Analysis of the prevalence of antibiotic-resistant opportunistic microflora isolated in patients with bronchitis

In Press The study of Staphylococcus and Streptococcus antibiotics sensitivity revealed absolute sensitivity of S. aureus to cefepime and imipenem, S. pyogenes – to amoxiclav, ofloxacin and clindamycin. Staphylococcus showed the greatest resistance to penicillins (50–75%), amoxiclav (35–43%), norfloxacin (40–50%), azithromycin (S. aureus – 14%, S. epidermidis – 84%). Amoxiclav was the most active against Streptococcus (81–100% of sensitive strains). S. pyogenes strains had the greatest resistance to azithromycin (75%), penicillins (50–60%), carbapenems (50–60%). Other Streptococcus were resistant to azithromycin (34–50% cases). Keywords: antibiotics resistance, opportunistic microorganisms, bronchitis.

Нейротрофический фактор BDNF при нейродегенеративных заболеваниях

В статье представлено исследование сыворотки крови больных ремиттирующе-рецидивирующим рассеянным склерозом (РС) на стадии обострения и больных с болезнью Вильсона-Коновалова (БВК) с неврологическими проявлениями. Было обследовано 24 больных с ремиттирующе-рецидивирующим рассеянным склерозом на стадии обострения и 9 больных с болезнью Вильсона-Коновалова. Контрольную группу составили 30 человек без неврологических заболеваний. В группе больных РС на стадии обострения концентрация нейротрофического фактора BDNF была выше по сравнению с группой больных БВК. Полученные данные свидетельствуют о том, что BDNF может служить показателем развития дегенеративного сценария течения ремиттирующе-рецидивирующего рассеянного склероза. Определение концентрации BDNF может быть использовано в качестве мониторинга активности атрофического процесса и эффективности лечебно-реабилитационных мероприятий

Особливості лікувальної тактики у пацієнтів з безсимптомними каменями ниркових чашок

З метою підвищення ефективності лікування пацієнтів з безсимптомними каменями ниркових чашок, розроблений алгоритм лікувальної тактики при даній формі нефролітіазу. Основними диференційними критеріями вибору оптимального методу лікування є розміри та рентгенівська щільність каменя, а також анатомічні особливості чашково-мискової системи. Наявність конкременту розмірами 5–15 мм з рентгенівською щільністю менш як 1500 HU в нирковій чашці з інфундибуло-пельвікальним кутом 90° і більше є показанням до екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії. Проведення перкутанної нефролітотрипсії доцільно у пацієнтів з чашковими каменями, розмірами більш як 15 мм, рентгенівською щільністю понад 1500 HU, а також наявністю гострого інфундибуло-пельвікального кута. Динамічне спостереження в поєднанні з літолітичною і літокінетичною терапією показано при наявності конкременту розмірами менш як 5 мм. Запропонований лікувальний підхід був успішно застосований у 73 хворих з цією формою нефролітіазу. Ефективність лікування за показником "stone free" в різних групах пацієнтів склала від 86,3 до 91,7 %

Нутритивний статус у хворих на хронічну хворобу нирок V Д стадії, які лікуються перитонеальним діалізом

Обстежено нутритивний статус 145 хворих з хронічною хворобою нирок V Д стадії, які лікуються перитонеальним діалізом. Застосовано лабораторні, антропометричні, функціональні методи обстежень. У процесі дослідження нутритивні розлади діагностовано у 55,2 % пацієнтів, які лікуються перитонеальним діалізом. Аналіз виживаності між групами хворих з різним нутритивним статусом дозволив констатувати, що виживаність хворих є достовірно вищою в групах з нормальним НС або легким ступенем НР, ніж у групах з середнім або важкими ступенем нутритивних порушень.

Septic complications in patients with neck wounds

Nowadays, we have been a steady increase in injuries as the social conditions of life and have changed. Statistically found that 54.0 % of people of car accidents have injuries to the head and neck. According to the literature, mortality in patients with neck injury which is complicating by pyoinflammatory persists up to 30.0-76.0 %. The management of neck trauma can be challenging and sometimes overwhelming, as this anatomical region contains many vital structures. These structures may pose a diagnostic and therapeutic dilemma. Our research based on the results of diagnosis and treatment of 124 patients with a purulent mediastinitis, complicating traumatic injuries of the neck organs. Among these men – 92 (74.2 %), women – 32 (25.8 %). The results of treatment depend on timely diagnosis, hospitalization in a specialized compartment and conducting active surgical tactics

Когнітивні порушення у хворих на змішану деменцію різного ступеня вираженості, ускладненою галюцинаторно-параноїдними розладами

У дослідженні взяли участь 72 пацієнти зі змішаною деменцією помірного та тяжкого ступеня вираженості, ускладненою галюцинаторно-параноїдними розладами (основна група) та 61 пацієнт зі змішаною деменцією помірного та тяжкого ступеня вираженості, без психотичних розладів (контрольна група). Доведено, що пацієнти основної групи характеризувались більш вираженими когнітивними порушеннями. У хворих зі змішаною деменцією помірного ступеня вираженості превалюють розлади мислення переважно психотичного генезу, а у хворих зі змішаною деменцією тяжкого ступеня вираженості, ускладненою психозом, виявлена висока частота когнітивних порушень праксису, гнозису, уваги, мови, читання та орієнтації

Критерії використання тимчасового шунта у хворих із стенозами сонних і церебральних артерій

Вивчено особливості нейропротективної тактики хірургічного лікування атеросклеротичного стенозу внутрішньої сонної артерії. В аналіз включено 108 пацієнтів з поєднаним атеросклеротичним ураженням церебральних і каротидних артерій, яким була зроблена оцінка резервних можливостей головного мозку. На підставі результатів, які були отримані під час проведення ішемічних проб, пацієнтів розподілили на дві групи. До 1-ї групи увійшло 68 осіб, яким була виконана каротидна ендартеректомія без використання тимчасового шунта, 2-гу групу склали 40 пацієнтів, яким дана операція виконувалася з використанням ТШ (тимчасового шунта). Рішення про використання шунта приймали за сукупністю показників ретроградного тиску, неврологічного дефіциту, кровотоку по середній мозковій артерії. У пацієнтів з оклюзією сонних артерій з контрлатеральної сторони використання ТШ показано незалежно від показників оксиметрії, ретроградного тиску, швидкості по середній мозковій артерії. При поєднаному атеросклеротичному ураженні сонних і церебральних артерій тактика хірургічного лікування повинна ґрунтуватися на оцінці функціональних резервів головного мозку. Результати проведеної проби гіпоксії слугували додатковим критерієм щодо рішення про накладення внутрішнього шунта (ВШ). Це дозволяє уникнути додаткових можливих ускладнень в ранньому післяопераційному періоді. Розімкнене Вілізієве коло не вимагає використання тимчасового шунта у 32 випадках

Основні моніторингові показники вуглеводного обміну, які впливають на перебіг післяопераційної когнітивної дисфункції

У 130 пацієнтів хірургічних відділень різного профілю на базі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова після застосування загального наркозу визначали вміст основних показників обміну вуглеводів у пацієнтів з гострою хірургічною патологією залежно від віку. Оперативне втручання проводили за умов загальної багатокомпонентної анестезії зі штучною вентиляцією легень із використанням пропофолу й фентанілу, тіопенталу натрію й фентанілу. Пацієнтів було розподілено на три групи: І група –46 пацієнтів молодого віку (18–43 роки); ІІ група – 43 пацієнти середнього віку (44–59 років); ІІІ група – 41 пацієнт похилого віку (60–80 років). У крові пацієнтів визначали основні біохімічні маркери вуглеводного обміну – вміст глюкози, пірувату та лактату. Проведені дослідження дали змогу інтегрально оцінити можливі порушення обміну вуглеводів та схарактеризувати особливості енергетичного забезпечення організму хірургічних пацієнтів у різні періоди захворювання залежно від віку. Дослідження таких метаболітів анаеробного гліколізу, як піруват і лактат, в сироватці крові пацієнтів різних вікових груп виявив певні особливості змін цих показників, вираженість яких залежала від віку і тривалості після наркозу та оперативного втручання

Ультразвукові параметри печінки та показники портальної гемодинаміки при коморбідності неалкогольної жирової хвороби печінки з артеріальною гіпертензією

Об’єктом дослідження були 269 пацієнтів, які входили у три групи: група І – пацієнти з коморбідністю НАЖХП та ГХ ІІ стадії, 2 ступеню (121 пацієнт), група ІІ – пацієнти з коморбідністю НАЖХП та РПАГ ІІ стадії, 2 ступеню (88 пацієнтів), група ІІІ – пацієнти з НАЖХП (60 пацієнтів). Вік пацієнтів складав від 18 до 66 років. Середній вік пацієнтів становив (48,07±10,81) року. Контрольна група – 20 здорових осіб аналогічної вікової категорії чоловічої та жіночої статі. Для оцінки стану печінки використовували ультразвуковий метод дослідження на ультразвуковій діагностичній системі „GE”, США. За нашими даними, показники кровотоку у портальній вені погіршуються як у пацієнтів з НАЖХП так і її коморбідністю з ГХ або РПАГ. Індекс резистивності загальної печінкової артерії знижується у більшій мірі у пацієнтів з НАЖХП та її коморбідністю з ГХ або РПАГ порівняно як з хворими з ізольованою НАЖХП, так і з групою контролю. Пульсаційний індекс загальної печінкової артерії достовірно не відрізняється від хворих з коморбідністю та ізольованою НАЖХП, але достовірно перевищує показник у групі контролю. Це також свідчить про наявність порушень у системі артеріального печінкового кровотоку у досліджених хворих. Різниця між показниками портальної гемодинаміки відсутня при коморбідності НАЖХП з ГХ та коморбідності НАЖХП з РПАГ. Отриманні дані свідчать про те, що наявність коморбідності з ГХ або РПАГ у пацієнтів з НАЖХП, погіршує стан портального кровотоку, що може впливати на перебіг захворювання.

Характеристика внутрішньої картини хвороби у жінок, хворих на депресивні розлади різного генезу та рівня психосоціальної дезадаптації

Для вивчення специфіки внутрішньої картини хвороби у жінок, хворих на депресивні розлади різного генезу й вираженості психосоціальної дезадаптації, для визначення, в подальшому, таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації даного контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідження були включені 94 особи з депресивним розладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реакція, обумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток з депресивним розладом органічної генези (органічні афективні розлади). Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В результаті дослідження у хворих з різним генезом депресії та наявністю або відсутністю ознак психосоціальної дезадаптації, виявлено різні варіанти і типи внутрішньої картини хвороби. Встановлено, що за умови наявності ознак психосоціальної дезадаптації у жінок наявне більш дезадаптивне ставлення до хвороби, у порівнянні з пацієнтками без дезадаптивних проявів, незалежно від генезу депресивного розладу. Ці закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію