м'ясу тварин, а за більшістю параметрів навіть перевершує його. В сучасних умовах світової птахопереробної галузі, коли відмічається збільшення обсягів виробництва та постачання продукції в Україну, проблема контролю якості цієї продукції стає найголовнішою і першочерговою. Останнім часом фахівці звертають увагу на вплив різноманітних чинників на якість і безпечність м'яса птиці під час його зберігання, особливо тривалого. Хімічний склад м'ясної сировини є об’єктивним показником поживної цінності м’яса птиці. Хімічний склад м'яса залежить від виду птиці, її породи, статі, віку, вгодованості. Тому за складом м’ясо птиці, навіть одного виду, може бути різним і відрізнятися від показників у довідниках. Крім того, м'ясо птиці різних видів, має різні умови і терміни зберігання, при порушенні яких сировина втрачає свою якість.

ВПЛИВ БІОЛОГІЧНОГО ПОДРАЗНИКА НА ВМІСТ ФЕРУМУ В КРОВІ ЦУЦЕНЯТ

Будь-яка форма імунної активації впливає на витрату заліза в організмі і, як правило, призводить до зменшення вмісту заліза в плазмі крові. Метою наших досліджень було встановлення рівня Феруму в крові цуценят за введення біологічного подразника. В якості біологічного подразника використовували полівалентну вакцину (DHPPi, Nobivac). Проведеними дослідженнями встановлено, що вміст Феруму в крові цуценят до дії біологічного подразника знаходився в межах 92,35±5,7 ммоль/дм3. Описова статистика вмісту Феруму у крові цуценят через чотири тижні після дії біологічного подразника свідчить, що у 95 % цуценят вміст металу в крові знаходиться в межах 13,5-19,8 ммоль/дм3, причому у 68 % тварин його вміст не відрізняється більше ніж на 2,8 ммоль/дм3. Показник стандартної похибки середньої величини (SE=1,2) вказує на істотне зменшення варіабельності (у декілька разів) вмісту металу в межах популяції у кінці дослідного періоду.