scholarly journals Ultrastructural changes of capillaries of the rat exocrine pancreas at the late burn injury and the application of lyophilized porcine dermal xenograft

2021 ◽  
Vol 9 (2) ◽  
Author(s):  
N. Zykova ◽  
◽  
S. Kramar ◽  
N. Lisnychuk ◽  
A. Dovgalyuk ◽  
...  

Глибокі поширені опіки характеризуються не лише пошкодженням покривних тканин, а й викликають морфологічні та функціональні зміни всіх органів і систем організму, які об’єднуються нозологічним поняттям «опікова хвороба». Біологічні медіатори запальної реакції та нітрозо-оксидативного стресу при термічному ураженні негативно впливають на стан внутрішніх органів, зокрема підшлункової залози. Для корекції опіків застосовують ксенотрансплантати, виготовлені на основі шкіри свині шляхом кріоконсервування у рідкому азоті з наступною ліофілізацією та подрібненням. Мета роботи – дослідити ультраструктурні зміни гемокапілярів екзокринної частини підшлункової залози щурів у пізні строки після опікової травми шкіри та за умов її корекції ліофілізованими трансплантатами. Матеріали і методи. 46 статевозрілих аутбредних щурів було поділено на три групи: І – інтактні тварини, ІІ – з опіковою травмою ІІб ступеня, ІІІ – тварини з опіковою травмою, яким проводили некректомію та покривали рану подрібненим субстратом ліофілізованої шкіри свині. На 14 та 21 доби проводили електронномікроскопічне дослідження гемокапілярів підшлункової залози та визначали еритроцитарний індекс інтоксикації, рівні та коефіцієнт середньомолекулярних пептидів в крові. Результати. У І групі тварин стінка кровоносних капілярів була утворена ендотеліоцитами витягнутої форми, які лежали на базальній мембрані, у просвіті поодинокі еритроцити. Ендотеліоцити містили ядро витягнутої форми, в каріоплазмі переважав еухроматин, гетерохроматин у вигляді невеликих грудок мав маргінальне розміщення. Внутрішня поверхня ендотелію утворювала вирости цитоплазматичної мембрани, які збільшували обмінну поверхню капілярної стінки. Ядра перицитів містили еухроматин. У ІІ групі змінювалась ультраструктура гемокапілярів – їх просвіти розширені та містили скупчення формених елементів крові. Локально спостерігалось пошкодження цілісності їх стінки. Цитоплазма ендотеліоцитів просвітлена, набрякла, значно пошкоджені органели, поодинокі піноцитозні пухирці. Ядра були ущільнені з переважанням гетерохроматину, пікнотичні, мали глибокі інвагінації каріолеми з погано вираженим перинуклеарним простором. Перицити містили електроннощільні ядра, їх цитоплазма мала гомогенний вигляд та погано виражені органели. У ІІІ групі тварин стан стінки гемокапілярів був близький до норми. Мембрани плазмолем ендотеліоцитів чітко контуровані з численними виростами на люменальній поверхні, цитоплазма дещо просвітлена, містила піноцитозні пухирці та незначно змінені органели. Ядра ендотеліоцитів великих розмірів, в каріоплазмі переважав еухроматин. Оптично щільні перицити тісно прилягали до базальної мембрани капілярів. За даними біохімічних досліджень опікова травма супроводжувалась розвитком синдрому ендотоксемії, про що свідчило зростання концентрацій середньомолекулярних пептидів та підвищення проникності еритроцитарних мембран. Висновки. У пізні строки після опікової травми шкіри у шурів розвиваються значні деструктивні зміни гемокапілярів екзокринної частини підшлункової залози, що проявляється пошкодженням компонентів ядер та цитоплазми ендотеліоцитів. При проведенні ранньої некректомії та застосуванні подрібненого субстрату шкіри свині на 14 та 21 добу встановлено зниження вмісту токсичних катаболітів у крові, що створює необхідні умови для відновлення компонентів стінки гемокапілярів і нормалізації трансендотеліального обміну.

1981 ◽  
Vol 37 (1) ◽  
pp. 265-276 ◽  
Author(s):  
Christiane Stock ◽  
Pascal Haegel ◽  
Jacques Marescaux ◽  
Marc Aprahamian ◽  
Jacques Grenier

Author(s):  
Parimal Chowdhury ◽  
Masahiro Nishikawa ◽  
George W. Blevins ◽  
Phillip L. Rayford

Author(s):  
Parimal Chowdhury ◽  
Masahiro Nishikawa ◽  
George W. Blevins ◽  
Phillip L. Rayford

1983 ◽  
Vol 244 (6) ◽  
pp. G623-G629
Author(s):  
G. Adler ◽  
G. Gerhards ◽  
J. Schick ◽  
G. Rohr ◽  
H. F. Kern

Peptide and cholinergic secretagogues both produce biphasic dose-response curves for pancreatic enzyme secretion in vitro: supraoptimal doses result in submaximal secretory responses. We compared the effects of maximal and supramaximal doses of a cholinergic agent (carbachol) on rat exocrine pancreas in vivo. In conscious rats, volume and enzyme output were measured from the cannulated pancreatic duct during infusion of carbachol for 3 h. Infusion of 5 X 10(-7) mol . kg-1 . h-1 carbachol caused optimal stimulation, whereas a supraoptimal dose (5 X 10(-6) mol . kg-1 . h-1) resulted in submaximal response. Similar results were achieved when discharge of amylase and protein synthesis was determined in vitro after carbachol in vivo. Supraoptimal doses of carbachol increased serum amylase and enhanced acinar cell lysosomal activity in the Golgi area. The latter appeared to induce fusion of zymogen granules, which resulted in cytoplasmic vacuoles. The in vivo results corroborate in vitro findings of a biphasic dose-response relationship for carbachol and demonstrate destructive effects of supraoptimal concentrations on target cells.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document