scholarly journals Діелектричні показники сосни звичайної в умовах напіввільного утримання ратичних (cervidae, bovidae) на території Західного і Центрального Полісся

2020 ◽  
Vol 30 (1) ◽  
pp. 55-59
Author(s):  
О. Л. Кратюк
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Cervus Elaphus ◽  
Cervus Nippon ◽  
Dama Dama ◽  
Ovis Ammon

Використання електрофізіологічних показників (імпедансу (R) і поляризаційної ємності (C)) є перспективним методом індикації стадій впливу мисливської фауни на лісові насадження, особливо у вольєрах. Досліджено сезонні зміни діелектричних показників сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на території найбільших вольєрів Західного і Центрального Полісся, користувачами яких є: ТОВ "ВУЛФ-К" (Cervus elaphus), МСК "Сокіл" (Cervus elaphus, Dama dama, Ovis ammon musimon) та СФГ "Земля Полісся" (Cervus nippon). Площа вольєрів становить 243,4 га, 382,3 га та 228,0 га відповідно. Встановлено, що ступінь впливу на лісові насадження у вольєрах різний: МСК "Сокіл" – середній вплив, ТОВ СФГ "Земля Полісся" – слабкий, "ВУЛФ-К" – відсутній. Закладено 18 пробних площ (дев'ять з яких – контрольні) у чистих соснових деревостанах віком 22-101 рік, які зростають за ІА-ІІ класом бонітету. Пробні площі розташовані у чотирьох типах лісу (В2-дС, В3-дС, С2-гдС, С3-гдС). Вимірювання діелектричних показників виконано у березні, липні та жовтні 2019 р. аналоговим приладом Ф4320 на частоті 1 кГц за методикою Г. Т. Криницького. З'ясовано, що діелектричні показники мають чітко виражену динаміку та характеризують сезонні зміни інтенсивності процесів життєдіяльності. Поляризаційна ємність на пробних площах змінювалася у березні в межах 5,15±0,18-6,87±0,14 nF (достовірність різниці з контрольними показниками tф=0,08-0,73; t05=2,02), у липні – вона зросла до 13,90±0,71-16,78±0,89nF (tф=0,07-0,51; t05=2,02), а у жовтні – знизилася до 4,54±0,34-8,97±0,27 nF (tф=0,31-1,42; t05=2,02). Коефіцієнт варіації на дослідних ПП у березні становив 9,1-23,5 %, у липні 16,5-28,7 %, у жовтні 13,3-33,8 %. Показники імпедансу впродовж сезону спочатку знизилися від 28,55±1,86-45,75±3,47 кОм (tф=0,12-1,08; t05=2,02) до 11,80±0,44-15,52±0,95 кОм (tф=0,21-0,56; t05=2,02), а потім зросли до 20,82±0,84-44,80±3,40 кОм (tф=0,09-1,19; t05=2,02). Коефіцієнт варіації імпедансу на дослідних ПП у березні становив 16,5-37,4 %, у липні – 16,6-32,0 %, у жовтні – 13,3-44,1 %. Відсутність достовірної різниці (t-критерій Ст'юдента) між діелектричними показниками дослідних і контрольних насаджень сосни звичайної свідчить, що не встановлено помітного впливу напіввільного утримання мисливських тварин на життєдіяльність дерев. Показники поляризаційної ємності та імпедансу мають високу індивідуальну мінливість для окремих модельних дерев, хоча загалом варіювання діелектричних показників є середніми.

scholarly journals ВИДОВИЙ СКЛАД ТА ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ РАТИЧНИХ ARTIODACTYLA У ВОЛЬЄРАХ НА ТЕРИТОРІЇ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2018 ◽  
Vol 28 (3) ◽  
pp. 34-37
Author(s):  
O. L. Kratiuk
Keyword(s):  
Cervus Elaphus ◽  
Sus Scrofa ◽  
Capreolus Capreolus ◽  
Cervus Nippon ◽  
Dama Dama ◽  
Ovis Ammon

Досліджено видовий склад та динаміку чисельності ратичних тварин у вольєрах на території Житомирської області. Площа вольєрів регіону становить 941,7 га. На 2004 р. на території області існувало 4 вольєри загальною площею 374,2 га. Упродовж 2005–2009 рр. площа вольєрів змінювалася від 117,2 га у 2005 р. до 178,2 га у 2009 р., у 2011 р. вона вже становила 576,7 га, а у 2016 р. – 715,2 га. У вольєрах Житомирської обл. утримують Cervus nippon, Cervus elaphus, Sus scrofa, Capreolus capreolus, Dama dama, Ovis ammon загальною чисельністю 561 особина, яка за період 2004–2017 рр. зросла у 5 разів. На початку ХХІ ст. на території області існувало 4 вольєри, у яких утримували 46 особин Cervus nippon та 75 особин Sus scrofa. До 2011 р. у вольєрах регіону утримували виключно ці види. У 2013 р. більше половини всього поголів'я (52,4 %) становила Sus scrofa, то за два роки – у 2016 р. – її частка становила вже 40,0 %, а на початку 2018 р. – тільки 20,0 %. Найстійкішою у господарствах регіону залишається популяція Cervus nippon, чисельність якого змінюється в межах 40–56 особин. Встановлено, що зміна чисельності Sus scrofa за роками дуже істотна: від 15 особин (2005–2007 рр.) до 185 (2014 р.). Користувачі дедалі частіше надають перевагу Cervus elaphus, чисельність якого у вольєрах за останні роки зросла до 166 особин. Упродовж 2012–2017 рр. чисельність Ovis ammon, Capreolus capreolus та Dama dama у господарствах області поступово зростає, як зростає і кількість самих господарств, де їх утримують.

scholarly journals Характеристика вольєрів Центрального Полісся

2019 ◽  
Vol 29 (1) ◽  
pp. 54-56
Author(s):  
O. L. Kratiuk
Keyword(s):  
Cervus Elaphus ◽  
Sus Scrofa ◽  
Capreolus Capreolus ◽  
Cervus Nippon ◽  
Dama Dama ◽  
Ovis Ammon

Досліджено стан вольєрного мисливського господарства на території Центрального Полісся. Перше вольєрне господарство в регіоні створив граф Йозеф Потоцький у 1900 р. на площі 5000 га. На 01.01.2019 р. у межах Центрального Полісся функціонує 16 вольєрів у мисливських господарствах різних форм власності. Упродовж 2007–2018 рр. ріст загальної площі вольєрів відбувається завдяки приватним мисливським господарствам. Якщо у 2007 р. площа вольєрів становила 417,2 га, то на початок 2019 р. – 602,2. Найбільшим у регіоні є вольєр СФГ "Земля Полісся" площею 228,0 га. Серед державних підприємств найбільші вольєри створено у ДП "Білокоровицьке ЛГ" (70,5 га) та ДП "Баранівське ЛМГ" (56,2 га). Ще чотири вольєри можна вважати (для Центрального Полісся) середніми, а саме: вольєр ТОВ "Клуб "КСК"" (61,0 га), ТОВ "УТМР" (58,8 га), ТОВ "МК "Хантер"" (40,0 га) та ТОВ "МРК "Рись"" (34,6 га). Останнім, у 2018 р., було створено вольєр у ТОВ "Престиж-О" площею 4,0 га для розведення Cervus nippon. Встановлено, що у відсотковому відношенні переважають вольєри площею до 5 га – 37 % (n=6). Чверть загальної кількості становлять вольєри площею від 50 до 100 га (n=4). За останні роки чисельність основного поголів'я ратичних тварин у вольєрах зростає стрибкоподібно. У 2018 р. чисельність тварин становила 178 особин 6 видів (Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama, Capreolus capreolus, Ovis ammon), серед яких домінує Cervus elaphus.

scholarly journals Характеристика вольєрів Західного Полісся

2019 ◽  
Vol 29 (5) ◽  
pp. 36-39
Author(s):  
O. L. Kratiuk
Keyword(s):  
Cervus Elaphus ◽  
Sus Scrofa ◽  
Capreolus Capreolus ◽  
Cervus Nippon ◽  
Bison Bonasus ◽  
Dama Dama ◽  
Ovis Ammon

Досліджено стан вольєрного мисливського господарства на території Західного Полісся. На початку ХХІ ст. у межах Західного Полісся існувало 2 вольєри, у 2010 р. – 5, а на 01.01.2019 р. функціонує уже 25 вольєрів загальною площею 1662,2 га в мисливських господарствах різних форм власності. Площі вольєрів різні – від 1-2 га до сотень. Найменший вольєр площею 0,4 га розташовано у ГО МРК "Наболоцький". Найбільшим можна вважати вольєр ТОВ МСК "Сокіл" площею 382,3 га, який належить до цілого вольєрного комплексу створеного у 2015 році. Окрім цього, на території Західного Полісся ще 3 вольєри мають площу понад 200 га, а саме: ТзОВ "Вулф-К" (243,4 га), ТзОВ МК "Поліське" (300,0 га) та ТзОВ "Явір Плюс" (208,0 га). Загальна площа чотирьох найбільших вольєрів становить 1133,7 га (68,2 %). Серед державних підприємств найбільший вольєр розташовано у ДП "Дубровицьке ЛГ" (72,9 га). Кількісно переважають вольєри площею ≤5,0 га (n = 7) та від 5,1 до 20,0 га (n = 10), проте їхня сукупна площа становить відповідно тільки 14,1 га та 86,1 га. У 2010 р. у вольєрах утримували 20 Cervus nippon та 47 Sus scrofa, а їхня частка становила відповідно 29,9 і 70,1 %. На початку 2019 р. у вольєрах основне поголів'я вже становить 601 особину 7 видів (Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama, Capreolus capreolus, Ovis ammon, Bison bonasus), серед яких домінує Cervus elaphus (170 особин або 28,3 % від загальної чисельності) та Dama dama (172 особини або 28,6 %).

scholarly journals ХАРАКТЕРИСТИКА ВОЛЬЄРІВ ДЛЯ РАТИЧНИХ ARTIODACTYLA НА ТЕРИТОРІЇ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2018 ◽  
Vol 28 (2) ◽  
pp. 50-53
Author(s):  
O. L. Kratiuk ◽  
A. I. Guziy ◽  
V. P. Vlasiuk ◽  
L. V. Bezditko
Keyword(s):  
Cervus Elaphus ◽  
Sus Scrofa ◽  
Capreolus Capreolus ◽  
Cervus Nippon ◽  
Dama Dama ◽  
Ovis Ammon

Досліджено стан вольєрного господарства Житомирської області. На 01.03.2018 р. на території області мисливське господарство веде 91 користувач, в 11 з них функціонують вольєри. Їх загальна площа становить 941,7 га. Порівняно з 2007 р. площа вольєрів зросла у 8 разів. Найбільшими у регіоні є вольєри ТОВ "Камія Плюс" (500,0 га) та СФГ "Земля Полісся" (228,0 га). Серед державних підприємств найбільші вольєри функціонують у ДП "Білокоровицьке ЛГ" (70,5 га) та ДП "Баранівське ЛМГ" (56,2 га). Ще три вольєри можна вважати (для Житомирської обл.) середніми, а саме: вольєр ТОВ "МК "Хантер" (40,0 га), ТОВ "УТМР" (29,0 га) та Житомирської ОО УТМР (12,0 га). Упродовж 2007–2017 рр. загальна площа вольєрів області істотно зросла. У 2007 р. вона становила 120,0 га, а на початок 2018 р. – 941,7 га. Завдяки будівництву у 2011 р. вольєра ТОВ "Камія Плюс" їх площа зросла більш ніж удвічі. На початку ХХІ ст. на території області існувало 4 вольєри (ДП "Баранівське ЛМГ", ДП "Радомишльське ЛМГ", СФГ "Земля Полісся" та МГ "В'юнки"), в яких утримували 46 особин Cervus nippon та 75 особин Sus scrofa. У 2017 р. чисельність основного поголів'я ратичних становила уже 561 особину 6 видів (Cervus elaphus (29,6 %), Sus scrofa (20,0 %), Dama dama (19,3 %), Ovis ammon (18,2 %), Cervus nippon (8,2 %), Capreolus capreolus (4,8 %)). Якщо у 2013 р. більше половини всього поголів'я (52,4 %) становила Sus scrofa, то за два роки – у 2016 р. – її частка становила вже 40,0 %, а у 2018 р. – тільки 20,0 %. Натомість частка Cervus elaphus за останні три роки у вольєрах зросла від 15,3 % до 29,6 %.

A Comparative Study of the Histopathologic Features of Bovine Tuberculosis in Cattle, Fallow Deer (Dama dama), Sika Deer (Cervus nippon), and Red Deer and Elk (Cervus elaphus)

1995 ◽  
Vol 32 (3) ◽  
pp. 215-220 ◽  
Author(s):  
J. C. Rhyan ◽  
D. A. Saari
Keyword(s):  
Cervus Elaphus ◽  
Red Deer ◽  
Sika Deer ◽  
Cervus Nippon ◽  
Giant Cells ◽  
Fallow Deer ◽  
Dama Dama ◽  
Caseous Necrosis ◽  
Cervus Elaphus Nelsoni ◽  
Lesion Morphology

Sections of tuberculous lesions from 23 elk ( Cervus elaphus nelsoni) and red deer ( Cervus elaphus elaphus), 12 fallow deer ( Dama dama), 10 sika deer ( Cervus nippon), and 30 cattle were examined and compared. Lesions were scored for caseous necrosis, mineralization, neutrophils, macrophages, giant cells, and acid-fast bacilli. Some differences in lesion morphology between the species were noted. Elk/red deer lesions had marked variation and often differed from bovine lesions in several characteristics; elk/red deer lesions usually had scattered peripheral mineralization rather than central mineralization and contained more neutrophils and fewer giant cells than did bovine lesions. Fallow deer lesions contained more giant cells but were otherwise indistinguishable from elk lesions. Sika deer lesions had more giant cells and fewer neutrophils than did lesions from cattle or other cervid species. Sika deer giant cells were larger and contained more nuclei than did giant cells in the other species.

Vocalizations in red deer (Cervus elaphus), sika deer (Cervus nippon), and red × sika hybrids

1998 ◽  
Vol 244 (1) ◽  
pp. 123-134 ◽  
Author(s):  
A. M. Long ◽  
N.P. Moore ◽  
T. J. Hayden
Keyword(s):  
Cervus Elaphus ◽  
Red Deer ◽  
Sika Deer ◽  
Cervus Nippon

scholarly journals Glycolytic potential and ultimate muscle pH values in red deer (Cervus elaphus) and fallow deer (Dama dama)

Rangifer ◽  
2004 ◽  
Vol 24 (2) ◽  
pp. 87-94 ◽  
Author(s):  
Eva Wiklund ◽  
Timothy R. Manley ◽  
Roger P. Littlejohn
Keyword(s):  
Cervus Elaphus ◽  
Muscle Glycogen ◽  
Red Deer ◽  
Glycogen Content ◽  
Biceps Femoris ◽  
Fallow Deer ◽  
Dama Dama ◽  
Triceps Brachii ◽  
Total Glucose ◽  
The Relationship

The ultimate pH value of meat (measured at approx. 24 hours post slaughter) gives information about the technological quality, i.e. shelf life, colour, water-holding properties and tenderness and is a direct consequence of muscle glycogen (energy) levels at slaughter. It may therefore also indicate whether or not the animal has been exposed to stressful energy depleting events prior to slaughter. In the present study, 141 animals (130 red deer (Cervus elaphus) and 11 fallow deer (Dama dama) were included to investigate the relationship between ultimate pH and residual glycogen concentration in red deer and fallow deer M. longissimus. In addition, the muscle glycogen content and ultimate pH values in three red deer muscles (Mm. triceps brachii, longissimus and biceps femoris) were studied. M. triceps brachii had higher ultimate pH and lower glycogen content compared with the other two studied muscles. The frequency of intermediate DFD (5.8≤ pH<6.2) was 5.4% in red deer M. longissimus, compared with 9.1% in fallow deer, while the frequency of DFD (pH≥ 6.2) was much lower in red deer (3.8%) than in fallow deer (54.5%). A curvilinear relationship between ultimate pH and total glucose concentration (glycogen and glucose) 30 min post slaughter in red deer and fallow deer M. longissimus was found. The relationship between muscle pH and lactic acid concentration however, was indicated to be linear. A significant variation in total glucose concentration at ultimate pH below 5.80 was observed, including values in the range from 18 to 123 mmol/kg wet tissue. It was concluded that further studies are needed to further explore the relationship between muscle glycogen content and technological and sensory quality attributes of meat from different deer species.Abstract in Swedish / Sammanfattning:Köttets pH-värde (mätt ca 24 timmar efter slakt) har stor betydelse för den teknologiska kvaliteten som t. ex. hållbarhet, färg, vattenhållande förmåga och mörhet. Glykogenförrådet (energinivån) i djurens muskulatur vid slakt är helt avgörande för köttets slutliga pH-värde. Därför kan pH-värdet också indikera om hanteringen av slaktdjur varit skonsam eller om stora mängder muskelenergi har förbrukats vid stress. I vår undersökning ingick 141 hjortar (130 kronhjortar (Cervus elaphus) och 11 dovhjortar (Dama dama) för att studera sambandet mellan köttets pH-värde och glykogeninnehållet i M. longissimus. Glykogeninnehåll och pH-värden i 3 muskler från kronhjort (Mm. triceps brachii, longissimus och biceps femoris) undersöktes också. M. triceps brachii hade högre pH-värde och lägre glykogeninnehåll jämfört med de två andra musklerna. Det var inte så stor skillnad i frekvensen av intermediär DFD (pH-värden mellan 5,8 og 6,2) mellan de två hjortarterna (5,4% för kronhjort och 9,1% för dovhjort), däremot var frekvensen av DFD (pH-värden över 6,2) mycket låg hos kronhjort (3,8%) jämfört med dovhjort (54,5%). Det fanns ett kurvlinjärt samband mellan slutligt pH-värde i köttet och total glukoskoncentration (glykogen + glukos) mätt i M. longissimus 30 min efter slakt för både kron- och dovhjort. Ett linjärt samband mellan pH-värde och koncentration av mjölksyra i M. longissimus kunde också visas. Vi fann en mycket stor varitation i glukoskoncentration (18−123 mmol/kg våtvikt) när köttets pH-värdet var 5,8 eller lägre. Det behövs fler undersökningar för att vidare klargöra sambanden mellan glykogeninnehåll i muskulaturen och teknologisk och sensorisk kvalitet i olika typer av hjortkött.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document