ЦІННІСНИЙ РЯД ХУДОЖНЬОГО ЖИТТЯ КРАЇНИ : РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР

Розглядаються форми організації культурного життя в Західному Поліссі в умовах виходу України з епідеміологічної ситуації, виявляються провідні тенденції, найбільш помітні в цій практиці, характерними з яких є зміна формату проведених заходів, перенесення їх на повітряний простір, акцентування уваги на місцевому сегменті, введенні до культурного обігу творчості призабутих регіональних постатей, чия творчість залишила помітний слід у житті інших країн, поглибленні освітньої компоненти у самих виконавців, широких міжкультурних контактах, що допомагає українським митцям успадковувати інокультурний досвід та легше адаптуватися до загальносвітових культурних тенденцій.

ДІЯЛЬНІСТЬ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВИХ ЦЕНТРІВ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ФОРМ ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ

Обґрунтовано необхідність дослідження способу проведення культурно-дозвіллєвої діяльності молоді в сучасних умовах. Здійснено дослідження структури дозвілля студентської молоді за результатами анкетного опитування з врахуванням регіональності. Проведено порівняльний аналіз результатів анкетування з даними попередніх років. Виокремлено превалюючі форми відпочинку. При цьому визначено особливості дозвілля в сучасних умовах, яким надає перевагу молодь. Досліджено питання участі молоді в громадській діяльності та обґрунтовано впровадження практик волонтерства. За результатами анкетування сформовано пропозиції щодо подальшого розвитку та удосконалення діяльності центрів культурно-дозвіллєвої діяльності через призму оновлення спектру послуг відповідно до сучасних запитів молоді.

ГЕНЕРАТИВНА РОЛЬ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ СТВОРЕННЯ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ

Здійснюється культурологічний аналіз архітектурних артефактів первісного мистецтва, досліджується роль техніки та технології у процесі культурного становлення людства. У результаті огляду факторів зародження архітектурних форм та принципів застосування будівничих технологій у процесі створення монументальних споруд виявлено риси наслідування виробничих технологій під впливом постійного процесу естетизації. На прикладі відомих культурних пам’яток людства автор доводить, що логіка застосування техніки стає вирішальним фактором історичного прогресу художньої творчості людини.

ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА У ДИСКУРСІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ (з досвіду роботи ЦБС м. Маріуполя)

На прикладі Централізованої бібліотечної системи м. Маріуполя аналізується проблема ефективного функціонування публічних бібліотек у сучасному глобалізованому інформаційному середовищі з використанням українського та міжнародного досвіду бібліотечно-інформаційного обслуговування. Встановлено, що основним інструментом досягнення позитивних результатів є надання бібліотеками рівного доступу всім верствам населення регіону до інформації, знань, історичної та культурної спадщини, формування сучасної системи бібліотечно-інформаційних ресурсів, сприяння розвитку інформаційної культури користувачів.

КОЛІЗІЇ ГУМАНІСТИЧНИХ ІДЕЙ В ДИСКУРСІ НЕКЛАСИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Стаття присвячена одній з найбільш проблемних і неопрацьованих тем в сучасній гуманістиці – темі співвідношення трьох типів гуманізму: класичного гуманізму, постгуманізму і трансгуманізму. Криза гуманістичних ідей, спричинена історичними подіями XX ст., та, як наслідок, стрімким технологічним прогресом, сформувала нові філософські та культурологічні вектори пізнання людини і її природи. Трансгуманізм та постгуманізм претендують стати орієнтиром у розумінні людського в постіндустріальному суспільстві, тому важливо виокремити їхній взаємозв’язок із класичним гуманізмом, оскільки це допоможе зрозуміти сучасний ціннісний вектор: орієнтацією на людину в її природній та екзистенційній єдності або ж прагненням докорінної трансформації, переступанням через людську природу, культуру і зрощенню індивіда з техносферою.

ВІДЧУЖЕННЯ ЯК ТРАНСГРЕСІЯ БАЖАННЯ У БРЕНД : КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОАНАЛІТИЧНІ ВИМІРИ

Стаття присвячена переосмисленню краху цінностей у культурній самосвідомості сучасної молоді. Метою статті є культурологічне тлумачення стану відчуження на базі структурного психоаналізу. Методологію дослідження складає синтез cultural studies та лаканізму. Головними методами постають деконструкація та герменевтична інтерпретація. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що відчуження тлумачиться не як вакуум, а як трангресія – прорив крізь табу (Символічне) та примноження в геометричній прогресії бажання (Реального), яке перетворюється на товарний знак (бренд). Наукова новизна роботи полягає в радикальній трансформації концепту відчуження, яке тлумачиться не як втрата суб'єктності, а як жах індивіда перед зустріччю з нею.

СОЦІОКУЛЬТУРНЕ ЗНАЧЕННЯ ІМІДЖУ ТА ОБРАЗУ ШОУМЕНА

Проаналізовано окремі аспекти іміджу та образу сучасного шоумена та їх значення в контексті соціокультурних трансформацій та посилення ролі постаті публічної особи. Наголошується, що імідж і образ шоумена часто задають тон у суспільних поглядах, ідеології, зміщуючи традиційне сприйняття образу людини, її якостей та тілесності почасти до більш простого і, одночасно, більш яскравого, розкутого не лише в культурній і мистецькій сфері, а й в усьому суспільному просторі.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ВОЛИНІ В СТРУКТУРІ КУЛЬТУРНОГО І ЗЕЛЕНОГО / ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ ТА CТВОРЕННІ ПРИВАБЛИВОГО ІМІДЖУ РЕГІОНУ

Висвітлюється значення різноманітних об’єктів культурної спадщини Волині (історичних, архітектурних, археологічних, природних та ін.) для розвитку культурного і зеленого / екологічного туризму, їх ролі в підвищенні туристичної привабливості і соціально-економічному розвитку регіону (створення робочих місць, відродження сіл, розвиток сільської інфраструктури). Увага акцентується на малодосліджених об’єктах культурної спадщини, не включених до туристичних маршрутів. Розглядається концепція туристичних «магнітів» Волині з точки зору включеності до них інших цікавих у туристичному плані об’єктів. Наголошується на необхідності вивчення культурної спадщини населених пунктів Волині із залученням до цієї справи широкого кола пошуковців на місцях. Відзначається можливість формування нових туристичних маршрутів.

НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ В СУЧАСНІЙ ЕСТРАДНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНИ

Досліджено стратегії розвитку сучасної естрадної культури України. Одним із шляхів створення самобутнього та конкурентоспроможного культурного продукту є звернення до народного інструментарію, що сприяє розширенню глядацької аудиторії. Попри панування глобалізаційних тенденцій у сучасній естрадній культурі, унаочнюється потреба у збереженні культурної ідентичності. Ця настанова постмодерного часу реалізується у принципі транскультурації як шляху взаємодії етнічних культур. Зовнішніми чинниками просування культурного продукту в сфері шоу-бізнесу є іміджеві-технології та рекламні кампанії, здійснювані у веб-просторі. Серед внутрішніх чинників, що сприяють популяризації естрадної культури, варто виокремити використання народного інструментарію. На прикладі виступів естрадних українських виконавиць та колективів на пісенному конкурсі Євробачення, проілюстровано ефективність та доцільність їх звернення до народних інструментів.

ПОДІЄВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ЕЛЕМЕНТ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ТЕРИТОРІЙ

Доведено, що головна мета формування іміджу території зводиться до того, що таким чином створюється позитивний образ території, гарантується його суспільне визнання. Розглянуто основі завдання формування позитивного іміджу територій та наведено основні функції, які виконує імідж територіальної одиниці. Охарактеризовано структуру та етапи формування іміджу території. Виділено фактори, що забезпечують підтримку місцевого економічного розвитку і залучення інвестицій при проведенні іміджевих заходів. Охарактеризовано класифікацію івент-заходів за принципом цільової аудиторії або орієнтації на об’єкт впливу. Запропоновано Міністерству культури та інформаційної політики, а також у подальшому місцевим органам влади та територіальним інституціям, що діють у сфері культури, напрями формування позитивного іміджу територій шляхом використання подієвого менеджменту.