Clinical and Morphometric Analysis of the Hypoplastic Corpus Callosum

1991 ◽  
Vol 48 (9) ◽  
pp. 933-936 ◽  
Author(s):  
G. B. Schaefer ◽  
J. B. Bodensteiner ◽  
J. N. Thompson ◽  
D. A. Wilson
2020 ◽  
Vol 15 (2) ◽  
pp. 322
Author(s):  
Priti Chaudhary ◽  
Apurba Patra ◽  
RajanKumar Singla ◽  
Vishal Malhotra

2019 ◽  
Vol 7 (2) ◽  
pp. 178-183
Author(s):  
Jain Avi Vinod ◽  
◽  
Jeevika M.V ◽  
Meghana S ◽  
Moinuddin Adil Mulla ◽  
...  

2017 ◽  
Vol 4 (53) ◽  
pp. 3219-3222
Author(s):  
Ambili Puthanveetil ◽  
Rakhin Kareparambil Balan

1985 ◽  
Vol 328 (1) ◽  
pp. 51-57 ◽  
Author(s):  
R.C. Wiggins ◽  
A.C. Bissell ◽  
L. Durham ◽  
T. Samorajski

2000 ◽  
Vol 55 (1) ◽  
pp. 37-43 ◽  
Author(s):  
Ricardo Olivares ◽  
Susana Michalland ◽  
Francisco Aboitiz

1991 ◽  
Vol 24 (3) ◽  
pp. 141-146 ◽  
Author(s):  
George W. Hynd ◽  
Margaret Semrud-Clikeman ◽  
Alison R. Lorys ◽  
Edward S. Novey ◽  
Deborah Eliopulos ◽  
...  

2019 ◽  
Vol 6 (3) ◽  
Author(s):  
O. Boiagina ◽  
O. Vovk

Abstract METHOD OF THE MORPHOMETRIC ANALYSIS OF THE CORPUS CALLOSUM FORM ON THE BASIS OF MR-IMAGES AND APPLICABLE TO ITS NATURAL PREPARATIONS Vovk O., Boiagina O. Aim. Further development of neurosurgery requires increased knowledge of the anatomy of the corpus callosum. That is why the current direction of modern morphological research is the study of the sexual dimorphism of the corpus callosum in the age aspect, taking into account individual variability. Purpose of the study– to develop an integrated approach to the digital quantization of the corpus callosum, which will allow to solve the problem of defining the characteristics of the individual variation of the human corpus callosum sexual dimorphism in the age aspect in more detailed and comprehensive way. Methods. The material used were 40 MRI images of the male and female heads of the II period of mature age without a pathology of the central nervous system and 44 brain preparations of men and women of the II period of mature age, who died for reasons not connected with the pathology of the central nervous system either. Results. The longitudinal-altitudinal index of the corpus callosum was calculated and its three main forms were distinguished: low convex, medium convex and high convex. By isolating the two thighs in the trunk of the corpus callosum (anterior and posterior), we obtained additional data specifying the true length of the corpus callosum. We also resorted to the topological transformation of a complicated configuration of the corpus callosum shape into a simple planimetric figure, which is a circle, by determining its radius according to the formula R=L/2π, where L is the total length of the corpus callosum perimeter; this provides an opportunity to express the nuances of its individual, sexual and age variability in more visual form in diagrams. Conclusions. To obtain an optimal morphometric characteristic of the planar projection of the sagittal profile of the corpus callosum, we offer a simple geometric analysis that is applicable not only for MRI images, but also for anatomical preparations on the basis of photographs of the medial surface of the cerebral hemispheres. Thus, we get the opportunity to find out how the corpus collosum differs in vivo from the postmortem state. Key words: corpus callosum, individual variability, sexual dimorphism, morphometry.   Резюме. СПОСІБ МОРФОМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ ФОРМИ МОЗОЛИСТОГО ТІЛА ЗА МРТ-ЗОБРАЖЕННЯМИ ТА СТОСОВНО ДО ЙОГО НАТУРАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ Вовк О.Ю., Боягіна О.Д.  Подальший розвиток нейрохірургії потребує поглиблення знань з анатомії мозолистого тіла. Саме тому актуальним напрямком сучасних морфологічних досліджень є вивчення статевого диморфізму мозолистого тіла у віковому аспекті з урахуванням індивідуальної варіативності. Мета дослідження – розробити комплексний підхід до цифрового квантування мозолистого тіла, який дозволить більш детально і всебічно вирішити задачу встановлення особливостей індивідуальної варіативності статевого диморфізму мозолистого тіла людей у віковому аспекті. Методи. Матеріалом служили 40 МРТ-зображень голови чоловіків и жінок ІІ періоду зрілого віку без патології центральної нервової системи та 44 препарата головного мозку чоловіків і жінок ІІ періоду зрілого віку, які померли з причин, також не пов’язаних з патологією ЦНС. Результати. В результаті дослідження був обчислений довжинно-висотний індекс мозолистого тіла і виділені три основні його форми: низькоопуклі, середньоопуклі та високоопуклі. Шляхом виділення в стовбурі мозолистого тіла двох стегон (переднього і заднього) ми отримали додаткові дані, що уточнюють справжню довжину мозолистого тіла. Також ми вдалися до топологічного перетворення складної за конфігурацією форми мозолистого тіла в просту планіметричну фігуру, якою є коло, шляхом визначення його радіуса за формулою R=L/2π, де L - загальна довжина периметра мозолистого тіла; це дає можливість в більш наочній формі показати на діаграмах тонкощі його індивідуальної, статевої і вікової мінливості. Висновки. Для отримання оптимальної морфометричної характеристики площинноїпроекції сагиттального профілю мозолистого тіла ми пропонуємо нескладний геометричний аналіз, який можна застосувати не тільки для МРТ-зображень, але й до анатомічних препаратів по фотографіях медіальної поверхні півкуль великого мозку. Тим самим ми отримуємо можливість з’ясувати, наскільки різниться мозолисте тіло в прижиттєвому стані від посмертного. Ключові слова: мозолисте тіло, індивідуальна варіативність, статевий диморфізм, морфометрія.   Резюме. СПОСОБ МОРФОМЕТРИЧЕСКОГО АНАЛИЗА ФОРМЫ МОЗОЛИСТОГО ТЕЛА ПО МРТ-ИЗОБРАЖЕНИЯМ И ПРИМЕНИТЕЛЬНО К ЕГО НАТУРАЛЬНЫМ ПРЕПАРАТАМ Вовк О.Ю., Боягина О.Д.  Дальнейшее развитие нейрохирургии требует углубления знаний по анатомии мозолистого тела. Именно поэтому актуальным направлением современных морфологических исследований является изучение полового диморфизма мозолистого тела в возрастном аспекте с учетом индивидуальной вариативности. Цель исследования – разработать комплексный подход к цифровому квантированию мозолистого тела, который позволит более детально и всесторонне решить задачу установления особенностей индивидуальной вариативности полового диморфизма мозолистого тела людей в возрастном аспекте. Методы. Материалом служили 40 МРТ-изображений головы мужчин и женщин II периода зрелого возраста без патологии центральной нервной системы и 44 препарата головного мозга мужчин и женщин II периода зрелого возраста, умерших по причинам, также не связанным с патологией ЦНС. Результаты. В результате исследования был вычислен длиннотно-высотный индекс мозолистого тела и выделены три основные его формы: низковыпуклые, средневыпуклые и высоковыпуклые. Путем выделения в стволе мозолистого тела двух бедер (переднего и заднего) мы получили дополнительные данные, уточняющие истинную длину мозолистого тела. Также мы прибегли к топологическому преобразованию сложной по конфигурации формы мозолистого тела в простую планиметрическую фигуру, которой является круг, путем определения его радиуса по формуле R=L/2π, где L – общая длина периметра мозолистого тела; это дает возможность в более наглядной форме выразить на диаграммах тонкости его индивидуальной, половой и возрастной изменчивости. Выводы. Для получения оптимальной морфометрической характеристики плоскостной проекции сагиттального профиля мозолистого тела мы предлагаем несложный геометрический анализ, который применим не только для МРТ-изображений, но и к анатомическим препаратам по фотографиям медиальной поверхности полушарий большого мозга. Тем самым мы получаем возможность выяснить, насколько различается мозолистое тело в прижизненном состоянии от посмертного. Ключевые слова: мозолистое тело, индивидуальная вариативность, половой диморфизм, морфометрия.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document