ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОСЛИН В БАГАТОКОМПОНЕНТНОМУ ЛІКАРСЬКОМУ РОСЛИННОМУ ЗАСОБІ

Мета роботи. Розробка методів ідентифікації багатокомпонентного рослинного збору в фільтр-пакетах за характерними макро- і мікроскопічними ознаками, вивчення хроматографічного профілю вихідної сировини і порівняння його з профілем потенційного збору на предмет виявлення характерних зон за допомогою методу ТШХ. Матеріали і методи. Вихідна сировина (череди трава, нагідок квітки, глоду листя і квітки) зібрана на території Харківської області та зареєстрована в ДП «Фармакопейний центр». Сировина була подрібнена до розміру частинок, що проходять крізь сито 3000. Виконання роботи включало три етапи: на 1-му етапі проводився макроскопічний аналіз суміші лікарської рослинної сировини, на 2-му етапі - мікроскопічний аналіз, а на третьому - проведення ТШХ аналізу вихідної сировини і передбачуваного збору з подальшим детектуванням характерних зон. Результати й обговорення. При проведенні макроскопічного та мікроскопічного аналізу збору виявлені всі характерні частини кожної із рослин, що входять до його складу. При проведенні ТШХ випробування на виявлення зон флавоноїдів і гідроксикоричних кислот на хроматограмі збору виявлені характерні зони, властиві череді траві, нагідок квіткам і глоду листю і квіткам, а також ідентифіковані зони календулозидів, діагностичні для нагідок квіток. Висновки. Розроблені методи ідентифікації багатокомпонентного рослинного лікарського засобу – збору череди трави, нагідок квіток, глоду листя та квіток в фільтр-пакетах за розділами, які є обов’язковими для рослинних лікарських засобів: ідентифікація А - макроскопія, ідентифікація В - мікроскопія, ідентифікація С - ТШХ і доведена можливість розпізнання всіх його рослинних компонентів при їх спільній присутності.

ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕЛЮ НА ОСНОВІ ЕКСТРАКТІВ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДЕРМАТОЗІВ

Мета роботи. Фармакологічне дослідження комбінованого гелю на основі екстрактів лікарських рослин (фітокомплекс екстрактів листя горіха волоського, кропиви дводомної та чабрецю повзучого) для лікування дерматозів на моделях запалення різного генезу. Матеріали і методи. На першому етапі проводили визначення протизапальної активності зразків комбінованого гелю на моделі гострого термічного запалення лапи в мишей. Дослідження фармакологічної активності найефективніших зразків, за результатами попереднього досліду, проводили на моделі неалергічного контактного дерматиту, препаратом порівняння слугувала мазь «Вундехіл», виробництва ТОВ «ЕЙМ» (Харків, Україна). Результати й обговорення. На моделі термічного запалення лапи у мишей встановлено, що найбільшу протизапальну активність чинить зразок № 4 із вмістом горіха листя екстракту сухого з сумою танінів у перерахунку на галову кислоту та суху речовину 30 мг/100 г гелю, кропиви екстракту сухого з сумою гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту та суху речовину 20 мг/100 г гелю, чабрецю екстракту сухого з сумою флавоноїдів у перерахунку на рутин та суху речовину 35 мг/100 г гелю, який за ефективністю переважає зразок з окремими рослинними компонентами № 1, 2, 3 та зразки № 5 та 6, в яких вміст сухих екстрактів був збільшений у двічі та у тричі відповідно. Активність зразку № 4 була на рівні 80 %, зразки № 5 та 6 виявили протизапальну активність на рівні 73 % та 71 %. На моделі неалергічного контактного дерматиту у щурів, модельованого 2,5 % розчином 2,4-ДНХБ, зразок № 4 виявив виражену ефективність, що підтверджувалося зменшенням клінічних ознак неалергічного контактного дерматиту: зниженням набряку, інтенсивності ураження шкіри та рівня лейкоцитів у крові. За ефективністю зразок № 4 не поступався препарату порівняння мазі «Вундехіл» та переважав таку однокомпонентних зразків № 1, 2, 3. Висновки. Проведені дослідження на моделях запалення різного ґенезу показали, що комбінований гель на основі екстрактів лікарських рослин чинить більш виражену протизапальну дію, ніж його окремі компоненти. Отримані результати обґрунтовують доцільність використання екстрактів листя горіха, кропиви та чабрецю у складі засобу та перспективність подальших фармакологічних досліджень гелю з метою створення ефективного засобу для лікування захворювань шкіри запального генезу.

АНАТОМІЧНА БУДОВА ПІДЗЕМНИХ ОРГАНІВ КАТРАНУ КОКТЕБЕЛЬСЬКОГО (CRAMBE KOKTEBELICA (JUNGE) N. BUSCH)

Мета роботи: визначення мікроскопічних діагностичних ознак підземних органів катрану коктебельського (C. koktebelica (Junge) N. Busch). Матеріали і методи. Мікропрепарати кореня готували зі свіжозібраної, фіксованої в суміші етанол-гліцерин-вода очищена (1:1:1) та висушеної, а потім розмоченої сировини. Анатомічну будову вивчали на препаратах із поверхні та поперечних зрізах, які робили за загальноприйнятою методикою. Використовували світловий мікроскоп «БІОЛАМ ЛОМО» (Росія) при збільшенні у 80, 120, 160, 400, 600 та 800 разів. Отримані дані фіксували цифровою фотокамерою OLYMPUS SH – 21. Фотографії обробляли за допомогою комп’ютерної програми «Adobe Photoshop CS3». Результати й обговорення. Анатомічна будова кореня. Корінь на поперечному зрізі округлої форми. Перидерма представлена 2–4 шарами паренхімних клітин. Добре розвинута корова паренхіма, яка утворена паренхімними тонкостінними клітинами. У коренях другого і наступних років серед клітин корової паренхіми зустрічаються невеликі скупчення склереїд, які відсутні в коренях першого року. Тип будови центрального циліндра безпучковий. Камбій добре помітний. Запасною речовиною кореня картану коктебельського є крохмаль, а в оболонках судин первинної та вторинної ксилеми – білок. Анатомічна будова видозміни кореня (стеблекорінь, каудекс). Осьовий орган на поперечному зрізі округлої форми. Покривна тканина – багатошарова епідерма, клітини якої паренхімні, товстостінні. Опушення рідке, представлене простими одноклітинними волосками. Добре розвинена корова паренхіма, яка складається з паренхімних тонкостінних клітин. У коровій частині зустрічаються луб’яні волокна. Центральний осьовий циліндр безпучкової будови, камбій добре виражений. Домінуюча тканина ксилеми – лібриформ. Серцевина виражена, виповнена. Клітини корової паренхіми та серцевини накопичують крохмаль у вигляді простих крохмальних зерен, оболонки клітин судин та деяких клітин серцевини – білок. Висновки. Досліджено анатомічну будову підземних органів катрану коктебельського (коренів і стеблокореня) та виявлено основні мікроскопічні діагностичні ознаки, які будуть використані для розробки методів контролю якості на нову лікарську рослинну сировину. Діагностичними ознаками кореня є: скупчення склереїд у коровій паренхімі кореня другого, третього та наступних років; прості крохмальні зерна з тріщинкою, або з вираженими денними і нічними шарами; білок у клітинах ксилеми. Діагностичними ознаками стеблокореня є: покривна тканина – багатошарова епідерма; рідке опушення простими одноклітинними волосками; наявність луб’яних волокон у коровій паренхімі; домінування у ксилемі механічної тканини.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ГЛЮКОМЕТРІВ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ ЗА ДЕСЯТИРІЧНИЙ ПЕРІОД (2011-2021)

Метою роботи. Провести порівняльний аналіз асортименту глюкометрів і тест-смужок в Україні за десятирічний період для встановлення особливостей динаміки ринку глюкометрів. Матеріали і методи. Використано наукові та офіційні джерела інформації щодо глюкометрів. Застосовували маркетинговий, аналітичний, графічний, узагальнювальний аналізи та метод порівняння. Результати й обговорення. На підставі порівняльного аналізу асортименту глюкометрів в Україні показано позитивну динаміку за десятирічний період (2011-2021 рр.), але імпортозалежність. Встановлено збільшення кількості пропозицій приладів в 1,8 раза, при цьому 9 моделей асортименту 2021 р. були наявні і у 2011 р., це свідчить, що поряд з розвитком і надходженням нових моделей частина сегменту залишається стабільною. Лідерами з поставок глюкометрів є виробники країн Азії, які збільшили свої пропозиції за десятирічний період. Встановлено, що в даному сегменті відбувається розвиток технічного оснащення глюкометрів і розширення їх фунціоналу. Висновки. Широкий асортимент глюкометрів надає можливість хворим на ЦД обрати необхідний прилад для самоконтролю, який повною мірою задовольнить їхні потреби.

PELARGONIUM SIDOIDES, HEDERA HIBERNICA ТА ORIGANUM VULGARE В СКЛАДІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРЕДСТАВЛЕНИХ НА РИНКАХ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ

Мета роботи. Провести аналіз асортименту лікарських препаратів фармацевтичних ринків України та Польщі, які містять в своєму складі субстанції коренів пеларгонії очиткової (Pelargonium Sidoides), трави материнки звичайної (Origanum vulgare) та листя плюща звичайного (Hedera Hibernica). На підставі одержаних результатів визначити доцільність розробки нового багатокомпонентного препарату з їхнім вмістом. Матеріали і методи. Аналіз фармацевтичних ринків проводили згідно з даними Державного реєстру лікарських засобів України та Польщі (станом на липень 2021 року). Робота виконана з використанням логічного, статистичного та графічного методів. Результати й обговорення. Більшість проаналізованих засобів фармацевтичних ринків України та Польщі із вмістом пеларгонії очиткової, материнки звичайної, плюща звичайного представлені у формі сиропів. В основному, це однокомпонентні лікарські засоби (73,33 % в Україні та 91,7 % в Польщі). В обох країнах найбільший відсоток досліджуваних препаратів вироблені на вітчизняних фармацевтичних підприємствах, на другому місці препарати імпортовані з Німеччини. Найчастіше лікарські препарати із вмістом Origanum vulgare, Hedera Hibernica, Pelargonium Sidoides – це засоби, що застосовуються у разі кашлю та застудних захворювань (78,21 %). Висновки. Розробка нового багатокомпонентного лікарського засобу із вмістом трави материнки, листя плюща і пеларгонії є перспективною оскільки аналогів такого препарату на проаналізованих фармацевтичних ринках немає.

ОСВІТНЬО-НАУКОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ

Мета роботи. Визначення актуальних напрямків імплементації в освітній процес питань організації та надання паліативної допомоги шляхом аналізу сучасного рівня знань та навичок у фармацевтичних працівників у зазначеному сегменті охорони здоров'я. Матеріали і методи. У дослідженні з визначення рівня теоретичних знань та практичних навичок з питань організації та надання паліативної допомоги хворим, взяли участь 387 респондентів – фармацевтичних працівників з фаховою освітою різного освітнього рівня. У роботі використано соціологічний метод дослідження, математичні та статистичні методи обробки даних. З метою наочного представлення результатів застосовано графічні прийоми аналізу. Результати й обговорення. За середнім показником результатів проведеного опитування фармацевтичних фахівців з питань організації та надання паліативної допомоги, встановлено, що 67% анкетованих продемонстрували середній рівень поінформованості; 34% опитаних мали високий рівень знань; 21% опитаних низький рівень знань, відповідно. Детальний аналіз відповідей респондентів дозволив визначити, що у фармацевтичні фахівці володіють окремими аспектами паліативної допомоги. Респонденти продемонстрували належний рівень знань у питаннях основних потреб паліативних хворих та складових фармацевтичних послуг при наданні паліативної допомоги. Також виявлено низку питань, в яких фармацевтичним фахівцям бракує знань. Зокрема, знання положеннь основних законодавчих актів щодо регулювання обігу та застосування лікарських засобів у паліативній допомозі, переліку захворювань які потребують надання паліативної допомоги. Залежності рівня знань респондентів щодо організації паліативної допомоги від набутого освітнього рівня фармацевтичної освіти не встановлено. Висновки. У статті обгрунтовано доцільність упровадження заходів освітньо-наукового спрямування з метою підвищення ефективності надання паліативної допомоги в Україні з урахуванням світових тенденцій розвитку охорони здоров'я та напрямків розвитку вітчизняної паліативної допомоги.

ФІТОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ СПОЛУК ТЕРПЕНОВОЇ ПРИРОДИ В СИРОВИНІ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ТРИБИ MENTHEAE (РОДИНА LAMIACEAE)

Мета роботи. Фітохімічний аналіз сполук терпенової природи у траві трьох видів триби Mentheae родини Lamiaceae (Dracocephalum moldavica L., Lophanthus anisatus (Nutt.) Benth та Satureja hortensis L.) хроматографічними та спектрофотометричним методами. Матеріали і методи. Траву заготовляли на дослідних ділянках у Тернопільській області на початку масового цвітіння. Ефірні олії отримували шляхом гідродистиляції. Для ідентифікації терпенових сполук використовували метод тонкошарової хроматографії. Компонентний склад тритерпеноїдів визначали методом високоефективної рідинної хроматографії. Сумарний вміст тритерпеноїдів визначали спектрофотометрично. Результати й обговорення. Методом ТШХ встановлено домінуючі компоненти та специфічні «хроматографічні відбитки» ефірних олій для кожного з видів, а також ідентифіковано нелеткі терпенові сполуки їхньої сировини – урсолову кислоту та β-ситостерол. Методом ВЕРХ встановлено, що урсолова та еускафова кислоти були основними тритерпеновими сполуками трави усіх досліджуваних видів; еускафова кислота (0,56 %) превалювала в сировині Satureja hortensis, урсолова (0,21 %) – у Lophanthus anisatus. Методом спектрофотометрії виявлено зниження сумарного вмісту тритерпеноїдів у напрямі Lophanthus anisatus (1,67±0,04 %) > Satureja hortensis (1,26±0,03 %) > Dracocephalum moldavica (1,05±0,03 %). Висновки. На основі проведеного фітохімічного аналізу у траві досліджуваних видів ідентифіковано сполуки терпенової природи, а також встановлено компонентний склад і сумарний вміст тритерпеноїдів.

СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВІДПУСКУ ЛІКІВ З АПТЕКИ: ПОГЛЯД ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАХІВЦІВ

Мета роботи. Дослідження особливостей сучасного стану відпуску лікарських засобів з аптек та їхніх структурних підрозділів на підставі опитування фармацевтичних фахівців західних областей України. Матеріали і методи. Нормативне забезпечення відпуску лікарських засобів з аптек та їхніх структурних підрозділів в Україні. Анкета, на яку дали відповідь 141 фармацевтичний фахівець з Івано-Франківської (36,2 %), Львівської (22,0 %), Тернопільської (21,3 %), Закарпатської (7,8 %), Волинської (7,1 %) та Чернівецької (5,6 %) областей. Методи – узагальнення, систематизація, анкетне опитування. Результати й обговорення. В Україні затверджено 36 протоколів провізора (фармацевта) (протоколи фармацевтичної опіки), більшість (22) – для симптоматичного лікування захворювань. 71 % опитаних фармацевтичних фахівців застосовують у своїй роботі протоколи фармацевтичної опіки частково, 19 % опитаних – повністю, 10 % – не застосовують взагалі. Для 13 із 22 протоколів при симптоматичному лікуванні захворювань опитані фармацевтичні фахівці вважають самостійне встановлення діагнозу пацієнтом проблематичним, найчастіше вказували на протоколи фармацевтичної опіки при порушенні функції жовчного міхура і жовчовивідних шляхів та ферментативній недостатності підшлункової залози (по 34 % респондентів). 80 % опитаних фармацевтичних фахівців відпускають рецептурні лікарські засоби без рецепта, мотивуючи це відсутністю усталеної практики виписування рецептів лікарями (60,2 %), залежністю розміру власної заробітної плати від обсягу продажів (23,0 %), відсутністю чіткого механізму контролю за відпуском рецептурних лікарських засобів (15,0 %). Умови, які б змусили респондентів дотримуватись законодавства в даній сфері, це наявність дієвого контролю за рецептурним відпуском із боку Держлікслужби України або інших органів (80,9 %), загроза звільнення з роботи (39 %), санкції (34 %), відсутність залежності розміру заробітної плати від обсягу продаж (24,1 %), запровадження електронних рецептів на рецептурні лікарські засоби (21,9 %). Висновок. На основі проведеного опитування 141 фармацевтичного працівника 6 західних областей України встановлено низький рівень знання критеріїв віднесення ЛЗ до таких, що відпускаються без рецепта з аптек; неналежний ступінь ознайомлення респондентів із протоколами фармацевтичної опіки та використання їх у практичній діяльності; проблематичність самостійного встановлення пацієнтом ряду діагнозів, для яких передбачено протоколи симптоматичного лікування; недотримання умов рецептурного відпуску більшістю опитаних.

ЖОВТЕЦЬ ЇДКИЙ (Ranunculus acris L.): АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ПОШИРЕННЯ, ХІМІЧНОГО СКЛАДУ, БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТА МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Мета. Аналіз джерел наукової літератури щодо ареалу розповсюдження, вмісту біологічно активних речовин та спектра потенційного використання у фармації жовтецю їдкого (Ranunculus acris L.). Матеріали та методи. Аналіз та узагальнення наукової інформації, що стосується поширення, хімічного складу, фармакологічної активності та потенціалу медичного застосування Ranunculus acris. Результати і обговорення. Ranunculus acris – багаторічна трав'яниста рослина родини Жовтецевих (Ranunculaceae), яка поширена в Україні у дикорослому стані. Рослина неофіцинальна; вона використовується в народній медицині різних країн, оскільки виявляє антимікробні, антивірусні, протизапальні, антитоксичні, епітелізуючі та протитуберкульозні властивості. До основних біологічно активних речовин рослини відносять алкалоїди (до 0,1 %), дубильні речовини (більше 2 %), сапоніни, γ-лактони (ранункулін, анемонін, протоанемонін), флавоноїди (кемпферол, кверцетин), дубильні речовини та серцеві глікозиди. Висновки. Враховуючи значний досвід використання Ranunculus acris у народній медицині та дані експериментальних досліджень щодо вмісту біологічно активних речовин і досить широкого спектра його фармакологічної активності, надземні органи рослини можна розглядати як перспективну сировину для наукових досліджень у фармації з метою одержання та виробництва фітопрепаратів.

ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ СУМИ ФЛАВОНОЇДІВ У НАСТОЙЦІ НАГІДОК МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ ТОНКОШАРОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ

Метою роботи була розробка методики визначення кількісного вмісту суми флавоноїдів настойки нагідок методом високоефективної тонкошарової хроматографії (ВЕТШХ), що характеризується специфічністю, експресністю і економічністю. Матеріали і методи. Дослідження було проведене методом ВЕТШХ в автоматичній системі виробництва CAMAG (Швейцарія) на базі навчально-наукової тренінгової лабораторії хіміко-технологічних досліджень НФаУ (Харків, Україна). Результати обробляли за допомогою програмного забезпечення visionCats, CAMAG. Як стандартний зразок (СЗ) використовували рутин, як об’єкти дослідження використовували три зразки настойки нагідок вітчизняних виробників. Результати й обговорення. При розробці методики були обрані оптимальні умови визначення, що включали: визначення характерних профілів піків настойки нагідок в обраній рухомій фазі за різних довжин хвиль і вибір СЗ для перерахунку, оптимізацію етапів підготовки проби випробуваного і СЗ, етапів дериватизації і детекції; визначення способу розрахунку і розробку формули розрахунку. Так, визначення вмісту суми флавоноїдів проводилось після розділення речовин в обраній рухомій фазі і дериватизації реагентом алюмінію хлориду за довжини хвилі 408 нм. Для розрахунку був обраний метод калібрувального графіка за площею піків. Згідно із розробленою ВЕТШХ-методикою, вміст суми флавоноїдів у перерахунку на рутин у зразках настойки нагідок склав: для зразка 1 – 0,26±0,02%; для зразка 2 – 0,14±0,01%; для зразка 3 – 0,26±0,02%. Висновки. Розроблена методика може застосовуватися як специфічний, зручний і економічно вигідний експрес-метод визначення флавоноїдів настойки нагідок.