Кліматичний сигнал у регіональній деревно-кільцевій хронології дуба звичайного (Quercus robur L.) Лівобережного Лісостепу

Наведено результати дендрокліматичних досліджень дуба звичайного (Quercus robur L.) у насадженнях Лівобережного Лісостепу України. Створено регіональну дендрохронологічну серію дуба, яка базується на чотирьох локальних хронологіях, що складаються із 60 індивідуальних дендрохронологічних серій. Виявлено реперні від’ємні роки (1962, 1969, 1972–1973, 1975, 1984, 1993, 1999, 2002, 2009, 2012 та 2016), які зумовлені холодними або, навпаки, надзвичайно теплими зимами, а також посухами впродовж вегетаційного періоду та високими ранньовесняними температурами. Значущі від’ємні кореляції між липневими температурами та індексами радіального приросту свідчать про посилення негативного впливу потепління на приріст. Упродовж 1989–2017 рр. чутливість дуба до впливу температур збільшилася проти 1960–1988 рр., однак в останні декілька років негативний вплив температур упродовж вегетаційного періоду на формування шарів річної деревини став дещо слабшим, що може свідчити про адаптацію дубових насаджень до потепління на цьому етапі. Ключові слова: радіальний приріст дуба звичайного, дендрокліматичний аналіз, негативні реперні роки, клімат.

Особливості росту та стану потомств плюсових і кращих дерев Quercus robur L. тростянецького походження

Проаналізовано результати порівняння інтенсивності росту, якості та стану 62-річних потомств плюсових і кращих дерев дуба звичайного тростянецького походження в умовах Харківської та Сумської областей. Більша кількість опадів і, відповідно, кращі умови зволоження Сумської області позитивно вплинули на ріст потомств плюсових дерев у ДП «Тростянецьке ЛГ». Показники висот були більшими в середньому на 22,9 %, а діаметрів – на 36,1 %. За попередніми розрахунками у разі зменшення кількості опадів за вегетаційний період на 10 мм середня висота дуба зменшилася на 2,6 %, середній діаметр – на 4,1 %, а об’єм середнього дерева – на 15,7 %. За результатами комплексного оцінювання у випробних культурах на території ДП «Харківська ЛНДС» виділено чотири перспективні варіанти (Тр-2, Тр-6, Тр-13, Тр-18), а в ДП «Тростянецьке ЛГ» – п’ять (Тр-2, Тр-3, Тр-6, Тр-11, Тр-13). Материнські дерева кращих варіантів рекомендовані для вегетативного розмноження та створення клонових насінних плантацій ІІ рівня у відповідних областях. Ключові слова: дуб звичайний, випробні культури, селекційна категорія, комплексне оцінювання.

Ранні наслідки впливу лісової пожежі на різноманітність грибних угруповань соснових лісів Лівобережної України з особливим акцентом на мікоризних грибах

Forest fires constitute widespread and potentially destructive disturbances in forest ecosystems, particularly negative impact on soil mycorrhizal fungi which are major players of the belowground plant. This study investigated the short-term effects of wildfire on fungal communities in Left-Bank Ukraine with special emphasis on mycorrhizal fungi. During the fourteen months after autumn wildfire, fruiting bodies found in the plots were identified, and their mycological richness, diversity and production in both burned and unburnt areas were measured. Total fungal diversity decreased in burned plots, where fungal richness and diversity of mycorrhizal species were significantly lower. Our results also confirmed the data on a rather destructive influence of post-fire forest management on fungal diversity. Only three mycorrhizal fungi associated with Pinus sylvestris L. were common to both sites while pyrophilic species were in close association with burned sites. 3 Figs., 1 Table, 31 Refs. Key words: mycorrhiza, pine plantation, post-fire erosion, wildfire.

Динаміка рівня ґрунтових вод у дубових насадженнях лісоаграрного стаціонару ДП «Маріупольська лісова науково-дослідна станція»

Проведено аналіз динаміки рівня ґрунтових вод (РГВ) у межах водозбору лісоаграрного стаціонару ДП «Маріупольська лісова науково-дослідна станція» Волноваського району Донецької області на п’яти стаціонарних свердловинах за період із січня 2000 р. до серпня 2014 р. та з жовтня до грудня 2020 р. На вододілі ґрунтові води залягають найглибше та мають найменшу амплітуду коливання рівня, у балці – найближче до поверхні. Сезонні коливання рівня ґрунтових вод характеризуються поступово-прогресивним підняттям рівня з лютого до червня-серпня та його максимальним значенням у період активної вегетації деревно-чагарникової рослинності. Визначено циклічність у ритмі коливання РГВ та тенденції до його зниження. Виявлено тісний кореляційний зв’язок між РГВ та середньою за період місячною температурою повітря, зв’язок середньої сили – між РГВ та кількістю опадів у попередній рік. Зниження РГВ загострює прояви патологічного всихання лісів у регіоні. Ключові слова: амплітуда коливання рівня грунтових вод, метеорологічні чинники, водозбір, лісова гідрологія.

Стан осередків масового розмноження короїда Ips typographus (L.) у різних регіонах України

Короїд-типограф (Ips typographus) один із небезпечних видів стовбурових комах хвойних насаджень. Для визначення стану осередків масового розмноження короїда порівнювали основні параметри його популяцій із різних ялинових насаджень Львівської області (Зелем’янське та Гребенівське лісництва) та Ботанічного саду міста Харків. Визначали щільність поселень, довжину маточного ходу, енергію розмноження, продукцію та виживання. Різниця між параметрами популяцій короїда-типографа не була статистично значущою. Частка льотних отворів типографа була значно більшою у зразках із Зелем’янського та Гребенівського лісництв і становила 78,3 та 62,2 % відповідно від усіх видів стовбурових комах. У зразках із Ботанічного саду м. Харків за щільністю льотних отворів переважали короїди: Pityogenes sp. і Crypturgus sp. Аналіз отриманих даних свідчить, що всі досліджені осередки масового розмноження типографа перебувають у фазі кризи, або розсіювання. Ключові слова: короїд-типограф, ялина, популяційні показники.

Аналіз горимості лісів України як передумова лісопожежного районування

В останні десятиліття у світі все частіше виникають особливо великі лісові пожежі, які завдають значних екологічних, соціальних та економічних збитків. Одним із способів зменшити ризик виникнення таких пожеж є ефективне забезпечення науково обґрунтованих обсягів заходів щодо протипожежної профілактики, яке має ґрунтуватися на оцінюванні пожежних ризиків та виявленні найуразливіших територій. У роботі оцінено щільність та горимість лісів України у регіональному аспекті. Визначено просторові та часові особливості лісових і ландшафтних пожеж, режимів пожеж і зв’язок цих показників із низкою соціально-економічних, кліматичних і природних чинників. Запропоновано розширення створеної колекції тематичних шарів, сумісних із GIS системами, які побудовані з використанням основних топографічних, кліматичних, природних і соціально-економічних змінних, що впливають на пожежну небезпеку на рівні лісів і природних ландшафтів. Отримані дані буде використано для розбудови лісопожежного районування України. Ключові слова: щільність лісових пожеж, пожежні ризики, соснові ліси, пожежна небезпека.

Мінливість і взаємозв’язки морфолого- анатомічних показників хвої сосни звичайної в умовах свіжого субору

Метою дослідження був пошук маркерних ознак, які ідентифікують дерева, та взаємозв’язків морфолого-анатомічних показників хвої дерев сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на основі вивчення мінливості ознак у насадженні ДП «Тростянецьке лісове господарство» Сумської області. Гілки з хвоєю заготовлено із середньої частини крони 31 дерева в умовах свіжого субору. Визначення зв’язків між показниками здійснено кореляційним, графічним і регресійним методами аналізу. Виявлено, що амплітуда варіювання довжини дворічної хвої була на 18 % більшою, ніж однорічної. Коефіцієнти варіації більшості морфолого-анатомічних показників дерев відповідають низькому та середньому рівням ендогенної мінливості, підвищеним рівень мінливості є лише для показника відстані між провідними пучками в центральному циліндрі. До морфолого-анатомічних ознак хвої, які диференціюють дерева, належать: довжина хвої, площу її поперечного перерізу, ширина хвої, ширина центрального циліндра та кількість смоляних каналів. Зроблено припущення про можливість використання маркером мікропопуляційного рівня співвідношення індексу форми центрального циліндра та індексу форми поперечного перерізу хвої. Ключові слова: Pinus sylvestris L., параметри хвої, пагони, центральний циліндр, маркерні ознаки, смоляні канали.

Особливості сортовипробування сосни звичайної на стійкість до кореневої губки у лісостеповій частині Харківської області

Висвітлено результати обстеження потомств клонових насінних плантацій (КНП) сосни звичайної – кандидатів у сорти-популяції синтетичні та їхніх регіональних контрольних варіантів (Харківська, Київська, Волинська області), які випробовують у ДП «Гутянське ЛГ» Харківської області. У всіх варіантах визначено таксаційні показники дерев, селекційну категорію, стан та особливості радіального приросту. Проаналізовано особливості накопичення шарів пізньої та ранньої деревини та визначено їхні частки у радіальному прирості. Як критерій, що характеризує стійкість дерев до кореневої губки, запропоновано використати частку пізньої деревини в радіальному прирості. Перспективність використання насіння з КНП, потомства яких випробовують на ділянці, у локальних умовах вирощування, оцінювали за висотою, діаметром, селекційною категорією, станом і часткою пізньої деревини у річному прирості. Перспективними для вирощування у Лісостеповій частині Харківської області виявилися кандидати у сорти-популяції ‘Київський-3’, ‘Прихилківський-1’, ‘Прихилківський-2’. Ефективність використання частки пізньої деревини як маркерної ознаки стійкості потребує подальшого підтвердження. Ключові слова: Pinus sylvestrys L., Heterobasidion annosum s. l., кандидати у сорти-популяції, селекційні ознаки, комплексне оцінювання, радіальний приріст, потомства КНП.

Лісотипологічна характеристика насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області

За матеріалами повидільних баз даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 2000, 2006, 2010 і 2017 рр. проведено аналіз лісорослинних умов, породного складу, походження, вікової структури, росту та розвитку лісових насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області. Загальна площа рекреаційних лісів станом на 2017 р. становила 631,3 га. Штучно створено 579,4 га, або 91,6 % насаджень. За площею сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) займає 47,3 %, робінія звичайна – 21,7 %, дуб звичайний (Quercus robur L.) – 11,6 %, клен ясенелистий (Acer negundo L.) – 7,2 %, береза повисла (Betula pendula Roth.) – 4,3 %, сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don ) – 3,3 %. Загальний середній розрахунковий клас бонітету масиву І,6, у насадженнях сосни звичайної – І,4, дуба звичайного – І,3, робінії звичайної – І,0. На ґрунтосумішах із участю лесоподібних суглинків формуються суборові, сугрудові та грудові лісорослинні умови – 3,2; 82,7 та 14,2 % відповідно станом на 2017 р. Свіжі гігротопи займають 97,4 % у лісових масивах, що загалом узгоджується із лісотипологічною класифікацією лісів України. Ключові слова: лісова рекультивація, відвали, кар’єри, лісові культури, сосна звичайна, лісорослинні умови, таксаційні показники.

Застосування моделі Патерсона для оцінювання впливу зміни клімату на потенційну продуктивність лісів України

В умовах зміни клімату важливо отримати достовірний прогноз стану та продуктивності лісів на середньострокову та довгострокову перспективу. Наведено результати моделювання потенційної продуктивності лісів (PP) із використанням моделі (індексу) Патерсона (CVP) у базовому, сучасному кліматі та майбутніх кліматичних умовах за сценаріями RCP 4.5 та RCP 8.5 у ХХІ сторіччі в Україні з урахуванням лісогосподарського районування за С. А. Генсіруком. Результати моделювання проаналізовано за допомогою кореляційного аналізу отриманих значень та шляхом зіставлення з фактичною продуктивністю головних лісоутворювальних порід (дуба звичайного, сосни звичайної, ялини європейської, бука лісового, вільхи чорної та берези повислої) за середнім бонітетом і середньою зміною запасу. Виявлено значущу лінійну кореляцію обох показників для більшості порід (крім вільхи чорної та ялини європейської) з показником потенційної продуктивності за Патерсоном. Використання моделі Патерсона в умовах зміни кліматичних показників дає змогу прогнозувати динаміку потенційної продуктивності лісів в Україні у разі зміни клімату на рівні природних зон і лісогосподарських областей, проте для отримання точніших прогнозів необхідно враховувати типологічні, едафічні та морфометричні особливості лісових ділянок і вплив на лісостани біотичних чинників, зокрема шкідників та хвороб лісу. Ключові слова: проєкт EURO-CORDEX, сценарій RCP 4.5, сценарій RCP 8.5, модель CVP, середня зміна запасу, бонітет, головні лісоутворювальні породи.