ЧАЙОВІ В РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ

Стаття присвячена дослідженню актуальності надання відмінного сервісу в закладах харчування, розвитку культури чайових та безготівкових чайових, тенденцій, що стосуються ресторанного бізнесу. Виявлено зниження відвідуваності закладів ресторанного господарства в період пандемії. Визначено основні причини такої тенденції. Охарактеризовано новації, що стосуються ресторанної справи. Діяльність успішного закладу ресторанного бізнесу відображається в його діях. Такі заклади завжди на кілька кроків вперед серед своїх конкурентів. Вони аналізують не тільки сьогодення, а й майбутнє свого закладу, тому цікавляться новаціями та прийдешніми трендами, які будуть сприяти розвитку закладу ресторанного бізнесу та зможуть зробити його лідером своєї галузі. В період пандемії ресторанний бізнес зазнав суттєвих втрат через певні карантинні обмеження. Для подальшого свого існування заклади харчування повинні були перейти на інший рівень надання послуг харчування. Такий рівень повинен був забезпечувати в першу чергу безпечність для своїх відвідувачів. Гості закладів харчування в період карантину стали бути досить прискіпливі у своєму виборі, важливим аспектом залишилася безпечність в наданні послуг харчування. Те саме і стосувалося залишання чайових для обслуговуючого персоналу. У статті проаналізовано стан ресторанного бізнесу в період пандемії, визначено основні проблеми зменшення відвідуваності гостей в закладах харчування та запропонувано способи покращення ситуації на ринку ресторанних послуг в умовах карантину. При вирішенні поставлених завдань нами використано ряд методів дослідження: методи статистичного аналізу – для оцінки стану ресторанного бізнесу в період пандемії, а також методи аналізу та синтезу, порівняльних характеристик щодо проблем відвідуваності в закладах харчування. Перспективами подальшої наукової новизни є аналіз сучасних тенденцій розвитку науки у сфері ресторанного бізнесу, новинок у харчуванні та сфері послуг, впровадження новацій в обслуговуванні відвідувачів. З’ясовано, що безпечна робота персоналу з впровадженням безконтактної оплати за послуги харчування стануть ефективним інструментом для збільшення відвідуваності в ресторанному бізнесі. Запропоновано розрахунок з відвідувачами в закладах харчування перевести на безконтактний та безпечний.

БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ

Стаття спрямована на дослідження особливостей бюджетної політики фінансового забезпечення обороноздатності України протягом 2011-2020 років. Доведено, що внаслідок перманентної недофінансованості, боєздатність української армії на початку російської агресії була зниженою. Встановлено, що негативна тенденція щодо недостатнього фінансування оборонних заходів зберігається і сьогодні, не дозволяючи Україні досягти необхідного рівня захищеності держави, тому питання ефективного формування та використання видатків державного бюджету на оборону не втрачають актуальності. Метою статті є здійснення моніторингу сучасних реалій фінансування сектору оборони і визначення напрямів оптимізації фінансового забезпечення обороноздатності України в умовах посилення гібридних викликів. Специфіка наукових завдань, що становлять предмет дослідження, вимагала використання комплексу спеціальних методів, застосування яких допомогло визначити тенденції фінансування оборонних видатків і виявити реальні та потенційні загрози і проблеми фінансового забезпечення обороноздатності України. Рівень забезпечення потреб держави щодо фінансування національної оборони охарактеризовано за трьома напрямами: видатки на оборону за функціональною класифікацією видатків; бюджетні програми Міністерства оборони України за програмною класифікацією; грошове забезпечення військовослужбовців за економічною класифікацією видатків бюджету. В результаті дослідження доведено, що ключовим аспектом бюджетної політики України щодо фінансового забезпечення її обороноздатності є ефективне формування та використання коштів державного бюджету на фінансування Збройних Сил України. В умовах посилення гібридних викликів оборонний бюджет нашої держави має поступово зростати, передбачаючи модернізацію Збройних Сил України шляхом закупівлі озброєння і військової техніки; перехід сектору безпеки і оборони на стандарти НАТО; побудову професійної армії як комплексного процесу, в якому комплектування ЗСУ за контрактом є лише одним з елементів; підвищення рівня грошово-матеріального забезпечення та соціального захисту військовослужбовців.

ВПЛИВ ДИСПРОПОРЦІЙНОСТІ РОЗВИТКУ КРАЇН НА ЇХ ГОТОВНІСТЬ ДО ТРАНСФОРМАЦІЙ В РАМКАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ГІПОТЕТИЧНИЙ ПІДХІД

Стаття піднімає проблему готовності світу до трансформацій, що передбачає реалізацію загальноприйнятої концепції сталого розвитку, заснованої на складних модифікованих соціально-економічних процесах: перехід до зеленої, низьковуглецевої, кругової економіки на основі екоінновацій та декаплінгу, який покликаний мінімізувати залежність економічного зростання від обсягу затрат невідновлюваних природних ресурсів. Висунуто гіпотезу про те, що до сталого розвитку більшою мірою залучені розвинені держави світу з високим рівнем життя, лідери у процесах глобалізації, так як їх виробництво уже давно не поміщається в рамках державних кордонів і саме тому їх капітал мігрував в інші країни з метою пошуку дешевших факторів виробництва, максимізації економічної вигоди та експансії їх політичного впливу. Первинні потреби населення розвинених країн є більшою мірою задоволеними, а отже домінують потреби вищого рівня, культивуються загальнолюдські цінності та суспільне благо, що мотивує їх до активного розвитку процесів екологізації економіки, піклуючись про долю нашої планети як спадок для наступних поколінь. Метою дослідження є виявлення кореляційного зв’язку між рівнем життя країн світу та ступенем їх залучення до процесів реалізації концепції сталого розвитку. Для підтвердження висунутої гіпотези, на базі методики розрахунку коефіцієнта кореляції Фехнера, досліджено наявність кореляційного зв’язку між рівнем життя країни та ступенем її залучення до процесів сталого розвитку на основі рейтингів за показником ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення, як індикатора рівня життя країни та глобальними індексами, що відображають та характеризують економічний, екологічний, інноваційний та соціальний компоненти даних процесів. Результати дослідження продемонстрували пряму залежність помітної тісноти між рівнем життя та ступенем залучення в процеси сталого розвитку для найбільш розвинених країн світу, а також пряму залежність дуже високої тісноти для найменш розвинених країн, що слугує приводом для подальшого поглибленого вивчення даної проблеми задля забезпечення успішної реалізації концепції сталого розвитку у світі та на рівні національних держав.

CONSEQUENCES OF LAND REFORM IN UKRAINE ON THE EXAMPLE OF GEORGIA AND MOLDOVA

The article is aimed at investigating the expediency of land reform in Ukraine. The process and consequences of land reforms in Georgia and Moldova are considered. The indicators of development of the agricultural sector and the degree of involvement of the population in it are revealed. The world experience of land distribution was analysed. The most effective strategy of land reform development by analysing the research in the dependence of efficiency of land plots utilization on the size of households that cultivate them was revealed. The efficiency of agroholdings and family farms is compared. Determined trends in the distribution and size of plots in developed countries. Analysed the gradual adoption of decisions in the development of land reform and their effects on the success of such reform in Georgia and Moldova. The current decisions of the Ukrainian government on the way to reforming land distribution and use of land resources are considered. Parallels of the current Ukrainian land reform based on the experience of Moldova and Georgia are identified. The assumption of success and expediency of the decisions taken, which could potentially come into force when the Verkhovna Rada of Ukraine discusses the format of the land reform, was put forward. Analysed the further development of the land sector according to the gradual entry into force of the adopted legislation. The issues of expediency of opening the land market to foreigners were considered. Penetrated the experience of international partners and countries already decided on the admission or non-admission of foreign contractors to the national land market. The degree of development of accounting and inventory of existing land plots and completeness of filling the land cadastre of the three countries under study was determined. The research method was the analysis of the current land system of Georgia and Moldova by studying articles on the dynamics of changes in local legislation. The main economic indicators that may indicate the degree of success of the reforms in these countries are considered. Due to such indicators, a detailed analysis of the latest changes in the legislation of Ukraine predicted and assessed the feasibility of the reforms.

ІННОВАЦІЙНА ПЛАТФОРМА ПАРАДИГМИ ЕНЕРГООЩАДНОГО ДЕВЕЛОПМЕНТУ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ ТА ІМПЕРАТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Значний рівень енергозалежності та енергомісткості будівельного комплексу України потребує розробки ефективної інтердисциплінарної концепції енергоощадного девелопменту, що надасть змогу реалізувати інвестиційно-будівельні проекти на платформі енергозбереження. Концепцію розроблено на основі синкретизму: «Environmental Economics», «Green Lease», «Urban economy», «Surveying», «Passive House». Одним з новітніх інструментів енергоощадного девелопменту запропоновано використання Buildings Industry Transportation Electricity Scenarios (BITES), що базується на сценаріях аналізу зміни попиту та пропозиції енергоресурсів реального сектору економіки, а також оцінюванні обсягів викидів діоксиду вуглецю виробництвами. Враховуючі сучасні тренди енергозбереження в будівельному комплексі, запропоновано імплементувати в практику управління інвестиційно-будівельних проектів поняття «енергоощадний девелопмент» та визначити його як систему реалізації комплексу заходів економічного, організаційного, технічного, технологічного, правового, екологічного та соціального характеру, спрямованих на зниження рівня витрат енергоресурсів будівлею на основі впровадження енергоефективних технологій та управлінських практик, а також поліпшення організаційно-управлінської сфери, оптимізації бізнес-процесів та взаємодії ланок всередині виробничого ланцюжка. Запропоновано теоретичні засади інтердисциплінарної концепції енергоощадного девелопменту будівельного комплексу, де визначено параметричні характеристики та функціональні ознаки, що є основою для розробки стратегічного механізму її реалізації на всіх рівнях економічної системи з метою зниження енергозалежності нашої держави. Результати дослідження можуть бути впроваджені на всіх рівнях економічної системи, оскільки проблематика підвищення рівня енергоефективності є актуальною. Розроблена інтердисциплінарна концепція енергоощадного девелопменту будівельного комплексу враховує специфіку розвитку ринку будівельного сектору та світові тенденції, що відображені в новітніх концепціях: «Environmental Economics», «Green Lease», «Urban economy», «Surveying», «Passive House».

ЕФЕКТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ СФЕРИ ТУРИЗМУ ЯК ЗАПОРУКА СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ПРИКАРПАТТЯ

У статті досліджено особливості реформування системи місцевого самоврядування на засадах децентралізації влади. Проаналізовано основне нормативно-правове законодавство України, яке регламентує реформу децентралізації влади в Україні. Беззаперечним поступом реформи децентралізації є добровільне створення самостійних адміністративно-територіальних одиниць – об’єднаних територіальних громад, успіх яких полягає в усвідомленні того, що влада зосереджена в руках кожного, і саме громада визначає пріоритетні напрями свого розвитку та витрачання бюджетних коштів. Проведено SWOT-аналіз ринку туристичних послуг Прикарпаття, зокрема визначено слабкі та сильні сторони, можливості для розширення та стримуючі фактори розвитку сфери туристичної індустрії в регіоні. У статті визначено, що важливим орієнтиром ОТГ повинна стати екологічна спрямованість всіх галузей економіки регіону, оскільки турбота про довкілля є запорукою гармонійного співіснування людини у суспільстві та головною передумовою сталого розвитку та максимального збереження всього живого для майбутніх поколінь. Встановлено, що ефективний менеджмент і усвідомлення ОТГ того, що індустрія туризму має всі шанси стати однією з найприбутковіших галузей економіки регіону, дає можливості подолати негативні тенденції на ринку туристичних послуг, шляхом формування конкретного плану дій через реалізацію державної та регіональної програм у сфері туризму, а також завдяки продуманому інформаційно-маркетинговому супроводу можливо сформувати якісний конкурентоспроможний туристичний продукт на світовому ринку. Цілі сталого розвитку України є орієнтиром для розробки проектів, прогнозів та нормативно-правових актів задля ефективного економічного, екологічного та соціального напрямів сталого розвитку кожної новоствореної ОТГ. Аналізуючи переваги і недоліки для розвитку туристичної галузі на Прикарпатті увагу ОТГ слід зорієнтувати власне на розвиток інфраструктури регіону: ремонт автомобільних доріг, розширення можливостей авіасполучення, покращення якості, безпеки і комфорту наземного транспорту, з метою безпеки туристів. Важливим орієнтиром ОТГ повинна стати екологічна спрямованість всіх галузей економіки регіону, оскільки турбота про довкілля є запорукою гармонійного співіснування людини у суспільстві та головною передумовою сталого розвитку та максимального збереження всього живого для майбутніх поколінь.

ТАРГЕТОВАНА РЕКЛАМА У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ЇЇ ПОПУЛЯРНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Метою статті є дослідження популярності та ефективності таргетованої реклами в якості інструменту маркетингових комунікацій. Для досягнення визначеної мети використано комплекс методів: теоретичних – аналіз, синтез і систематизація наукової літератури з проблематики застосування таргетованої реклами в якості інструменту маркетингових комунікацій – для з’ясування сучасного стану дослідженості проблеми, наявності платформ для таргетингу у соціальних мережах, видів таргетованої реклами; емпіричних – бесіда, спостереження, опитування - для з’ясування основних навичок і компетенцій сучасного таргетолога, необхідних у професійній діяльності. Інформаційну базу даного наукового дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних науковців, статистичні дані, дані веб-аналітиків, експертів-фахівців. Доведено популярність, а також ефективність таргетованої реклами у соціальних мережах. Сформовано основні вимоги щодо навичок і компетенцій таргетолога, а саме вміння проводити маркетинговий аналіз, писати тексти, які «продають», працювати в графічних і відеоредакторах, в системах веб-аналітики. Охарактеризовано та систематизовано таргетовану рекламу за видами, зокрема до основних видів віднесено: націлювання на поведінку (націлювання на аудиторію), контекстне націлювання, пошуковий ретаргетинг, ретаргетинг сайту, прогнозне націлювання, демографічне та географічне націлювання. Проведено оцінювання ефективності таргетованої реклами у соціальних мережах та проаналізовано соціальні мережі як основні майданчики для запуску таргетованої реклами (Facebook, Instagram, Twitter, Viber, Telegram, Tik Tok, QQ, WeChat, Tumblr, Sina Weibo). Окреслено основні платформи для таргетингу у соціальних мережах – Facebook та Instagram. Наведено приклади використання таргетованої реклами роздрібною мережею Sephora, Tesco та благодійним фондом «Аманда». Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні основних навичок і компетенцій сучасного таргетолога. Одержані результати дослідження можуть бути використані при підготовці фахівців-таргетологів та при організації процесу підготовки до запуску таргетованої реклами.

УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПРОДУКТАМИ В УМОВАХ ЗМІН

Стаття присвячена пошуку шляхів ефективного управління інтелектуальними продуктами починаючи від етапу винаходження, реєстрації та виходу на ринок. Для досягнення поставлених завдань використано методи: аналізу та синтезу; системний аналіз; логічний; абстрактний. Авторами статті запропоновано визначення суті поняття «інтелектуальний продукт», який слід розуміти як новостворені духовні і матеріальні цінності, які виступають результатом інтелектуальної діяльності особистості чи групи в результаті роботи. В статті висвітлено найпоширеніші типи прав інтелектуальної власності, до яких відносяться патенти, торгові марки, авторське право, зареєстровані знаки, права на компоновку ланцюгів, права селекціонерів. Доведено, що знання та розуміння правил ефективного використання інтелектуальних продуктів дає змогу суб’єктам господарювання краще розуміти інструменти управління ними, та отримувати вигоди чи користь, які вони можу приносити бізнесові, адже це додатковий прибуток. Обґрунтовано, розуміння керівниками компаній цінність різних засобів захисту та отримання вигоди від інтелектуальних продуктів, адже вона на пряму залежить від стратегії фірми, конкурентного середовища та швидко змінюваних контурів права інтелектуальної власності, та незалежно від форми власності повинні мати стратегію щодо формування портфеля інтелектуальної власності. Розглянуто вплив зовнішнього середовища на розвиток суб’єкта господарювання, адже з’являються нові правила, і вони досить потужно впливають на розвиток внутрішніх інтелектуальних продуктів, і сильно залежить від внутрішнього потенціалу суб’єкта господарювання. Зокрема, у статті проаналізовано, що розвиток процесів провокує стрімкий розвиток Індустрії 4.0 (Industry 4.0), а це повністю автоматизація виробництва, де управління всіма процесами здійснюється в режимі реального часу, та з врахуванням факторів мінливого зовнішнього середовища. Запропоновано застосовувати патентні стратегії або ж «охоронних стратегій» для більшого захисту запатентованих технологій, які надають продуктам та послугам перевагу над продуктами та послугами конкурентів. Патенти або ж так звані «охоронні стратегії» мають слугувати суб’єктам господарювання захистом для створених продуктів, які будуть лідирувати в категоріях, та посилювати зусилля щодо брендування даних продуктів. Управління інтелектуальними продуктами відіграє важливу роль в управлінні суб’єктами господарювання, адже розпочинається процес входження в технологічні життєві цикли продуктів, що зумовлені змінним турбулентним середовищем. Стаття є актуальною як в науковому, так і прикладному аспектах.

СТРУКТУРНІ СКЛАДОВІ ФІСКАЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Вплив фіскального механізму на інвестиційні процеси здійснюється через його структуру та спрямованість складових на вирішення конкретних завдань і досягнення реального ефекту, що відбувається завдяки фінансовим ресурсам, які формуються, розподіляються та використовуються на задоволення інвестиційних потреб суб’єктів економіки. Зазначене обумовлює актуальність дослідження структурних складових фіскального механізму та їх впливу на здійснення інвестицій. Стаття присвячена виокремленню та обґрунтуваннюю структурних складових фіскального механізму регулювання інвестиційних процесів. Специфіка наукових завдань, що становлять предмет дослідження, вимагала використання комплексу спеціальних методів, застосування яких допомогло визначити структурні складові фіскального механізму регулювання інвестиційних процесів, зокрема методи, форми, інструменти та важелі. У статті досліджено зміст методів фіскального механізму регулювання інвестиційних процесів і запропоновано до них відносити планування, організацію та контроль. Розглянуто сутність форм фіскального механізму регулювання інвестиційних процесів і обґрунтовано їх склад, що охоплює податкову форму мобілізації бюджетних доходів, неподаткову форму мобілізації бюджетних доходів, трансфертування, кошторисне фінансування, бюджетне інвестування, бюджетне резервування, фінансування бюджету, кредитування бюджету, державні (місцеві) запозичення, державні (місцеві) гарантії. Визначено зміст інструментів фіскального механізму регулювання інвестиційних процесів і рекомендовано до них включати доходи, видатки, балансування бюджету та державне (місцеве) кредитування. Висвітлено сутність важелів фіскального механізму регулювання інвестиційних процесів і запропоновано відносити до них засоби, завдяки яким підсилюється дія фіскальних інструментів, яка може мати як стимулювальний, так і стримувальний характер. В результаті дослідження доведено, що фіскальний механізм регулювання інвестиційних процесів є сукупністю методів, форм, інструментів і важелів впливу держави на процес формування, розподілу та використання фінансових ресурсів з метою реалізації фіскальної політики, спрямованої на незворотні, закономірні, кількісні, структурні та якісні соціально-економічні зміни, обумовлені реалізацією інвестицій.

ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВОГО ЦИКЛУ В СУЧАСНІЙ СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

В статті досліджуються можливі фактори посилення амплітуди циклічних спадів в розвинутих країнах світу в періоди глобальної фінансової кризи 2008-2009 років та пандемічної кризи 2020 року, викликаної COVID-19. Розвинуті країни в ході останніх періодів ділового циклу почали зазнавати більших економічних спадів, порівняно з іншими країнами. Особливо звертає на себе увагу те, що країни що розвиваються та країни з ризиковими ринками (еmerging markets and developing economies) в цей час продовжували економічне зростання, хоча і з нижчими темпами. І це вимагає наукового пояснення, оскільки вже стало загальноприйнятим вважати, що розвинуті економіки є конкурентоздатнішими і стійкішими, аніж країни з ризикованими ринками та країни, що розвиваються. Це явище виглядає парадоксально, бо після кейнсіанської революції продовж минулого століття людство набуло великого досвіду з регулювання національних економік та, здавалось, навчилося згладжувати амплітуду циклічних коливань. З огляду на це метою статті є обґрунтування причини посилення амплітуди циклічних коливань в країнах з розвинутою економікою. В ході дослідження було використано емпіричний метод, який включав збір інформації, спостереження явища та його аналіз, висунення гіпотези та розробку теорії, що пояснює сучасний феномен циклічності у ширшому плані. Автори статті пропонують та обґрунтовують гіпотезу про те, що причиною більшої амплітуди циклічних спадів в економіках розвинутих країн порівняно з іншими країнами, окрім всього іншого, може бути значна відмінність в структурі економік країн. Розвинуті країни вирізняються значним переважанням третинного сектору. Третинний сектор більший, має більшу прибутковість, здатний генерувати більшу додану вартість порівняно з іншими секторами економіки, але, і сильно скорочувати її в періоди рецесії. Це є силою і, одночасного, слабкістю сучасних розвинутих економік. Таким чином, ріст третинного сектору розвинутих економік призводить до посилення циклічних коливань в періоді економічного циклу. Для підтвердження цієї гіпотези було розраховано коефіцієнт кореляції Пірсона, який показав існування високої залежності між показниками динаміки ВВП та розміром третинного сектору в економіці. Тому, на думку авторів, заходи з антициклічного регулювання економік розвинутих країн мають бути спрямовані, в першу чергу, на третинний сектор. Це допоможе протистояти глобальним рецесіям, бо розвинуті країни сьогодні все частіше стають генераторами нестабільності внаслідок зростання фінансиалізації їхніх економік і росту третинного сектору загалом.