ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

У рефераті наведено результати емпіричного дослідження інтерпретаційної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Автори припускають, що пізнавальна діяльність людини пов'язана не лише з проблемою розуміння, але й необхідністю інтерпретувати зрозуміле, а також виробляти власне ставлення до нього. Було показано, що дитина молодшого шкільного віку демонструє здатність усвідомлено розуміти будь-яке явище та інтерпретувати те, що він розуміє. Автори довели можливість вивчення особливостей інтерпретаційної діяльності у молодшому шкільному віці за допомогою інтерпретаційних завдань. У ході дослідження було встановлено, що успішність окремих інтерпретаційних процесів визначає якість інтерпретаційної діяльності в цілому. Результати дослідження інтерпретаційної діяльності дітей молодшого шкільного віку показали, що найбільші труднощі пов'язані із встановленням підтексту, смислового протиріччя, смислового зв'язку контекстів, поясненням причин та обґрунтуванням думки.

ПОНЯТТЯ «ПЕДАГОГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» У МОВНІЙ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

У статті описано результати психолінгвістичного аналізу поняття «педагогічне партнерство» у мовній свідомості студентів педагогічних спеціальностей за логічними, граматичними та тематичними критеріями. Встановлено, що студенти педагогічних спеціальностей переважно описують це поняття через такі асоціації, як «співпраця» та «повага». У мовній свідомості студентів І-ІІ курсів педагогічних спеціальностей поняття «педагогічне партнерство» має переважно характеристики, пов’язані зі спільною діяльністю та спілкуванням учасників навчально-виховного процесу, а також їх міжособистісними стосунками та емоційними установками. В отриманому масиві асоціативних реакцій переважають периферійні реакції, що свідчить про відсутність єдиного розуміння поняття «педагогічне партнерство» та наявність суб’єктивних уявлень про нього, заснованих не на чіткому знанні сутності цього поняття, а на попередній досвід.

МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕНЕДЖЕРА

Підготовка фахівців у галузі "менеджменту" вимагає від них оволодіння професійними компетенціями. Аналіз сутності професійної компетентності дозволив нам виділити три основні підходи до розуміння. Мова – ключовий елемент професійної компетентності. Рівень мовної компетентності визначає рівень якості виконання менеджером своїх обов'язків.

On the Issue of Applied Psycholinguistics in Organizational Research

This publication discusses the use of psycholinguistic tools in organizational research. The example of a comprehensive study of managerial culture in a business organization has been considered, the pilot part of which was a problem-targeted survey of respondents among top managers. The respective textual results were reduced to lemmas and their frequency analysis was carried out. The predominant n-grams in the texts were also identified. These categories were used to study and assess the discursive field of managerial culture in the organization. The results of cross-analysis of discourses became the basis for the development of a hypothesis regarding the leadership deficit among the managers of the organization, the causes and consequences of this deficit. The formulated assumptions were confirmed by the results of the main part of the study, which included differential psychological testing and individual interviews with respondents.

ПЕРЕКОНЛИВІ ТВЕРДЖЕННЯ ЯК ІНДИКАТОРИ БРЕХНІ

У статті розкривається сутність поняття обману та переконливих висловлювань. Наведено причини, чому переконливі заяви є найважливішими індикаторами обману. Щоб виявити обман, необхідно враховувати як вербальні (невідповідь, проблеми із запереченням, повторювані запитання, твердження без відповіді, суперечливі твердження, перехід в режим атаки, неадекватні запитання, занадто конкретні відповіді, неналежний рівень ввічливості, невідповідність рівень занепокоєння, вибіркова пам’ять тощо) та невербальні (пауза або затримка поведінки, вербально-невербальне роз’єднання, приховування рота чи очей, доглядальні жести тощо) ознаки обману. Згідно з результатами спостереження, існує три основні чинники, які роблять переконливі висловлювання більш ефективними: логіка (коли брехун апелює до розумних фактів і аргументів у логічному порядку), емоції (коли брехун звертається до емоцій слухача) і загальне переконання. що люди не будуть вам брехати.

ПЕРЕДУМОВИ АКТУАЛІЗАЦІЇ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

У статті аналізуються причини актуалізації запозичень у сучасній українській з економічної тематики, зумовлені низкою екстралінгвістичних чинників. Подано погляди українських лінгвістів на іноземні лексичні одиниці, зокрема у дискурсі ЗМІ. Досягнення поставленої мети зумовило використання таких методів: описового, порівняльного, контекстуально-семантичного та функціонального аналізу. Мета роботи – розглянути причини актуалізації іншомовної лексики у сучасній українській мові. Ми дійшли висновку, що останнім часом значна частина термінів іноземного походження актуалізується у ЗМІ, що зумовлено змінами у соціально-економічній сфері, наявністю інтернету, соціальних мереж, тісною міжмовною взаємодією. Було виявлено, що номінації у зв'язку з їх частим використанням у пресі поступово втрачають ознаки вузької спеціалізації та стають зрозумілими нефахівцям.

ПОЛІСЕМІЯ ЯК ПСИХОЛІНГВІСТИЧНА ПЕРЕДУМОВА ВИНИКНЕННЯ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

У статті представлені результати дослідження інтерференції в процесі вивчення англійської мови. Інтерференція розглядається як психологічне явище змішування кодів на рівні мовленнєвої діяльності окремих двомовних або багатомовних індивідів, яке може виникати як на підсвідомому, так і на свідомому рівнях. Автор досліджує полісемію як передумову інтерференції. Автор робить висновок, що в процесі мовлення мовна одиниця функціонує, з одного боку, як одиниця лексики, а з іншого – як компонент загальної структури пам’яті на основі асоціативних компонентів.

The Plight in Foreign Language Learning in Tunisian Context: Classroom Language Assessment v.s Foreign Language Learning Anxiety

The assessment of language proficiency from a psycholinguistics perspective has been a subject of considerable interest. Many literatures are devoted for the explanation of certain psychological phenomena related to first language acquisition and foreign language learning like language disorders/impairments, critical/sensitive period and language anxiety. This paper sheds the light on foreign language anxiety, which is in my conviction the hardest problem that concerns the foreign language learner as well as the teacher. The origin of this conviction is that foreign language anxiety hampers learner performance on one hand, and on the other hand effects, negatively, the classroom language assessment which in turn sharpens learner’s anxiety more and more. There is a significant negative correlation between foreign language anxiety and classroom language assessment. Three issues are to be tackled in this paper: (i) The implication of ‘anxiety’ as a psychological issue in foreign language learning, (ii) classroom language assessment in Tunisian schools and (iii) the relation between foreign language anxiety and classroom language assessment.

ПРАКТИКА І ПЕРЕШКОДИ АУДІЮВАННЯ ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ В НТУ «ХПІ» У ХАРКОВІ

У статті здійснено аналіз аудіювання як виду мовленнєвої діяльності й труднощі в практиці аудіювання у процесі навчання англійскої, німецької та французської мов у Національному технічному університеті "ХПІ" у Харкові.

РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОЗДІЙСНЕННЯ ВИКЛАДАЧА

У статті розкриваються основні особливості розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності викладачів вузів у процесі їх самоздійснення в просторі професії. Встановлено, що вона є основним психологічним інструментом спілкування викладача ВНЗ та багато в чому визначає його професійну самореалізацію. У дослідженні представлені розгалужені позитивні кореляційні зв'язки інструментального критерію комунікативної компетентності викладача вишу зі значними характеристиками професійної самореалізації. У свою чергу зв'язки мотиваційного критерію більш розгалужені та виразні у характеристиках внутрішньої професійної, ніж зовнішньої професійної самореалізації. Когнітивний критерій комунікативної компетентності викладачів має позитивну кореляцію лише з внутрішньою професійною самореалізацією та двома її характеристиками. Найбільш характерним для представників науково-педагогічної сфери є такий тип комунікативної (і мовної) поведінки, як комунікант – "коло".