scholarly journals Лісотипологічна характеристика насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області

2021 ◽  
pp. 51-61
Author(s):  
P. B. Tarnopilsky ◽  
I. V. Zhadan
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth

За матеріалами повидільних баз даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 2000, 2006, 2010 і 2017 рр. проведено аналіз лісорослинних умов, породного складу, походження, вікової структури, росту та розвитку лісових насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області. Загальна площа рекреаційних лісів станом на 2017 р. становила 631,3 га. Штучно створено 579,4 га, або 91,6 % насаджень. За площею сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) займає 47,3 %, робінія звичайна  – 21,7 %, дуб звичайний (Quercus robur L.) – 11,6 %, клен ясенелистий (Acer negundo L.) – 7,2 %, береза повисла (Betula pendula Roth.) – 4,3 %, сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don ) – 3,3 %. Загальний середній розрахунковий клас бонітету масиву І,6, у насадженнях сосни звичайної – І,4, дуба звичайного – І,3, робінії звичайної – І,0. На ґрунтосумішах із участю лесоподібних суглинків формуються суборові, сугрудові та грудові лісорослинні умови – 3,2; 82,7 та 14,2 % відповідно станом на 2017 р. Свіжі гігротопи займають 97,4 % у лісових масивах, що загалом узгоджується із лісотипологічною класифікацією лісів України. Ключові слова: лісова рекультивація, відвали, кар’єри, лісові культури, сосна звичайна, лісорослинні умови, таксаційні показники.

scholarly journals Сучасний стан насаджень дендропарку "Володимирівський" ДП "Гутянське лісове господарство" та перспективи його розвитку

2020 ◽  
Vol 30 (4) ◽  
pp. 62-66
Author(s):  
О. І. Лялін ◽  
В. В. Бондаренко ◽  
С. І. Мусієнко ◽  
О. М. Тарнопільська ◽  
Л. І. Ткач ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Populus Tremula ◽  
Acer Platanoides ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth

Визначено сучасний стан, виявлено назрілі проблеми та встановлено пріоритети подальшого розвитку дендропарку "Володимирівський" державного підприємства "Гутянське лісове господарство". Проведено збір даних і впорядкування відомостей про досліджувану дендрологічну частину парку. На підставі аналізу дослідних даних визначено найважливіші цінності дендрологічної частини: природні, соціально-економічні, культурні, рекреаційні, естетичні, еколого-освітні; окреслено пріоритети щодо їх збереження, охорони та відтворення. Проаналізовано фактори впливу на цінності та функціональність дендрологічної частини лісового фонду із ранжуванням проблем. Виділено 21 просторовий складовий елемент. Територія дендропарку поділена на дві частини – заповідну (лісову прогулянкову) зону та зону регульованої рекреації, що умовно розділені модриновою алею, яка бере свій початок від центральної брами в північній частині парку і закінчується біля бесідки для відпочинку відвідувачів у південній частині. Підтверджено, що особливої природної цінності та неповторності парк набуває завдяки 12 дубам-велетням 100-річного віку, із середнім діаметром 56 см і середньою висотою 23,5 м, що утворили куртину площею 0,21 га. Проаналізовано стан панівної за площею породи Pinus sylvestris L. і встановлено, що насадження цієї рослини штучного походження 50-60-річного віку із чагарниковим підліском займає площу 0,28 га, а природні 8-12-річного віку – 3,35 га, що разом становить 3,63 га, або 51 % від площі дендропарку. Відзначено, що на площі 1,1 га сосна звичайна зростає із природним поновленням Betula pendula Roth., Populus tremula L., Acer platanoides, Acer negundo. З'ясовано, що серед зелених насаджень парку переважають деревостани ІІ класу віку, а переважаючою повнотою насаджень парку є повнота 1,0. За результатами оцінювання сучасного стану подано рекомендації щодо розвитку території дендропарку.

scholarly journals ФІТОТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЯКИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН

World Science ◽  
2019 ◽  
Vol 1 (3(43)) ◽  
pp. 40-45
Author(s):  
Мегалінська Г. П. ◽  
Пакірбаєва Л. В. ◽  
Білик Ж. І. ◽  
Даниленко Є. В. ◽  
Гатальська Є. О.
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Water Extract ◽  
Populus Tremula ◽  
Allelopathic Effect ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Phytotoxic Activity

The results of the study of phytotoxic effects of water extracts from Pinus sylvestris L., Betula pendula Roth, Quercus robur L., Picea abies (L.) Karst. P. excelsa Link, Carpinus betulus L., Robinia pseudoacacia L., Populus tremula L., Crataegus submollis L. are presented. For а comparison of the phytotoxic activity of the investigated plants was used to measure the change in the intensity of the mitotic division, depending on the concentration of aqueous extraction of plant material (tangent trend curve of cytostatic activity). According to this parameter, the following row of phytotoxic activity of wood species can be ordered: Populus tremula, Betula pendula, Robinia pseudoacacia, Carpinus betulus, Acer platanoides, Tilia cordata, Pinus sylvestris. Water extract Quercus robur and Picea abies have discovered a phyto-stimulating effect. The results of the study allow us to discuss the possibility of introducing the parameter of the phytotoxicity coefficient to determine the allelopathic effect in the tree-tree system.

scholarly journals POLLUTION OF “AKMENĖS CEMENTAS” VICINITY: ALKALIZING MICROELEMENTS IN SOIL, COMPOSITION OF VEGETATION SPECIES AND PROJECTION COVERAGE / ”AKMENĖS CEMENTO“ APLINKOS TARŠA. DIRVOŽEMĮ ŠARMINANTYS MIKROELEMENTAI, AUGALIJOS RŪŠIŲ Į VAIROVĖ IR PROJEKCINIS PADENGIMAS / ЗАГРЯЗНЕНИЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАВОДА «АКМЯНЕС ЦЕМЕНТАС»: ПОДЩЕЛАЧИВАЮЩИЕ МИКРОЭЛЕМЕНТЫ В ПОЧВЕ, ВИДОВОЙ СОСТАВ И ПРОЕКТНОЕ ПОКРЫТИЕ РАСТИТЕЛЬНОСТИ

2011 ◽  
Vol 19 (2) ◽  
pp. 130-139 ◽  
Author(s):  
Vida Stravinskienė
Keyword(s):  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Corylus Avellana ◽  
Pollution Source ◽  
Vaccinium Myrtillus ◽  
Hylocomium Splendens ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Corylus Avellana L ◽  
Vegetation Species ◽  
Vaccinium Myrtillus L

The article presents the results of the research pertaining to forest litter and the composition of peat topsoil microelements, as well as the composition and projection coverage of undergrowth, herbaceous and bryophyte species specific to the vicinity of the cement factory “Akmenes cementas” are presented. Increased amounts of strontium, barium, titanium, manganese, copper, chromium, nickel and boron in forest litter and the upper 10 cm peat layer (up to 6 km from the pollution source) were established. 53 plant species were observed. The greater part (75–81%) of them are vascular plants. It was indicated that the diversity of vegetation species at different distances (0.5–1.0, 3.0–3.5 and 5.5–6.0 km) from the pollution source varies. Species of broadleaved trees and shrubs (Quercus robur L., Betula pendula Roth., Frangula alnus Mill., Corylus avellana L.), resistant to the impact of alkaline dust, are more outspread near the pollution source. Nearby the pollution source (0.5–1.0 km), Campylium stellatum Lange and Campylium sommerfeltii Lange, were found. At the farthest distances from the plant, the typical for Myrtillo-oxalidosa site type moss Hylocomium splendens (Hedw.) Schimp., Rhytidiadelphus triquetrus (Hedw.) Warnst, and herbs Epilobium palustre L., Vaccinium myrtillus L., Moehringia trinervia (L.) Clairv. were observed. Total coverage of vegetation species varied from 35.5±1.9% at the closest to the pollution source distance to 19.6±2.1% at the 3.0–3.5 km distance. It is significantly (p;<;0.05) less in comparison to the control (51.9±2.2%). The greatest part (43–72%) of the coverage in different squares of the vegetation study consisted of herbs and undergrowth plants. Santrauka Pateikami miško paklotės ir durpinio dirvožemio mikroelementinės sudėties, trako augalų , žolių bei samanų rūšių į vairovės bei projekcinio padengimo ”Akmenės cemento“ aplinkoje tyrimų rezultatai. Nustatyta, kad dėl cemento dulkių nusėdimo miško paklotėje ir durpėse (iki 6 km atstumu nuo gamyklos) yra padidėjęs mikroelementų (stroncio, bario, titano, mangano ir nikelio, chromo, vario, boro) kiekis; dėl cemento dulkių ir pelenų emisijos dirvožemis šarmejo. šis procesas lėmė augalijos rūšių sudėties skirtumus 0,5–1,0, 3,0–3,5 ir 5,5–6,0 kilometrų atstumu nuo gamyklos. Aptiktos 53 augalų rūšys; daugumą (75–81%) jų sudaro induočiai augalai. Arčiausiai (0,5–1,0 km) gamyklos gausiau išplitę šarminėms dulkėms atsparūs Quercus robur L., Betula pendula Roth., Frangula alnus Mill., Corylus avellana L. bei kalcifilinės žolės Campylium stellatum(Hedw.) Lange et C.E.O. Jensen, Campylium sommerfeltii (Myrin) Lange. Toliau nuo gamyklos randamos durpiniam mėlyngiriui būdingos samanos Hylocomium splendens (Hedw.) Schimp. ir Rhytidiadelphus triquetrus (Hedw.) Warnst.; gausėja šiam miško tipui būdingų žolių rūšių : Epilobium palustre L., Vaccinium myrtillus L., Moehringia trinervia (L.) Clairv. Augalų rūšių projekcinis padengimas kinta nuo 35,5±1,9% (arčiausiai gamyklos) iki 19,6±2,2% 3,0–3,5 km atstumu nuo gamyklos, t. y.patikimai (p<0,05) mažiau už kontrolę (51,9±2,2%). Didžią ją dalį (43–72%) augalijos projekcinio padengimo sudaro žoliniai ir trako sumedėję augalai. Резюме Представлены результаты исследования состава микроэлементов в лесной подстилке и верхнем слое торфа, видового состава и проектного покрытия подлеска, трав и мхов в окружающей среде цементного завода «Акмянес цементас». Установлено увеличенное количество микроэлементов (стронция, бария, титана, марганца, свинца, хрома, никеля, бора) в лесной подстилке и верхнем (10 см) слое торфа на расстоянии до 6 км от завода. Обнаружено 53 вида растений, большую часть (75–81 %) которых составляют сосудистые растения. Разнообразие растительных видов на разном (0,5–1,0, 3,0–3,5 и 5,5–6,0 км) расстоянии от источника загрязнения меняется. Устойчивые к воздействию подщелачивающей пыли лиственные подлеска Corylus avellana L., Quercus robur L., Frangula alnus Mill., Betula pendula Roth распространены вблизи источника загрязнения. Там же найдены виды, характерные для более плодородных типов леса: Rubus idaeus L., Rubus caesius L., Cirsium oleraceum (L.) Scop, Poaceae травы. На более удаленном от завода расстоянии (5,5–6,0 км) найдены характерные для леса типа Myrtillo-oxalidosa мхи Hylocomium splendens (Hedw.) Schimp. и Rhytidiadelphus triquetrus(Hedw.) Warnst. Увеличено число видов трав, характерных для этого типа леса: Epilobium palustre L., Vaccinium myrtillus L., Moehringia trinervia (L.) Clairv. Среднее проектное покрытие наземной растительности меняется от 35,5±1,9 % (вблизи завода) до 19,6±2,2 % на расстоянии 3,0–3,5 км от завода. Это достоверно (р < 0,05) ниже контрольных данных. Большую часть (43–72 %) составляет покрытие травянистых растений и подлеска.

scholarly journals Polygon «Ural-carbon» (Severka)

2021 ◽  
pp. 4-14
Author(s):  
С.В. Залесов ◽  
В.В. Фомин ◽  
Е.П. Платонов ◽  
Г.А. Годовалов ◽  
К.А. Башегуров ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Southern Taiga ◽  
Average Density ◽  
Forest Stands ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Wide Range ◽  
Southern Taiga Subzone ◽  
Growing Conditions ◽  
Mature Stands

На основе баз данных лесорастительных материалов проанализированы таксационные показатели насаждений, произрастающих на территории карбонового научно-исследовательского по- лигона, расположенного в Уральском учебно-опытном лесхозе (УУОл) Уральского государственного лесотехнического университета (УГлТУ). Отмечается, что основными лесными формациями на поли- гоне являются сосняки и березняки. Доля насаждений с доминированием в составе древостоев других пород-лесообразователей невелика. Помимо сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) и березы повислой (Betula pendula Roth.), другие виды произрастают, как правило, в примеси с указанными. Среди дре- востоев преобладают среднеполнотные спелые и перестойные насаждения. большинство древостоев характеризуется относительно высокими классами бонитета. Насаждения, произрастающие на террито- рии полигона, относятся к 13 типам леса, что свидетельствует о разнообразии лесорастительных усло- вий. В целом можно отметить, что видовое разнообразие древесных пород и лесорастительных условий на карбоновом научно-исследовательском полигоне УУОл УГлТУ обеспечивает возможность изучения широкого спектра вопросов депонирования углерода лесными экосистемами в условиях подзоны южной тайги Урала. The taxation indicators of plantations growing on the territory of the carbonic research polygon located in the Ural educational experimental forest enterorize (UEEF) of the Ural State Forest Engineering University were analyzed on the base of the forestry materials database. It is noted that the main forest formations on the polygons are pine and birch forest stands. The share of stands with other species of forest formers dominating in composition of forest stands is small. In addition to scots pine (Pinus sylvestris L.) and silver birch (Betula pendula Roth.), other species usually grow in admixtures with the specified. Among the stands mature and over mature stands of average density prevails. Most of the stands are characterized by relatively high bonitet classes. Plantations growing on the territory of the polygon belong to 13 types of forest, which indicates a variety of forest growing conditions. In general, it can be noted that the species diversity of tree species and forest growing conditions at the carboniferous research sity (UEEF) provides an opportunity to study a wide range of problems of carbon deposing forest ecosystems in conditions of the Southern Taiga subzone in the Urals.

scholarly journals ВМІСТ МАКРОНУТРІЄНТІВ ТА ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ЛИСТКАХ ДЕРЕВ З ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ КРИВОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ (ЦЕНТРАЛЬНА УКРАЇНА)

2020 ◽  
Vol 5 ◽  
pp. 81-99
Author(s):  
Юлія В. Бєлик ◽  
Василь М. Савосько ◽  
Юрій В. Лихолат ◽  
Герман Хайльмейер ◽  
Іван П. Григорюк
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Актуальність досліджень була зумовлена необхідністю уточнення біогеохімічних характеристик деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях. Метою роботи було проведененя порівняльного аналізу вмісту макропоживних речовин (макронутріентів) та важких металів у листках дерев, що спонтанно поширені на девастованих землях Криворізького регіону. Дослідження проводилося на Петровському відвалі, центральна частина Криворізького залізорудного та металургійного регіону (Дніпропетровська область, Україна). Вміст макронутрієнтів (K, Ca, Mg, P та  S) і важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb та  Cd) у листках трьох видів дерев (клен ясенелистий  Acer negundo L., береза повисла Betula pendula Roth., робінія звичайна Robinia pseudoacacia  L.) були зібрані на девастованих землях. Встановлено, що вміст макроелементів (K, Ca, Mg, P, S) та важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Cd) в листках деревних видів рослин маніфестує важкі екологічні умови на девастованих землях Петровського відвалу. Дерева, які природно зростають на цьому відвалі, мають очевидну нестачу поживних речовин (особливо К і Р) та надлишок токсичних металів (особливо Fe, Mn та Zn). Беручи до уваги виявлені значення оптимальних концентрацій макронутрієнтів та виявлений вміст важких металів у листках, ми припускаємо, що клен ясенолистий та робінія звичайна сарана (в порівнянні з березою повислою) більш стійкі до геохімічних умови девастованих земель.  

scholarly journals Морфофункціональні особливості Pinus sylvestris L. у лісостанах борів Малого Полісся

2019 ◽  
pp. 11-21 ◽  
Author(s):  
Volodymyr Zaika ◽  
Anatoliy Rudenko
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Betula Pendula Roth

  Досліджували формування та морфофізіологічні особливості функціонування 27-145-річних соснових деревостанів природного насінного походження, які ростуть в сухих, свіжих, вологих, сирих і мокрих борах Малого Полісся. Встановлено, що Pinus sylvestris L. в борах Малого Полісся росте за V-І класами бонітету. Переважно тут формуються чисті соснові деревостани. Однак у складі близько половини деревостанів трапляється також Betula pendula Roth., частка якої коливається від поодиноких екземплярів до 10%. Вона характеризується істотним відставання за ростом від сосни, яке за висотою становить 22,1-78,9%, а за діаметром – 17,4-70,1%. Повнота деревостанів природного походження, не залежно від віку, коливається в межах 0,50-0,93. Найкращі умови для росту і функціонування P. sylvestris серед борових типів лісу складаються в свіжих і вологих борах. У цих умовах сосна характеризується найвищою продуктивністю. Вона формує хвою, яка за морфолого-анатомічними показниками та вмістом пластидних пігментів найбільшою мірою наближена до генетично-зумовленого рівня. В сирих борах виявлено істотне погіршення стану P. sylvestris, яке проявляється у зниженні інтенсивності росту дерев, зменшенні морфолого-анатомічних показників хвої та біосинтезу зелених і жовтих пігментів. Встановлено, що серед молодняків істотно вищими середньоденними показниками біоелектричних потенціалів характеризується сосна в сухих і свіжих борах. У середньовікових і пристиглих деревостанах виявлено істотне зниження біоелектричної активності сосни в сухих і свіжих борах та зростання – у вологих, сирих і мокрих. У молодняків, середньовікових і пристиглих деревостанів простежується достатньо чітке зростання показників імпедансу і зменшення поляризаційної ємності зі збільшенням вологості ґрунту. Найменш сприятливі умови для життєдіяльності P. sylvestris складаються в мокрому борі. Найбільш чутливими до зміни умов зволоження в борах виявились довжина, площа перетину і поверхні хвої, вміст хлорофілів і діелектричні показники.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document