БРЕНД ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЯК ПОКАЗНИК ЙОГО КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ РЕГІОНУ

Акцентовано увагу на актуальності брендової проблематики, яка зумовлена глобалізаційними процесами розвитку світового співтовариства та інноваційним характером розвитку системи освіти. Сучасний заклад загальної середньої освіти виступає органічною компонентою цього багатогранного і цілісного процесу, що зумовлено нормативними вимогами статуту та технологічністю освітньої діяльності. Процес формування бренду закладу освіти включає різноманітні ефективні прийоми та інноваційні технології, які входять до добре продуманої і чітко спланованої системи стратегічного розвитку закладу загальної середньої освіти, сприяють формуванню та підтримці його позитивного іміджу. Увиразнюється освітній контент поняття “брендинг” як розроблена й апробована в сучасному освітньому просторі технологія, яка характеризується як добре знаною й поширеною технологією створення успіху діяльності закладу освіти. Інноваційна школа як освітній бренд повинна бути конкурентоздатною на ринку освітніх послуг регіону, здійснювати певний вплив на свідомість споживачів / здобувачів освітніх послуг, що сприятиме поміркованому й усвідомленому вибору інноваційного “брендового” закладу освіти.

ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ЛОГІЧНИХ БЛОКІВ З. ДЬЄНЕША

Стаття присвячена питанню розвитку елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку. Показано, як впливає використання дидактичного матеріалу – блоків З. Дьєнеша на математичний розвиток дітей дошкільного віку, їх самостійність і творчість. Одним із освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти є “Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі”, який передбачає формування сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької компетентності дитини. У зв’язку з цим у статті описуються педагогічні умови формування елементарних математичних уявлень дітей дошкільного віку. До змісту статті включено опис результатів дослідження, спрямованого на реалізацію зазначених педагогічних умов з використанням блоків З. Дьєнеша, показано, що цілеспрямоване і організоване використання різноманітних дидактичних засобів педагогами закладів дошкільної освіти впливає не тільки на математичний розвиток дітей дошкільного віку, а й на їх розумовий розвиток загалом.

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ГРУПІ ПОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Стаття присвячена розгляду методичних аспектів оздоровчої діяльності вчителя початкових класів у групі подовженого дня. З’ясовано, що проблемі організації оздоровчої діяльності майбутнього вчителя початкової школи в групі подовженого дня сучасні науковці та педагоги-практики надають важливого значення. Це пов’язано з необхідністю виховання здорового покоління, яке свідомо ставиться як до свого так і здоров’я навколишніх, формування у молодших школярів здоров’язбережувальної компетентності і на уроках, і в позаурочний час, що є змістом найважливіших завдань в умовах Нової української школи.

ОБ’ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

У статті визначено педагогічні умови, що сприяють ефективності процесу формування інформаційної компетентності майбутніх учителів початкової школи, а саме: створення у закладі вищої освіти інформаційно-педагогічного середовища, спрямованого на формування інформаційної компетентності майбутніх учителів початкової школи; активна участь їх у професійній діяльності з метою формування позитивної мотивації та методичного досвіду раціонального використання інформаційних технологій у професійно-методичній діяльності. Удосконалення змісту, форм, методів і прийомів, педагогічного та методичного забезпечення освітнього процесу у закладі вищої освіти, з метою формування інформаційної компетентності майбутніх учителів початкової школи.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ІДЕЇ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ ДОШКИ PADLET НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

У статті подано основні поняття: урок математики НУШ, інтерактивна дошка, онлайн дошка, інтерактивна дошка Padlet, хмарні технології. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід застосування інтерактивних дошок у початковій школі на уроках математики; наведено алгоритм застосування онлайндошки Padlet на уроках математики та обґрунтовується необхідність використання нових підходів у процесі навчання математики в початковій школі. Відображено практичні аспекти застосування онлайндошки Padlet на уроках математики в початковій школі, а саме: наведено фрагмент уроку математики в початковій школі за допомогою онлайн дошки Padlet.

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС У ЛЬВІВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ ІНСТИТУТІ (1944–1953): ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЗМІСТОВІ АСПЕКТИ

У статті представлено результати дослідження організаційних і змістових аспектів освітньої діяльності Львівського державного педагогічного інституту (далі – ЛДПІ) у 1944–1953 рр. Під час дослідження застосовувалися наукові методи: історико-гентичний, проблемно-хронологічний, історико-типологічний, історико-системний, аналізу й синтезу. Проаналізовано такі аспекти організації освітнього процесу в ЛДПІ: графіки і змістові особливості навчання, студентська самостійна робота, педагогічна практика, виховання студентів. В інституті готували вчителів мови і літератури (української та російської), історії, фізики, математики, природничих дисциплін. Встановлено, що графіки навчального процесу, починаючи з 1944–1945 н.р. переважно не виконувалися. Значною проблемою до кінця 1940-х рр. в роботі всіх факультетів інститут була повна або часткова відсутність нових програм навчальних дисциплін, недостатнє забезпечення підручниками.

РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНО-МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ВИМІРІ НОВІТНЬОГО ЕТАПУ РОЗБУДОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ

У статті проаналізовано поняття “національно-мовна особистість”, визначено основні його складники; розкрито умови розвитку національно-мовної особистості учня початкової школи; розглянуто ключові завдання, які висвітлені в основних документах про школу та мовну освіту щодо виховання учня як патріота й громадянина; проаналізовано підручниковий фонд з української мови (навчання грамоти, у першому класі); обґрунтовано концептуальні засади розвитку національно-мовної особистості учня початкової школи (авторську програму); окреслено напрями її реалізації за умов розвитку Нової української школи.

ПРОБЛЕМА ПОСЛІДОВНОСТІ ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМУВАННЯ

У статті, розглядаючи проблему послідовності вивчення програмування, запропоновано MIT App Inventor як перехідну ланку між вивченням Scratch та мов програмування високого рівня (на сьогодні це програмне середовище практично не вивчається в Україні, хоча деякі спеціалізовані школи вже звернули на нього увагу). При переході до вивчення мов програмування високого рівня після блокового програмування запропоновано використовувати ігровий підхід до розробки програм, що забезпечить послідовність навчання та взаємозв’язок із вивченим раніше матеріалом.

ПОЛІЛІНГВАЛЬНЕ І ПОЛІКУЛЬТУРНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО ЗВО ЯК УМОВА ВИХОВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ

У статті досліджуються питання, присвячені вивченню полікультурності / мультикультурності та полілінгвальності як в Україні, так і у цілому світі. Відзначається проблематика поєднання лінгвістичної, психологічної та педагогічної складових щодо висвітлення понять “середовище”, “освітнє середовище”, “полілінгвальне середовище” та “полі / багатокультурне середовище” як нерозривне ціле. З цієї точки зору, розуміння “полілінгвального освітнього середовища” та “полі- / мультикультурного освітнього середовища” в їхній комбінаційній складності може слугувати хорошим ґрунтом для встановлення підвищених стандартів і цінностей вищої освіти у світлі міжкультурної комунікації, розширення педагогічних кругозорів у вищій школі, особливо коли мова йде про викладання іноземної мови та навчання / вивчення мов для спеціальних цілей (фахових мов, мов за професійним спрямуванням), зокрема, у багатонаціональних класах у вищій школі.

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В АВСТРІЇ ТА БЕЛЬГІЇ: ЗАКОНОДАВЧИЙ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТИ

У статті окреслено особливості законодавчої бази та організаційного забезпечення інклюзивної освіти в Австрії і Бельгії. Встановлено, що навчальна діяльність, інтелектуальний та соціальний розвиток дитини з особливими освітніми потребами приносить найкращі результати за умови забезпечення єдності законодавчої та організаційно-методичної основ. З’ясовано, що метою інклюзивної освіти у цих країнах є розвиток та виховання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальних масових шкіл, а першочерговим завданням діяльності інклюзивних освітніх закладів – удосконалення навчально-виховного середовища освітньої установи з урахуванням можливостей дітей з особливими освітніми потребами, що забезпечить створення сприятливого освітнього середовища для всіх учнів.