СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ
Latest Publications


TOTAL DOCUMENTS

114
(FIVE YEARS 38)

H-INDEX

0
(FIVE YEARS 0)

Published By Lutsknational Technical University

2313-5425

Author(s):  
Петро ГОДОВАНЮК

У роботі запропонована методика складання математичної моделі прогнозування попиту на автосервісні послуги. Розробка відповідних моделей є важливим завданням. При розробці були враховані наступні фактори: – можлива зміна загальної кількості автомобілів Nавт, що знаходяться в зоні ділової активності СТО; – інтенсивність експлуатації, тобто середньорічний пробіг  автомобілів, що знаходяться в даному регіоні, а також динаміку його зміни по різних періодах року (j); – середні напрацювання  на один автомобиле-заїзд на СТО; – можлива зміна частки ринку Kj, що займає це підприємство в районі ділової активності; – частка власників α, які звертаються на СТО. Комплексне врахування перелічених вище факторів дозволяє виконати прогнозування зміни середньодобової кількості звернень  по різних видах робіт (i), з урахуванням його сезонності (j). З метою спрощення отримуваної моделі, а також з урахуванням короткострокового періоду прогнозування, без втрати точності отримуваного результату, були прийняті постійні наступні величини: – середньорічний пробіг ; – коефіцієнт, що враховує динаміку посезонної зміни середнього річного пробігу – Kдj; – долю власників, що користуються послугами СТО в цьому регіоні α; – режим роботи СТО, що визначається кількістю днів роботи Dр підприємства на даних періодах року; – – середню трудомісткість одного звернення. Таким чином, прогнозування попиту на послуги СТО зводиться до оцінки зміни середньодобової кількості звернень на СТО, для чого була розглянута динаміка зміни його складових (1). У загальному вигляді, методика прогнозування попиту на послуги СТО, визначається середньодобовою кількістю звернень на СТО, та включає п’ять етапів. Недоліком використання цього методу є те, що пропадають, відповідно, одна або дві, відповідно, перші і останні точки даного часового ряду. Для їх визначення використовуються наступні вирази: для ковзного середнього по трьох точках – вирази (17) і (18), для ковзного середнього по п’яти точках – формули (19)‒(20), відповідно [1, с. 90]: Ключові слова:, автосервісні послуги, реконструкція, ефективність, математична модель, оптимізація.



Author(s):  
Стасис СЛАВИНСКАС ◽  
Томас МИЦКЯВИЧЮС ◽  
Арвидас ПАУЛЮКАС

This paper presents comparative experimental study’s results of diesel fuel and aviation fuel effect on operational properties of a high-pressure fuel pump of a common rail injection system. The two identical fuel injection systems mounted on a test bed of the fuel injection pumps were prepared for the experimental durability tests. The lubricity properties of diesel fuel and aviation fuel (Jet-A1) were studied using the High-Frequency Reciprocating Rig (HFRR) method. The values of wear scar diameter (WSD) obtained with Jet-A1 fuels were compared to the respective values measured with the reference diesel fuel. The microscopic photographs of the wear scar diameters obtained on above mentioned fuels are presented in the paper. The test results showed that long-term (about 300 hours) using aviation fuels produced a negative effect on the durability of the high-pressure fuel pump. Due to the wear of plunger-barrel units the decrease in the fuel delivery rate occurred of about 6.7 % operating with aviation fuel. The average friction coefficients of Jet-A1 fuels were higher than that of the normal diesel fuel. Keywords: diesel fuel, aviation Jet-A1 fuel, lubricity, plunger-barrel units, wear scar diameter



Author(s):  
Ганна КИРИЧЕНКО ◽  
Юлія БЕРДНИЧЕНКО ◽  
Олег СТРЕЛКО

В умовах розвитку транспортного ринку ключовими питаннями для системи залізничних перевезень є: своєчасне забезпечення вагонами відповідного типу усіх відправників вантажу відповідно до їх замовлень; подальше закріплення залізничного транспорту на ринку перевезень шляхом розвитку маркетингу, створення збалансованої тарифної політики; удосконалення організаційних структур управління залізничним транспортом, технології перевізного процесу та організації перевізної роботи на основі широкого впровадження автоматизованих систем управління. Мета статті полягає у дослідженні можливості підвищення ефективності використання парку вагонів, пов’язаного з цим дотримання термінів доставки вантажу, на базі нової методики та принципу розрахунку. Один з основних комплексних показників роботи залізниці є обіг вагону, що відображає час повного циклу роботи вагону. Наразі обіг вагону збільшується, для залізниці це означає невиконання встановлених норм, для отримувачів послуг – клієнтів залізниці - це означає прострочення термінів доставки вантажу, порушення фінансових зобов’язань перед іншими учасниками процесу перевезень. Інформаційні технології залізниці обумовлюють можливість контролю  за виконанням нормативу обігу вагону та дотриманням термінів доставки вантажу з подальшим вдосконаленням методик та методів визначення показників експлуатаційної роботи. Досліджено підвищення ефективності використання парку вагонів, пов’язаного з цим дотримання термінів доставки вантажу, за рахунок нової методики та принципу розрахунку і прогнозу основних показників роботи. Проаналізовано можливості відійти від умовного визначення обігу за формулами, що використовують балансовий метод та застосовувати сучасні статистичні методи для визначення обігу вагонів як характеристики певного перевезення. Це дозволить встановлювати реальні норми обігу вагонів та терміни доставки вантажів, що забезпечать дотримання технологічних процесів експлуатаційної роботи залізниці при обслуговуванні клієнтів. Ключові слова: інформаційні технології, терміни доставки, обіг вагонів, технологічний процес, залізниця.



Author(s):  
Катерина КОРНІКОВА ◽  
Андрій ІЛЬЧЕНКО ◽  
Володимир ШУМЛЯКІВСЬКИЙ

Проведено аналіз розвитку тролейбусного транспорту обласних центрів України (м. Житомир, м. Рівне, м. Тернопіль, м. Чернігів) та найбільшого міста за кількістю населення Київської області – м. Біла Церква. Зроблено порівняння вказаних міст щодо їх площі, кількості населення, щільності розташування населення в містах, кількості автобусних та тролейбусних маршрутів, довжини контактної мережі та кількості тролейбусів. Проаналізовано та відзначено характерні особливості тролейбусних маршрутів міст та розкрито стратегію їх подальшого удосконалення та оновлення рухомого складу. Відзначено особливість маршрутної мережі в м. Житомир, яка полягає в наявності кільцевого маршруту, що дозволяє зв’язати віддалені від центра міста райони між собою. Показано, що особливістю контактної мережі м. Рівне є її вихід за географічні межі міста, що виправдано великим потоком пасажирів в робочі дні тижня, які рухаються до Рівненського заводу високовольтної апаратури. Зазначено, що в експлуатацію введено дуобус АКСМ 43303А та 12 тролейбусів Дніпро Т203 з автономним ходом. З аналізу схем, особливостей тролейбусних маршрутів, наявного парку тролейбусів та їх термінів експлуатації у вказаних містах зроблено висновок, що в містах України з зазначеними характеристиками переважають тролейбусні мережі радіального розташування з можливістю об’єднання околиць міст. Кращим рішенням вибору тролейбусної контактної мережі в таких містах є вибір радіальних маршрутів від центру до периферійних районів міста в поєднанні з кільцевими маршрутами з’єднання між собою головних вулиць. Парк тролейбусів застарілий, в основному вони експлуатуються вже 20-40 років, тому потребує більш активного оновлення. Найкращим за віковим складом парків тролейбусів міст, що проаналізовано, станом на 01.01.2020 року є парк м. Чернігів, найгіршим - м. Рівне. Ключові слова: міські пасажироперевезення, електротранспорт, тролейбус, маршрутна мережа, контактна мережа, навколишнє середовище.



Author(s):  
Микола ГАНДЗЮК ◽  
Дмитро ГАНДЗЮК ◽  
Богдан ШУМІК

В даний час успішна робота всіх галузей народного господарства неможлива без ефективного транспортного обслуговування. Організація роботи транспорту повинна забезпечувати ефективне постачання промислового виробництва, сільського господарства, інших галузей народного господарства, а також задовольняти потреби населення в перевезеннях з системних позицій. Комплексний підхід до організації та планування перевезень вимагає досягнення мінімальних витрат як у всій системі транспортного обслуговування, так і в окремих її елементах. Вирішення цього завдання неможливо без заміщення існуючих раніше технологій і методів організації і планування транспортного процесу на сучасні. Сучасні вимоги до організації перевізного процесу та якості виконуваних перевезень на автомобільному транспорті диктують необхідність застосування нових організаційних і технологічних рішень в плануванні перевезень з використанням програмно-цільових і логістичних принципів. Існуюча організація системи оперативного планування не завжди відповідає реальним потребам учасників процесу вантажних автомобільних перевезень. Основним недоліком на сьогоднішній день є те, що методологічна база сегментована і описує окремі етапи планування процесу перевезень. Методики, які працюють сьогодні, присвячені окремим завданням, таким як визначення оптимальної вантажопідйомності парку рухомого складу, розрахунок техніко експлуатаційних показників, в тому числі необхідної кількості автомобілів, розподіл рухомого складу за заявками із застосуванням методів лінійного програмування, складання графіка роботи автомобілів, розрахунок витрат на перевезення та інші. Виконання такого різноманіття розрізнених операцій і завдань в сучасних умовах без комплексного підходу до їх вирішення, а також без автоматизації переробки значних обсягів інформації неефективне. Крім того методики розрахунку необхідної кількості автомобілів мають серйозні похибки, це виражається в невідповідності розрахункових і фактичних величин. Незважаючи на те, що останніми роками ведеться активна розробка і впровадження на автотранспортні підприємства програм автоматизованого документообігу та планування роботи автомобілів, в даний час не існує методики, яка забезпечує комплексне планування та рішення перерахованих вище завдань з урахуванням специфіки міжміських перевезень, тоді як сучасні тенденції розвитку автотранспорту в Україні пов'язані з інтенсивним їх розвитком. Ключові слова: перевезення, техніко-експлуатаційні показники, міжміський маршрут, система, оперативне планування, заявка, методика, алгоритм, автоматизація, методологічна база.



Author(s):  
Віталій ПУЦЬ ◽  
Павло МЕЛЕСЬ

У роботі викладено результати аналізу показників телескопічних навантажувачів вантажопідйомністю 2000 – 4000 кг, які найчастіше використовують для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт у сільськогосподарських підприємствах. Сформовано базу характеристик різних моделей телескопічних навантажувачів. Для аналізу авторами обрано наступні характеристики: вантажопідйомність, маса, висота підйому стріли, потужність. Обрані параметри було згруповано у певні групи таким чином, щоб параметри кожної з груп в основному відображали зміни якої-небудь однієї із значущих характеристик вихідних функцій. З використанням кореляційного аналізу встановлено зв'язок між трьома параметрами, обраними для дослідження, а саме: вантажопідйомність і маса; маса та висота підйому; маса і потужність. Додатково розраховано параметри функціональних ознак – енергоємності та енергонасиченості. Для оцінювання впливу деяких факторів на обрані параметри функціональних ознак телескопічних навантажувачів – енергоємність і енергонасиченість виконано регресійний аналіз, що дозволило отримати багатофакторну математичну модель. Отримано рівняння регресії, які розкривають взаємозв’язок енергонасиченості та енергоємності і параметрів потужності та маси навантажувача. Встановлено, що найбільший вплив на енергонасиченість має потужність двигуна, відповідно на показник енергонасиченості – маса навантажувача. Виконаний кореляційно-регресійний аналіз може бути покладений в основу процесу шляхів підвищення ефективності телескопічних навантажувачів для виконання сільськогосподарських робіт, а також проаналізувати вплив основних параметрів навантажувача на функціональні ознаки конструкцій: енергонасиченість, енергоємність, питому потужність, тощо. Ключові слова: навантажувач, ефективність, параметри, кореляція, регресійний аналіз



Author(s):  
Володимир ХАВРУК ◽  
Олександр ПАРХОМЕНКО

У роботі розглядається питання оцінки ефективності експлуатації вантажних автомобілів. Встановлено, що ефективність експлуатації автомобілів функціонально пов’язана з економічною ефективністю, надійністю і безвідмовністю автомобілів – зв’язок між якими представлено у вигляді структурно-функціональної схеми. З’ясовано, що чистий прибуток автотранспортного підприємства залежить від трьох складових: тарифної вартості перевезень, собівартості перевезень і величини податків. Наведені формули для визначення собівартості перевезень вантажів, витрат на транспортування вантажу, умовно-технічних витрат. В структурі умовно-технічних витрат розглянуті витрати: на  паливо, на мастильні матеріали, на шини, на запасні частини і матеріали при виконанні технічного обслуговування і ремонту рухомого складу. На основі аналізу структури собівартості перевезень вантажів автомобілями встановлено десять показників, якими визначаються «незаплановані» витрати, такі наприклад, як: витрати, пов’язані зі збільшенням відстані транспортування вантажу; витрати, пов’язані з ушкодженням і втратою вантажу; витрати, пов’язані з додатковим зберіганням вантажу; витрати, пов’язані зі збільшенням вартості підготовки вантажу до перевезення; витрати, пов’язані зі збільшенням вартості складування вантажу. Встановлено, що умовно-постійні витрати (витрати на амортизацію, накладні витрати, величина податків) не впливають істотно на величину річного економічного ефекту при оновленні рухомого парку. Отримані залежності для визначення: питомих умовно-технічних витрат на експлуатацію автомобіля при доставці вантажів; величини річного економічного ефекту, що досягається власником вантажних автомобілів при оновленні рухомого складу. Ключові слова: вантажний автомобіль, критерій, рухомий склад, собівартість, умовно-організаційні витрати, умовно-технічні витрати.



Author(s):  
Данило ПОПОВИЧ ◽  
Анастасія ПЕТРИКІВ ◽  
Леся ЧЕПЕСЮК ◽  
Оксана ШЕВЧУК ◽  
Наталя ФАЛОВИЧ ◽  
...  

Хоча комфорт є одним з найважливіших чинників, що формують попит на громадський транспорт, чинники зручності часто не помічаються при проектуванні транспортної мережі та оцінці ефективності. У міському пасажирському транспорті, особливо у містах середнього розміру, вибір способу подорожі пасажирів залежить від багатьох важливих показників, окрім тривалості подорожі. Для того, щоб покращити розуміння кількісних та якісних показників у використанні громадського транспорту, дизайн транспортних послуг повинен відповідати рівню обслуговування, очікуваному клієнтами, що забезпечить найкращу капіталізацію впровадження транспортних послуг. Це дослідження є основою для формулювання політики пасажирських перевезень у громадському транспорті з точки зору максимального комфорту населення та розробило основу для вимірювання найважливіших факторів зручності громадського транспорту, мінімального дискомфорту та максимальної безпеки. На основі польових досліджень із застосуванням детермінант дискомфорту та ваги визначено кількісний показник сприйняття комфорту в мережі громадського транспорту Тернополя, за допомогою якого можна прогнозувати поведінку пасажирів при користуванні міським громадським транспортом. Такий показник можна використовувати для прогнозування поведінки пасажирів під час користування громадським транспортом. Результати дослідження можуть бути використані як інструмент для планування та функціонування міської транспортної мережі. Визначення загального комфорту системи громадського транспорту є змінним, що залежить від факторів, найважливішим з яких є щільність пасажирів у салонах переповнених транспортних засобів. З огляду на багатостандартний аналіз транспортної мережі типових міст, показників руху громади – дискомфорту, завантаженості транспортних засобів, середнього часу руху, середньої відстані, оптимізаційний проект мережі громадського транспорту рекомендується розглядати цю групу індикатори комфорту. Результати дослідження є основою для розуміння ставлення пасажирів та сприйняття комфорту громадського транспорту та можуть бути використані як інструмент для планування та функціонування мережі міського транспорту середніх розмірів. Ключові слова: пасажирські перевезення, маршрут, рівень комфорту, громадський транспорт, пасажиропотік, транспортна мережа



Author(s):  
Руслан РОЗУМ ◽  
Микола БУРЯК ◽  
Олена ЗАХАРЧУК

Розвиток сільськогосподарського виробництва безпосередньо залежить від стану технологічної бази сільськогосподарських товаровиробників. Автомобільний транспорт знайшов значне застосування при перевезенні сільськогосподарських матеріалів від місця збору врожаю до місць його зберігання та переробки. Завдання, щодо встановлення оптимального розміру автопарку є актуальним як для вантажних, так і для пасажирських перевезень. Вирішення цієї проблеми повинно забезпечити визначення складу та кількості автопарку, що забезпечило б виконання необхідних технологічних процесів, з одного боку, та максимальне виключення простоїв, що веде до додаткових витрат, з іншого. Автомобілі, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, повинні відповідати відповідним експлуатаційним вимогам. До таких вимог відноситься забезпечення виконання всього комплексу сільськогосподарських робіт з належною продуктивністю та максимальною ефективністю. Важливими також є вимоги екологічності (викиди шкідливих компонентів і ущільнення ґрунту), комфорту та безпеки. Вибір оптимальної якості рухомого складу автомобільного парку нерозривно пов'язаний із встановленням оптимального терміну служби автомобіля та оцінкою його надійності. Забезпечення надійності автомобіля є складною проблемою, яка починається з моменту його проектування, виробництва, експлуатації та належного обслуговування і до закінчення його експлуатації. До основних шляхів удосконалення використання рухомого складу сільськогосподарських транспортних засобів можна віднести: підвищення коефіцієнта мінливості, повноти використання у виробничих процесах, усунення простоїв, скорочення простоїв при ремонті та оглядах, стимулювання кращого використання автомобільного транспорту. Ключові слова: автомобіль, автомобільний транспорт, сільськогосподарське виробництво, сільськогосподарські машини, рухомий склад.



Author(s):  
Володимир БОДАК ◽  
Микола ГАНДЗЮК ◽  
Олександр ДУБИЦЬКИЙ ◽  
Павло МАЗИЛЮК

Провівши аналіз стану перевезень можна визначити причини, які впливають як на збільшення так і на зменшення обємів перевезень. Причому усунувши негативні причини, які спричиняють зменшення обємів перевезень, можна досягти зворотнього позитивного ефекту, тобто збільшення вантажопотоків та пасажиропотоків. Зменшення вантажопотоків протягом 2017-2020 років залізничним, автомобільним та водним транспортом, що відбулося внаслідок значного скорочення виробництва товарів. Основною причиною зменшення вантажопотоків стало запровадження карантину, повязаного з пандемією Covid-19. Відмічено,що річкові перевезення поки неконкурентні через низку факторів: застарілість та низьку енергоефективність шлюзів, відсутність стабільної глибини 3,65 м та відсутність належного флоту із сучасними системами навігації. Україна має значний потенціал для організації логістичних схем перевезення вантажів за участю річкового транспорту на декількох напрямках. Наявність, хоча й дещо застарілої, потужної інфраструктурної бази, зручне географічне розташування та наявність вантажопотоків, що потенційно можуть бути перевезені по внутрішніх водних шляхах створює передумови для відновлення та розвитку цього транспортного напрямку. Мета статті полягає у дослідженні об’ємів перевезень вантажів та пасажирів в Україні з 2017 року по 2020 рік. Досліджено спад внутрішніх перевезень. Проаналізовано причини цього спаду. Ліквідування причин спаду дозволить збільшити об’єми перевезень в послідуючих роках. Ключові слова: перевезення, автомобільний транспорт, залізничний транспорт, водний транспорт, вантажні перевезення, пасажирські перевезення



Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document