Noah’s Wife in the Flood Plays: The Body of Argument Between Argumentum ad Verecundiam, Argumentum ad Hominem and Argumentum ad Baculum

2018 ◽  
pp. 235-263
Author(s):  
Estella Ciobanu
Keyword(s):  
The Body ◽  
Ad Hominem ◽  
Argumentum Ad Verecundiam ◽  
Ad Baculum ◽  
Argumentum Ad Hominem

scholarly journals O interrogatório policial à luz de fenômenos discursivos intrínsecos à argumentação

2019 ◽  
Vol 21 (1) ◽  
pp. 154-165
Author(s):  
Paola Gabriela Konrad ◽  
Maria Eduarda Giering
Keyword(s):  
Rio Grande ◽  
Rio Grande Do Sul ◽  
Ad Hominem ◽  
Argumentum Ad Verecundiam ◽  
Ad Baculum ◽  
Argumentum Ad Hominem

Este estudo, amparado pela concepção de ethos proposta por Amossy (2005) e pelos clássicos tipos de argumentos apresentados por Fiorin (2015), propõe-se a analisar fragmentos de fala pertencentes ao gênero discursivo interrogatório policial de modo a investigar (1) se o ethos prévio (AMOSSY, 2005) ou pré-discursivo (MAINGUENEAU, 2008) dos participantes do interrogatório policial se confirma no ethos discursivo dos enunciadores; e (2) os tipos de argumentos (FIORIN, 2015) utilizados pelos enunciadores do interrogatório policial. O corpus deste estudo advém de gravações em áudio e vídeo de três interrogatórios policiais de uma Delegacia de Polícia Civil do Estado do Rio Grande do Sul, Brasil. Quanto ao primeiro propósito deste estudo, no que tange aos policiais, seu ethos prévio se confirma discursivamente em todos os fragmentos de fala analisados. Em relação aos interrogados, a sua imagem prévia é reelaborada ao longo do discurso. Concernente ao segundo propósito deste estudo, uma série de tipo de argumentos são utilizados pelos enunciadores nos interrogatórios policiais, a saber: argumento de comparação, argumentum ad hominem, argumentum ad verecundiam, argumentum ad misericordiam e argumentum ad baculum. Por fim, a análise revela que os tipos de argumentos utilizados pelos policiais e pelos interrogados nas interações operam como recurso para a construção do ethos dos enunciadores. PALAVRAS-CHAVE: Argumentação; Ethos; Tipos de Argumentos; Interrogatório Policial.

The appeal of gossiping fallacies and its eco-logical roots

2010 ◽  
Vol 18 (2) ◽  
pp. 365-396 ◽  
Author(s):  
Emanuele Bardone ◽  
Lorenzo Magnani
Keyword(s):  
Direct Evidence ◽  
Conclusive Evidence ◽  
Human Beings ◽  
Ad Hominem ◽  
Ad Populum ◽  
Argumentum Ad Verecundiam ◽  
Argumentum Ad Hominem ◽  
The Way

In this paper we show how some reasoning, though fallacious, can appear to be attractive and useful for beings-like-us. Although they do not provide conclusive evidence to support or reject a certain claim the way scientific statements do, they tell us something interesting about how humans build up their arguments and reasons. First of all, we will consider and investigate three main types of fallacies: argumentum ad hominem (argument against person), argumentum ad verecundiam (appeal to authority), and argumentum ad populum (appeal to popularity or bandwagon). These three fallacies are traditionally considered as examples of a broader category called ignoratio elenchi. Secondly, we show how people who commit these fallacies rely on information about other human beings in their reasoning. That is, they do not follow certain logical procedures that eventually lead them to correct conclusions. But they simply make use of others as social characters. For example, being an authority, being an expert, being part of a class, etc., become the substitutes for more direct evidence to support a certain claim or to make an argument more appealing.

scholarly journals ”SISWI MELAHIRKAN DI KAMAR MANDI BELAKANG RUMAHNYA”

2019 ◽  
Author(s):  
Bunga Riris Devania Prinalova
Keyword(s):  
Ad Hominem ◽  
Ad Baculum ◽  
Argumentum Ad Hominem

Dalam materi yang penulis ambil yaitu membahas tentang kesesatan dan materi di dalamnnya, namun penulis tidak membahas lengkap tentang berbagai macam kesesatan. Penulis hanya menulis beberapa diantaranya yaitu Argumentum ad hominem,argumentum ad baculum, argumentum ad misericordiam, arguentum ada auctoritatis dan kesesatan non causa pro causa.Penulis mencoba menerapkan kesesatan tersebut dalam kehidupan, dan penulis mengangkat kasus yang sedang terjadi di sekitarnya untuk di masukkan kedalam sebuah materi tersebut. Hasilnnya penulis mampu memasukkan beberapa peristiwa tersebut kedalam beberapa kesestan.Dalam kasus yang di angkat oleh penulis menceritakan kisah seorang remaja yang telah mengalami peristiwa yang bisa di katakana miris untuk seumuran remaja tersebut. Sebab remaja yang di bahas dalam kasus yang dibahas oleh penulis sudah masuk kedalam pergaulan bebas yang mengakibatkan kerugian bagi dirinya sendiri dan juga orang-orang di sekitanya.Melihat kasus yang telah di bahas sebaik kasus dapat dicegah sebelum kejadian, remaja berinisial MSI tersebut sangat melanggar etika dan dapat menjadi pelajaran bagi kita semua bahawa memperhatikan anak itu sangat penting.

scholarly journals РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ХХІ СТОЛІТТЯ

2019 ◽  
pp. 402-406
Author(s):  
Ф. Я. Майнаєв ◽  
О. І. Майнаєва
Keyword(s):  
Ad Hominem ◽  
Argumentum Ad Hominem

Успішність випускника закладу загальної середньої освіти (ЗЗСО), закладу вищої освіти (ЗВО) залежить від його здатності до комунікації. «Заберіть у мене все, чим я володію, але залиште мені мою мову, і скоро я знайду все, що мав», — цей афоризм Даніеля Уебстера, американського політика ХІХ століття, не втратив своєї актуальності в нашому цифровому ХХІ столітті. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), розширив способи й засоби комунікації. Публічні особи й пересічні громадяни для доведення власної думки вдаються до відеобатлів, поширюють меми в мережі Інтернет, висловлюють свою позицію стосовно події (культурної, політичної, соціальної) через малюнок, фото, плакат на сторінці у Facebook, Instagram чи Twitter. Будь-яка інтернет-публікація (відео, текст, графіка) може спричинити спонтанну дискусію, учасники якої нерідко Argumentum ad Hominem (спростовують аргумент, посилаючись на характер, мотив віртуального співрозмовника), із метою отримання перемоги над опонентом намагаються принизити його, уживають образливі вирази, ненормативну лексику. На жаль, у реальному житті ми також можемо стати свідками невдалого завершення комунікації (взаємообрази, бійки). Про це повідомляють заголовки газет і журналів, телевізійні новини, інтернет-публікації. Тому формування, а відтак розвиток інтелектуальної комунікації є одним із нагальних питань, яке має вирішувати освітянська спільнота. Розв’язанню цього важливого завдання можуть сприяти суспільно-гуманітарні науки, що мають потужний розвивальний і виховний потенціал. Роль суспільних і гуманітарних наук у становленні особистості, формуванні й розвитку в неї важливих життєвих компетенцій розглядали такі зарубіжні науковці, як: Н. Анстед, Е. Гібсон, М. Епштейн, К. Райфф, С. Стюарт, Е. Уотсон, Н. Фрай, С. Фуллер, Е. Хазелкорн, Дж. Харфем

Argumentum ad hominem

2019 ◽  
pp. 161-164
Author(s):  
Christian Glaser
Keyword(s):  
Ad Hominem ◽  
Argumentum Ad Hominem
Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document