scholarly journals Ukrainian Historical Institutions in Interwar Poland: the Attempt to Generalise

2021 ◽  
pp. 104-111
Author(s):  
Vitalii Telvak ◽  
◽  
Iryna Lozynska ◽  
Keyword(s):  
Interwar Poland

Мета статті. На основі аналізу різнопланової історіографічної літератури узагальнено інституційну структуру української історичної науки у міжвоєнній Польщі. Методологія дослідження ґрунтується на використанні міждисциплінарного підходу. Виходячи з принципів об’єктивності та історизму, дослідницький акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі. У статті використано евристичні можливості методів періодизації, класифікації і типологізації. Наукова новизна статті полягає у спробі узагальнення інституційної структури української гуманітаристики в Другій Речі Посполитій. Висновки. Українські інтелектуали в Другій Речі Посполитій, подекуди за сприяння представників польської влади, але частіше наперекір її антиукраїнській політиці, загалом добре адаптувалися до наявних у країні суспільно-політичних реалій. Відповідаючи на численні виклики, вони успішно трансформували набутий у попередній період інституційний досвід української гуманітаристики та, попри значні фінансові труднощі, ініціювали створення нових науково-дослідних інституцій, чиї співробітники опрацьовували найбільш перспективні тоді українознавчі проблеми. Специфікою української гуманітаристики в Другій Речі Посполитій був її інституційний поділ між Львовом та Варшавою. І тут, попри насиченість міжособистісних взаємин між галицькими вченими та їхніми наддніпрянськими колегами-емігрантами у польській столиці, так і не вдалося налагодити повноцінної інституційної співпраці. Це призвело до дублювання організаційних структур, котрі нерідко займалися подібною проблематикою. Така ситуація, котра вочевидь не відповідала скромним матеріальним і людським ресурсам тогочасної української науки, мала наслідком неузгодженість наукових проєктів, а іноді – й особистісну конфліктність. Утім, саме наявні у Другій Речі Посполитій українські історичні інституції були перенесені у повоєнному часі емігрантами до країн вільного світу, що дозволило вітчизняній гуманітаристиці перетривати часи комуністичного експерименту на Батьківщині та зберегти інституційну пам‘ять.

scholarly journals THE ROLE OF THE «MIZRACHI» POLITICAL PARTY IN THE DEVELOPMENT OF JEWISH PRIVATE SCHOOLING IN INTERWAR POLAND

2020 ◽  
Vol 33 ◽  
pp. 69-80
Author(s):  
Oksana RUDA
Keyword(s):  
Public Schools ◽  
Political Party ◽  
Jewish History ◽  
Mother Tongue ◽  
Educational Institutions ◽  
Medium Of Instruction ◽  
Jewish State ◽  
Interwar Poland ◽  
Jewish Students ◽  
The Government

The activity of the Jewish party «Mizrachi» in the 20s and the 30s of the 20th century, aimed at developing private Jewish schooling with Hebrew as the medium of instruction, is analyzed. In interwar Poland, Jewish students were deprived of the opportunity to receive primary education in public schools in the mother tongue as the medium of instruction, as government officials only partially implemented the Little Treaty of Versailles of 1919. The development of Jewish schooling was also complicated by the Polonization policy, the cultural and linguistic heterogeneity of Poland's Jews. Polish-speaking «szabasówka», who implemented a nationwide program of educating Jewish students in the spirit of loyalty to the government, facilitated their assimilation. That part of the Jewish community, which perceived these schools as an assimilation factor, actively participated in expanding the network of private Jewish schools with Yiddish or Hebrew mediums of instruction. An important part in the development of such religious and national educational institutions took the Mizrachi party, whose program principles combined the Jewish religious tradition with activities aimed at forming a Jewish state in Palestine. The author examines the activities of the Jewish cultural and educational societies «Jabne» and «Micyjon tejce Tora», which were cared for by «Mizrachi». The societies took part in establishing preschools, primary and secondary schools, teachers' seminaries, evening courses, public universities, reading clubs, libraries, and more. Both Judaic and secular subjects were taught in these educational institutions. Paying due attention to the teaching of Hebrew, Jewish literature, and Jewish history in schools helped preserve Jewish students' national identity. Keywords «Mizrachi» political party, Poland, cultural and educational societies, religious and national schools, Hebrew, Yiddish.

scholarly journals Agrarian legislation of interwar Poland: specificities of its implementation in Eastern Galicia

Skhid ◽  
2019 ◽  
Vol 0 (4(162)) ◽  
pp. 23-28
Author(s):  
Vitaliy Vyzdryk ◽  
Oleksandra Melnyk ◽  
Oleg Muravskiy
Keyword(s):  
Interwar Poland

Organizational activities of women of Kalisz Region during the interwar period – selected aspects of social and educational activity

2020 ◽  
Vol 29 ◽  
pp. 327-344
Author(s):  
Żaneta Marszałek-Trzebińska
Keyword(s):  
Interwar Period ◽  
Rural Women ◽  
Women's Movement ◽  
Educational Activity ◽  
Local Environments ◽  
Interwar Poland ◽  
Organizational Activities

Women's movement in interwar Poland encompassed several hundred organizations, differing among themselves by number of members, political affiliations, or programs. Aside from mass organizations, in local environments there were also women's movement structures which limited themselves to localized issues. The purpose of this article is to present the examples of formation of organizational activities among women of Kalisz Region during the interwar period, as well as social and educational efforts undertaken that have changed the awareness and attitudes of rural women.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document