Українці у німецьких млинах смерті (1941-1944 рр.)

У статті розглядаються соціальні, політичні та правові уявлення про депортацію остарбайтерів з УРСР до Німеччини у період Другої світової війни. Подано фактологічно-документальні джерельні підходи до визначення феномену насильницької депортації населення УРСР. Неупереджено та максимально принципово розглянуто докази злочину проти української нації з боку німецького командування. До уваги представлено здатність створення підпільних організацій у межах території концентраційних таборів як елемент руху опору українців проти німецького поневолення.

Geopolitical and regional considerations: US, China and, Russia: partners or competitors?

The article deals with the policy of the United States of America, Peoples’ Republic of China (PRC) and the Russian Federation in the Asia-Pacific Region. Leadership ambitions of the countries became evident in political, economic, military, technological and space spheres especially over the last few years. The purpose of the article is to analyze American-Chinese and Russian-Chinese relationships in the Asia-Pacific and identify reasons for their foreign policy course. Both countries, China and the USA are eager to play leader’s part in the regional politics. The relationships between the PRC and the United States significantly deteriorated, especially during D. Trump presidency. The author draws attention to the US policy and its attempts to strengthen its own positions in the region as well as to China’s economic activity reflected in transport projects, for instance – One Belt, One Road initiative, perceived by Washington as a challenge to its leader’s position. Tensions between two countries increased due to aggressive regional policy of China which claimed sovereignty over few small islands in the South China Sea. Beijing and Washington compete for leadership in the sphere of technology where China is ahead of the USA.

Еволюція публічної дипломатії НАТО

У сучасних умовах публічна дипломатія стає важливим структурним компонентом стратегії провідних акторів світової політики, до числа яких належить Організація Північноатлантичного договору (НАТО). Можна виділити кілька періодів, для кожного з яких характерні свій блок цілей і завдань публічної дипломатії, спрямованість їх розвитку відповідно до еволюції стратегічних установок блоку як моделі забезпечення колективної безпеки, такі як період холодної війни, період безпосередньо після закінчення холодної війни (або «період партнерства і співпраці» за термінологією НАТО) і період глобалізації (або «період нових умов безпеки після 11.09.2001» за термінологією НАТО). Публічна дипломатія НАТО включає сукупність форм і методів, сил і засобів пропаганди, а також способів групового спілкування, використовуваних для роз’яснення політики НАТО, сприяння у проведенні військових операцій і вирішенні інших завдань. Дана діяльність спрямована на формування «правильного розуміння» цільовими аудиторіями практичних кроків НАТО з підтримки стабільної обстановки у кризових регіонах, що виключає прояв ворожості з боку місцевого керівництва та населення щодо військовослужбовців блоку.

Інформаційні технології в бізнес-архіві

Збільшення ефективності управління малим, середнім або великим бізнесом потребує вдосконалення роботи з документами, так як все управління базується на роботі з інформацією. Сьогодні кожен документ – це частина інформаційних ресурсів, більше того він є виробленим ресурсом, свідоцтвом діяльності організацій і джерелом інформації про ділові процеси, а якість інформації визначає якість роботи підприємства. Архів, як структурна ланка здатен збільшити ефективність управління малим, середнім або великим бізнесом, що потребує, у свою чергу, вдосконалення роботи з документами, так як все управління базується на роботі з інформацією.

Еволюція ставлення іспанців до ЄЕС-ЄС

На початку ХХІ століття Європейський Союз починає досліджувати ставлення громадян країн-членів ЄС щодо ефективності діяльності організації, її функціонування та чи виправдалися їх очікування після вступу їх країни до організації. На даний момент більшість науковців реалізовують свої дослідження у напрямку британського євроскептицизму, іспанському ж напрямку досліджень присвячено небагато, тому авторка спиралася більшою мірою на результати опитувань громадської думки Євробарометром. Проаналізувавши дані Євробарометру за 2007-2013 рр., 2016, 2019 та 2020 рр. авторка дійшла висновку, що ставлення іспанців до ЄС, які традиційно є позитивно налаштованими до об’єднання, тобто більшою мірою є єврооптимістами, дійсно змінилося, єврооптимістів серед іспанців поменшало.

Витоки та ідейна основа проекту «Велика Албанія»

Зовнішньополітичний курс Республіки Албанія в кінці XX – на початку XXI ст., його основні тенденції та пріоритети становлять одну з ключових проблем для розуміння того, що відбувається у даний час на Балканському півострові і в Європі в цілому. В регіоні немає іншої держави, в історії та сучасності якого були б так тісно переплетені державні й етнічні мотиви. Необхідно підкреслити, що саме албанський фактор відіграє на даний час одну з ключових ролей у визначенні архітектури безпеки у балканському регіоні й ця роль, у перспективі, буде тільки зростати в силу його особливостей і тієї підтримки, якою він користується ззовні.

Особливості вступу Хорватії до НАТО

Республіка Хорватія, порівняно молода країна Західних Балкан, яка проголосила незалежність від Югославії у 1991 р., і з цього моменту її зовнішня політика в основному була спрямована на зміцнення зв’язків з західними та європейськими структурами. Це не дивно, що однією з цілей Хорватії в цьому відношенні було приєднання до НАТО, через те, що членство в такій організації надає гарантії військової та політичної безпеки. Взятий Хорватією курс євроатлантичної інтеграції зіштовхнувся із низкою проблем – відсталість економіки, неготовність армії, політичні чвари всередині країни та погана поінформованість населення щодо переваг вступу до Альянсу. Однак ефективна зовнішня та внутрішня політика Загребу, а також усвідомлення членами НАТО стратегічного значення вступу Хорватії для забезпечення безпеки на Балканському півострові дозволили хорватам досягти поставленої мети. У статті розкрито дії Хорватії на шляху до членства у НАТО. Висвітлено сутність щорічних національних програм Хорватії, які були планами змін та реформ задля вступу до НАТО. Досвід Хорватії є корисним для України, адже Хорватія – це країна, яка змогла провести відповідні реформи та вступити до НАТО після війни та економічних проблем.

Діяльність місцевої поліції на Півдні України у період німецько-румунської окупації (1941-1944 рр.)

У статті досліджується діяльність місцевої поліції на території півдня України під час німецько-румунської окупації регіону в 1941-1944 рр. Доведено, що українська допоміжна поліція сформувалася й активно використовувалася німецькою та румунською окупаційними режимами вже у перші місяці війни для підтримки «нового порядку» на захопленій території. Встановлено, що основними напрямками роботи поліції були: охорона громадського правопорядку, розслідування кримінальних злочинів, затримання політично неблагонадійних осіб, участь у каральних операціях тощо.

Проблеми торговельно-економічних відносин КНР і Нігерії на початку ХХІ століття

Нігерія та Китайська Народна Республіка розвинули тісні відносини, які включають: китайські інфраструктурні проекти, інвестиції, позики, торгові угоди, передачу технологій, культурний обмін тощо. Нігерія є однією з країн, що швидко розвиваються у тропічній Африці. Найважливішим джерелом державного бюджету Нігерії є експорт переважно сирої нафти й інших природних ресурсів. Тож Китай має інтерес у відносинах з Нігерією, даючи багато позик, інвестуючи у нігерійську інфраструктуру, створюючи китайські культурні центри по всій Нігерії. У статті описано торговельно-економічні відносини між Китаєм і Нігерією у першому десятилітті ХХІ століття. Досліджено основні питання торгово-економічних відносин Китаю та Нігерії, вивчено конкретні сфери економічних проблем. Особливості китайсько-нігерійських торговельно-економічних відносин мало розкриваються у дослідженнях вітчизняних вчених, що має відношення до цього дослідження.

Формування та діяльність «СМЕРШ» у 1943-1946 рр.

У статті розглядаються організаційно-функціональний устрій органу радянської спецслужби та підрозділу воєнної контррозвідки «СМЕРШ», на який покладався захист Діючої армії під час Другої світової війни. Подано фактологічно-документальні джерельні підходи у дослідженні структури та діяльності розвідувальної організації у зазначений період. Неупереджено й об’єктивно розглянуто оперативне мистецтво у залежності від зміни стратегічної ситуації. До уваги представлено здатність організаційної структури та оперативні функції військової контррозвідувальної служби, у контексті її діяльності, вести боротьбу зі спецслужбами противника як в авангарді, так і в тилу армії. Зроблено аналіз військової контррозвідки «СМЕРШ» у контексті військово-стратегічної ситуації та як наслідок перетворення радянських спецслужб.