Ретроспективний аналіз формування організаційних основ розвитку фізичного виховання та масового спорту в Іракському Курдистані

Анотація. В умовах активної трансформації курдського суспільства як автономії у складі Республіки Ірак та зростання ролі фізичної культури у життєдіяльності різних груп населення стає важливим здійснення ретроспективного аналізу з огляду на необхідність визначення концептуального підходу до формування організаційних основ розвитку фізичної культури та масового спорту у сучасному Іракському Курдистані. Мета. Визначити особливості розвитку фізичної культури та масового спорту на території Іракського Курдистану. Методи. Поєднання історичного та ретроспективного аналізу процесів, притаманних фізичній культурі та масовому спорту в Іракському Курдистані. Результати. Здійснено періодизацію процесу становлення та розвитку фізичного виховання і масового спорту в Іракському Курдистані. Виділено та охарактеризовано сім етапів, серед яких: виникнення передумов зародження системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; становлення системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; розвиток системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; руйнування системи фізичного виховання та масового спорту; відновлення системи сучасного фізичного виховання та масового спорту; стагнація системи фізичного виховання та масового спорту; відновлення системи сучасного фізичного виховання та масового спорту. Встановлено, що переломний період формування організаційних умов розвитку фізичного виховання та масового спорту мав місце з кінця 1930-х до середини 1940-х років, протягом якого було ухвалено закон про організацію спортивних таборів для молоді, відкрито інститут для підготовки вчителів фізичної культури, видано нові навчальні посібники з фізичного виховання. Ключові слова: Іракський Курдистан, фізичне виховання, масовий спорт, організаційні основи, періодизація.

Тенденції еволюції змагальних дій шаблістів високої кваліфікації на сучасному етапі розвитку фехтування

Анотація. Вивчення й узагальнення змагальної діяльності провідних фехтувальників світу ефективно застосовується для оптимізації процесу технічної, тактичної та інших видів підготовки кваліфікованих спортсменів. Результати аналізу поєдинків кращих фехтувальників світу, які розкривають загальні сучасні тенденції розвитку фехтування, є об’єктивною інформаційною базою для планування тренувального процесу на всіх етапах підготовки спортсменів. Під час дослідження змагальної діяльності фехтувальників використовують об’єктивні показники їхнього арсеналу прийомів і дій. До них традиційно відносять обсяг, ефективність і результативність основних груп техніко-тактичних дій, які спортсмени застосовують у ході поєдинку. Оцінювання технічних дій фехтувальників дає можливість виділити найбільш часто використовувані дії як окремим спортсменом, так і групою провідних спортсменів, визначити результативні атакуючі, контратакуючі та захисні прийоми, а також створити індивідуальні, групові чи узагальнені моделі сучасної техніко-тактичної побудови фехтувального поєдинку. Змагання шаблістів у фехтувальному сезоні 2018/2019 відбувалися після внесення до регламенту змагань чергових змін. Ці змагання передували Олімпійським іграм у Токіо, які через пандемію Covid-19 були перенесені на 2021 р. Зрозуміло, що на цих змаганнях перевіряли тактичні схеми ведення поєдинків, а також велась боротьба за рейтинги Міжнародної федерації фехтування (FIE), за отримання ліцензій на Ігри ХХХІІ Олімпіади. Мета. Дослідити та проаналізувати змагальну діяльність фехтувальників-шаблістів високої кваліфікації. Методи. Узагальнення даних наукової та методичної літератури, аналіз змагальної діяльності спортсменів, методи математичної статистики. Результати. Розглянуто основні показники та розроблено моделі змагальної діяльності фехтувальників-шаблістів високої кваліфікації. У ході аналізу використано відеозаписи індивідуальних поєдинків шаблістів у фехтувальному сезоні 2018/2019, які пройшли на етапах Кубка світу (Алжир, Будапешт, Варшава), на змаганнях Гран-прі (Каїр, Москва, Сеул) та на чемпіонаті світу-2019 (Будапешт). Наведено результати порівняльного аналізу застосування різновидів змагальних дій на етапах плей-офф та у фіналах змагань. Представлено узагальнені й групові моделі фехтувальних поєдинків, виявлено дискримінативні ознаки змагальної діяльності фехтувальників. Ключові слова: фехтування на шаблях, змагальна діяльність, моделі змагальних дій, дискримінативні характеристики.

Зміст

Зміст

Сучасні підходи до формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання

Анотація. У статті розглянуто підходи до формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання. Мета. Визначити фактори впливу на формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання. Методи. Теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання); педагогічні (спостереження, експеримент із застосуванням інструментальних методів); соціологічні (неформалізовані бесіди, опитування, анкетування); методи математичної статистики. Результати. У ході теоретичного аналізу літературних джерел визначено компоненти індивідуальної фізичної культури, які характеризують процесуальну і результативну діяльність особистості. Розуміння індивідуальної фізичної культури базується більшою мірою на практичному досвіді, ніж на теоретичних знаннях. Виявлено, що тільки юнаки та дівчата, які навчаються у спортивному коледжі, мають достатній рівень фізкультурної освіти. В основі потребо-мотиваційної сфери фізичної культури і спорту юнаків і дівчат, які займаються та не займаються спортом, існують як спільні, так суттєво відмітні пріоритети. Підтверджено вплив факторів зовнішнього середовища на формування індивідуальної фізичної культури особистості під час визначення мотивів, інтересів у заняттях спортом. Розгляд в людині фізичного як особистого може бути одним із способів залучення молоді до формування цінностей фізичної культури і спорту та включення індивідуальної фізичної культури до спектру загальної культури людини. Ключові слова: учнівська молодь, індивідуальна фізична культура, фізична підготовленість, фізичне здоров’я, самооцінка.

Розробка кількісних критеріїв успішності засвоєння хореографічних навичок у танцювальному спорті

Анотація. Представлено результати обстеження 32 кваліфікованих спортсменів (16 пар) 14-15 років, які займаються танцювальним спортом, кваліфікації від I розряду до кандидатів у майстри спорту України. Мета. Розробити кількісні критерії успішності засвоєння хореографічних навичок у танцювальному спорті. Методи. Методика оцінювання майстерності у танцювальному спорті, психофізіологічні методи, методи математичної статистики. Результати. Встановлено, що у юних танцюристів процес формування складних хореографічних навичок залежить від прояву нейродинамічних характеристик нервової системи, зокрема від сприйняття та переробки зорової інформації. Виявлено, що в успішних танцюристів спостерігається достовірно високий рівень швидкості зорового сприйняття, висока швидкість функціональної рухливості нервових процесів та підвищений рівень логічного мислення під час переробки вербальної інформації у ході виконання когнітивного завдання. За отриманими результатами розроблено кількісні критерії успішності засвоєння хореографічних навичок у танцювальному спорті, що дозволяють прогнозувати рівень успішності у формуванні складних хореографічних навичок у юних танцюристів. Ключові слова: юні танцюристи, критерії успішності, нейродинамічні характеристики, вербальний інтелект.

Аналіз показників фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями

Анотація. Обґрунтування доцільності вивчення та аналізу особливостей фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями для побудови програми рекреаційних занять з даним контингентом. Мета. Вивчити показники фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями як основи розробки оздоровчо-рекреаційної програми занять з використанням засобів скелелазіння. Методи. Теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури, компаративний метод, педагогічні методи (спостереження, експеримент, тестування), антропометричні, фізіологічні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Дані вказують на відсутність статистично значущої різниці (р > 0,05) у показниках фізичного розвитку та серцево-судинної системи між хлопчиками і дівчатками обох вікових груп. Встановлено значну варіативність показників маси тіла та динамометрії правої і лівої кисті у всіх статево-вікових групах. Показники індексу Руф’є перебувають в діапазонах 11,6–12,8 ум. од., що відповідає задовільному рівню фізичної працездатності. Серед дітей обох статево-вікових груп не виявлено осіб, які б мали високий та достатній рівні фізичної працездатності. У хлопчиків 9 років за силовий індекс переважна більшість набрали 6 і 8 балів, відсутні особи які мали б високі бали. У цьому контингенті обстежених під час оцінювання індексу витривалості переважна більшість набирали бали від 7 до 10, але серед дітей були і такі, що отримали 4 і 5 балів. Під час оцінювання індексу швидкості хлопчики в основному отримали від 6 до 10 балів. Оцінювання їхнього швидкісно-силового індексу вказує на виконання тестового завдання на високі бали, переважна більшість виконала тест на 7 і 10 балів. Аналіз фізичної підготовленості дівчаток 9 років вказує на досить низькі бали. Спостерігається великий відсоток осіб, які мали від 4 до 5 балів і відсутні ті, які мали 10 балів і вище. Подібні результати спостерігаються і у школярів 10 років. Переважна більшість осіб обох статево-вікових груп мають низький рівень фізичного здоров’я, жодної дитини не було віднесено до середнього і високого рівня. Отримані дані фізичного стану дітей молодшого шкільного віку з емоційно-вольовими порушеннями свідчать про певні особливості показників, які важливо враховувати під час складання програм рекреаційних занять з використанням засобів скелелазіння для даного контингенту. Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, емоційно-вольові порушення, фізичний стан, фізичний розвиток, фізична підготовленість.

Фізичні якості та особистісні властивості професійної діяльності дизайнерів

Анотація. Процес фізичної підготовки дизайнерів є одним з актуальних і мало досліджених у теорії фізичного виховання. Мета. Виявити професійно важливі фізичні якості, особистісні властивості та вимоги до рухової підготовленості дизайнерів. Методи. Анкетування за спеціально розробленою анкетою. Результати. Аналіз професійної діяльності дизайнера вказує на необхідність міцного здоров’я; великого обсягу професійних рухових умінь і навичок; високої фізичної та рухової активності; виховання здатності до управління емоціями, почуттями, вчинками; швидкої операційної діяльності тощо, які є важливими умовами досягнення професіоналізму. Дизайнер повинен володіти оптимальними кондиціями (станом здоров’я, фізичним розвитком і фізичною підготовленістю), відповідними виконанню професійних завдань; високою фізичною і руховою активністю; хорошим функціонуванням систем життєзабезпечення; досить високою витривалістю, швидкістю, силою та координацією. Встановлено, що виконання професійних обов’язків вимагає від дизайнерів прояву загальної витривалості, сили м’язів спини, шиї, живота і рук (особливо кистей). Це дає змогу вважати вказані якості професійно важливими. Умови підвищеного нервово-емоційного збудження передбачають вимоги до адаптаційних можливостей працівників, їхньої психічної стійкості та фізичної роботоздатності. З числа психофізіологічних функцій слід виділити увагу (розподіл, обсяг), пам’ять, урівноваженість, комунікабельність і стійкість до стресів. Встановлено, що недостатня фізична підготовленість дизайнерів безпосередньо впливає на стомлюваність у процесі роботи. Виявлено, що більшість дизайнерів бачать користь у спеціалізованій фізичній підготовці студентів до майбутньої професії. Ключові слова: дизайнери, спеціалізоване фізичне виховання, професійно-прикладна фізична підготовка.

Вплив занять спортивно-технічними видами спорту на соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами

Вступ. Визначено мотиви дітей з особливими освітніми потребами до занять спортивно-технічними видами спорту, проаналізовано проблеми спільного навчання дітей в інклюзивному гуртку та узагальнено фактори, що сприяють успішній їх соціалізації на заняттях судномоделюванням. Мета. Обґрунтування факторів, що визначають вплив занять судномоделюванням на соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, матеріалів мережі Інтернет, синтез та узагальнення, експертне опитування, методи математичної статистики. Результати. Спортивно-технічні види спорту представлені гуртками, що функціонують у закладах позашкільної освіти. Специфікою цих видів спорту є розробка, проєктування та оволодіння навичками конструювання різних моделей для подальшої участі у змаганнях. Виховний вплив занять судномодельним спортом проявляється у позитивних зрушеннях у поведінці дітей та за рахунок проєктно-технологічної діяльності покращує розумовий розвиток вихованців. Проведене експертне опитування дало змогу виявити фактори, що визначають успішність соціалізації дітей з особливими освітніми потребами під час занять судномоделюванням, проблеми та переваги інклюзивного навчання у спортивно-технічних видах спорту. Спортивно-технічні види спорту мають специфічні особливості для гурткової роботи, тренувальної та змагальної діяльності. Регулярні заняття сприяють розвитку умінь та навичок для самостійності, працелюбності; розвивають дрібну моторику, творчі та дослідницькі здібності, просторове й логічне мислення, фантазію та уяву; покращують комунікативні здібності і формують уміння працювати в команді. Конструкторськорафічна діяльність стимулює розвиток пізнавальних процесів дитини. Для успішної соціалізації дітей з особливими освітніми потребами під час занять судномодельним спортом та гурткової роботи необхідно враховувати можливі виклики, що можуть виникати у процесі навчання дітей в інклюзивних групах, та мотиви дітей до занять. Ключові слова: соціалізація, спортивно-технічні види спорту, діти з особливими освітніми потребами.

Розвиток гандболу в Україні в умовах глобалізації спорту

Анотація. Розглянуто та узагальнено особливості розвитку гандболу в Україні в умовах глобалізації спорту. Аналіз науково-методичної літератури, нормативно-правових документів та інформації з мережі Інтернет свідчить, що стрімкий розвиток спорту вищих досягнень, особливо протягом останнього десятиріччя, потребує якісно нового підходу до системи організації та підготовки спортсменів до Ігор Олімпіад, чемпіонатів світу та Європи, враховуючи сучасні тенденції розвитку цього виду спорту. Мета. Обґрунтування напрямів удосконалення системи організації та управління гандболом в Україні в умовах глобалізації спорту. Методи. Системний аналіз; аналіз наукової літератури, нормативно-правових документів та інформації мережі Інтернет; історичний метод; методи порівняння та аналогії; опитування; методи математичної статистики. Результати. На основі проведених досліджень визначено шляхи подальшого вдосконалення механізму функціонування системи організації управління гандболом в Україні. Проведено експертне опитування фахівців сфери фізичного виховання та спорту про проблемні питання розвитку гандболу в Україні. Аналіз отриманих результатів дозволив узагальнити сучасні підходи до вирішення питань удосконалення системи організації та управління гандболом у державі. Встановлено, що система управління спортом вищих досягнень України потребує реформування. В умовах глобалізації спорту необхідно провести зміни в системі управління сфери фізичного виховання та спорту. Аналізуючи розвиток гандболу у провідних країнах Європейського Союзу (Франція, Німеччина), можна виділити такі особливості: автономія спорту; масовість виду, в основі якої лежить учнівський спорт; взаємодія громадських та державних організації з активною участю держави в регулюванні та фінансуванні програм підготовки спортсменів на різних етапах з урахуванням результатів наукових досліджень, а також підготовка кадрів. Важливою складовою є функціонування центрів підготовки, що створює не лише оптимальні умови для поєднання навчання та занять спортом, а й формує оптимальну атмосферу конкуренції, удосконалення підготовки спортсменів, підвищення кваліфікації та набуття досвіду тренерського складу. Ключові слова: гандбол, система, організація, управління, спортивна підготовка, Цільова програма, глобалізація.

Характеристика підготовки початківців в інтелектуальних видах спорту та в шашках

Анотація. В сучасному світі спостерігається тенденція до видового розширення інтелектуального спорту, який розглядають як інструмент розвитку дитини. Проте проблемним питанням залишається залучення дітей до занять інтелектуальними видами спорту для розвитку їхньої особистості і найбільш здібних з них до подальших занять на всіх рівнях спортивного удосконалення. Мета. Дослідити та визначити особливості відбору та підготовки початківців в інтелектуальних видах спорту, зокрема в шашках, шляхом аналізу практичного досвіду та нормативно-правових документів. Методи. Аналіз літературних джерел та даних мережі Інтернет; нормативно-правових документів (навчальні програми для ДЮСШ, СДЮСШОР ШВСМ з інтелектуальних видів спорту); опитування; систематизація; узагальнення, методи математичної статистики. Результати. Мінімальний вік зарахування вихованців до спортивних шкіл з інтелектуальних видів спорту – 6 років. Проте в окремих випадках за рішенням тренерської ради він може бути зменшений на 1–2 роки для учнів, які мають певні здібності, за наявності медичної довідки про стан здоров’я з визначенням рекомендацій до занять будь-яким видом спорту. Експертами визначено найбільш оптимальний вік початку занять інтелектуальними видами спорту, зокрема шашками, – 4–6 років. Необхідно зазначити, що 57 % дослідників визначили вік для початку занять шашками – 4 роки, 47 % – 5 років. Фахівці підкреслили тенденцію до омолодження початку занять спортом і підтвердили вплив інтелектуальних видів на ефективний розвиток дитини. Відмічено необхідність поетапного відбору здібних дітей та підлітків під час проведення різноманітних змагань, сеансів одночасної гри. У процесі первинного відбору обирають тести для оцінювання рівня інтелектуального розвитку, кмітливості та здатності до логічного мислення. Серед фізичних якостей провідне місце займає витривалість, яка впливає на результативність в інтелектуальних видах спорту, що обумовлено регламентом змагань. Виявлення задатків у ранньому віці дозволяє підвищити ефективність процесу відбору й орієнтації спортивної підготовки в інтелектуальних видах спорту та шашках зокрема. Ключові слова: інтелектуальні види спорту, шашки, початківці, підготовка.