Виокремлення композиційно-мовної форми “міркування” та тексту-міркування як проблема сучасної лінгвістики

В статье рассматривается композиционно-речевая форма “рассуждение” в качестве единицы композиции, как самостоятельное текстовое образование, обладающее смысловым и структурным единством. Подчеркивается, что текст-рассуждение может строится не только на основе умозаключений и доказательств, но и на основе свободно организованного речемыслительного процесса. Текст рассуждение исследуется с учетом его полисистемности. Проводится анализ текстов английской прозы второй половины XVII в. Анализируются тексты-рассуждения представленные разными жанрами (эссе, проповеди, медитации, дневники), что позволяет выйти к обобщениям на уровне типологии текстов, дополняя и стилистику и теорию текста новыми наблюдениями над ранее не изучавшимся материалом.

Фразеологізми з ономастичним компонентом як репрезентанти культури (німецько-українські паралелі)

У статті досліджено фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом в українській і німецькій лінгвокультурі. Акцентовано увагу на переосмисленні біблійних виразів в українському й німецькому фразеологічному полі, установлено закономірності використання антропоніма у складі фразеологізму, розглянуто індивідуалізовані власні імена, використані задля позначення певного явища або характеристики окремих рис людини / загальної характеристики вдачі; оцінки поведінки людини відповідно до етичного кодексу; відтворення світоглядної позиції нації. Виокремлено тематичні групи, які характеризують або подають як моральний імператив закони співжиття, відтворюють народну педагогіку.

Синтаксична мовна гра в американському гумористичному дискурсі (на матеріалі ситкому "Клініка")

The article is devoted to the study of syntactic language play techniques in humorous discourse, since the phenomenon of language play is closely connected with this type of discourse. The notions of humorous discourse and language play are considered. Humorous discourse is based on the principle of transmission of a humorous message from the addresser to the addressee. The purpose of this message is to get away from a serious conversation, reduce the social distance between the conversation participants and form friendly interrelationship. Communicative intension and humorous tonality are key components of humorous discourse. Language play means intentional violation of the rules of the language in order to achieve a humorous effect. Language play exists at all levels of language structure: phonological, morphological, lexical and syntactic. The article is based on the material of a popular American sitcom “Scrubs” dedicated to the everyday life of doctors. Сases of usage syntactic language play in the speech of six characters of the sitcom (John Dorian, Percival Cox, Christofer Turk, Elliot Rid, Carla Espinoza and Jordan Sullivan) are considered. In their jokes, characters in the majority of cases use lexical language play techniques, but syntactic language play is also quite common. The most frequently used syntactic means (repetition, parcellation, rhetorical questions, tautology, zeugma) are determined. Specific cases of usage language game techniques at the syntactic level are presented.

Лінгводидактичні засади формування комунікативної компетентності у процесі вивчення української мови професійного спілкування

У статті проаналізовано процес формування комунікативної компетентності під час вивчення курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”, названо чинники успішної комунікації в професійній діяльності, запропоновано систему завдань, яка сприятиме виробленню вмінь і навичок успішної мовленнєвої поведінки. Акцентовано на тому, що ефективне формування комунікативної компетентності майбутніх учителів залежить від розвитку мовної особистості, актуалізації найважливіших теоретичних відомостей, моделювання мовних ситуацій, які вимагають від здобувачів вищої освіти правильної комунікативної поведінки, стимулюють комунікативну активність.

Методика навчання читання англійською мовою з використанням автентичних текстів для студентів спеціальних факультетів (на матеріалі роману К. Льюїса “Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і стара шафа”)

У статті проаналізовано сучасні підходи до навчання читання іноземною мовою, зокрема англійською. Розглянуто особливості й етапи роботи з автентичними текстами, які нині представлені в розвідках вітчизняних і зарубіжних мовознавців. Запропоновано комплекс завдань для формування мовної й мовленнєвої компетентності студентів спеціальних факультетів із використання автентичних текстів на базі оригінального роману К. Льюїса “Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і стара шафа”.

Часова семантика минулого в сучасному кулінарному дискурсі

У статті розглянуто репрезентацію часової площини минулого в текстах кулінарних рецептів, розміщених на трьох авторських кулінарних Інтернет-сайтах. Акцентовано увагу на тому, що досліджувані тексти мають чотирикомпонентну структуру: назва, вступ, перелік інгредієнтів, опис дій; часова семантика минулого виявляється у вступній частині авторського кулінарного рецепта. Проаналізовано три основні аспекти семантики минулого: традиції, спогади, досвід – у їх зв’язку з широким соціальним контекстом, комунікативними настановами мовця та образом адресанта.

Зміст поняття шантаж у правовій сфері та буденній свідомості

Визначено, що у правому полі шантаж розпізнається через ознаку вимагання; лінгвістичні реєстрові бази фіксують вихід за межі криміналістики. Пояснено: вужчий правничий зміст терміна створив основу для ширшого побутового розуміння – залякування. Зазначено, що на рівні буденної свідомості шантаж сприймається як будь-яка вербальна дія щодо іншої людини із примусом; некримінальний шантаж може втілюватися прямими мовними засобами впливу чи ґрунтуватися на маніпулятивних діях. Описано результати лінгвістичного дослідження, за яким лише 20% респондентів витлумачують поняття, зважаючи на його правовий зміст, 80% сприймають як номінування різних не протиправних впливів.

Мовні кліше в медіакартині світу

У статті проаналізовано роль мовних кліше у структуруванні фрагментів інформаційної дійсності, концептуалізації інформації в новітньому медіадискурсі. Мову медіакомунікації осмислено в контексті глобальної клішованості, оскільки завдяки багатовекторності інформаційного простору світ втрачає національні кордони, інформація не має обмежень у часі і просторі. Констатовано, що лінгвалізація інформаційних процесів формує медіаобраз сучасної дійсності, а мовні кліше виступають в ролі конструктів медійного простору, інтерпретація подій структурує фрагменти медіакартини світу, перетворюючи інформаційні потоки на ідеологічні стереотипи.

Забезпечення комунікативних проблем студентів у побутовій, навчально-професійній та соціально-культурній сферах

У статті визначено пріоритети навчання української мови як іноземної, оприлюднено авторський досвід забезпечення комунікативних потреб студентів у побутовій, навчально-професійній та соціально-культурній сферах. Названо чинники, які гальмують опанування мови. Рекомендовано в навчальному процесі формувати реальну потребу в отриманні екстралінгвістичного результату, що апелює до особистістих цілей і мотивів інокомунікантів. Акцентовано на засвоєнні сукупності кодових засобів мови та правил їхнього використання для передачі змісту і сприйняття виражених інтенцій, підґрунтям чого є живе мовлення, сприятливе мовне середовище та оточення.

Гендерно спричинена “мова ворожнечі” в Білорусі: фактори і специфіка

В статье представлен анализ гендерно обусловленного “языка вражды” в Беларуси. Выявляются социальные, политико-правовые и культурно-этические факторы, детерминирующие его функционирование в данном дискурсивном сообществе. Выделяются две социальные группы, на которые направлен указанный тип “языка вражды”: женщины и представители ЛГБТ-сообщества. Проведенный анализ читательского отклика на новостные публикации в рамках коммуникативного пространства белорусского интернет-дискурса выявил повышенный интерес пользователей к проблематике ЛГБТ-сообщества.