Українськість літературознавчих досліджень професора Олексія Чичеріна

У статті говориться про українські літературознавчі зацікавлення професора, доктора філоло-гічних наук Олексія Чичеріна (1900–1989) у його окремих статтях, літературній критиці та наукових рецензіях. Метою статті є висвітлення важливіших епізодів прочитання та інтерпретації літературознавчої спадщини Івана Франка особливо щодо методології досліджень українського письменника та їхнього порівняльного аспекту. Дослідницька методика. У статті використовується системний підхід із застосуванням історико-літературознавчого, генетичного та порівняльного методів. На основі цих методів було з’ясовано прочитання О. Чичеріним творчості окремих французьких та російських письменників у критичних студіях Івана Франка, місце В. Шекспіра в українській літературі, новаторства Михайла Коцюбинського у жанрі «малої» прози. Результати. У дослідженні подано майже тридцятилітню історію зацікавлення ученого Франковим літературознавчим прочитанням творчості Е. Золя, Ф. Достоєв-ського, Г. Успенського зокрема у порівняльному аспекті, епізодичні згадки про видатніших представників класичної української літератури. Наукова новизна. Стаття є першою студією у вітчизняному літературознавстві про українськість у літературознавчій спадщині професора Олексія Чичеріна особливо там, де йдеться про творчість Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, входження в українську культуру драматургії В. Шекспіра і творчості К.-Е. Францоза. Практична вартість. Стаття може стати підґрунтям для глибшого прочитання наукової спадщини відомого ученого-літературознавця, пізнання методології його наукових пошуків.

The poetics of Vasyl Stefanyk’s story «Children’s Adventure»

Aim. The article analyses the means of using a new method of storytelling with elements of the poetics of behaviourism, which deeply showed the consequences and impact of the First World War on the lives of civilians in the sphere of hostilities. The heroes of the novel are little children who were running away from the soldiers and found themselves in the dark woods near a fatally wounded mother. The hero of the novel Vasilko, a boy of six or eight years, must fulfil the prayer of a dying mother and save his sister Nastya, who is very young and cannot even speak. The novelty of the author of the novel does not describe Vasylko’s inner emotions, but using the poetics of behaviourism, shows only the actions of the boy and his behaviour in these circumstances. The novel is devoid of emotional expressions, conveys the boy’s behaviour, his actions caused by external pathogens. The author with great force conveys his attitude to the war and its inhumane nature.

Володимир Серафимович Вахрушев (Від публікатора)

У статті, яка є післямовою до надрукованої вище в перекладі на українську мову методологічної статті російського літературознавця, доктора філологічних наук, професора В. С. Вахрушева (1932–2011) «Про метамову гуманітарної наукової думки», подано біографічні відомості про російського гуманітарія, дана стисла характеристика його методологічної та загальнокультурної позиції, охарактеризовано його ставлення до своєї і чужої культури та його погляди на завдання філологічної освіти, вказано на причини здійсненої публікації його неопублікованої раніше праці у перекладі на українську мову.

Архетип різдвяної казки в українській та хорватській інтерпретаціях

Стаття присвячена вивченню жанру різдвяної казки, «святочному оповіданню» на прикладі порівняльного аналізу окремих творів українських письменників Зої Вишгородської, Івана Керницького та класика хорватської дитячої літератури Нади Івелич. Метою цього дослідження є проаналізувати твори різдвяного циклу трьох самобутніх авторів, двох письменників української діяспори – Зої Вишгородської та Івана Керницького, а також хорватської дитячої письменниці Нади Івелич. Автори мають у своєму доробку однойменні твори із назвою «Різдвяна казка», дуже різні за змістом, але й, водночас, дуже близькі тематично. Дослідницька методика базується на залученні порівняльного, інтертекстуального, описового методів та методу аналізу. Результати. На основі зіставного аналізу творів українських письменників Зої Вишгородської та Івана Керницького, а також хорватської письменниці Нади Івелич вивчається та простежується розвиток жанру різдвяної казки (святочного оповідання) в українській та хорватській літературах минулого століття. Новизна дослідження. Авторка пропонує компаративну літературознавчу студію для вивчення жанру різдвяної казки (святочного оповідання) в українській та хорватській літературах. Практична вартість. Твори українських письменників та хорватської письменниці, класика дитячої літератури, можуть бути цікаві для вивчення в курсах університетських дисциплін – історії літератури, дитячої літератури. Порівняльний аспект вивчення цієї проблеми можна використовувати як ілюстративний матеріал для різних вибіркових курсів.

Дилогія Гіш Джен: як Мона Чанг стає Чанговіц

У статті розглянуто дилогію відомої американської письменниці китайського походження Гіш Джен, де вона на прикладі двох поколінь китайських іміґрантів простежує їхні складності на шляху до асиміляції в американському суспільстві, пов’язані з проблемами із самоідентифікацією і вибором життєвих пріоритетів. Метою статті є виявити відмінності у підходах представників двох поколінь до ціннісних орієнтацій та вплив і взаємопроникнення китайської й американської культур на формування гібридної особистості. Дослідницька методика. У статті використано системний підхід з опертям на культурно-історичний та біографічний методи. Результати. З’ясована своєрідність романів дилогії, в яких порушені важливі для іміґрантів проблеми самоідентифікації і вростання в ґрунт нової батьківщини, знаходження в ній свого місця без розриву з історичною батьківщиною. Наукова новизна. Стаття присвячена творчості ще недостатньо дослідженої китайської письменниці, яка торкається болісних тем американського суспільства. Практична цінність. Стаття може слугувати базою для подальшого вивчення творчості транскультурних авторів, більш глибокого ознайомлення з їхньою поетикою в теоретичному та перекладознавчому аспектах.

Поема «Младенчество» В. Іванова в контексті символістської життєтворчості

Мета. Стаття присвячена аналізу поеми В. Іванова «Младенчество» в світлі символістського трактування поняття життєтворчості. Метою роботи є виявлення в авторській стратегії даного твору теургічних і життєтворчих інтенцій. Дослідницька методика. Аналізуючи твір, ми користувалися методом цілісного аналізу, розробленим донецькою філологічною школою, а також методом герменевтичного аналізу, базуючись на положеннях Г.- Ґ. Ґадамера, висловлених в статті «Істина і метод», – тобто, відтворення смислової перспективи, властивої даному авторові. Результати. В статті послідовно розглянуто специфіку авторської свідомості, основні образи й мотиви твору. Детально простежено процес внутрішнього перетворення особистості для досягнення взаємозверненості людини й митця в процесі як художньої творчості, так і творчості буття. Робиться висновок про те, що автор знаходиться між двома реальностями: реальністю сакральною в самому загальному смислі і реальністю життєвою, яка в системі світобачення модернізму осмислюється як хаос. Поема В. Іванова «Младенчество» – це спроба зрозуміти життєвий хаос за допомогою релігійного космосу, звернути їх один до одного у взаємопроникливому освітленні, наблизивши релігію до конкретної особистості з її духовними проблемами. Наукова новизна. Завдяки розгляду поеми В. Іванова в контексті символістської життєтворчості вперше встановлені систематичні й взаємозбагачуючі зв’язки між поетикою слова й філософією слова всередині творчого досвіду В. Іванова. Практичне значення. Результати даного дослідження можуть бути використані в лекційних курсах і практичних заняттях з історії російською літератури кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя, при розробці нових навчальних посібників з літератури даного періоду.

Марія Шаповалова: життєвий і творчий шлях науковця

У статті говориться про життєвий і творчий шлях Марії Семенівни Шаповалової (1915-1994), відомого літературознавця, багаторічного доцента кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка. Метою статті є висвітлення важливіших етапів діяльності педагога і науковця, який працював у галузі українського шекспірознавства, англійського красного письменства різних часів і періодів, англійського робітничого роману. Дослідницька методика. У статті використовується системний підхід із застосуванням історико-літературознавчого, генетичного та порівняльного методів. На основі цих методів з’ясовано внесок ученого в історію українського шекспірознавства, дослідження давньої і сучасної англійської літератури, опрацювання вагомих навчальних посібників і підручників з історії західноєвропейських літератур середніх віків та Відродження. Результати. У дослідженні подано майже півстолітній творчий шлях науковця, розповідь про задум і здійснення вартісної праці про входження В. Шекспіра в український літературний процес. Наукова новизна. Стаття є першою студією в українському літературознавстві про багатогранну діяльність доцента Марії Шаповалової, зокрема щодо опрацювання підручника з історії західноєвропейської літератури, який своїми трьома виданнями по сьогодні залишається одним із найавторитетніших вузівських підручників. Практична вартість. Стаття може стати підґрунтям для зацікавленого прочитання наукової спадщини ученого-літературознавця, пізнання історії викладання світової літератури у Франковому виші.

Борис Федорович Єгоров (1926–2020)

3 жовтня 2020 року на 95-му році життя помер видатний російський філолог-літературознавець Борис Федорович Єгоров – знаний фахівець з історії російської літератури, критики та суспільної думки ХІХ ст., з історії східнослов’янського літературознавства другої половини ХХ ст., мемуарист, доктор філологічних наук, професор, Почесний професор Саратовського університету, член Спілки письменників СРСР (з 1982 р.), Спілки письменників Санкт-Петербурга (з 1992) і Всесвітньої асоціації письменників Міжнародний ПЕН-клуб (з 2003).

French-language reception of Vasyl Stefanyk’s creativive work

The article deals with analysis of the history of V. Stefanyk’s appearance in the artistic dimension of the French literature, starting from the first references in French-language periodicals by virtue of translations and ending with solid scientific investigations. The aim of the research is to systematize critical reviews, trace the evolution of critical interpretation and prove the agreement of the creative method of the Ukrainian short story writer with the development of the Western European literary process. The French public’s acquaintance with Stefanyk’s creative work took its rise in 1899 and lasts up to this day, just as we approach the celebration of the 150th anniversary of his birth. The extraordinary talent of the Pokuttia word-painter, who treated the story as a canvas, painting it with words, fascinates us with its scanty emotionalism, intense expressiveness and impressionistic picturesqueness of the works.

Клим Поліщук: матеріали до біографії

У статті подано опис низки фактів і матеріалів, що увійшли до кримінальної справи, заведеної на Клима Поліщука 1929 року. Мета статті полягає в тому, аби ввести в науковий літературознавчий обіг нові відомості про життя і діяльність письменника. У розвідці використано метод історико-біографічного коментаря. Результати. Вперше опубліковано текст скарги ув’язненого К. Поліщука, що увійшла до заведеної на нього кримінальної справи. Це дало змогу підтвердити достовірність свідчень В. Юрченка, які він опублікував про К. Поліщука на початку 1930-х років. Наукова новизна. Стаття доповнює і уточнює біографічні дані, пов’язані з життям і творчістю К. Поліщука. Практичне значення. Розвідка може стати підґрунтям для написання наукової біографії К. Поліщука та вивчення українського літературного процесу першої третини ХХ століття.