Метою цієї роботи є оцінка клінічної симптоматики COVID-19 інфекції у пацієнтів з запальними захворюваннями суглобів (ЗЗС) на тлі різних видів базисної терапії. Дана робота є фрагментом моноцентрового ретроспективного дослідження. Для оцінки впливу ЗЗС на симптоматику COVID-19 інфекції використані елементи дизайну «випадок-контроль». Показано, що у пацієнтів з ЗЗС (n = 32) з низькою активністю процесу або в стадії ремісії на тлі прийому будь-яких хворобомодифікуючих антиревматичних препаратів (ХМАРП) (синтетичних, біологічних, таргетних) перебіг захворювання було порівняно з таким у групі контролю (n = 96). Рідше зазначалося підвищення температури вище 380С, відношення шансів (ВШ) 2,84, 95% довірливий інтервал (ДВ) 1,24 - 6,51. Легкий перебіг інфекції зазначався у 18 (56,3%) пацієнтів з ЗЗС, помірний - у 14 (43,7%), важкого перебігу у наших пацієнтів не було відзначено. Гострий COVID-19 зустрівся у 23 (71.9%) пацієнтів, постійна симптоматика COVID-19 - у 9 (29,1%) пацієнтів з ЗЗС, post-COVID-19 і long-COVID-19 не зустрілися. Було оцінено перебіг основного захворювання до (в межах 3 місяців) COVID-19 інфекції і після (через 3 місяці) початку COVID-19 інфекції. Активність ревматоїдного артриту (РА) при первинному обстеженні з використанням Disease Activity Score (DAS) 28 (С-РБ) та повторному склала 2.3±0,7 vs 2.5±0,7, р=0.57. ASDAS (С-РБ) був використаний для оцінки активности АС та склав: 1.5±0,4 до і 1.7±0,4 після, р=0.31. Сумарна оцінка BASDAI (Bath AS Disease Activity Index) у пацієнтів з АС та Нр-АСпА: 2.8±0,7 vs 3.1±0,9 р=0.34. Для пацієнтів з ПсА розраховували PASDAS (Psoriatic Arthritis Disease Activity Score): 1.8±0,5 vs 2.1±0,6 р=0.27. Іншими словами, COVID-19 інфекція не привела до загострення ВЗС. Ці дані свідчать про важливість диференційованого підходу до модифікації лікування ЗЗС на період хвороби COVID-19 інфекції. На 4-й - 6-му тижні від дебюту COVID-19 у всіх пацієнтів з ЗЗС і 31 в контрольній групі визначалися антитіла IgG до SARS-CoV-2. В результаті в групі пацієнтів ЗЗС (n = 32) індекс позитивності склав (М ± SD) 3,9 ± 1,2 (ранги 1,4 - 6,9), а в контрольній групі (n = 31) 5,1 ± 1,7 (ранги 2,3 - 7,8), р = 0.001. У жодного з пацієнтів не було відзначено відсутність вироблення антитіл, хоча, безумовно, їх титр був нижче, ніж в групі контролю. В результаті можна сказати, що низька активність ЗЗС або ремісія можуть служити хорошим прогнозом перебігу та наслідків COVID-19. Для досягнення цієї мети можуть використовуватися, як синтетичні ХМАРП препарати, так і біологічні, і таргетні.