Мета: визначити особливості функціональних порушень кульшових суглобів, що сформувались внаслідок дисплазії у дітей дошкільного віку.
Матеріал і методи: у дослідженні, яке проводилося протягом 2014–2019 рр., взяла участь 131 дитина дошкільного віку (середній вік 5,6±0,5 років). Учасників було поділено на дві групи: основну (ОГ, n=68) – діти з односторонньою ДКС за анамнезом (виявлено за результатами аналізу медичних карт) та групу порівняння (ГП, n=63) – діти без порушень з боку кульшових суглобів. Для оцінки результатів використано метод тензодинамометрії (мануальний м’язовий тестер на базі датчика механічного зусилля “EXPANDER”) та метод гоніометрії.
Результати:результати дослідження показників електротензодинамометрії м’язів нижніх кінцівок у дітей ОГ свідчать про достовірне зниження сили м’язів-абдукторів стегна (m. gluteus medius, m. gluteus minimus, m. tensor fasciae latae) ушкодженої кінцівки відносно інтактної у кульшовому суглобі (інтактна – 85,8±6,8 та уражена 54,5±4,9 ( ±S), (p ≤0,05)) та гіпертонус м’язів-аддукторів стегна (m. gracilis, m. adductor longus, m. adductor brevis) з боку ураженої кінцівки відносно інтактної кінцівки (інтактна – 68,2±4,4, уражена – 95,8±4,1, ( ±S), (p ≤0,05). Під час вивчення показників тензодинамометрії у дітей з ДКС виявлено сильний прямий кореляційний взаємозв’язок між станом м’язового апарату і розвитком привідної контрактури кульшового суглоба (коефіцієнт кореляції між показниками сили м’язів-абдукторів стегна та амплітудою відведення – r = 0,7 (сильний зв’язок, p < 0,05).
Висновки: тензодинамометричне дослідження м’язів дало можливість виявити зниження тонусу м’язів-абдукторів стегна, biceps femoris, m. semitendinosus, m. semimembranosus, m. quadriceps femoris, m. sartorius. Результатом дисбалансу функціональної активності м’язів є формування торсійно-вальгусної деформації кульшового суглоба, яка вимагає поетапного індивідуального проведення реабілітаційно-корекційних втручань.
Ключові слова дисплазія кульшових суглобів, дошкільний вік.