Untersuchungen zum Vorkommen von Antikörpern gegen ausgewählte bovine und ovide Viruserkrankungen bei Reh-(Capreolus capreolus), Rot-(Cervus elaphus), Dam-(Dama dama) und Muffelwild(Ovis musimon) im Bundesland Brandenburg

1997 ◽  
Vol 43 (3) ◽  
pp. 166-175
Author(s):  
T. Müller ◽  
M. Kramer ◽  
Dagmar Beier
Author(s):  
Petr Čermák ◽  
Pavla Beranová ◽  
Jindřiška Orálková ◽  
Petr Horsák ◽  
Jaroslav Plšek

The paper analyses data on the browsing damage to Acer pseudoplatanus, Carpinus betulus, Fraxinus excelsior, Quercus spp., Tilia cordata and Fagus sylvatica. Field research was carried out in the period 2007–2010 and analysed data came from 33 transects at 10 localities with the various abundance of game in the CR (everywhere Capreolus capreolus, on several plots also Cervus elaphus, Ovis musimon or Dama dama). Trees were monitored up to a height of 150 cm in natural regeneration under stands and in plantations and the occurrence was noted of new browsing damage. Differences between the percentage of damaged individuals of the given species of a food-attractive species (A. p., C. b., F. e.) and the percentage of damaged individuals of all tree species on a transect as well as the proportion of these parameters correlate negatively with the given species dominance and thus, they appear to be suitable parameters for the analysis of relationships between the damage intensity and dominance. The higher the percentage proportions of highly food-attractive species and the lower the percentage of less-attractive species, the lower the relative intensity of damage to highly food-attractive species. At the same time, the higher the percentage proportion of highly food-attractive species and the lower the percentage of less-attractive species then the lower a difference between damage to less food-attractive species and all species.


Meat Science ◽  
2008 ◽  
Vol 79 (2) ◽  
pp. 289-298 ◽  
Author(s):  
Violeta Fajardo ◽  
Isabel González ◽  
Irene Martín ◽  
María Rojas ◽  
Pablo E. Hernández ◽  
...  

2018 ◽  
Vol 28 (3) ◽  
pp. 34-37
Author(s):  
O. L. Kratiuk

Досліджено видовий склад та динаміку чисельності ратичних тварин у вольєрах на території Житомирської області. Площа вольєрів регіону становить 941,7 га. На 2004 р. на території області існувало 4 вольєри загальною площею 374,2 га. Упродовж 2005–2009 рр. площа вольєрів змінювалася від 117,2 га у 2005 р. до 178,2 га у 2009 р., у 2011 р. вона вже становила 576,7 га, а у 2016 р. – 715,2 га. У вольєрах Житомирської обл. утримують Cervus nippon, Cervus elaphus, Sus scrofa, Capreolus capreolus, Dama dama, Ovis ammon загальною чисельністю 561 особина, яка за період 2004–2017 рр. зросла у 5 разів. На початку ХХІ ст. на території області існувало 4 вольєри, у яких утримували 46 особин Cervus nippon та 75 особин Sus scrofa. До 2011 р. у вольєрах регіону утримували виключно ці види. У 2013 р. більше половини всього поголів'я (52,4 %) становила Sus scrofa, то за два роки – у 2016 р. – її частка становила вже 40,0 %, а на початку 2018 р. – тільки 20,0 %. Найстійкішою у господарствах регіону залишається популяція Cervus nippon, чисельність якого змінюється в межах 40–56 особин. Встановлено, що зміна чисельності Sus scrofa за роками дуже істотна: від 15 особин (2005–2007 рр.) до 185 (2014 р.). Користувачі дедалі частіше надають перевагу Cervus elaphus, чисельність якого у вольєрах за останні роки зросла до 166 особин. Упродовж 2012–2017 рр. чисельність Ovis ammon, Capreolus capreolus та Dama dama у господарствах області поступово зростає, як зростає і кількість самих господарств, де їх утримують.


2006 ◽  
Vol 54 (4) ◽  
pp. 1144-1150 ◽  
Author(s):  
Violeta Fajardo ◽  
Isabel González ◽  
Inés López-Calleja ◽  
Irene Martín ◽  
Pablo E. Hernández ◽  
...  

2015 ◽  
Vol 130 ◽  
pp. 208-215 ◽  
Author(s):  
Massimo Malacarne ◽  
Piero Franceschi ◽  
Paolo Formaggioni ◽  
Giovanni Maria Pisani ◽  
Francesca Petrera ◽  
...  

2020 ◽  
Vol 86 ◽  
pp. 103352 ◽  
Author(s):  
Anna Szczerba-Turek ◽  
Jan Siemionek ◽  
Piotr Socha ◽  
Agata Bancerz-Kisiel ◽  
Aleksandra Platt-Samoraj ◽  
...  

2019 ◽  
Vol 29 (1) ◽  
pp. 54-56
Author(s):  
O. L. Kratiuk

Досліджено стан вольєрного мисливського господарства на території Центрального Полісся. Перше вольєрне господарство в регіоні створив граф Йозеф Потоцький у 1900 р. на площі 5000 га. На 01.01.2019 р. у межах Центрального Полісся функціонує 16 вольєрів у мисливських господарствах різних форм власності. Упродовж 2007–2018 рр. ріст загальної площі вольєрів відбувається завдяки приватним мисливським господарствам. Якщо у 2007 р. площа вольєрів становила 417,2 га, то на початок 2019 р. – 602,2. Найбільшим у регіоні є вольєр СФГ "Земля Полісся" площею 228,0 га. Серед державних підприємств найбільші вольєри створено у ДП "Білокоровицьке ЛГ" (70,5 га) та ДП "Баранівське ЛМГ" (56,2 га). Ще чотири вольєри можна вважати (для Центрального Полісся) середніми, а саме: вольєр ТОВ "Клуб "КСК"" (61,0 га), ТОВ "УТМР" (58,8 га), ТОВ "МК "Хантер"" (40,0 га) та ТОВ "МРК "Рись"" (34,6 га). Останнім, у 2018 р., було створено вольєр у ТОВ "Престиж-О" площею 4,0 га для розведення Cervus nippon. Встановлено, що у відсотковому відношенні переважають вольєри площею до 5 га – 37 % (n=6). Чверть загальної кількості становлять вольєри площею від 50 до 100 га (n=4). За останні роки чисельність основного поголів'я ратичних тварин у вольєрах зростає стрибкоподібно. У 2018 р. чисельність тварин становила 178 особин 6 видів (Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama, Capreolus capreolus, Ovis ammon), серед яких домінує Cervus elaphus.


2017 ◽  
Vol 31 ◽  
pp. 46-54 ◽  
Author(s):  
Melanie Kauffmann ◽  
Steffen Rehbein ◽  
Dietmar Hamel ◽  
Walburga Lutz ◽  
Mike Heddergott ◽  
...  

2019 ◽  
Vol 29 (5) ◽  
pp. 36-39
Author(s):  
O. L. Kratiuk

Досліджено стан вольєрного мисливського господарства на території Західного Полісся. На початку ХХІ ст. у межах Західного Полісся існувало 2 вольєри, у 2010 р. – 5, а на 01.01.2019 р. функціонує уже 25 вольєрів загальною площею 1662,2 га в мисливських господарствах різних форм власності. Площі вольєрів різні – від 1-2 га до сотень. Найменший вольєр площею 0,4 га розташовано у ГО МРК "Наболоцький". Найбільшим можна вважати вольєр ТОВ МСК "Сокіл" площею 382,3 га, який належить до цілого вольєрного комплексу створеного у 2015 році. Окрім цього, на території Західного Полісся ще 3 вольєри мають площу понад 200 га, а саме: ТзОВ "Вулф-К" (243,4 га), ТзОВ МК "Поліське" (300,0 га) та ТзОВ "Явір Плюс" (208,0 га). Загальна площа чотирьох найбільших вольєрів становить 1133,7 га (68,2 %). Серед державних підприємств найбільший вольєр розташовано у ДП "Дубровицьке ЛГ" (72,9 га). Кількісно переважають вольєри площею ≤5,0 га (n = 7) та від 5,1 до 20,0 га (n = 10), проте їхня сукупна площа становить відповідно тільки 14,1 га та 86,1 га. У 2010 р. у вольєрах утримували 20 Cervus nippon та 47 Sus scrofa, а їхня частка становила відповідно 29,9 і 70,1 %. На початку 2019 р. у вольєрах основне поголів'я вже становить 601 особину 7 видів (Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama, Capreolus capreolus, Ovis ammon, Bison bonasus), серед яких домінує Cervus elaphus (170 особин або 28,3 % від загальної чисельності) та Dama dama (172 особини або 28,6 %).


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document