scholarly journals ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЄСЛІВ, ЩО ВВОДЯТЬ ПРЯМУ МОВУ, У ФРАНЦУЗЬКІЙ ПРЕСІ

2021 ◽  
pp. 195-200
Author(s):  
Н. В. Шемякіна
Keyword(s):  
Passe Compose

У статті розглядаються лексичний, семантичний, прагматичний та стилістичний аспекти дієслів, що вводять пряму мову. Як показує дослідження, пряма мова у французькій публіцистичній пресі вводиться перехідними і неперехідними дієсловами, які в основному передбачають процес говоріння. Серед цих дієслів найчастіше вживається дієслово “dire”. Контекстуальними синонімами дієслова “dire” є: дієслова говоріння, які супроводжують мовленнєвий акт; дієслова, які вказують на особливості мовлення; фазові дієслова, які вказують на початок і кінець дії; ментальні дієслова, які вказують на розумову діяльність; дієслова, які не мають семи говоріння; дієслова фізичної дії; дієслова, які передають ставлення до слухача; дієслова, які вказують на психоемоційний стан особи під час мовлення. Вибір дієслова залежить від наміру автора, його оцінки прямої мови, що дозволяє йому вживати як нейтральні, так і експресивні дієслова, завдяки яким досягається перлокутивний ефект. Багато дієслів, що супроводжують пряму мову, мають у своєму значенні оцінний елемент та вживаються для досягнення стилістичного ефекту гіперболізації, з метою переконати читача. У статті підтверджено, що дієслово, яке супроводжує пряму мову, уживається переважно в теперішньому часі, подає найчастіше минулі події як об’єктивно реальні з погляду суб’єкта мовлення. Другою часовою формою за частотністю вживання є passé composé. Автор статті вважає, що вживання imparfait є одним зі стилістичних прийомів надання авторської оцінки. Під впливом екстралінгвістичних чинників imparfait зумовлює різну темпоральну семантику висловлювання. Futur simple уживається у значенні минулого часу, означає майбутні події в момент висловлювання, які стали на цей час минулими. Plus-que-parfait виконує функцію імпліцитного минулого часу, позначає закінчену дію на тлі теперішнього часу у прямій мові.

scholarly journals Recasts versus clarification requests: The relevance of linguistic target, proficiency, and communicative ability

2020 ◽  
Vol 0 (0) ◽  
Author(s):  
Nadia Mifka-Profozic
Keyword(s):  
Foreign Language ◽  
Language Proficiency ◽  
Corrective Feedback ◽  
Communicative Ability ◽  
Proficiency Level ◽  
Language Classroom ◽  
Linguistic Structures ◽  
Grammatical Structures ◽  
Communicative Skill ◽  
Passe Compose

AbstractThis paper compares the effects of recasts and clarification requests as two implicit types of corrective feedback (CF) on learning two linguistic structures denoting past aspectual distinction in French, the passé composé and the imparfait. The participants in this classroom-based study are 52 high-school learners of French FL at a pre-intermediate level of proficiency (level B1 of CEFR). A distinctive feature of this study is the use of focused, context constrained communicative tasks in both treatment and tests. The paper specifically highlights the advantages of feedback using recasts for the acquisition of morpho-syntactically complex grammatical structures such as is the French passé composé. The study points to the participants’ communicative ability as an essential aspect of language proficiency, which seems to be crucial to bringing about the benefits of recasts. Oral communicative skill in a foreign language classroom is seen as a prerequisite for an appropriate interpretation and recognition of the corrective nature of recasts.

La genèse du passé composé : une interprétation générative d'un changement de valence

2003 ◽  
Vol 4 (1) ◽  
pp. 139
Author(s):  
Jürgen Rolshoven ◽  
Eva Remberger ◽  
Jean-Yves Lalande
Keyword(s):  
Passe Compose

Le système verbal malgache

2021 ◽  
pp. 99-116
Author(s):  
Louise OUVRARD ANDRIANTSOA
Keyword(s):  
Passe Compose

Quelle(s) image(s) tout locuteur francophone associe-t-il à la conjugaison ? Sans doute celle de ses souvenirs d’écolier où il lui a fallu apprendre par cœur des tables de conjugaison de verbes réguliers ou irréguliers, des terminaisons, ainsi qu’une terminologie spécifique, notamment celle du nom des temps : le futur antérieur, le passé composé, le présent de l’indicatif, etc. Imprégnés de cette expérience, les étudiants francophones de malgache ressentent donc bien souvent une forme de soulagement lorsque, dans les premières étapes de leur apprentissage, ils découvrent certains principes du système verbal de cette langue.

L’imparfait dans le langage de l’enfant

2018 ◽  
Vol 9 (2) ◽  
pp. 183-225
Author(s):  
Christophe Parisse ◽  
Sophie de Pontonx ◽  
Aliyah Morgenstern
Keyword(s):  
Passe Compose

Résumé Pour faire référence à des événements passés ou futurs, l’enfant doit parler d’objets et de situations qui ne sont ni visibles ni audibles, mais mémorisées, imaginaires, ou désirées. L’imparfait est l’un des temps grammaticaux qui permet d’exprimer cette « déconnexion » avec l’ici et maintenant. Notre étude repose sur un suivi longitudinal de deux enfants en situation d’interactions familiales spontanées qui permet d’analyser l’usage des formes de l’imparfait par rapport au présent et au passé composé, en lien avec la déconnexion, l’aspect lexical des verbes utilisés, les situations d’emplois à la fois chez les enfants et les adultes du corpus. Les résultats de nos analyses montrent que les productions d’imparfait de l’enfant sont tardives mais qu’elles se révèlent fortement liées à la déconnexion et aux verbes d’état. Ceci différencie l’imparfait des autres temps analysés. Son usage serait la marque d’une nouvelle étape dans le développement langagier et cognitif de l’enfant.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document