Quantitative Changes of Some Anatomical Characters during Bark Development in Quercus Robur, Ulmus Glabra, Populus Tremula and Betula Pendula

IAWA Journal ◽  
1994 ◽  
Vol 15 (4) ◽  
pp. 387-398 ◽  
Author(s):  
Michael Trockenbrodt
Keyword(s):  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Populus Tremula ◽  
Ulmus Glabra ◽  
Anatomical Characters ◽  
Quantitative Changes

Quantitative changes of certain anatomical characters during bark development of Quercus robur L., Ulmus glabra Huds., Populus tremula L. and Betula pendula Roth were analysed.

Qualitative Structural Changes during Bark Development in Quercus Robur, Ulmus Glabra, Populus Tremula and Betula Pendula

IAWA Journal ◽  
1991 ◽  
Vol 12 (1) ◽  
pp. 5-22 ◽  
Author(s):  
M. Trockenbrodt
Keyword(s):  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Structural Changes ◽  
Secondary Growth ◽  
Sieve Tube ◽  
Populus Tremula ◽  
Ulmus Glabra ◽  
Phloem Fibre ◽  
Second Year ◽  
Bark Structure

The development of bark structure of Quercus robur L., Ulmus glabra Huds., Populus tremula L. and Betula pendula Roth is being described. Profound structural changes can be observed during the first years after secondary growth has started. In all four species the epidermis is replaced by a periderm, the cortex shows intensive dilatation growth, and the groups of primary bark fibres are pushed apart. The collapse of sieve tube members starts with the second year. With proceeding secondary growth, the specific formation of sclerenchymatic tissue, especially sclereids, and the dilatation growth are processes which strongly affect the bark structure of Quercus robur, Populus tremula and Betula pendula. In addition, wide, fused phloem rays develop in Quercus robur. The structure of Ulmus glabra bark is affected by the formation of phloem fibre-/sclereid-like cells and mucilage cells and by dilatation growth. The histological pattern of Ulmus glabra bark stabilises to a great extent after the first few years, the other barks investigated show further developmental processes over many years. In all species the formation of a rhytidome is the last distinct modification of bark structure.

scholarly journals ФІТОТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЯКИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН

World Science ◽  
2019 ◽  
Vol 1 (3(43)) ◽  
pp. 40-45
Author(s):  
Мегалінська Г. П. ◽  
Пакірбаєва Л. В. ◽  
Білик Ж. І. ◽  
Даниленко Є. В. ◽  
Гатальська Є. О.
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Water Extract ◽  
Populus Tremula ◽  
Allelopathic Effect ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Phytotoxic Activity

The results of the study of phytotoxic effects of water extracts from Pinus sylvestris L., Betula pendula Roth, Quercus robur L., Picea abies (L.) Karst. P. excelsa Link, Carpinus betulus L., Robinia pseudoacacia L., Populus tremula L., Crataegus submollis L. are presented. For а comparison of the phytotoxic activity of the investigated plants was used to measure the change in the intensity of the mitotic division, depending on the concentration of aqueous extraction of plant material (tangent trend curve of cytostatic activity). According to this parameter, the following row of phytotoxic activity of wood species can be ordered: Populus tremula, Betula pendula, Robinia pseudoacacia, Carpinus betulus, Acer platanoides, Tilia cordata, Pinus sylvestris. Water extract Quercus robur and Picea abies have discovered a phyto-stimulating effect. The results of the study allow us to discuss the possibility of introducing the parameter of the phytotoxicity coefficient to determine the allelopathic effect in the tree-tree system.

Древостои дуба черешчатого (Quercus robur) различного происхождения в условиях Кинельского лесничества Самарской области

2018 ◽  
pp. 32-36
Author(s):  
Василий Борисович Троц ◽  
О. Н. Беспаленко
Keyword(s):  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Populus Tremula ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides

Одной из основных задач лесоводов Самарской области является сохранение и воспроизводство насаждений дуба черешчатого (Quercus robur). Изучены особенности формирования древостоев дуба черешчатого семенного и порослевого происхождений в разных лесорастительных условиях. Объектами исследований являлись естественные насаждения дуба, произрастающие на богатых почвах с сухим, свежим и влажным режимом увлажнения (лесорастительные условия Д1 – Д3). Выявлено, что дуб черешчатый произрастает совместно с березой повислой (Betula pendula), кленом остролистным (Acer platanoides), осиной обыкновенной (Populus tremula) и липой мелколистной (Tilia cordata). Бонитет насаждений дуба порослевого происхождения равен III – IV классу. При этом наиболее высокорослые древостои (19,1 м) с максимальным запасом дубовой древесины (130 м3/га) формируются в дубравах с лесорастительными условиями Д2. В дубравах семенного происхождения наиболее высокие деревья дуба (30,6 м) с классом бонитета Ia формируются в составе насаждений 5Д3Ос2Кл+ЛП, находящихся в лесорастительных условиях Д3. Максимальный запас сыростоячей древесины (230 м3/га) имеют древостои в составе 7Д3Ос+Б, произрастающие в свежих местах обитания с режимом увлажнения, близким к оптимальному — Д2. Дубравы семенного происхождения при практически равном возрасте с порослевыми дубравами по запасу сыростоячей древесины на 1 га в среднем на 56,5 % продуктивнее их. Высота деревьев в семенных дубравах в среднем на 9,3 м, а их диаметр на 12,8 см больше, чем в порослевых дубравах. При этом их бонитет соответствует Ia – I классу.

scholarly journals Особливості похідних березових молодняків у низькогір’ї Покуття (Українські Карпати)

2015 ◽  
Vol 23 (2) ◽  
Author(s):  
S. Y. Milevskaya
Keyword(s):  
Fagus Sylvatica ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Populus Tremula ◽  
Pteridium Aquilinum ◽  
Alnus Incana ◽  
Padus Avium

Лісові ландшафти місцевого низькогір’я протягом останніх 3–5 століть зазнали глибокої антропогенної трансформації. Похідні молодняки тут займають до 25% загальної площі лісів. Проблема розвитку похідних деревостанів особливо актуальна для сучасної лісової типології в карпатському регіоні. Потребує відображення у типології динамічних тенденцій формування деревостанів, особливо змішаних молодняків. Мета нашого дослідження – пізнання структурних особливостей фітоценозів похідних березових молодняків у цьому районі. Об’єкт дослідження – молодняки I класу віку, що ростуть у басейні р. Лючка. Концептуальною основою нашого дослідження послужило сучасне динамічне розуміння типу лісу як послідовної серії лісових рослинних угруповань у межах однорідних умов місць росту. Застосовано методи еколого-флористичних досліджень школи Браун-Бланке в інтерпретації польської школи фітосоціології. У той же час до уваги брали синтаксономічні узагальнення українських учених. Фактичний матеріал – власні геоботанічні дослідження з фіксацією в рослинних угрупованнях переважної більшості видів. Обробляючи матеріал, головним чином до уваги брали види, що мають діагностичне значення для виділення синтаксонів рослинних угруповань. Молоді деревостани висотою 8–12 м та зімкненістю крон 70% формують спільно дерева Betula pendula и B. pubescens. Досить чисельну домішку утворюють дерева Alnus incana, а також трапляються Fagus sylvatica, Populus tremula, Quercus robur, Padus avium. За домінантами такі фітоценози можна назвати сіровільховими березняками ожиново-осоково-орляковими – Betula pendula+Alnus incana–Rubus caesius–Carex brizoides+Pteridium aquilinum. Це багаті у флористичному відношенні рослинні угруповання. Вони містять щонайменше 12 деревних видів, 3 – чагарників, 4 – чагарничків та 89 – трав’янистих видів. Діагностичні види свідчать про приналежність таких угруповань до класу середньоєвропейських листяних лісів Querco-Fagetea. Водночас є підстави вважати їх близькими до атлантичних кислих оліготрофних і мезотрофних листяних лісів класу Quercetea robori-petraeae. Однак 12 діагностичних видів підтверджують належність цих угруповань до порядку Fagetalia sylvaticae, який представляє європейські мезофітні широколисті ліси. На рівні союзів рослинних угруповань чіткої асоційованості не виявлено. Більшість діагностичних видів досліджених фітоценозів свідчить про близькість флористичної композиції до угруповань асоціації Potentillo albae-Quercetum, яка представляє світлі субконтинентальні діброви. 

Carbon and Nitrogen Isotope Composition of the Wood of Pinus sylvestris, Betula pendula and Populus tremula

2020 ◽  
Vol 54 (8) ◽  
pp. 819-824
Author(s):  
P. Yu. Voronin ◽  
V. A. Mukhin ◽  
T. A. Velivetskaya ◽  
A. V. Ignatiev ◽  
Vl. V. Kuznetsov
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Isotope Composition ◽  
Nitrogen Isotope ◽  
Populus Tremula ◽  
Carbon And Nitrogen ◽  
Nitrogen Isotope Composition

Balsamia platyspora. [Descriptions of Fungi and Bacteria].

2007 ◽  
Author(s):  
D. W. Minter
Keyword(s):  
Pinus Ponderosa ◽  
Quercus Robur ◽  
Conservation Status ◽  
Corylus Avellana ◽  
Moscow Oblast ◽  
Acer Platanoides ◽  
Spore Dispersal ◽  
Hedera Helix ◽  
Ilex Aquifolium ◽  
Ulmus Glabra

Abstract A description is provided for Balsamia platyspora. Some information is given on its habitat (e.g. woodland and forest soils), traditional uses and conservation status, along with details of its transmission (spore dispersal), geographical distribution (North America: USA (Oregon) and Europe: Denmark, Estonia, France, Germany, Great Britain, Hungary, Norway, Poland, Russia (Moscow oblast), Romania and Sweden) and hosts (Abutilon sp., Acer platanoides, Corylus avellana, Fagus sylvatica, Fagus sp., Hedera helix, Ilex aquifolium, Larix sp., Laurus sp., Quercus robur, Pinus ponderosa, Pseudotsuga menziesii, Tilia sp. and Ulmus glabra).

scholarly journals Broad Leaf Trees as Reservoirs for Phytoseiid Mites (Acari: Phytoseiidae)

2011 ◽  
Vol 39 (No. 2) ◽  
pp. 65-69 ◽  
Author(s):  
J. Kabíček
Keyword(s):  
Species Diversity ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Tree Species ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Deciduous Tree ◽  
Acer Platanoides ◽  
Phytoseiid Mites ◽  
Salix Caprea ◽  
Broad Leaf

The possibility that broad leaf trees can be reservoirs for phytoseiid mites was investigated by determining their occurrence and species diversity on common deciduous tree species. No phytoseiid mites were found on Betula pendula and Populus tremula. Altogether  280 specimens of phytoseiids belonging to six species (Neoseiulella ace-ri, N. tiliarum, Paraseiulus soleiger, Euseius finlandicus, Phytoseius severus, Typhlodromus rhenanus) were found on Acer platanoides, Fagus sylvatica, Quercus robur and Salix caprea. Ph. severus was the dominant phytoseiid species on S. caprea, while N. aceri was most abundant on A. platanoides. The greatest abundance and species diversity of phytoseiids were found on S. caprea that can thus constitute an excellent reservoir for some phytoseiid mites, particularly Phytoseius spp.  

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document