Adding hip rotation to therapeutic exercises can enhance gluteus medius and gluteus minimus segmental activity levels – An electromyography study

2020 ◽  
Vol 43 ◽  
pp. 157-165 ◽  
Author(s):  
Damien Moore ◽  
Adam I. Semciw ◽  
Trish Wisbey-Roth ◽  
Tania Pizzari
Keyword(s):  
Gluteus Medius ◽  
Activity Levels ◽  
Gluteus Minimus ◽  
Therapeutic Exercises ◽  
Hip Rotation

A review of the anatomy of the hip abductor muscles, gluteus medius, gluteus minimus, and tensor fascia lata

2011 ◽  
Vol 25 (6) ◽  
pp. 697-708 ◽  
Author(s):  
Natasha Amy May Sparks Flack ◽  
Helen D. Nicholson ◽  
Stephanie Jane Woodley
Keyword(s):  
Gluteus Medius ◽  
Fascia Lata ◽  
Tensor Fascia Lata ◽  
Gluteus Minimus ◽  
Hip Abductor ◽  
Anatomy Of The Hip

Hip Rotations’ Influence of Electromyographic Activity of Gluteus Medius Muscle During Pelvic-Drop Exercise

2017 ◽  
Vol 26 (1) ◽  
pp. 65-71 ◽  
Author(s):  
Renan Lima Monteiro ◽  
Joana Hoverter Facchini ◽  
Diego Galace de Freitas ◽  
Bianca Callegari ◽  
Sílvia Maria Amado João
Keyword(s):  
Outcome Measures ◽  
Random Order ◽  
Gluteus Medius ◽  
Emg Activity ◽  
Neutral Position ◽  
Electromyographic Activity ◽  
Medial Rotation ◽  
Lateral Rotation ◽  
Tensor Fasciae Latae ◽  
Hip Rotation

Context:Pelvic-drop exercises are often used to strengthen the gluteus medius (GM) muscle with the aim of increasing or prioritizing its recruitment. However, the effect of hip rotation on the performance of the action of the GM is unknown.Objective:To evaluate the effect of hip rotation on the recruitment of the GM, tensor fasciae latae (TFL), and quadratus lumborum (QL).Method:Seventeen healthy subjects performed 2 sets of 4 repetitions of pelvic-drop exercise in random order with pelvic-drop lateral, medial, and neutral rotation of the hip.Main Outcome Measures:The electromyographic (EMG) activity of the GM, TFL, and QL was evaluated using surface electromyography.Results:There were significant increases in the activation of the GM with medial and neutral rotation compared with lateral rotation (P = .03, P = .01, respectively), and there was no difference between medial and neutral rotation (P = 1.00). There was no difference in EMG activity of the TFL and QL in any of the positions. The GM:TFL ratio was the same in all analyzed positions. Regarding the GM:QL ratio, there was a significant increase with medial rotation compared with lateral rotation (P = .02).Conclusions:Pelvic-drop exercises are more efficient for activating the GM when the hip is in medial rotation and neutral position.

scholarly journals ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ АМПЛІТУДИ РУХІВ ТА СИЛИ ОКРЕМИХ М’ЯЗОВИХ ГРУП У ДІТЕЙ ІЗ НАСЛІДКАМИ ДИСПЛАЗІЇ КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ

2020 ◽  
Vol 4 (78) ◽  
pp. 5-10
Author(s):  
Анна Руденко ◽  
Юрій Лянной ◽  
Олександр Звіряка
Keyword(s):  
Gluteus Medius ◽  
Biceps Femoris ◽  
Quadriceps Femoris ◽  
Gluteus Minimus ◽  
Tensor Fasciae Latae ◽  
Adductor Longus

Мета: визначити особливості функціональних порушень кульшових суглобів, що сформувались внаслідок дисплазії у дітей дошкільного віку. Матеріал і методи: у дослідженні, яке проводилося протягом 2014–2019 рр., взяла участь 131 дитина дошкільного віку (середній вік 5,6±0,5 років). Учасників було поділено на дві групи: основну (ОГ, n=68) – діти з односторонньою ДКС за анамнезом (виявлено за результатами аналізу медичних карт) та групу порівняння (ГП, n=63) – діти без порушень з боку кульшових суглобів. Для оцінки результатів використано метод тензодинамометрії (мануальний м’язовий тестер на базі датчика механічного зусилля “EXPANDER”) та метод гоніометрії. Результати:результати дослідження показників електротензодинамометрії м’язів нижніх кінцівок у дітей ОГ свідчать про достовірне зниження сили м’язів-абдукторів стегна (m. gluteus medius, m. gluteus minimus, m. tensor fasciae latae) ушкодженої кінцівки відносно інтактної у кульшовому суглобі (інтактна – 85,8±6,8 та уражена 54,5±4,9 ( ±S), (p ≤0,05)) та гіпертонус м’язів-аддукторів стегна (m. gracilis, m. adductor longus, m. adductor brevis) з боку ураженої кінцівки відносно інтактної кінцівки (інтактна – 68,2±4,4, уражена – 95,8±4,1, ( ±S), (p ≤0,05). Під час вивчення показників тензодинамометрії у дітей з ДКС виявлено сильний прямий кореляційний взаємозв’язок між станом м’язового апарату і розвитком привідної контрактури кульшового суглоба (коефіцієнт кореляції між показниками сили м’язів-абдукторів стегна та амплітудою відведення – r = 0,7 (сильний зв’язок, p < 0,05). Висновки: тензодинамометричне дослідження м’язів дало можливість виявити зниження тонусу м’язів-абдукторів стегна, biceps femoris, m. semitendinosus, m. semimembranosus, m. quadriceps femoris, m. sartorius. Результатом дисбалансу функціональної активності м’язів є формування торсійно-вальгусної деформації кульшового суглоба, яка вимагає поетапного індивідуального проведення реабілітаційно-корекційних втручань. Ключові слова дисплазія кульшових суглобів, дошкільний вік.

Association of Preoperative Gluteal Muscle Fatty Infiltration With Patient Outcomes in Women After Hip Abductor Tendon Repair Augmented With LARS

2019 ◽  
Vol 47 (13) ◽  
pp. 3148-3157 ◽  
Author(s):  
Jay R. Ebert ◽  
Anne Smith ◽  
William Breidahl ◽  
Michael Fallon ◽  
Gregory C. Janes
Keyword(s):  
Body Mass Index ◽  
Body Mass ◽  
Fatty Infiltration ◽  
Tendon Repair ◽  
Gluteus Medius ◽  
Ordinal Scale ◽  
Duration Of Symptoms ◽  
Gluteus Minimus ◽  
Clinical Scores ◽  
Hip Abductor

Background: Hip abductor tendon repair has demonstrated encouraging outcomes. The influence of fatty infiltration (FI) on outcome has not been explored. Purpose: To investigate the association between preoperative hip abductor FI and clinical outcome after hip abductor tendon repair. Study Design: Case series; Level of evidence, 4. Methods: A total of 84 women underwent hip abductor tendon repair. The mean age was 64.6 years (range, 43-84 years); body mass index, 27.7 (range, 20.0-40.2); and duration of symptoms, 3.4 years (range, 6 months–20 years). The 6-minute walk test, isometric hip abduction strength assessment, and patient-reported outcome measures, including the Harris Hip Score and Oxford Hip Score, were completed presurgery and 2 years after surgery. Patient satisfaction and perceived improvement were assessed 2 years after surgery. All patients underwent preoperative magnetic resonance imaging on the affected hip, and the Goutallier system was used to grade the degree of FI in the anterior, middle, and posterior thirds of the gluteus medius and minimus on a 0-4 ordinal scale. A single FI score for the gluteus medius and minimus was calculated, as was a combined FI score. Results: All clinical scores significantly improved over time ( P < .001). Preoperatively, FI was more severe in the gluteus minimus, with the most severe FI (grades 2-4) demonstrated in the middle (n = 56, 66.7%) and anterior (n = 17, 20.2%) portions of the gluteus minimus and the middle (n = 27, 32.1%) and anterior (n = 12, 14.3%) portions of the gluteus medius. Older age was associated with greater FI (combined FI score: r = 0.529, P < .001), although duration of symptoms ( r = 0.035, P = .753) and body mass index ( r = 0.089, P = .464) were not. Greater FI was associated with less improvement in hip strength of the unaffected leg (coefficient, –1.6, 95% CI: −2.8 to −0.4), although no other significant associations were observed between FI and pre- or postoperative clinical scores. Conclusion: Preoperative FI was not associated with pertinent parameters of patient outcome after hip abductor tendon repair, including pain, symptoms, functional capacity, perceived improvement, and satisfaction. Based on these outcomes, surgical repair may be considered in the presence of more severe FI.

scholarly journals Muscle thickness measurements to estimate gluteus medius and minimus activity levels

2014 ◽  
Vol 19 (5) ◽  
pp. 453-460 ◽  
Author(s):  
Angela V. Dieterich ◽  
Christine M. Pickard ◽  
Geoffrey R. Strauss ◽  
Louise E. Deshon ◽  
William Gibson ◽  
...  
Keyword(s):  
Muscle Thickness ◽  
Gluteus Medius ◽  
Activity Levels ◽  
Thickness Measurements

Gluteus Medius Activity during 3 Variations of Isometric Single-Leg Stance

2005 ◽  
Vol 14 (1) ◽  
pp. 1-11 ◽  
Author(s):  
Jennifer E. Earl
Keyword(s):  
Internal Rotation ◽  
Repeated Measures ◽  
External Rotation ◽  
Gluteus Medius ◽  
Type Design ◽  
Strengthening Exercises ◽  
Single Leg Stance ◽  
Hip Abduction ◽  
Extremity Motion ◽  
Hip Rotation

Context:Gluteus medius (GM) contraction during single-leg stance prevents the contralateral pelvis from “dropping,” providing stability for lower extremity motion.Objective:To determine which combination of hip rotation and abduction exercise results in the greatest activity of the GM and whether the GM responds to increased loads in these exercises.Design and Setting:Repeated measures, laboratory.Subjects:20 healthy volunteers.Interventions:Resistance (2.26 and 4.53 kg) was provided to 3 variations of a single-leg-stance exercise: hip abduction only, abduction-internal rotation (ABD-IR), and abduction-external rotation.Measurements:Muscle activity was recorded from the anterior and middle portions of the GM using surface electromyography.Results:ABD-IR produced the most activity in the anterior and middle sections of the GM muscle. The 4.53-kg load produced significantly more activity than the 2.26-kg load (P< .05).Conclusions:The GM is most active when performing abduction and internal rotation of the hip. This information could be used to develop GM-strengthening exercises.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document